Постанова

від 06.08.2014 по справі 816/2868/14

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 серпня 2014 рокум. ПолтаваСправа №816/2868/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кукоби О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кльопової І.Г.,

представника позивача - Фищук В.В.,

представників відповідача - Валюх В.Ф., Откидач Г.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ інструментів 2009" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

В С Т А Н О В И В:

Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (надалі - позивач, ПОВ ФСЗІ) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ інструментів 2009" (надалі - відповідач, ТОВ "Світ інструментів 2009") про стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 17 326 грн 93 коп. та пені в розмірі 442 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем не виконано вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо забезпечення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Відповідач позов не визнав. У письмових запереченнях проти позову посилався на те, що ТОВ "Світ інструментів 2009" у 2013 році додатково створено робоче місце для працевлаштування інваліда та з 01 жовтня 2013 року прийнято на роботу особу даної категорії. Крім того, зазначав, що підприємство протягом січня-вересня 2013 року щомісячно подавало звіти про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів до центру зайнятості.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували, просили відмовити у задоволенні позовних вимог з мотивів, викладених у письмових запереченнях.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

ТОВ "Світ інструментів 2009" у встановленому законодавством порядку зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 36345738 /а.с. 9/.

Відповідачем 20 січня 2014 року до ПОВ ФСЗІ подано звіт за формою №10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2013 рік, вх. №448 /а.с. 3/. За змістом вказаного звіту середньооблікова кількість штатних працівників ТОВ "Світ інструментів 2009" у 2013 році становила 13 осіб, фонд оплати праці штатних працівників - 450 500 грн.; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - одна особа. При цьому, на зворотній сторінці звіту відповідачем зазначено, що наказом від 01 жовтня 2013 року №12-К ТОВ "Світ інструментів 2009" прийнято на роботу гр. ОСОБА_4, якому встановлено ІІІ групу інвалідності з дитинства /а.с. 3 - зворот/.

Посилаючись на те, що ТОВ "Світ інструментів 2009" у 2013 році не виконано норматив працевлаштування інвалідів, позивач, виходячи з приписів статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", стверджував про наявність у відповідача обов'язку зі сплати адміністративно-господарських санкцій в розмірі 17 326 грн 93 коп. та пені за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій в розмірі 442 грн /а.с. 4/

Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.

Спірні відносини врегульовано Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21 березня 1991 року №875-XII.

Згідно з частиною першою статті 17 вказаного Закону (в редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних публічно-правових відносин) з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця /частина перша статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"/.

Як визначено частиною третьою статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком самостійно займатися пошуком осіб з обмеженими фізичними можливостями для працевлаштування.

Так, згідно з частиною першою статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №70, інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19 грудня 2005 року №420, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21 грудня 2005 року за №1534/11814 (чинний до 12 липня 2013 року), затверджено форму №3-ПН "Звіт про наявність вакансій", що використовується для інформування населення про наявність вакансій, сприяння працевлаштуванню громадян, зареєстрованих у центрах зайнятості як такі, що шукають роботу, для підбору персоналу на замовлення роботодавців, для оцінки поточної потреби в кадрах та організації професійної підготовки населення відповідно до потреб ринку праці.

Зокрема, у графі 15 даного звіту наводяться дані про можливість працевлаштування на вільне робоче місце (вакантну посаду) особи, що належить до окремої категорії громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, у рахунок річної броні, установленої місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад за поданням центрів зайнятості, відповідно до статті 5 Закону України "Про зайнятість населення", із змінами та доповненнями, а також інвалідів, пенсіонерів, студентів та інших.

Крім того, наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року №316, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17 червня 2013 р. за №988/23520, затверджено форму звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)".

Пунктом 2.1 Порядку подання форми звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" визначено, що форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

При цьому, у пункті 3 форму звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" вказується кількість вакансій, на які можуть бути працевлаштовані громадяни, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню (відповідно до статті 14 Закону України "Про зайнятість населення"), і за необхідності зазначаються категорії таких громадян.

Судом до Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості надіслано запит з проханням надати інформацію про те, чи подавалися відповідачем протягом 2013 року до Центру зайнятості звіти за формою №3-ПН із зазначенням наявності вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до отриманої інформації, відповідач протягом січня-вересня 2013 року щомісячно подавав звіти про наявність вакансій за формою №3-ПН, що підтверджено копіями таких звітів /а.с. 19-27/. При цьому, у звітах вказано про наявність вакантної посади для працевлаштування особи, якій відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність.

Як зазначено Кременчуцьким міськрайонним центром зайнятості у листі від 29 липня 2014 року вих. №3634, протягом 2013 року центром зайнятості направлено трьох осіб з обмеженими можливостями для працевлаштування на ТОВ "Світ інструментів 2009", однак дані особи не працевлаштовані у зв'язку з невідповідністю вимогам /а.с. 18/.

Крім того, як пояснили в судовому засіданні представники відповідача, наказом від 01 жовтня 2013 року №12-К "По особовому складу" ТОВ "Світ інструментів 2009" прийняло на роботу гр. ОСОБА_4 на посаду слюсаря з ремонту /а.с. 34, 43-45/. При цьому, вказаний громадянин є інвалідом з дитинства, йому встановлено ІІІ групу інвалідності /а.с. 47-49/.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне зазначити, що принципом юридичної відповідальності є вина в порушенні законодавчо встановленого імперативного правила поведінки.

За приписами частини другої статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідачем доведено той факт, що ним виконано вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", а саме: створено робоче місце для працевлаштування інваліда, протягом січня-вересня 2013 року повідомлено центр зайнятості про створення робочого місця для інваліда та про потребу в його працевлаштуванні, а з 01 жовтня 2013 року - прийнято на роботу особу, якій встановлено інвалідність.

Отже, за відсутності в діях відповідача вини у вчиненні господарського правопорушення, відсутні підстави для стягнення з ТОВ "Світ інструментів 2009" адміністративно-господарських санкцій та пені відповідно до приписів Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Відповідну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 16 квітня 2013 року у справі №21-81а13, що враховується судом з огляду на приписи частини другої статті 161, статті 244 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин, позовні вимоги ПОВ ФСЗІ є необґрунтованими та безпідставними, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

За відсутності документального підтвердження понесених сторонами у справі судових витрат, питання щодо їх розподілу суд не вирішує.

Керуючись статтями 7-11, 69-71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ інструментів 2009" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 08 серпня 2014 року.

Суддя О.О. Кукоба