Рішення

від 06.08.2014 по справі 910/13980/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13980/14 06.08.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Край-2»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім плюс «Наш продукт»

про стягнення 97 227,20 грн

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники

від позивача: Брижак О.М. - представник за довіреністю від 03.07.14

від відповідача: не з'явились

В судовому засіданні 06.08.2014. в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Край-2» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Торговий дім плюс «Наш продукт» заборгованості у розмірі 97 227,20 грн за поставлений товар.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає між сторонами було укладено договір поставки № 28 від 10.09.2010, на підставі якого позивач як постачальник зобов'язався поставити і передати у власність відповідача товар, а відповідач як покупець зобов'язався прийняти цей товар та оплатити відповідно до умов договору. За доводами позивача ТОВ «Край-2» належним чином виконав умови договору та поставив товар відповідачу на суму 97 227,20 грн, що підтверджується видатковими накладними підписаними з обох сторін та довіреностями на отримання цінностей. Проте відповідач в порушення умов договору отриманий товар не оплатив, у зв'язку з чим виник борг на загальну суму 97 227,20 грн.

Ухвалою суду від 14.07.2014 порушено провадження у справі №910/13980/14 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 06.08.2014.

У судове засідання 06.08.2014 з'явився представник позивача, вимоги ухвали суду виконав, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити у повному обсязі.

У судове засідання 06.08.2014 відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, про поважні причини неявки суд не повідомив, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, оскільки ухвалу суду від 14.07.2014 було надіслано на адресу відповідача, що зазначена в позовній заяві та у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - 01135 м. Київ, вул. Обухівська, буд. 135 офіс. 4, отже відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

10 вересня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Край-2» (надалі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Торговий дім плюс «Наш продукт» (надалі - відповідач, покупець) було укладено договір поставки № 28 (надалі - договір).

Відповідно до п.2.1. договору постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцю товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і оплатити відповідно до умов договору.

Товар постачається в межах обумовленого сторонами ліміту поставки в асортименті, кількості і за ціною, зазначеної в специфікаціях і/чи товарних (видаткових) накладних, що є невід'ємними частинами до даного договору (п. 2.4. договору).

Згідно з п. 13.1.1. постачальник зобов'язується поставити товар вчасно в місце постачання, у кількості і якості відповідно до умов даного договору.

Відповідно до п. 6.3. договору фактичною датою постачання є дата прийому покупцем даного товару в місці постачання, що відповідає даті товарної накладної, підписаної сторонами.

Днем виконання постачальником зобов'язання по постачанню товару, зазначеному у відповідній заявці покупця, вважається дата передачі товару покупцю і підписаної товарної накладної (п. 6.6. договору).

Відповідно до п. 8.2.1. договору покупець зобов'язується оплатити поставлені товари впродовж чотирнадцяти банківських днів, з дня поставки (днем поставки вважається дата зазначена в видатковій накладній) шляхом перерахування кошті на рахунок постачальника, або внесення коштів в касу постачальника.

За доводами позивача ТОВ «Край-2» належним чином виконав умови договору та поставив товар відповідачу на суму 97 227,20 грн, що підтверджується видатковими накладними підписаними з обох сторін та довіреностями на отримання цінностей. Проте, відповідач в порушення умов договору отриманий товар не оплатив, у зв'язку з чим виник борг на загальну суму 97 227,20 грн.

Позивач з метою досудового врегулювання спору звертався до відповідача з претензією від 10.09.2012 № 830 щодо погашення боргу, проте відповідачем було проігноровано вказану вимогу, борг не сплачено.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

За своєю правовою природою укладені між сторонами договори є договором поставки.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України , за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 266 ГК України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 8.2.1. договору покупець зобов'язується оплатити поставлені товари впродовж чотирнадцяти банківських днів, з дня поставки (днем поставки вважається дата зазначена в видатковій накладній) шляхом перерахування кошті на рахунок постачальника, або внесення коштів в касу постачальника.

Як свідчать матеріали справи, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 104 189,28 грн, що підтверджується видатковими накладними, підписані уповноваженими представниками сторін, а саме:

№ 8763 від 28.05.2012 на суму 14 864,60 грн;

№ 8991 від 31.05.2012 на суму 4 123,69 грн;

№ 8964 від 31.05.2012 на суму 6 236,88 грн;

№ 9266 від 06.06.2012 на суму 24 705,17 грн;

№ 9680 від 14.06.2012 на суму 29 601,19 грн;

№ 10905 від 06.07.2012 на суму 5 797,80 грн;

№ 11655 від 20.07.2012 на суму 5 867,24 грн;

№ 12177 від 31.07.2012 на суму 1 932,60 грн;

№ 12919 від 16.08.2012 на суму 2 963,32 грн;

№ 13150 від 21.08.2012 на суму 914,76 грн;

№ 13151 від 21.08.2012 на суму 946,97 грн;

№ 13211 від 22.08.2012 на суму 6235,86 грн;

Отримання вказаних товарів за накладними відповідачем підтверджується довіреностями на отримання цінностей, а саме:

б/н від 28.05.2012 на отримання цінностей за накладною № 8763 від 28.05.2012;

№ 104 від 31.05.2012 на отримання цінностей за накладними № 8991 та № 8964 від 31.05.2012;

б/н від 06.06.2012 на отримання цінностей за накладною № 9266 від 06.06.2012;

№ 274 від 29.06.2012 на отримання цінностей за накладною № 10905 від 06.07.2012;

№ 101 від 20.07.2012 на отримання цінностей за накладною № 11655 від 20.07.2012;

№ 143 від 31.07.2012 на отримання цінностей за накладною № 12177 від 31.07.2012 ;

№ 243 від 16.08.2012 на отримання цінностей за накладною № 12919 від 16.08.2012;

№ 217 від 20.08.2012 на отримання цінностей за накладними № 13150 та № 13151від 21.08.2012;

№ 229, від 22.02.2012 на отримання цінностей за накладною № 13211 від 22.08.2012.

Відповідачем було оплачено частково товар за видатковою накладною № 8763 від 28.05.2012 на суму 6 962,08 грн, а відтак борг становить на момент розгляду справи по суті 97 227,20 грн (104 189,28 грн - 6 962,08 грн).

Відповідно до ст.ст. 525 , 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України , договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України , якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 8.2.1. договору виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті за отриманий товар за договором на момент розгляду справи настав.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем був поставлений товар, що підтверджується видатковими накладними, підписаними сторонами, копії яких містяться в матеріалах справи. Проте відповідач, в порушення дійсних домовленостей, не розрахувався за поставлений товар, у зв'язку з чим його заборгованість складає на момент вирішення спору 97 227,20 грн

Враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в сумі 97 227,20 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання за договорами поставки.

За таких обставин, позовні вимоги позивача є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім плюс «Наш продукт» (03164, м. Київ, вул. Обухівська, будинок 135, офіс 4, ідентифікаційний код 36941378) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Край-2» ( 0900, Київська область Сквирський район, м. Сквира, вул.. Леніна, будинок 22, ідентифікаційний код 35231874) заборгованості у розмірі 97 227 (дев'яносто сім тисяч двісті двадцять сім) грн 20 коп. та судовий збір у розмірі 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07.08.2014 року

Суддя Пукшин Л.Г.