Постанова

від 01.08.2014 по справі 917/460/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2014 р. Справа № 917/460/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Плахов О.В., суддя Кухар В.І., суддя Шутенко І.А.,

при секретарі Мальченко О.О.,

за участю представників:

позивача - Гуйвана П.Д., за довіреністю №01-11/4196 від 03.04.2014р., Блищук В.Т., за довіреністю №01-11/4210 від 03.04.2014р.,

відповідача - Личагіної С.П., за довіреністю №1074 від 11.12.2013р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду, апеляційну скаргу відповідача, Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м. Полтава (вх№1377П/2 від 02.06.2014р.) , на рішення господарського суду Полтавської області від 15.05.2014р. по справі №917/460/14,

за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", м. Полтава,

до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м. Полтава,

про внесення змін до договору про відшкодування витрат, пов'язаних із сумісним підвищенням проводів проводового мовлення,

ВСТАНОВИЛА:

15.05.2014р. господарським судом Полтавської області у справі №917/460/14 (суддя Іваницький О.Т.) вирішено з метою захисту законних прав та інтересів ПАТ ''Полтаваобленерго'', код ЄДРПОУ 00131819 (36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ,5) позивача та ПАТ ''Укртелеком'', код ЄДРПОУ 21560766, м. Київ в особі Полтавської філії ПАТ ''Укртелеком'', код ЄДРПОУ 01186975(36000,м. Полтава, вул. Жовтнева,33) відповідача у справі, який має потребу у використанні майна позивача для розміщення проводів ПМ відповідно до приписів статті 83 ГПК України вийти за межі позовних вимог і викласти договір на відшкодування витрат, пов'язаних із сумісним підвищенням проводів проводного мовлення з протоколом розбіжностей від 18.02.2014 року у новій редакції.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства Полтавська філія ПАТ ''Укртелеком'', код ЄДРПОУ 01186975 (36000, м. Полтава, вул. Жовтнева,33) р/р 26008132001019 в ПОД ПАТ ''Райффайзен банк ''Аваль'' м. Полтава, МФО 331605 на користь Публічного акціонерного товариства ''Полтаваобленерго'', код ЄДРПОУ 00131819 (360022, м. Полтава, вул. Старий Поділ,5) п/р 26000173285069 в Полтавському регіональному управлінні КБ ''Приватбанк'', МФО 331401 витрати по сплаті судового збору в сумі 1218,00 грн.

Відповідач, не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить:

- скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 15.05.2014р. в частині викладення пунктів 2.5. та 3.1. Договору на відшкодування витрат, пов'язаних із сумісним підвішенням проводів проводового мовлення, у редакції позивача;

- прийняти нове рішення, яким викласти пункти 2.5. та 3.1. Договору у редакції ПАТ "Укртелеком", а саме:

"2.5. У разі виникнення обґрунтованої потреби у відключенні або демонтажі мережі проводового мовлення в зв'язку з проведенням робіт по реконструкції, модернізації, ремонту ПЛ, пов'язаним із заміною опор, заміною конфігурації лінії, тощо Власник ПЛ має право вимагати від Власника ПМ тимчасового відключення або повного демонтажу мережі проводів мовлення або її частини.";

"3.1. Власник ПМ зобов'язується відшкодовувати витрати Власнику ПЛ у вигляді компенсації витрат, пов'язаних з сумісним підвішенням проводів проводового мовлення на повітряних лініях електропередач напругою 0,4 кВ в розмірі 12 (дванадцять гривень) в т.ч. ПДВ 20%, в рік за один км. Розрахунок здійснюється Власником ПМ щомісячно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Власника ПЛ, не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, в розмірі 1/12 частини плати за рік.";

- стягнути з ПАТ "Полтаваобленерго" на користь ПАТ "Укртелеком" в oco6i Полтавської філії ПАТ "Укртелеком" судові витрати, сплачені останнім за подання апеляційної скарги у сумі 609,00 грн. судового збору.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції неправомірно прийнято до уваги позицію ПАТ "Полтаваобленерго" по ключовим фінансовим питанням. Зокрема, щодо п.2.5. договору судом безпідставно перекладено на ПАТ "Укртелеком" обов'язок щодо демонтажу і монтажу мережі проводів проводового мовлення за власний рахунок у разі виникнення у позивача обґрунтованої потреби у відключенні або демонтажі мережі проводового мовлення в зв'язку з проведенням робіт по реконструкції, модернізації, ремоту ПЛ, пов'язаним із заміною опор, зміною конфігурації лінії, тощо, що суперечить приписам статті 31 Закону України "Про телекомунікації". Щодо пункту 3.1. договору, на думку скаржника, суд першої інстанції безпідставно збільшив розмір щорічної компенсації з 12 грн. на 69,14 грн. за 1 км повітряної лінії електропередачі напругою 0,4 кВ з проводами проводового мовлення, посилаючись на інфляційні процеси, чим поклав на себе повноваження органів виконавчої влади і втрутився у компетенцію Міненерго України і Мінзв'язку України, на які покладено обов'язок визначати тарифи.

При цьому, апелянт зазначає, що твердження суду першої інстанції щодо узгодження пунктів 2.5., 3.1., 4.1. договору в редакції позивача не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки представник відповідача ні у відзиві на позовну заяву, ні у доповненнях до відзиву, а також під час судового розгляду не узгоджував зазначені пункти договору.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу (вх.№5923 від 24.07.2014р.), в якому зазначив, що апеляційну скаргу відповідача вважає необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Позивач зазначає, що пункти 2.5. (останнє речення, яке відповідач просить виключити) і 3.1. кореспондують одне одному в частині грошового виразу витрат, які несе ПАТ "Полтаваобленерго" при експлуатації повітряних ліній, на яких розміщені проводи проводового мовлення. Щодо ціни договору, позивач зазначає, що сума відшкодування витрат енергопостачальника від розміщення на його опорах проводів ПМ є вільною договірною ціною і може бути встановлена власником ПЛ у будь-якому розмірі. Позивач, враховуючи соціальну значимість надання відповідачем послуг радіомовлення, запропонував відповідачу суму 69,14 грн., яка є відображенням 12 грн. із застосуванням індексу інфляції станом на грудень 2010р. При цьому, враховуючи, що дана сума є заниженою до неї не включені також і витрати на демонтаж і монтаж радіо проводів при будь-яких роботах з реконструкції власником (а не замовником) своїх ліній із сумісно підвішеними радіопроводами не включені до розрахунку витрат, тобто відшкодування не передбачене, що свідчить про те, що ці роботи повинен виконувати сам власник радіомереж про що й зазначено в останньому реченні пункту 2.5. договору.

В судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду представник апелянта підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її в повному обсязі.

Представник позивача зазначив, що проти задоволення апеляційної скарги заперечує, рішення місцевого господарською суду просить залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм чинного законодавства, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.11.2012р. позивач направив листа №02-9/13247 відповідачу про розірвання договорів, зокрема договору №1588 від 03.01.2003р., який регулює розміщення проводів проводового мовлення на опорах ПЛ-0,4 кВ товариства "Полтаваобленерго", у зв'язку із закінченням терміну дії вказаного договору та запропонував демонтувати проводи (т.1,а.с.18).

04.02..2014р. позивач направив відповідачу два примірники договору на відшкодування витрат, пов'язаних із сумісним підвішенням проводів проводового мовлення №103-02 для укладання між ПАТ "Полтаваобленерго" (Власник ПЛ) в особі т.в.о. начальника Гребінківської філії ПАТ "Полтаваобленерго" та ПАТ "Укртелеком" (Власник ПМ) в особі директора Полтавської філії, предметом договору є відшкодування Власником ПМ Власнику ПЛ витрат, пов'язаних із сумісним підвішенням проводів проводового мовлення Власника ПМ на опорах повітряних ліній електропередач 0,4 кВ, які належать на праві власності Власнику ПЛ (т.1,а.с.11-14).

Відповідач - ПАТ "Укртелеком" листом №02/Р-03-299 від 20.02.2014р. направив позивачу один примірник підписаного договору разом з протоколом розбіжностей до нього в двох екземплярах (т.1,а.с.15-17).

Відповідач не погоджується з пунктами 2.1., 2.5., 2.6., 3.1., 4.1., 4.3. договору викладеного в редакції позивача та пропонує викласти ці пункти в іншій редакції, а також доповнити договір пунктом 6.5.

Непогодження позивача із вищезазначеними пунктами викладеними в редакції відповідача у протоколі розбіжностей, стало підставою для звернення до господарського суду Полтавської області із позовом про затвердження пунктів 2.1, 2.5., 2.6., 3.1, 4.1., 4.3. договору в його редакції. Відповідач у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях надав згоду на розгляд в судовому порядку переддоговірного спору з приводу розбіжностей по спірному договору.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Полтавської області, з метою захисту законних прав та інтересів ПАТ "Полтаваобленерго" та ПАТ "Укртелеком", який має потребу у використанні майна позивача для розміщення проводів ПМ відповідно до приписів статті 83 Господарського процесуального кодексу України вийшов за межі позовних вимог і договір на відшкодування витрат, пов'язаних із сумісним підвищенням проводів проводового мовлення з протоколом розбіжностей від 18.02.2014р. виклав у наступній редакції:

спірні пункти 2.5., 3.1. у редакції позивача, спірні пункти 2.1., 4.1., 4.3. у редакції відповідача; доповнив договір пунктом 6.5., який запропонував відповідач, а спірний пункт 2.6. у власній редакції.

Відповідно до статті 6 Цивільного Кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з статтею 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно приписів частини 3 статті 179 Господарського кодексу України. укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

У відповідності до частини 1 статті 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

За змістом статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей із підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. Якщо сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у двадцятиденний строк розбіжності, що залишилися неврегульованими, до суду, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Отже, проект договору та протокол розбіжностей є доказами вжиття заходів досудового врегулювання господарського спору, вони є свідченням існування спору, який виник при укладенні договору і який сторони передають на вирішення господарського суду. Тобто, предметом розгляду у суді можуть бути лише розбіжності, що залишилися неврегульованими сторонами.

Після розгляду судом першої інстанції позову неврегульованими розбіжностями залишились пункти 2.5. та 3.1., які відповідач просить викласти у власній редакції, та в цій частині рішення суду скасувати.

Колегія суддів апеляційної інстанції, переглянувши рішення суду першої інстанції погоджується із висновком суду щодо викладення пунктів 2.5. та 3.1. договору в редакції позивача з огляду на наступне.

Пункт 2.5 договору позивач пропонує викласти в наступній редакції: "У разі виникнення обгрунтованої потреби у відключенні або демонтажі мережі проводового мовлення в зв'язку з проведенням робіт по реконструкції, модернізації, ремонту ПЛ, пов'язаним із заміною опор, зміною конфігурації лінії тощо, Власник має право вимагати від Власника ПМ тимчасового відключення або повного демонтажу мережі проводів мовлення або її частин. Демонтаж і монтаж мережі проводів проводового мовлення проводить Власник ПМ за власний рахунок".

Відповідач в протоколі розбіжностей запропонував виключити із вказаного пункту останнє речення: "Демонтаж і монтаж мережі проводів ПМ проводить Власник ПМ за власний рахунок."

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо пункту 2.5., який прийнятий судом в редакції позивача, оскільки проводи ПМ є власністю відповідача з певними цінностними і фізичними властивостями. За їх зберігання чи охорону на час планових робіт з реконструкції, модернізації повітряних ліній власник ПЛ не несе відповідальності, як до речі і тоді, коли вони експлуатуються на опорах ПЛ. Знімання і підвішування проводів ПМ відбувається у відповідності із технічними правилами, нормами, вимогами, яких дотримується персонал відповідача, який має відповідні знання та кваліфікацію. Таким чином, обов'язок проводити роботи по демонтажу і монтажу проводів ПМ під час ремонтних робіт на опорах ПЛ має бути покладений саме на відповідача - Власника ПМ.

Пункт 3.1 договору позивач пропонує викласти в наступній редакції: "Власник ПМ зобов'язується відшкодувати витрати, пов'язані із сумісним підвішенням проводів проводового мовлення, які несе Власник ПЛ при технічному обслуговуванні ПЛ із сумісним підвішуванням ПМ в розмірі 69,14 (шістдесят дев'ять гривень чотирнадцять копійок) в рік за один км, в т.ч. ПДВ 20%. Розрахунок здійснюється Власником ПМ щомісячно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Власника ПЛ, не пізніше 20-го числа місяця, що передує звітному в розмірі 1/12 частини плати за рік".

Відповідач пропонує пункт 3.1 договору прийняти в його редакції, що викладена у протоколі розбіжностей: "Власник ПМ зобов'язується відшкодовувати витрати Власнику ПЛ у вигляді компенсації витрат, пов'язаних з сумісним підвищенням проводів проводового мовлення на повітряних лініях електропередач напругою 0,4кВ в розмірі 12 (дванадцять гривень), в т.ч. ПДВ 20%, в рік за один км. Розрахунок здійснюється власником ПМ щомісячно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Власника ПЛ не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, в розмірі 1/12 частини плати за рік".

Відповідно до пункту 25 "Положення про взаємовідносини підприємств електроенергетики і зв'язку при проектуванні, будівництві, реконструкції та експлуатації електромереж 0,4 кВ із сумісним підвішенням проводів проводового мовлення"" розмір компенсації затрат, які понесли енергопідприємства за виконання додаткових робіт, пов'язаних із сумісним підвішенням проводів проводового мовлення, визначається щорічно до 1 грудня спільною угодою Міненерго України і Мінзв'язку України на підставі пропозицій об'єднання "Укртелеком" та підвідомчих організацій Міненерго.

ПАТ "Укртелеком" посилається на спільний лист Держкомзв'язку та Міністерства енергетики України "Щодо компенсації витрат енергопостачальним компаніям" № 300 від 06.11.1997 року та № 02/22-466 від 23.10.1997 року про узгодження щорічної компенсації в сумі 12 грн. за 1 км. повітряної лінії електропередачі напругою 0,4 кВ з проводами електропостачання та проводного мовлення, яку повинні сплачувати обласні підприємства електрозв'язку енергопостачальним компаніям за додаткові витрати, пов'язані з наявністю на лініях електропередачі проводів проводового мовлення, а також лист Державної адміністрації зв'язку №10652/5-02-22 від 29.11.2010.

Позивачем пропонується сума в 69,14 грн. за 1 км в рік, яка розрахована як інфляційне збільшення суми 12 грн., що була встановлена державним підприємствам Міненерго і Держкомзв'язку ще в 1997 році спільним листом Держкомзв'язку України та Міністерства енергетики за № 300 від 6.11.1997 року та №02/22-466 від 23.10.1997 року.

ПАТ "Полтаваобленерго" наголошує на тому, що ринкова вартість послуг енергопостачальника щодо розміщення на його опорах телекомунікаційних мереж складає від 800 до 2000 грн. за 1 км в рік.

Обов'язок доказування відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Колегія суддів зазначає, що сума відшкодування витрат енергопостачальника від розміщення на його опорах проводів ПМ є вільною договірною ціною і може бути встановлена власником ПЛ у будь-якому розмірі.

Позивач на виконання вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України надав суду розрахунок відносно запропонованої ціни в 69,14 грн., а також довідку про витрати, які несе ПАТ "Полтаваобленерго" при технічному обслуговуванні ПЛ-0,4 кВ із сумісно підвішеними проводами радіомовлення, що належними та допустимими доказами у справі. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції і залишає пункт 3.1 договору в редакції ПАТ "Полтаваобленерго".

Інші умови договору вважаються сторонами узгодженими, з огляду на їх не оскарження в суді апеляційної інстанції.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що при прийнятті рішення місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, тому рішення господарського суду Полтавської області від 15.05.2014р. у справі №917/460/14 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, керуючись ст.ст. 49, 99 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 49, 91, 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м. Полтава залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 15.05.2014р. по справі №917/460/14 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 29 липня 2014 року.

Головуючий суддя О.В. Плахов

Суддя В.І. Кухар

Суддя І.А. Шутенко