Рішення

від 01.12.2006 по справі 17258-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

17258-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 418

РІШЕННЯ

Іменем України

01.12.2006Справа №2-28/17258-2006

За позовом Міського виробничого управління житлово – комунального господарства м. Армянська, м. Армянськ,

до відповідача – Виконавчого комітету Армянської міської Ради, м. Армянськ,

про стягнення 466,87 грн.

                                                                                                     Суддя С.М. Альошина

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – не з'явився

Від відповідача – Корякін М.І. – головний спеціаліст (юрист), довіреність № 13 від 07.06.2006 р. (к/копія довіреності у справі)

Суть спору:  

          Міське виробниче управління житлово – комунального господарства                          м. Армянська, м. Армянськ, звернулось до господарського суду АР Крим із позовом до Виконавчого комітету Армянської міської Ради, м. Армянськ, про стягнення 466,87 грн. заборгованості, у тому числі 453,27 грн. основного боргу та 3 % річних у розмірі 13,60 грн.

          13.11.2006 р. представник позивача, надав суду та представнику відповідача  письмове уточнення позовних вимог від 13.11.2006 р., в якому уточнив підстави позову.

Представник позивача  явку свого представника у засідання суду не забезпечив, вимоги ухвали господарського суду від 13.11.2006 р. не виконав.

Однак, позивач, на виконання вимог ухвали господарського суду від                          13 листопада 2006 р., направив до суду заяву з клопотанням залишити без розгляду позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу, у зв'язку з його погашенням, що підтвердив довідкою № 3170 від 30.11.2006 р. В частині стягнення з відповідача 3% річних та судових витрат просив справу розглянути по суті.

          13.11.2006 р. відповідач надав суду відзив на позовну заяву № 02-15-19/2760 від 10.11.2006 р., в якому  з позовними вимогами не погодився, зазначивши, що вказані позивачем послуги за травень – серпень 2006 р. за договором № 67 від 10.09.2003 р. становлять 106,48 грн. та перераховані  позивачу, що підтверджено платіжними дорученнями від 10.11.2006 р. № 1144-1147 (належно завірені копії яких додані до матеріалів справи).

        Крім того, представник відповідача, у засіданні суду, на виконання вимог ухвали господарського суду від 13 листопада 2006 р., з урахуванням вищевказаних уточнень позовних вимог,  надав суду письмове доповнення до відзиву у даній справі № 02-15-19/2942 від 30.11.2006 р., в якому заперечує в частині стягнення з відповідача боргу за договорами № 67 та № 68 від 10.09.2003 р. у сумі 466,87 грн.

       Свої заперечення відповідач обгрунтовує тим, що вказані послуги за травень – серпень 2006 р. коштують за  договором № 67 - 106,48 грн., а за договором № 68 - 69,20 грн. Оплата позивачу  послуг за договором № 68 перерахована 15.11.2006 р., що підтверджується платіжними дорученнями № 1158 на суму 17,30 грн., № 1159 в розмірі 17,30 грн., № 1160 на суму 17,30 грн. та № 1161 в розмірі 17,30 грн., які наявні у матеріалах справи.

         Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача,  суд       

В С Т А Н О В И В :

          10 вересня 2003 року між Міським виробничим управлінням житлово – комунального господарства м. Армянська, м. Армянськ, та Виконавчим комітетом Армянської міської Ради, м. Армянськ, був укладений договір  № 67.

Відповідно до п. 1. цього договору замовник зобов'язувався передати, а підрядчик (позивач) брав на себе зобов'язання своїм транспортом здійснювати, згідно графіку, вивоз твердих побутових відходів (ТПВ) та дворового змету з закріпленої за замовником території.

Відповідно до п. 2. договору оплату вартості вивозу ТПВ замовник здійснює згідно платіжної вимоги – доручення, пред'явленої підрядчиком не пізніше 25 числа наступного за звітним місяцем.

Позивач щомісяця надавав відповідачу послуги за договором № 67 від                 10.09.2003 р., на підставі чого відповідачу регулярно виставлялись рахунки.

За даними позивача, відповідач, у порушення вимог п. 2 договору, заборгованість по рахункам своєчасно не сплатив.

Тому, основний борг відповідача по вищевказаному договору, за даними позивача,  за період з травня по вересень 2006 р. склав 453,27 грн.

Вищевикладене свідчить про наявність зобов'язання відповідача перед позивачем.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

        Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три відсотка річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір відсотків не встановлений договором або законом.

         На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем за прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачу нараховано 3 % річних у сумі                       13,60 грн. ( розрахунок – арк. спр. 18).

         Однак, позивачем, при нарахуванні відповідачу 3% річних, було допущено арифметичну помилку. Так, до стягнення підлягає 3 % річних за період з травня 2006 р. по вересень 2006 р. у сумі 1,78 грн.

          Як було вказано вище, відповідач сплатив позивачу суму основного боргу за договором № 67 за травень – серпень 2006 р. в розмірі 106,48 грн., яка перерахована  позивачу 10.11.2006 р., що підтверджено платіжними дорученнями від 10.11.2006 р. № № 1144-1147.

         Крім того, відповідач сплатив позивачу суму основного боргу за договором № 68 у розмірі 69,20 грн., що підтверджено платіжними дорученнями № № 1158 - 1161.

        Як було зазначено вище, позивач просив суд в частині стягнення з відповідача основного боргу позов залишити без розгляду.

Однак,  оскільки відповідачем суму основного боргу в розмірір 175,68 грн. було сплачено у ході розгляду справи, то  в цій частині провадження у справі підлягає  припиненню на підставі  п. 1-1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

       В частині стягнення з відповідача 277,59 грн. основного боргу – у позові повинно бути відмовлено, оскільки в цій сумі основний борг нарахований позивачем невірно.

       У зв'язку з тим, що при нарахуванні відповідачу 3 % річних, позивачем було допущено арифметичну помилку, позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних за період з травня 2006 р. по вересень 2006 р. підлягають задоволенню частково у сумі 1,78 грн. В частині стягнення 11,82 грн. у позові повинно бути відмовлено.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню частково.

        Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволених позовних  вимог у відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

За згодою представника відповідача, згідно зі ст. 85 ГПК України,  у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

        Рішення  оформлене  у  відповідності  до  ст.  84  ГПК  України  і  підписане 11.12.2006 року.

        Керуючись ст. ст. 49, п. 1-1 ст. 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –                                                  

ВИРІШИВ:

1).  Позов задовольнити частково.

2). Стягнути з Виконавчого комітету Армянської міської Ради (96012, АР Крим, м. Армянськ, вул. Сімферопольска, 7, р/р 35416001001025 в Управлінні Державного казначейства в АР Крим, МФО 824026, ЗКПО 04368916) на користь Міського виробничого управління житлово – комунального господарства м. Армянська (96000, АР Крим, м. Армянськ, мкр. Васильєва, 2, р/р 26006301390254 в ПІБ м. Армянська, МФО 324407, ЗКПО 20760084) 1,78 грн. 3% річних, а також 38,77 грн. державного мита та 44,85 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3). В частині стягнення основного боргу в розмірір 175,68 грн. провадження у справі припинити.

4) В частині  стягнення 277,59 грн. основного боргу та 3 % річних у сумі                 11,82 грн.  у позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням господарського суду АР Крим  законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Альошина С.М.