Ухвала

від 29.07.2014 по справі 820/11276/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2014 р.Справа № 820/11276/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Макаренко Я.М. , Шевцової Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2014р. по справі № 820/11276/14

за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до приватного підприємства "Альфа-Х"

про стягнення адмінстративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Харківське обласне відділення фонду соціального захисту інвалідів, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив стягнути з приватного підприємства "Альфа-Х" на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарську санкцію за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів, у розмірі 8695,46 грн. та пені в розмірі 146,16 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2014р. по справі № 820/11276/14 відмовлено в задоволенні зазначеного позову.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, а саме ст.ст. 18, 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Виходячи з приписів ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2013 рік (форма № 10-ПІ), середньооблікова кількість штатних працівників у 2013 році становила 11 осіб, з них: середньооблікова кількість фактично працюючих інвалідів - 0 осіб, а також кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні - 1 особа (а.с. 7).

Відмовляючи в задоволенні позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем були виконані вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів" щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та прийняття заходів для працевлаштування інвалідів шляхом інформування органів працевлаштування інвалідів про таку кількість створених робочих місць.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Обов'язок роботодавця надавати до центру зайнятості інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням Держкомстатом, передбачений ч. 3 п. 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформацій, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. за № 70.

Наказом Міністерства соціального політики України від 31 травня 2013 р. за № 316, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 червня 2013 р. за № 988/23520 та погодженого з Держкомстатом, затверджено форму звітності № 3-ПН "Інформацію про попит на робочу силу (вакансії)" згідно ст. 50 Закону України "Про зайнятість населення" в редакції з 01.01.2013 року.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів в розмірі 4 % від середньооблікової чисельності штатних працівників, якщо кількість працюючих від 8 до 25 чоловік - встановлюється норматив в кількості 1 робочого місця.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Тобто, цією нормою визначено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування здійснюється двома шляхами: безпосереднє звернення інваліда до підприємства або звернення інваліда до державної служби зайнятості (з подальшим його направленням на підприємство, на якому є відповідні вакансії).

Відтак, колегія суддів вважає, що ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" не встановлює правил, за якими підприємство було б зобов'язане самостійно здійснювати пошук інвалідів для їх працевлаштування на своєму підприємстві.

Разом з тим, ч. 3 ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" чітко визначені обов'язки підприємства, що використовує найману працю: виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів; надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для працевлаштування інвалідів; звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Згідно з ч. 1 ст. 20 вищеназваного Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

З матеріалів справи вбачається, що згідно поданій державній звітності "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів" (форма № 10-ПІ) за 2013 рік середньооблікова чисельність штатних працівників приватного підприємства "АЛЬФА-Х", складає 11 осіб. Кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до встановленого нормативу повинна складати 1 робоче місце. У 2013 році на підприємстві інвалідів не працювало.

Протягом 2013 року відповідач подавав до Харківського міського центру зайнятості звіти про наявність вакансій (форма №3-ПН), де зазначив про наявність вакантного робочого місця, спеціально створенего для інвалідів. Зокрема, для інвалідів було створено робоче місце на посаду тракториста.

Згідно листа від 11.06.2014 року № ХМЦЗ-03-16508, протягом 2013 року приватним підприємством "АЛЬФА-Х" відмов у працевлаштуванні особам з обмеженими фізичними можливостями за результатами направлень центру зайнятості не було.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду, що відповідач у 2013 році здійснив всі передбачені чинним законодавством заходи щодо створення умов для працевлаштування інвалідів та вжив заходів щодо інформування вищезазначеного органу про наявну можливість працевлаштування інвалідів на підприємстві відповідача.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2014р. по справі № 820/11276/14 суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2014р. по справі № 820/11276/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М. Судді (підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Шевцова Н.В.