Рішення

від 28.07.2014 по справі 910/10900/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №910/10900/14 28.07.14

За позовомПриватного акціонерного товариства "Прилуктваринмаш-Холдінг" доТовариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Символ-ІКТ" простягнення 109 575,70 грн. Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

Від позивача:Коваленко А.В. Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Прилуктваринмаш-Холдінг" (надалі - "ПАТ "Прилуктваринмаш-Холдінг") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Символ-ІКТ" (надалі - "ТОВ "Символ-ІКТ") про стягнення 109 575,70 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.04.2011 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №1/04-2011 оренди нежилих приміщень на виконання умов якого позивач передав відповідачу в оплачуване користування нежитлові приміщення, натомість відповідач взятого на себе грошового зобов'язання зі сплати орендних платежів належним чином не виконав, у зв'язку із чим за ним виникла заборгованість у розмірі 94 329,60 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 10 213,34 грн., 3 % річних у розмірі 1 886,59 грн. та інфляційних витрат у розмірі 3 146,17 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.06.2014 р. порушено провадження у справі №910/10900/14 та призначено її до розгляду на 26.06.2014 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.06.2014 р. відкладено розгляд справи на 28.07.2014 р. у зв'язку неявкою представника відповідача.

В судове засідання 28.07.2014 р. представник позивача з'явилась, вимоги ухвали суду не виконала, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою про відправлення на зворотному боці ухвали суду та повідомленням про вручення поштового відправлення №0103030343380, яке було отримане 03.07.2014 р.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 11-Б, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується матеріалами справи, інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яка міститься на офіційному веб-сайті Державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр" за адресою http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html, та вказано у позові.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2011 р. між ПАТ "Прилуктваринмаш-Холдінг" (орендодавець) та ТОВ "Символ-ІКТ" (орендар) було укладено договір №1/04-2011 оренди нежитлових приміщень (надалі - "Договір"), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення, площею 57,8 кв. м., які розміщені за адресою:

м. Київ, вул. Сирецька, 33 (об'єкт оренди).

Згідно пункту 2.1 Договору орендар отримує право користування об'єктом оренди, зазначеним у п. 1.1 Договору, з моменту підписання сторонами цього Договору та акта прийому-передачі приміщень.

У відповідності до п. 2.2 Договору приміщення вважаються повернутими орендодавцю з моменту підписання сторонами акта прийому-передачі об'єкта оренди.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що орендар перераховує на розрахунковий рахунок орендодавця орендну плату із розрахунку 96,00 гривень за один квадратний метр нежитлової площі (в т.ч. ПДВ 16,00 грн.), загальна сума орендної плати за місяць становить 5 548,80 грн. (в т.ч. ПДВ 924,80 грн.).

Сторонами у п.п. 3.2 та 3.3 Договору погоджено, що орендар зобов'язується здійснити передоплату за 2 місяці на поточний рахунок орендодавця в безготівковому порядку та здійснює розрахунок з орендодавцем шляхом щомісячного перерахунку коштів в порядку передоплати до 05 числа на розрахунковий рахунок.

Пунктами 6.1 та 7.1 Договору встановлено обов'язок орендодавця передати орендарю об'єкт оренди згідно п. 1.1 цього Договору по акту прийому-передачі приміщення, який підписується обома сторонами, та обов'язок орендаря своєчасно і в повному обсязі вносити орендодавцю орендну плату згідно отриманих рахунків.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його дії протягом 5 днів він вважається пролонгованим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором (п. 9.5 Договору).

На виконання умов Договору сторонами 01.04.2011 р. було підписано акт прийому-передачі нежитлових приміщень, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове користування нежитлові приміщення площею 57,8 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Сирецька, 33, в стані придатному для використання в господарській діяльності.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачами зобов'язання по сплаті орендних платежів за період з січня 2013 року по травень 2014 року у розмірі 94 329,60 грн. Крім того, позивачем за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань було нараховано позивачу 3% річних у розмірі 1 886,59 грн., пеню у розмірі 10 213,34 грн. та інфляційні витрати у розмірі 3 146,17 грн.

Договір №1/04-2011 від 01.04.2011 р. є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175, 283, 284, 285, 286 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509, 759, 793, 797 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи (акт прийому-передачі нежитлових приміщень від 01.04.2011 р., підписаний представниками та скріплений печатками сторін) підтверджується факт передачі нежитлових приміщень площею 57,8 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Сирецька, 33

Відповідно до ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Сторонами у пункті 2.2 Договору також було погоджено, що приміщення вважаються повернутими орендодавцю з моменту підписання сторонами акта прийому-передачі об'єкта оренди.

Позивач стверджує, а відповідачем не надано жодних доказів на спростування таких тверджень, що орендар продовжує користуватися нежитловим приміщенням, яке було передано йому за актом прийому-передачі від 01.04.2011 р. та з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів повернення об'єкту оренди та доказів припинення або внесення змін до цього Договору, суд приходить до висновку, що ТОВ "Символ-ІКТ" на дату розгляду справи користується нежитловим приміщенням згідно умов Договору, а Договір є таким, що пролонгований на той самий термін і на тих самих умовах.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

У пункті 3.1 Договору сторони визначили, що оренда плата за місяць становить 5 548,80 грн. ( в тому числі ПДВ - 924,80 грн.).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач стверджує, а відповідачем не надано обґрунтувань та доказів на спростування таких тверджень, що ТОВ "Символ-ІКТ" не сплачувало орендних платежів починаючи з січня 2013 року, та має заборгованість з орендної плати за 17 місяців (по травень 2014 року включно).

З урахуванням приписів ст. 530 Цивільного кодексу України та положень п. 3.3 Договору строк виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті орендних платежів за Договором на момент розгляду справи настав.

Таким чином, на дату розгляду справи у ТОВ "Символ-ІКТ" наявна заборгованість по сплаті передбачених Договором орендних платежів за період з січня 2013 р. по травень 2014 року у розмірі 94 329,60 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті орендних платежів у розмірі 94 329,60 грн. на підставі Договору та настання строку виконання такого зобов'язання. В той же час, відповідачем не надано доказів на спростування наявності заборгованостей чи доказів їх погашення.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ "Символ-ІКТ" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовна вимога ПАТ "Прилуктваринмаш-Холдінг" про стягнення з ТОВ "Символ-ІКТ" заборгованості зі сплати орендних платежів у розмірі 94 329,60 грн. підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 10 213,34 грн., 3% річних у розмірі 1 886,59 грн. та інфляційні витрати у розмірі 3 146,17 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з січня 2013 року по травень 2014 року.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Приписами частини 1 статті 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У пункті 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 547 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З аналізу наведених норм вбачається, що стягнення неустойки у вигляді пені можливе лише у випадку, коли застосування такого заходу забезпечення виконання зобов'язання та його розмір, передбачені законом або Договором.

Чинними нормами законодавства не передбачено застосування пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за невиконання зобов'язання в частині сплати орендних платежів.

Сторонами у Договорі також не передбачено застосування такого заходу забезпечення зобов'язання, а тому суд приходить до висновку про необґрунтованість вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 10 213,34 грн., а відтак у задоволенні позовних вимог у цій частині необхідно відмовити.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд встановив, що відповідач є таким, що прострочив виконання своїх зобов'язань з сплати орендних платежів за січень 2013 року - з 09.01.2013 р. (з урахуванням положень ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України та розпорядження Кабінету Міністрів України "Про перенесення робочих днів у 2013 році" №1043-р від 19.12.2012 р., яким передбачено, що в період з 05.01.2013 р. по 07.01.2013 р. - вихідні дні), за лютий 2013 року - з 06.02.2013 р., за березень 2013 року - з 06.03.2013 р., за квітень 2013 року з 06.04.2013 р., за травень 2013 року -08.05.2013 р. (з урахуванням положень ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України та розпорядження Кабінету Міністрів України "Про перенесення робочих днів у 2013 році" №1043-р від 19.12.2012 р., яким передбачено, що в період з 01.05.2013 р. по 06.05.2013 р. - вихідні дні), за червень 2013 року - з 06.06.2013 р., за липень 2013 року - 06.07.2013 р., за серпень 2013 року - з 06.08.2013 р., за вересень 2013 року - з 06.09.2013 р., за жовтень 2013 року - з 08.10.2013 р. (відповідно до вимог ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, оскільки 05 число жовтня перепадає на вихідний день - субота), за листопад 2013 року - з 06.11.2013 р., за грудень 2013 року - з 06.12.2013 р., за січень 2014 року - з 09.01.2014 р. (згідно ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, оскільки розпорядженням Кабінету Міністрів України "Про перенесення робочих днів у 2014 році" №920-р від 21.11.2013 р. було встановлено, що в період з 01.01.2014 р. по 07.01.2014 р. - вихідні дні), за лютий 2014 року - з 06.02.2014 р., за березень 2014 року - з 06.03.2014 р., за квітень 2014 року - з 08.04.2014 р. (відповідно до вимог ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, оскільки 05 число квітня перепадає на вихідний день - субота) та за травень 2014 року - з 06.05.2014 р.

Суд здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних витрат з урахуванням встановлених судом дат, з яких відповідач є таким, що прострочив виконання своїх зобов'язань, визначеної позивачем дати, до якої підлягають нарахуванню 3% річних та інфляційні витрати - 31.05.2014 р., а також за відсутності правових підстав для виходу за межі позовних вимог, прийшов до висновку про правомірність стягнення з ТОВ "Символ-ІКТ" 3% річних у розмірі 1 886,59 грн. та інфляційних витрат у розмірі 3 146,17 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ "Символ-ІКТ" на користь ПАТ "Прилуктваринмаш-Холдінг" заборгованості у розмірі 94 329,60 грн., 3% річних у розмірі 1 886,59 грн. та інфляційних витрат у розмірі 3 146,17 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Прилуктваринмаш-Холдінг" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Символ-ІКТ" (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 11-Б; ідентифікаційний код 22911788) на користь Приватного акціонерного товариства "Прилуктваринмаш-Холдінг" (04070, м. Київ, вул. Волоська, 3-В; ідентифікаційний код 25406453) основний борг у розмірі 94 329 (дев'яносто чотири тисячі триста двадцять дев'ять) грн. 60 коп., 3% річних у розмірі 1 886 (одна тисяча вісімсот вісімдесят шість) грн. 59 коп., інфляційні витрати у розмірі 3 146 (три тисячі сто сорок шість) 17 коп. та судовий збір у розмірі 1 987 (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят сім) грн. 25 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 01.08.2014 р.

Суддя Р.В. Бойко