Рішення

від 04.08.2014 по справі 910/11560/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11560/14 04.08.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНА-КОМПАНІ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛТІС ЕЛЕКТРОТЕХНІК"

про розірвання договору та стягнення 94 500,00 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача: Докієн Д.Б. по довіреності № 6/10-07 від 16.07.2014р.

Від відповідача: не з'явились

Обставини справи :

Товариство з обмеженою відповідальністю "КРОНА-КОМПАНІ" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛТІС ЕЛЕКТРОТЕХНІК" про розірвання договору поставки № 09/08-11 від 09.08.2011р. та стягнення 94 500,00 грн. сплачених позивачем як попередня оплата за товар, який не був поставлений відповідачем.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.06.2014р, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, було порушено провадження по справі № 910/11560/14 та призначено її до розгляду на 07.07.2014р.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 07.07.2014 р. справу № 910/11560/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНА-КОМПАНІ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛТІС ЕЛЕКТРОТЕХНІК" про розірвання договору та стягнення 94 500,00 грн., передано для розгляду судді Сіваковій В.В., у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Трофименко Т.Ю.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.07.2014р., відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суддею Сіваковою В.В. прийнято справу № 910/11560/14 до свого провадження та призначено до розгляду на 04.08.2014р.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 28.07.14р. справу № 910/1560/14 передано для розгляду судді Трофименко Т.Ю., в зв'язку з її поверненням з відпустки.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Заяв, клопотань від представника відповідача на адресу суду не надходило.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, адже відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18: особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на адресу визначену за матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

У судовому засіданні 04.08.2014р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

09 серпня 2011 року між Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНА-КОМПАНІ" (надалі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛТІС ЕЛЕКТРОТЕХНІК" (надалі - постачальник) було укладено договір поставки № 09/08-11, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві у строк та на умовах, передбачених даним договором 6000 кілограмів «живого» рифового каменю, країна походження Фіджі, вказаного в Додатку № 1 до договору, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму, у розмірі та на умовах, передбачених даним договором.

Сума Договору, згідно п.7.2. Договору, складає 675000,00 грн., крім того ПДВ 20% 135000,00 грн., разом з ПДВ 810000,00грн. (вісімсот десять тисяч гривень 00 копійок) і складається з загальної суми вказаної в Додатку №1 до цього Договору.

Відповідно до п.4.1. Договору, сторони погодили, що: «Товар у відповідності до його вимог щодо асортименту, кількості та ціни, вказаних в Додатку №1 до Договору, буде поставлений на склад Покупця в строк та на умові оплати, встановленої у пункті 8.2. Договору.».

Так, згідно п. 8.2. Договору, оплата за цим Договором здійснюється трьома рівними частинами наступним чином:

8.2.1. Перша оплата у розмірі 225000,00 грн., крім того ПДВ 20% 45000,00 грн., разом з ГІДВ 270000,00 грн. (двісті сімдесят тисяч гривень 00 копійок) і складається з загальної суми вказаної в Додатку №1 до цього Договору.

8.2.2. Товар за першою оплатою буде доставлений Покупцю на склад з 1 по 30 вересня 2011 року;

8.2.3. Друга оплата у розмірі 225000,00 грн., крім того ПДВ 20% 45000,00 грн., разом з ПДВ 270000,00 грн. (двісті сімдесят тисяч гривень 00 копійок) і складається з загальної суми вказаної в Додатку №1 до цього Договору.

8.2.4. Товар за другою оплатою буде доставлений Покупцю на склад з 1 по 30 жовтня 2011 року;

8.2.5. Третя оплата у розмірі 225000,00 грн., крім того ПДВ 20% 45000,00 грн., разом з ПДВ 270000,00 грн. (двісті сімдесят тисяч гривень 00 копійок) і складається з загальної суми вказаної в Додатку №1 до цього Договору.

8.2.6. Товар за третьою оплатою буде доставлений Покупцю на склад з 1 по 30 листопада 2011 року.».

Пунктом 8.3. Договору передбачено, що при здійсненні платежу Покупець обов'язково повинен вказувати у платіжному дорученні номер та дату цього Договору та номер і дату рахунку-фактури, виписаного Постачальником на оплату товару, що постачається.

Таким чином, умовами Договору встановлений порядок здійснення оплати, - на підставі рахунку - фактури, виписаного Постачальником на оплату Товару, що постачається.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що свої зобов'язання за Договором виконав належним чином.

Так, згідно платіжного доручення № 8163 від 05.09.2011 року, на підставі рахунку Відповідача №-0721 від 02.09.2011 року, Позивач сплатив Відповідачу 270000,00 грн.. Відповідач, в свою чергу, поставив Позивачу 2000 (дві тисячі) кілограмів «живого» рифового каменю на суму 270000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №-0671 від 30.09.2011 року.

На підставі рахунку Відповідача №-0905 від 27.10.2011 року, платіжним дорученням №10432 від 03.11.2011 року, Позивач сплатив Відповідачу ще 270000,00 грн.. Однак, в порушення умов Договору (зокрема щодо строку поставки та кількості товару), Відповідач із значним простроченням передав Позивачу лише частину оплаченого Товару, який підлягав поставці за другою оплатою (згідно пп. 8.2.3., 8.2.4. Договору), а саме поставив «живого» рифового каменю в кількості 1300 (одна тисяча триста) кілограмів на суму 175500,00 грн. (сто сімдесят п'ять тисяч п'ятсот гривень 00 копійок), що підтверджується видатковою накладною №-0077 від 29.02.2012 року.

Недопоставленим за другою оплатою залишається 700 (сімсот) кілограмів «живого» рифового каменю на суму 94500,00 грн., який фактично оплачений Позивачем згідно платіжного доручення №10432 від 03.11.2011 року. Поставка третьої партії Товару в кількості 2000 (дві тисячі) кілограмів «живого» рифового каменю на суму 270000,00 грн., який відповідно до умов Договору, мав бути поставлений до 30 листопада 2011 року, здійснена так і не була.

Спір по справі виник внаслідок того, що відповідач порушив умови договору в частині поставки товару, у зв'язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю "КРОНА-КОМПАНІ" просить суд розірвати Договір поставки №09/08-11 та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛТІС ЕЛЕКТРОТЕХНІК" 94 500,00 грн. грошових коштів, сплачених Позивачем як попередня оплата за товар, який не був поставлений Відповідачем.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛТІС ЕЛЕКТРОТЕХНІК" на виконання умов договору № 09/09-11 від 09.08.2011р., фактично поставлено товару - «живого» рифового каменю в кількості 1300 кілограмів, що підтверджується видатковою накладною №-0077 від 29.02.2012р., Товариство з обмеженою відповідальністю "КРОНА-КОМПАНІ" - фактично оплатило товар в кількості 2000 кілограмів «живого» рифового каменю в кількості, згідно платіжного доручення № 10432 від 03.11.2011р., тобто вартість недопоставлено оплаченого товару згідно платіжного доручення № 10432 від 03.11.2011р. становить 94 500,00 грн.

З огляду на викладене позовні вимоги в частині стягнення 94 500,00 грн. документально підтверджені, а тому підлягають задоволенню.

Пунктом 1 статті 206 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання може бути розірвано сторонами відповідно до правил, встановлених статтею 188 цього Кодексу.

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України, розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до п.11.1. Договору: «Договір поставки вступає в дію з дати його укладання і діє до 31.12.2011 року, але в будь-якому разі до виконання Сторонами своїх зобов'язань. покладених на них за даним Договором.».

Стаття 712 ЦК України передбачає: «за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.».

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 662 ЦК України встановлено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.».

Статтею 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Згідно ч. 7 ст. 193 ГК України, статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу статті 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків.

У відповідності з ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

З огляду на викладене позовні вимоги про розірвання договору та зобов'язання повернути майно обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Зважаючи на вищевказане, вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволенні позову судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Розірвати договір №09/0811 від 09.08.2011р. поставки, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛТІС ЕЛЕКТРОТЕХНІК» (04215, м. Київ, просп.. Георгія Гонгадзе, 20-Д, код ЄДРПОУ 36219554) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КРОНА-КОМПАНІ» (04074, м. Київ, вул. Лугова, 12, код ЄДРПОУ 32759456).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛТІС ЕЛЕКТРОТЕХНІК» (04215, м. Київ, просп.. Георгія Гонгадзе, 20-Д, код ЄДРПОУ 36219554) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем при виконанні рішення на користь Товариством з обмеженою відповідальністю «КРОНА-КОМПАНІ» (04074, м. Київ, вул. Лугова, 12, код ЄДРПОУ 32759456) 94 500 (дев'яносто чотири тисячі п'ятсот) грн.. 00 коп. - вартості непоставленого товару та 3 108 (три тисячі сто вісім) грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.08.2014р.

СуддяТрофименко Т.Ю.