Рішення

від 29.07.2014 по справі 910/11591/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11591/14 29.07.14

За позовом Приватного підприємства "Акцент-Трейд"

до Публічного акціонерного товариства "Банк Форум"

про зобов'язання виконати платіжне доручення № 26 від 28.05.2014р.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача: Надєін О.Д. (директор), Князева Л.А. (дов.)

Від відповідача: Калашнікова О.О. (дов.)

У судовому засіданні 29.07.2014р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Приватне підприємство "Акцент-Трейд" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою до відповідача - Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" про зобов'язання виконати платіжне доручення № 26 від 28.05.2014р., а саме перерахувати на поточний рахунок позивача, відкритий в ПАТ "Креді Агріколь Банк" грошову суму в розмірі 22300,00 (двадцять дві тисячі триста) гривень. Реквізити платежу: р/р 26007500086741 в ПАТ "Креді Агріколь Банк", м. Київ, МФО 300614, отримувач - ПП "Акцент-Трейд", код ЄДРПОУ 30055331.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2014 р. порушено провадження у справі № 910/11591/14 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 01.07.2014р.

01.07.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Приватного підприємства "Акцент-Трейд" надійшли витребувані судом документи.

Представники позивача - Приватного підприємства "Акцент-Трейд" в судовому засіданні 01.07.2014р. надали суду пояснення по справі та щодо наданих ними документів.

Представник відповідача - Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" у судове засідання 01.07.2014р. не з'явився, вимог суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2014р. відкладено розгляд справи № 910/11591/14 на 29.07.2014р.

Представники позивача - Приватного підприємства "Акцент-Трейд" в судовому засіданні 29.07.2014р. надали пояснення по суті позовних вимог, позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача - Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в судовому засіданні 29.07.2014р. надав суду письмовий відзив на позов, позовні вимоги заперечив та просив суд відмовити в їх задоволенні.

Враховуючи те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, в судовому засіданні 29.07.2014р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

14.10.2003 року між Акціонерним комерційним банком "Форум", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" (банк, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Акцент-Трейд" (клієнт, позивач) було укладено Договір на здійснення розрахунково-касового обслуговування (далі - Договір), відповідно до умов якого, банк відкриває клієнту поточний/і рахунок/ки та здійснює його касово-розрахункове обслуговування.

Відповідно до пунктів 2.3.1., 2.3.2. Договору, банк зобов'язався здійснювати розрахункові операції клієнта; забезпечити збереження ввірених йому коштів клієнта; здійснювати списання коштів з рахунку клієнта тільки за його дорученням, крім випадків, передбачених чинним законодавством України та цим Договором.

Згідно з п. 3.4 Договору банк приймає розрахункові документи клієнта протягом усього робочого дня.

Операції за розрахунковими документами, які надійшли від клієнта протягом операційного часу, здійснюються банком в день надходження цих документів. Операції за розрахунковими документами, які надійшли після закінчення операційного часу, банк виконує не пізніше наступного робочого дня (п. 3.5 Договору).

Платежі з рахунку клієнта виконуються банком у межах залишку коштів на початок операційного дня з урахуванням суми коштів, потрібної для сплати банком можливих комісійних винагород (витрат) банкам-кореспондентам.

Позивачем було надано відповідачу платіжне доручення № 26 від 28.05.2014р. на суму 22300,00 грн., що залишене відповідачем без виконання.

З наявної в матеріалах справи довідки банку та банківської виписки вбачається, що станом на 28.05.2014р. залишок коштів на рахунку позивача №26007300351/980 складає 22595,56 грн.

Позивач, мотивуючи позовні вимоги, зазначає, що відповідачем порушено зобов'язання щодо виконання виставлених позивачем платіжних доручень, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом в якому просить суд зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" виконати платіжне доручення № 26 від 28.05.2014р., а саме перерахувати на поточний рахунок позивача, відкритий в ПАТ "Креді Агріколь Банк" грошову суму в розмірі 22300,00 (двадцять дві тисячі триста) гривень. Реквізити платежу: р/р 26007500086741 в ПАТ "Креді Агріколь Банк", м. Київ, МФО 300614, отримувач - ПП "Акцент-Трейд", код ЄДРПОУ 30055331.

Відповідач - ПАТ "Банк Форум", заперечуючи позовні вимоги посилається на те, що Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено обмеження на задоволення вимог по зобов'язанням банку, у зв'язку з чим, відповідач позбавлений можливості виконати виставлене позивачем платіжне доручення.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором банківського рахунку.

Нормами статті 1066 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно статі 1068 ЦК України, банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом.

Положеннями статті 1071 ЦК України визначено, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом (стаття 1074 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 8.1 статті 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі (пункт 30.1 статті 30 зазначеного Закону).

Спір у даній справі виник внаслідок не виконанням відповідачем наданих позивачем платіжних доручень.

Із наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 14 від 14.03.2014р., прийнятого на підставі постанови Правління Національного банку України №135 від 13.03.2014р. "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" до категорії неплатоспроможних", у відповідача - Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" запроваджено тимчасову адміністрацію строком на 3 місяці - з 14.03.2014р. по 13.06.2014р.

Відповідно до пункту 3 рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 14 від 14.03.2014р., призначено уповноваженою особою Фонду за тимчасову адміністрацію в АТ "Банк Форум" начальника відділу супроводження виведення неплатоспроможних банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Соловйову Наталію Анатоліївну.

Також, під час розгляду справи, судом встановлено, що постановою Правління Національного банку України № 355 від 13.06.2014р. прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Форум".

Положеннями статті 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000р. № 2121-III передбачено, що Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, повідомляє про це рішення Фонд гарантування вкладів фізичних осіб для вжиття ним заходів, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Статтею 1 закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012р. № 4452-VI визначено, що цим законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.

Частиною 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється:

1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку;

2) примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку;

3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);

4) зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом.

Судом бере до уваги, що пунктом 1 частини 6 статті 36 даного Закону передбачено, що обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом.

Однак, згідно з п. 4 частини 1 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у цьому Законі термін "вкладник" вживається у значені "фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката".

А тому, враховуючи дану норму, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та юридичні особи не підпадають під визначення поняття "вкладник" у розумінні вищевказаного Закону. Тому, на них не поширюється виняток з обмеження встановленого пунктом 1 частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Водночас, вказаний Закон не дає визначення поняття "кредитор банку". Визначення терміну "кредитор банку" міститься у статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність", та під яким розуміється - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Відповідно до ч. 1 статті 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк, зокрема, зобов'язується виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно з п. 1.24 статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.

Враховуючи вищезазначене, та, положення статей 177, 190, 509 ЦК України, зобов'язання щодо переказу коштів з рахунку позивача, відкритому у відповідача, на його рахунок в іншому банку чи на рахунок контрагента позивача є майновим зобов'язанням .

З огляду на вищенаведене, позивач є кредитором банку на якого поширюються обмеження встановлені пунктом 1 частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", і тому не можуть бути задоволені його вимоги (у т.ч. спірні) до відповідача від часу запровадження у останньому тимчасової адміністрації.

Розглядаючи спір по суті, судом враховано, що відповідно до пункту третього частини 2 статті 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду має право продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій.

У матеріалах справи відсутні докази про те, що уповноважена особа Фонду дала дозвіл на продовження виконання відповідачем спірних платіжних доручень позивача.

Крім того, виходячи зі змісту статей 39, 40, 49, 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації складається план врегулювання (рішення Фонду, що визначає спосіб, економічне обґрунтування, строки та умови виведення неплатоспроможного банку з ринку) у якому визначаються заходи щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку в один із способів передбачених у частині 2 статі 39 даного Закону. Фонд складає реєстр активів і зобов'язань, які підлягають відчуженню. Під час відчуження зобов'язань Фонд має забезпечити неупереджене ставлення до всіх кредиторів неплатоспроможного банку, дотримуючись черговості, передбаченої статтею 52 цього Закону, при цьому зобов'язання банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими Фондом, мають найвищий пріоритет і не можуть бути відчужені частково. Під час ліквідації банку уповноважена особа Фонду не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, за виключенням погашення за погодженням з виконавчою дирекцією Фонду вимог за правочинами, що забезпечують проведення ліквідаційної процедури. Кошти, одержані в результаті ліквідації та реалізації майна банку, спрямовуються уповноваженою особою Фонду на задоволення вимог кредиторів у черговості передбаченій статтею 52 даного Закону. Вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження коштів від реалізації майна банку після повного задоволення вимог попередньої черги. Таким чином, після запровадження у банку тимчасової адміністрації (з метою виведення цього банку з ринку) та переходу до процедури ліквідації банку, задоволення вимог кредиторів відбувається у особливому, передбаченому зазначеним спеціальним Законом порядку з дотриманням принципів черговості, передбаченої статтею 52 цього Закону, та виходячи з того, що найвищий пріоритет мають зобов'язання банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими Фондом.

Враховуючи вищезазначене, вимоги позивача про зобов'язання відповідача виконати платіжне доручення № 26 від 28.05.2014р., а саме перерахувати на поточний рахунок позивача, відкритий в ПАТ "Креді Агріколь Банк" грошову суму в розмірі 22300,00 (двадцять дві тисячі триста) гривень. Реквізити платежу: р/р 26007500086741 в ПАТ "Креді Агріколь Банк", м. Київ, МФО 300614, отримувач - ПП "Акцент-Трейд", код ЄДРПОУ 30055331 не підлягають задоволенню.

При цьому, суд звертає увагу на те, що позивач не позбавлений можливості захистити свої майнові права за договором банківського рахунку в порядку передбаченому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене, положення Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову Приватного підприємства "Акцент-Трейд".

Судовий збір, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 04.08.2014р.

Суддя О.В. Гулевець