Постанова

від 29.05.2014 по справі 804/3938/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2014 р. Справа № 804/3938/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБоженко Наталії Василівни при секретаріТалаш Д.В. за участю: представника відповідача Решетника О.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Територіального управління Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області до Самарської районної у місті Дніпропетровську ради про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) ,-

ВСТАНОВИВ:

Територіальне управління Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Самарської районної у місті Дніпропетровської ради, в якому просить застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до Самарської районної у місті Дніпропетровської ради заборонити експлуатацію котел №1, №2 котельні середньої школи №110, що знаходиться за адресою м.Дніпропетровськ, вул.Спогадів, 14-а.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що котли НИИСТУ-5 (№1,2) не пройшли обов'язкового чергового та позачергового (котел №1) технічного посвідчення чим порушено вимог п.17.3, 16.2.1 НПАОП 0.00-1.26.96., що в свою чергу суперечить вимогам законодавства.

Представник позивача в судове засідання призначене на 29 травня 2014 року не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, яке міститься в матеріалах справи та зазначив, що підприємством усунуто порушення, виявленні під час перевірки в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку з тим, що не є балансоутримувачем котлів.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд зазначає наступне.

Згідно до п. 1 Положення про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року N 408/2011, Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України (Держгірпромнагляд України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра надзвичайних ситуацій України.

Держгірпромнагляд України входить до системи органів виконавчої влади та забезпечує реалізацію державної політики з промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду, охорони надр та державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення.

Відповідно до п. 6 даного Положення Держгірпромнагляд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, у місті обласного значення Кривий Ріг.

Наказом Держгірпромнагляду України від 02.12.2011 № 186-к затверджено Положення про Криворізьке гірничопромислове територіальне управління Держгірпромнагляду (далі - теруправління), згідно пункту 1 якого, територіальне управління є територіальним органом, який діє у складі Держгірпомнагляду України та їй підпорядковується.

Відповідно до вимог статті 38 Закону України "Про охорону праці" державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно пункту 3 Положення про теруправління, основними завданнями територіального управління є: участь у реалізації державної політики у сфері промислової безпеки, охорони праці, здійснення державного гірничого нагляду, охорони надр, промислової безпеки у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, державного ринкового нагляду у межах сфери своєї відповідальності; здійснення комплексного управління у сфері промислової безпеки, охорони праці, а також контролю за виконанням функцій державного управління охороною праці Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування; організація та здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням законів та інших нормативно-правових актів з питань: промислової безпеки, охорони праці, безпечного ведення робіт юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю; геологічного вивчення надр, їх використання та охорони, а також використання і переробки мінеральної сировини; безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення; безпечного проведення робіт з утилізації звичайних видів боєприпасів, ракетного палива та вибухових матеріалів військового призначення; трубопровідного транспорту, функціонування ринку природного газу та діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки та потенційно небезпечними об'єктами.

Статтею 4 Закону України "Про охорону праці" визначено, що державна політика в галузі охорони праці базується, у тому числі на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.

Відповідно до Положення про організацію та здійснення державного нагляду, державного гірничого нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України, затвердженого наказом МНС України від 11.08.2011р. №826 (далі - Положення) загроза життю та здоров'ю працівників - виникнення умов, за яких подальше провадження виконання робіт або експлуатація об'єкта, машин, механізмів несе ризик спричинення внаслідок цих умов фізичної шкоди працівникові, у тому числі такої, яка може призвести до смертельних наслідків.

Пунктом 2.26 Положення передбачено, що право заборонити виконання робіт, виробництва виникає у разі виявлення під час перевірки, зокрема, порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Відповідно до п. 4 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачені загальні вимоги до здійснення державного нагляду (контролю), а саме виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Так, на підставі наказу Територіального управління Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області від 18.02.2014 № 27 та направлення на проведення перевірки від 17.02.2014 № 05-11/88-н проведено планову перевірку суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) Самарську районну у місті Дніпропетровську раду (відділ освіти Самарської районної у місті ради) на предмет дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки.

За наслідками перевірки суб'єкта господарювання складено акт від 14.03.2014 № 25/11-9, в якому зазначено, що котли НИИСТУ-5 (№1,2) не пройшли обов'язкового чергового та позачергового (котел №1) технічного посвідчення, чим порушено вимог п.17.3, 16.2.1 НПАОП 0.00-1.26.96.

При цьому, як вбачається з листа Територіального управління Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області від 28.05.2014 року №2430-25/05 виявлені порушення під час перевірки усунуті підприємством в повному обсязі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Розподіл витрат слід здійснити згідно статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 88, 94, 160-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені адміністративного позову Територіального управління Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області до Самарської районної у місті Дніпропетровської ради про застосування заходів у сфері державного нагляду (контролю) - відмовити.

Стягнути з Територіального управління Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 37988307) на користь Державного бюджету України судовий збір за подання адміністративного позову до суду, сплату якого було відстрочено у розмірі 73,08 грн. (сімдесят три гривні вісім копійок).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено згідно ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко