Постанова

від 30.07.2014 по справі 910/4503/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2014 р. Справа№ 910/4503/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Жук Г.А.

Руденко М.А.

при секретарі: Ставицькій Т.Б.

за участю представників:

від позивача: Закамська Г.І., представник за довіреністю №29-07-14/1 від 29.07.2014р.;

від відповідача: не з'явився;

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Айті-Сіті»

на рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2014р. (підписано-15.05.2014р.)

у справі №910/4503/14 (Суддя: Кирилюк Т.Ю. )

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Інтергал-Буд»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Айті-Сіті»

про стягнення 197799,95грн.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2014 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Інтергал-Буд" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Айті-Сіті" штрафу у розмірі 197 799, 95 грн., обґрунтовуючи вимоги тим, що Відповідач порушив господарські зобов'язання і з порушенням строків, визначених договором підряду №ВА170613 від 17.06.2013р., виконав роботи з монтажу зовнішніх мереж теплопостачання на об'єкті будівництва.

Справі присвоєно номер 910/4503/14 та призначено її розгляд на 01.04.2014р.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві.

Представник Відповідача у судове засідання повторно не з'явився, вимог суду не виконав.

Рішенням господарського суду м. Києва від 13.05.2014р. позов задоволений повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Айті-Сіті" на користь товариства з обмеженою відповідал ьністю "Будівельна компанія Інтергал-Буд" 197 799 , 95 коп. неустойки та 3 956 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Задовольняючи позов, господарський суд виходив з того, що відповідачем порушені строки виконання підрядних робіт і передачі їх замовнику, за що передбачена договірна відповідальність у вигляді неустойки в розмірі 1 % від договірної ціни робіт за кожний день прострочення.

Зважаючи на ту обставину, що відповідно до пункту 3.1 договору підряду № ВА170613 від 17.06.2013 виконання підрядником робіт мало бути завершене до 02.08.2013р., тоді як, акти приймання-передачі виконаних робіт складені у вересні та грудні 2013р., місцевий господарський суд визнав обґрунтованими вимоги позову про стягнення з боржника, який прострочив виконання, неустойки за період з 03.08.2013р. по 31.08.2013р. у заявленому позивачем розмірі.

Не погодившись з мотивами та висновками суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Айті-Сіті" звернулося з апеляційною скаргою, у якій просило рішення господарського суду скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга умотивована тим, що за умовами договору сплата неустойки здійснюється у разі порушення виконання робіт понад 20 календарних днів від дня, коли робота мала бути закінчена, тоді як, замовником нарахована неустойка без врахування цієї умови договору. Крім того, апелянт вважав, що при визначенні розміру неустойки за прострочення виконання підрядних робіт мали бути застосовані положення Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання», а отже, до правовідносин, у яких виник спір, господарським судом не застосований закон, який підлягав застосуванню.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Айті-Сіті» передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Кропивній Л.В.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського від 06.06.2014р. сформовано для розгляду даної апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючого судді Кропивної Л.В., суддів: Алданової С.О., Дикунської С.Я.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2014р. у справі №910/4503/14 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Кропивна Л.В. (доповідач), судді: Алданової С.О., Дикунської С.Я.) апеляційну скаргу прийнято до провадження, а її судовий розгляд призначено на 01.07.2014р.

17.06.2014р. через канцелярію суду від відповідача надійшло доповнення до апеляційної скарги, в якому останній просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2014р. у справі №910/4503/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

25.06.2014р. через канцелярію суду від позивача надійшла заява про відмова від позову, в якому позивач просив суд прийняти відмову від позову та закрити провадження у справі.

Розпорядженням В.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2014р. у зв'язку з перебуванням судді Дикунської С.Я. у відпустці, здійснено заміну у складі колегії суддів у даній справі на наступний: головуючий суддя - Кропивна Л.В., судді: Алданова С.О., Шевченко Е.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2014р. у складі колегії суддів: головуючий суддя - Кропивна Л.В., судді: Алданова С.О., Шевченко Е.О. прийнято апеляційну скаргу до свого провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2014р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 30.07.2014р. у зв'язку з неявкою представників сторін.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2014р. у справі №910/4503/14 у зв'язку з перебуванням судді Алданової С.О. та судді Шевченко Е.О. у відпустці, здійснено заміну у складі колегії суддів у даній справі на наступний: головуючий суддя - Кропивна Л.В., судді: Жук Г.А., Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від від 30.07.2014р. прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Айті-Сіті» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2014р. у справі №910/4503/14 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя: Кропивна Л.В., судді: Жук Г.А., Руденко М.А.

У судове засідання 30.07.2014р. представники відповідача не з'явились. Про причини неявки відповідач суд не повідомив. Про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»: "за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.".

З матеріалів справи вбачається, що копію ухвали Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2014р. про порушення провадження у справі було направлено судом апеляційної інстанції відповідачу, яку представник останнього отримав 16.06.2014р., про що свідчить підпис представника на повідомленні про вручення поштового відправлення (вх.№09-33/21182 від 18.06.2014р.).

Крім того, копія ухвали Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2014р., якою розгляд справи відкладався на 30.07.2014р., надіслана судом відповідачу на його юридичну адресу, що підтверджується відбитком штампу загального відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду, який міститься на звороті останньої сторінки оригіналу вказаної ухвали.

Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений судом апеляційної інстанції про час та місце розгляду справи, проте останній своїми процесуальними правами на участь у судовому засіданні не скористався. Повторно не з'явився до суду.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікована Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Крім того, статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки, сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 30.07.2014р. за відсутності представників відповідача.

Щодо поданої представником позивача заяви про відмову від позову, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до п. 8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» від 17.05.2011р. № 7, норми ГПК щодо вчинення господарським судом першої інстанції певних процесуальних дій не застосовуються судом апеляційної інстанції у випадках, коли відповідною нормою ГПК прямо передбачено, що процесуальна дія вчиняється лише до прийняття рішення судом першої інстанції, крім передбаченого статтею 24 ГПК права залучати до участі у справі іншого відповідача, здійснити за згодою позивача заміну первісного відповідача належним відповідачем та зазначеного у статті 27 ГПК права залучити до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. Апеляційна інстанція не застосовує положення ГПК щодо затвердження господарським судом мирової угоди та відмови позивача від позову.

З огляду на таке, заява позивача про відмову від позову не може бути прийнята до розгляду судом.

У судовому засіданні 30.07.2014р. представник позивача просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуваний судовий акт залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, між сторонами у справі 17 червня 2013 року був укладений договір підряду №ВА170613, за умовами якого відповідач зобов'язався своїми або залученими силами і засобами виконати комплекс робіт по монтажу зовнішніх мереж теплопостачання на об'єкті: «Комплекс будівель житлового та соціально-культурного призначення з вбудовано-прибудованими торговельно-офісними приміщеннями та підземним паркінгом по вулиці Воскресенській, 7 в Дніпровському районі м. Києва», а Позивач - сплатити їх вартість.

Відповідно до пунктів 2.1 та 3.1. Договору підряду № ВА170613 від 17.06.2013р. вартість робіт склала 706 428, 39 грн. та є твердою, початок виконання робіт - 02 липня 2013 року, закінчення - 02 серпня 2013 року.

Твердий кошторис по монтажу зовнішніх тепломереж оформлений сторонами у вигляді додатку № 1 до договору підряду.

З наявних у справі копій актів приймання-передачі виконаних робіт №01 від 31.07.2013р., № 02 від 30.09.2013р., № 03 від 31.12.2013р. вбачається, що відповідач порушив строки виконання робіт, визначені умовами договору підряду № ВА170613 від 17.06.2013р., і остаточно виконав будівельні роботи і пред'явив їх до передачі замовнику лише 31.12.2013р.

Ці обставини відповідачем не заперечувалися.

В апеляційній скарзі підрядник вказував, що замовник мав право нараховувати неустойку, передбачену пунктом 7.2.1 договору підряду №ВА170613 від 17.06.2013р., лише з двадцятого календарного дня від дня, коли роботи мали бути закінчені, тобто з 23.08.2013 р.

Такі доводи апелянта судова колегія оцінює критично, адже замовнику, який 31.07.2013р. приймав виконані підрядником роботи, був відомий обсяг робіт, який залишився невиконаним підрядником, і під час виконання робіт стало очевидним, що робота не буде виконана у строк, визначений договором.

За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх ( ч 1 ст. 875 ЦК України )

За змістом п. 7.2.1. Договору підряду, нарахування неустойки здійснюється замовником у розмірі 1% від договірної ціни робіт з ПДВ за кожен день прострочки, тоді як, сплата неустойки здійснюється підрядником у разі порушення ним виконання робіт понад 20 календарних днів.

Відповідно до ч. 3 ст. 883 ЦК України суми неустойки (пені) сплачені підрядником за порушення строків виконання окремих робіт, повертаються підрядникові у разі закінчення всіх робіт до встановленого договором граничного терміну.

Встановивши, що весь обсяг робіт підрядник виконав і здав замовнику лише у грудні 2013 року, а граничний строк виконання робіт визначений 03.08.2013р.; під час виконання робіт для обох сторін було очевидним, що до 03.08.2013р. робота підрядником не буде виконана, добровільно неустойка, якою забезпечено належне виконання всього обсягу підрядних робіт, підрядником не сплачувалася, судова колегія вважає, що право замовника на примусове стягнення з підрядника неустойки за заявлений період з 03.08.2013р. по 31.08.2013р. у розмірі 1 % договірної вартості роботі, які мали бути виконані, виникло з моменту, коли стало очевидним, що роботи не будуть виконані підрядником у граничний строк, визначений договором.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідач не довів, що вжив всіх залежних від нього заходів для належного виконання зобов'язання, а таке невиконання сталося через обставини, за які він не відповідає.

Відтак, вимоги про стягнення з підрядника неустойки у розмірі 197799,95грн. вірно задоволені судом першої інстанції, як обґрунтовані , підстав для скасування чи зміни оскарженого підрядником судового акту, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Доводи апелянта про незастосування судом першої інстанції до спірних правовідносин положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» судовою колегією відхиляються, з огляду на те, що відповідальність підрядника, хоч і має грошове вираження, проте встановлена не за грошове зобов'язання, а за порушення ним строків виконання робіт.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта (відповідача).

Пунктом 5.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» № 7 від 21.02.2013р. визначено, що питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом).

Між тим, як вбачається з матеріалів справи, скаржником (відповідач) при поданні апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2014р. у справі №910/4503/14 згідно Платіжного доручення №594 від 26.05.2014р. було сплачено судовий збір у розмірі 2017,56грн.

Як слідує з позовної заяви, предметом позову у даній справі є стягнення 197799,95грн. Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.05.2014р. у справі №910/4503/14 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Інтергал-Буд» задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Айті-Сіті» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Інтергал-Буд» 197799, 95грн. штрафу та 3956,00грн. витрат по сплаті судового збору.

Згідно з підпунктами 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлені ставки судового збору в таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про державний бюджет на 2014 рік» розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2014р. становить 1218, 00грн.

За приписом підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Оскільки, відповідач оскаржував рішення, яким задоволено позов повністю у розмірі 197799,95грн., а судовий збір за подання апеляційної скарги вирахувається саме з цієї суми, а тому підлягає до сплати судовий збір за подання апеляційної скарги мав бути сплачений у сумі 1978,00грн.

Проте, апелянт при поданні апеляційної скарги згідно Платіжного доручення №594 від 26.05.2014р. сплатив судовий збір у розмірі 2017,56грн., тобто у більшому розмірі ніж передбачено законом.

Пункт 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» встановлює, що сплачена сума судового збору повертається в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, з Державного бюджету України на користь відповідача підлягає поверненню сума надмірно сплаченого ним судового збору у розмірі 39,56грн.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Айті-Сіті» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2014р. у справі №910/4503/14 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2014р. у справі №910/4503/14 - без змін.

2.Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Айті-Сіті» (04050, м. Київ, вулиця Мельникова, будинок 12, ідентифікаційний код 36800963) з Державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір в сумі 39,56грн. (тридцять дев'ять гривень 56 копійок) згідно Платіжного доручення №594 від 26.05.2014р. у зв'язку з подачею апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2014р. у справі №910/4503/14.

3.Матеріали справи №910/4503/14 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді Г.А. Жук

М.А. Руденко