Рішення

від 29.07.2014 по справі 911/2465/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2014 р. Справа № 911/2465/14

Розглянувши матеріали справи за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями «ЛУКОЙЛ-Україна»

до Феодосійської міської ради

про розірвання договору оренди земельної ділянки

Суддя Кошик А.Ю.

за участю представників:

позивача: Яковенко Д.А.

відповідача: не з'явився

суть спору:

Позивач звернувся до Господарського суду Київської області з позовом про розірвання Договору оренди землі земельної ділянки від 17.02.2012 року (кадастровий номер 01116 00000010110069), укладеного між Феодосійською міською радою та Підприємством з іноземними інвестиціями «ЛУКОЙЛ-Україна», зареєстрованого у відділі Деркомзему у м. Феодосія Автономної Республіки Крим, про що у Державному реєстрі вчинено запис від 18.05.2012 року за № 011160004000435.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що фактичне користування земельною ділянкою здійснює Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛУКОЙЛ-Югнефтепродукт», яке набуло право власності на нерухоме майно, що розташоване на орендованій за спірним Договором земельній ділянці.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.06.2014 року порушено провадження у справі № 911/2465/14 та призначено розгляд справи на 29.07.2014 року.

03.07.2014 року через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшли лист б/н від 03.07.2014 року про надання витребуваних судом доказів.

В судовому засіданні 29.07.2914 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, в судове засідання 29.07.2014 року без поважних причин не з'явився, вимоги суду не виконав, відзив на позов не надав.

На виконання покладених судом на позивача зобов'язань щодо належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, позивачем надано суду докази надіслання відповідачу всіх процесуальних документів на адресу реєстрації місцезнаходження через службу доставки «Нова пошта» згідно з експрес-накладною № 20290005133723 від 27.06.2014 року.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд ВСТАНОВИВ:

17.02.2012 року між Феодосійською міською радою (відповідач) та Підприємством з іноземними інвестиціями «ЛУКОЙЛ-Україна» (позивач) укладено Договір оренди землі, який зареєстрований у відділі Деркомзему у м. Феодосія Автономної Республіки Крим, про що у Державному реєстрі вчинено запис від 18.05.2012 року за № 011160004000435 (надалі - Договір).

Відповідно до умов Договору ПІІ «ЛУКОЙЛ-Україна» була передана в строкове платне користування земельна ділянка загальною площею 0,3018 га, що знаходиться за адресою: м. Феодосія, Керченське шосе, 12/ вул. Маршала Єрьоменка, 32. Кадастровий номер земельної ділянки: 01 116 000 00 01 011 0069.

Відповідно до п.15 Договору в оренду передається земельна ділянка для обслуговування автозаправної станції. Пунктом 8 Договору передбачено, що Договір укладено до 30.11.2031 року.

Відповідно до п. 20 Договору передача земельної ділянки відповідачу здійснюється у 15-денний термін після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

Пунктом 37 Договору передбачено, що дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання відповідачем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-відповідача. Договір припиняється також в інших випадках передбачених законом.

Згідно з п. 38 Договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до п. 39 Договору розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

Пунктом 45 Договору передбачено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації у відповідності.

Даний договір зареєстровано у відділі Деркомзему у м. Феодосія Автономної Республіки Крим, про що у Державному реєстрі вчинено запис від 18.05.2012 року за № 011160004000435.

26.03.2014 року між ПІІ «ЛУКОЙЛ-Україна» та ТОВ «ЛУКОЙЛ-Югнефтепродукт» укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна - автозаправної станції, що розташована на спірній земельній ділянці за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Феодосія, Керченське шосе, 12-а. Договір купівлі-продажу зареєстровано приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим № 891, 892.

Пунктом 9.1. вказаного вище Договору купівлі-продажу передбачено, що договір вважається укладеним з моменту нотаріального посвідчення Договору та його державної реєстрації і є обов'язковим для сторін до повного виконання покупцем і продавцем всіх умов Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, реєстрацію права на нежитлову будівлю, загальною площею 102,5 кв. м., що знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Феодосія, Керченське шосе, 12-а. (на спірній земельній ділянці), проведено нотаріусом у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України № 703 від 22.06.2011 року «Про затвердження порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно». Цей факт підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 19505365 від 27.03.2014 року.

Листом № 1852 від 17.04.2014 року позивач звернувся до відповідача про розірвання Договору оренди землі від 17.02.2012 року у зв'язку з тим, що фактичне користування земельною ділянкою і зведеною на ній спорудою здійснює новий власник - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛУКОЙЛ-Югнефтепродукт».

Відповідач не надав відповідь на вищезазначене звернення позивача про розірвання договору.

У зв'язку з вищезазначеним, позивач звернувся до суду з позовом про розірвання Договору оренди землі (кадастровий номер 3210500000:03:007:0007), укладеного 17.02.2012року між Феодосійською міською радою та Підприємством з іноземними інвестиціями «ЛУКОЙЛ-Україна», зареєстрованого у відділі Деркомзему у м. Феодосія Автономної Республіки Крим, про що у Державному реєстрі вчинено запис від 18.05.2012 року за № 011160004000435, посилаючись на ст. 31 Закону України «Про оренду землі», ст. 377 Цивільного кодексу України та ст.ст. 120, 141 Земельного кодексу України.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказані вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст. 12 Земельного Кодексу України розпорядження землями територіальної громади на території сіл, селищ, міст належить до повноважень сільських, селищних, міських рад та здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди.

Згідно з ст. 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Пунктом 37 Договору передбачено, що договір припиняється і в інших випадках передбачених законом.

Згідно з п. 38 Договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін також з інших підстав, визначених законом.

Статтею 141 Земельного кодексу України передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою та набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Згідно зі ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі, серед іншого, набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Отже, відповідно до чинного законодавства розірвання договору оренди в судовому порядку може бути здійснено тільки у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України. Аналогічна позиція викладена у п. 2.20 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин».

Статтею 120 Земельного кодексу України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Згідно з ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Таким чином, із вищезазначених норм законодавства вбачається, що у разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до набувача цього майна відбувається перехід тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувачу - права власності або права користування (Аналогічна правова позиція викладена у Постановах Верховного Суду України від 06.06.2011 року у справі № 3-53гс11 та від 19.06.2012 року у справі № 3-30гс12).

Враховуючи те, що фактичне користування земельною ділянкою площею 0, 3018 га за адресою: м. Феодосія, Керченське шосе, 12/ вул. Маршала Єрьоменка, 32 та зведеними на ній будівлями здійснює третя особа, позивач добровільно відмовився від права користування зазначеною земельною ділянкою, законодавством та умовами договору передбачена можливість дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для розірвання Договору оренди землі від 17.02.2012 року.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

За наслідками розгляду спору позовні вимоги є доведеними та обґрунтованими, відповідачем не заперечені та не спростовані.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача про розірвання Договору оренди землі від 17.02.2012 року (кадастровий номер земельної ділянки 01 116 000 00 01 011 0069) між Феодосійською міською радою та Підприємством з іноземними інвестиціями «ЛУКОЙЛ-Україна», зареєстрованого у відділі Деркомзему у м. Феодосія Автономної Республіки Крим, про що у Державному реєстрі вчинено запис від 18.05.2012 року за № 011160004000435 є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Розірвати Договір оренди земельної ділянки укладений 17.02.2012 року (кадастровий номер 01 116 000 00 01 011 0069) між Феодосійською міською радою (Автономна Республіка Крим, м. Феодосія, вул. Земська, 4) та Підприємством з іноземними інвестиціями «ЛУКОЙЛ-Україна» (м. Київ, вул. Верхній Вал, 68), зареєстрований у відділі Деркомзему у м. Феодосія Автономної Республіки Крим, про що у Державному реєстрі вчинено запис від 18.05.2012 року за № 011160004000435.

3. Стягнути з Феодосійської міської ради (98100, Автономна Республіка Крим, м. Феодосія, вул. Земська, 4, , ідентифікаційний код -36891825) на користь Підприємства з іноземними інвестиціями «ЛУКОЙЛ-Україна» (04071, місто Київ, вулиця Верхній Вал, будинок 68, ідентифікаційний код - 30603572) 1218 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Кошик А.Ю.