КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9364/14 Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т. Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого суддів Хрімлі О.Г., Кобаля М.І., Федотова І.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Альянс Сістем» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування акту, -
В С Т А Н О В И Л А :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Альянс Сістем» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування акту № 1141/26-59-22-05/38956957 від 29 квітня 2014 року.
Разом з адміністративним позовом до суду першої інстанції надійшло клопотання про забезпечення адміністративного позову, в якому позивач просив: заборонити Державній податковій інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві вносити відповідні зміни до інформаційної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» на підставі інформації, викладеної в акті № 1141/26-59-22-05/38956957 від 29 квітня 2014 року господарських взаємовідносин з контрагентами, з якими за рахунок ТОВ «Бізнес-Альянс Сістем» сформовано податковий кредит за період з 01 березня 2014 року по 31 березня 2014 року до набрання законної сили рішенням суду у даній справі; заборонити Державній податковій інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві використовувати інформацію, викладену в акті № 1141/26-59-22-05/38956957 від 29 квітня 2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Бізнес-Альянс Сістем» (з питань взаємовідносин з контрагентами, якими за рахунок ТОВ «Бізнес-Альянс Сістем» сформовано податковий кредит за період з 01 березня 2014 року по 31 березня 2014 року», зокрема, передавати та враховувати в результатах перевірок результати проведеної зустрічної звірки, до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 липня 2014 року клопотання про забезпечення адміністративного позову задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та просить скасувати зазначену ухвалу та постановити нову, якою у задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову відмовити.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Зважаючи на те, що у справі відсутні клопотання від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, та з урахуванням можливості вирішення справи на основі наявних у ній доказів, колегія суддів вирішила справу розглянути у порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна необґрунтована та не підлягає задоволенню.
З матеріалів справи вбачається. що суд першої інстанції задовольнив клопотання про забезпечення адміністративного позову у зв'язку з наявністю підстав для вжиття заходів забезпечення позову, передбачених ч. 1 ст. 117 КАС України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення клопотання про забезпечення адміністративного позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Згідно з ч. 5 ст. 117 КАС України, не допускається забезпечення позову шляхом: 1) зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції та встановлення для них заборони вчиняти певні дії; 2) зупинення рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та стосовно здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони проводити певні дії уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку; 3) зупинення рішень уповноваженого центрального органу з питань цивільної авіації щодо призупинення дії або анулювання сертифікатів, схвалень, допусків.
Згідно з ч.ч. 1, 6 ст. 118 КАС України, клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Згідно з п. 18 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», за змістом статті 118 КАС України ухвала з питань забезпечення позову (про забезпечення адміністративного позову, про заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим або про скасування заходів забезпечення адміністративного позову та про відмову в забезпеченні позову) може бути оскаржена.
Відповідно до частини другої статті 211 КАС України, ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі.
Оскільки ухвала про забезпечення позову або про його скасування не перешкоджає подальшому провадженню у справі, то ця ухвала в касаційному порядку оскаржена бути не може.
З матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування клопотання про забезпечення адміністративного позову позивач послався на те, що невжиття заходів забезпечення позову може заподіяти шкоду правам та інтересам ТОВ «Бізнес-Альянс Сістем» до ухвалення рішення по справі у зв'язку з тим, що в основу оскаржуваного акта перевірки покладені неправдиві відомості, та, як наслідок, у результаті складання акту було «обнульовано» дані в електронній автоматизованій системі співставлення зобов'язань і податкового кредиту та розірвано договір про визнання електронних документів з ДПІ, подальша дія акту перевірки фактично позбавляє позивача та його контрагентів права на податковий кредит, а також унеможливлює реєстрацію податкових накладних, що фактично паралізує господарську діяльність позивача, оскільки позбавляє його можливості виконати свій обов'язок щодо виписки податкових накладних, передбачений абз.1 п. 201.10 ст. 201 ПК України.
Позивач також звернув увагу, що блокування реєстрації податкових накладних у ЄРПН призведе до дискредитації ТОВ «Бізнес-Альянс Сістем» перед контрагентами, які позбавлені можливості задекларувати податковий кредит за податковими накладними, незареєстрованими з вини відповідача, та зганьбить ТОВ «Бізнес-Альянс Сістем» перед іншими суб'єктами господарювання, та створить імідж ненадійного партнера та порушника законодавства.
З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов до висновку про обґрунтованість та терміновість клопотання позивача, оскільки існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, та для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Колегія суддів зазначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність, зокрема, полягає в тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову за вартістю. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Проаналізувавши викладені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що позивачем під час подання клопотання про забезпечення адміністративного позову, належним чином обґрунтовано існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, та те, що для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а тому подане клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, з урахуванням розумності та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін у справі, наявності зв'язку між заходами забезпечення позову та предметом позовних вимог, імовірності утруднення виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про задоволення клопотання про забезпечення адміністративного позову.
Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Згідно зі ст.ст. 199 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 117, 118, 160, 197, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 липня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, та не підлягає оскарженню як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий суддя О.Г. Хрімлі
Судді М.І. Кобаль
І.В. Федотов
.
Головуючий суддя Хрімлі О.Г.
Судді: Кобаль М.І.
Федотов І.В.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.08.2014 |
Оприлюднено | 08.08.2014 |
Номер документу | 40068426 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Хрімлі О.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні