Рішення

від 05.08.2014 по справі 904/4055/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.07.14р. Справа № 904/4055/14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕФ ЕС Маккензі-Україна", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експохім", м. Дніпропетровськ

про стягнення 32 285 грн. 09 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: Ткач В.Д., дов. № 1 від 03.01.14р.;

від відповідача: Єрохіна Н.А., дов. б/н від 30.07.14р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕФ ЕС Маккензі-Україна" звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Експохім" заборгованість за надані послуги в розмірі 32 285 грн. 09 коп., з яких: 29 765 грн. 65 коп. - сума основного боргу, 2 017 грн. 70 коп. -пені, 501 грн. 74 коп. - 3% річних, відповідно до умов Договору № 22-10/13 від 22.10.13р. про транспортно-експедиційне обслуговування.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань.

Заявою від 21.07.14р. позивач збільшив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача" заборгованість за транспортно-експедиційне обслуговування в розмірі 29 765 грн. 65 коп., 2 017 грн. 70 коп. пені та 614 грн. 27 коп. 3% річних.

Відповідач відзив на позов не надав. В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що позовні вимоги визнає у повному обсязі та надав клопотання в порядку ст. 121 ГПК України, в якому просив розстрочити виконання рішення суду на три місяці відповідно до зазначеного графіку. Клопотання мотивоване тяжким фінансовим становищем підприємства відповідача.

В порядку ст.85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

22.10.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю ""ЕФ ЕС Маккензі-Україна" (експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Експохім" (клієнт) укладений договір про транспортно-експедиційного обслуговування № 22-10/13 (надалі - Договір), за умовами якого експедитор від свого імені та за рахунок клієнта зобов'язується надати транспортно-експедиційні послуги з організації здійснення та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів клієнта автомобільним, морським, авіа та/або залізничним транспортом на території України та/або за її межами, а клієнт зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги та інші платежі, передбачені даним Договором, а також обґрунтовані витрати експедитора (в тому числі і штрафні санкції, неустойки), сплачені експедитором третім особам із-зі неналежного виконання клієнтом своїх обов'язків (п. 1.1 Договору).

Умови надання конкретних послуг, а також перелік конкретних послуг та операцій, що необхідні для здійснення перевезень, узгоджуються сторонами в заявці. Заявка є невід'ємною частиною даного Договору (п. 1.2 Договору).

Даний Договір набирає чинності з моменту підписання і діє протягом періоду співпраці сторін (п. 7.1 Договору).

Відповідно до п. 3.2 Договору порядок розрахунків, форма, терміни і сума фрахту узгоджуються між сторонами в заявці (замовленні), що є невід'ємною частиною Договору. Сума фрахту включає в себе винагороду експедитора та суму, що підлягає сплаті неустойки третім особам, залученим для виконання замовлення. Сума фрахту не включає в себе додаткові витрати.

Оплата за виконані послуги і додаткові витрати в процесі виконання послуг здійснюється без урахування взаємних претензій протягом 5-ти календарних днів з моменту отримання клієнтом копій транспортних документів, рахунку, податкової накладної, акту виконаних робіт (п. 3.4 Договору).

На виконання умов Договору та заявки відповідача позивачем у жовтні-листопаді 2013р. надані транспортно-експедиційні послуги по перевезенню товару за маршрутом Гамбург (Німеччина) - Блоне (Польща) - Дніпропетровськ (Україна), про що сторонами складений акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 27.11.13р. № ОУ-0004189 на суму 37 765 грн. 65 коп.

Відповідно до умов п. 3.4 Договору 06.12.13р. позивач направив на адресу відповідача рахунок-фактуру № СФ-0004189 від 27.11.13р., податкові накладні №№ 4749, 4760 від 27.11.13р. та вказаний акт виконаних робіт, які отримані відповідачем 09.12.13р., про що свідчить відмітка у поштовій накладній (а.с. 28).

У зв'язку із сплатою відповідачем наданих позивачем транспортно-експедиційних послуг лише частково на суму 8 000 грн. 00 коп., у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 29 765 грн. 65 коп.

Відповідно до умов п. 4.9 Договору у випадку несвоєчасної оплати клієнт сплачує експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені не звільняє від оплати суми фрахту та додаткових витрат.

Згідно розрахунку позивача, пеня нарахована до сплати відповідачу за період з 13.12.13р. по 13.05.14р. становить суму 2 017 грн. 70 коп.

На підставі положень ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував додатково до суми основного боргу та вимагає стягнути з відповідача суму 614 грн. 27 коп. 3 % річних за період з 13.12.13р. по 21.07.14р.

Заборгованість відповідача підтверджується договором з додатками, актом виконаних робіт, рахунком-фактурою тощо.

Доказів оплати заборгованості відповідачем станом на час розгляду справи сторонами не надано.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникли між сторонами на підставі договору транспортно-експедиційного обслуговування є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих майново-господарських відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Вищевказаний Договір за своїм змістом є договором про надання послуг.

За умовами ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно до приписів ст.ст. 525, 526 ЦК України, цивільні (господарські) зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно приписам ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до положень ст.ст. 216-217, 230-231 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої, визначені умовами спірного договору, майново-господарські зобов'язання перед позивачем з оплати наданих позивачем послуг, чим порушив умови укладеного договору та вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги про примусове стягнення з відповідача основного боргу в сумі 29 765 грн. 65 коп. - є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 20 17 грн. 70 коп. та 3% річних в розмірі 614 грн. 27 коп., суд зазначає наступне.

Згідно із п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.13р. № 14 з огляду на вимоги частини першої статті 4 7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Здійснивши перевірку розрахунку пені та 3% річних, виконаного позивачем, судом встановлено, що останнім невірно визначено дату закінчення строку, встановленого для виконання відповідачем зобов'язань з оплати отриманих послуг, відповідно до умов п. 3.4 Договору.

Так, згідно із вказаним пунктом Договору оплата за виконані послуги і додаткові витрати в процесі виконання послуг здійснюється без урахування взаємних претензій здійснюється протягом 5-ти календарних днів з моменту отримання клієнтом копій транспортних документів, рахунку, податкової накладної, акту виконаних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи вказані документи отримані відповідачем 09.12.13р.

За вказаних умов, перебіг строку розрахунків за надані послуги бере свій початок 15.12.13р., тому, згідно перерахунку, здійсненого господарським судом, до стягнення з відповідача підлягають 3% річних в розмірі 608 грн. 07 коп.

За розрахунком суду розмір пені за період з 15.12.13р. по 13.05.14р. становить суму більшу, ніж визначена позивачем. Оскільки господарський суд не вправі виходити за межі зазначеного позивачем максимального розміру відповідних нарахувань, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню в заявленій позивачем сумі.

Одночасно господарський суд відмовляє в задоволенні заяви відповідача про розстрочку виконання рішення суду, оскільки відповідачем не надані докази на підтвердження обставин, які б ускладнювали виконання рішення або робили його неможливим.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Експохім" (49026, м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, 47/58; 49051, м. Дніпропетровськ, вул. Б. Хмельницького, 4/305, код ЄДРПОУ 33771521) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕФ ЕС Маккензі-Україна" (04060, м. Київ, вул. Академіка Щусєва, б. 36; 03680, м. Київ, вул.. М. Грінченка, 2/1, код ЄДРПОУ 33835710) 29 765 грн. 65 коп. (двадцять дев'ять тисяч сімсот шістдесят п'ять грн. 65 коп.) основного боргу, 608 грн. 07 коп. (шістсот вісім грн. 07 коп.) 3% річних, 2 017 грн. 70 коп. (дві тисячі сімнадцять грн. 70 коп.) пені, 1 826 грн. 65 коп. (одну тисячу вісімсот двадцять шість грн. 65 коп.) витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя І.А. Рудь

Повне рішення складено -05.08.14р.