Рішення

від 24.07.2014 по справі 922/2575/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2014 р.Справа № 922/2575/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Рудяк Т.О.

розглянувши справу

за позовом Первомайська міжрайонна прокуратура Харківської області м. Первомайський, прокуратура міста Харкова в інтересах держави в особі Головне управління Держземагентство у Харківської області, м. Харків 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна інспекція сільського господарства в Харківській області до ФОП ОСОБА_2, м. Первомайський про повернення земельної ділянки за участю представників сторін:

прокурора - Захаров Ф.О., посв.№006797 від 28.09.2012 року.

позивача - не з'явився.

відповідача - не з'явився.

3-ї особи - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Розглядається вимога Первомайської міжрайонної прокуратури Харківської області в інтересах Головного управління Держземагентство у Харківської області про зобов'язання ФОП ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності, землі запасу площею 6,9532 га вартістю 170 006,72 грн. на території Миронівської сільської ради Первомайського р-ну Харківської області та повернути її Головному управлінню Держземагентство у Харківської області.

Прокурор в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити

Представник позивача в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений, про причини неявки суду не повідомив.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій позовні вимоги визнав у повному обсязі, а також просить суд розглянути справу без його участі за наявними в ній матеріалами.

Представник третьої особи в призначене судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надав пояснення на позов, в яких підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в зв'язку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.

Суд, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне:

Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно зі ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

У ст. 2 ГПК України зазначено, що Господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Відповідно до п. 1.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», господарським судам підвідомчі лише справи у спорах, що виникають із земельних відносин приватноправового характеру, тобто з відносин, врегульованих нормами цивільного або господарського права і пов'язаних із здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності.

Справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 ГПК підвідомчі господарським судам.

Згідно п. 1.3. цієї ж Постанови Пленуму у порядку господарського судочинства вирішенню підлягають спори про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок

Первомайською міжрайонною прокуратурою Харківської області на виконання доручення прокуратури області проведено перевірку додержання земельного та іншого законодавства при використанні земельних ділянок по яким судами протягом 2012 - 2014 років за позовами прокурора у сфері земельних відносин прийнято рішення.

Встановлено, що березні 1998 року зареєстровано фермерське господарство «Лан» (копія свідоцтва про державну реєстрацію міститься в матеріалах справи). Як випливає із статуту, згідно із витягом з ЄДРПОУ, відповідач був засновником господарства, а серед учасників товариства зазначено ОСОБА_3.

В подальшому, ОСОБА_3, як член зазначеного господарства отримала у власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 6,9532 га на території Миронівської сільської ради Первомайського району Харківської області.

Проте, як було встановлено в подальшому, ОСОБА_3 по-перше не була ріднею або членом сім'ї інших членів ФГ, по-друге, ніколи не мала трудових відносин із господарством, отже, і права на зазначену земельну ділянку не мала. Внесення її до складу учасників і, на цій підставі надання у власність зазначеної земельної ділянки, відбулось в результаті внесення відповідачем завідомо неправдивих відомостей в до статуту господарства.

ОСОБА_2 визнав себе винним у скоєнні злочинів передбачених ст. ст. 364-1 ч. 1, 366 ч. 1 КК України, постановою Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 27.10.2011 року (копія додається) його було звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.

Крім того, рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 12.04.2012 року (копія додається) скасовано розпорядження Первомайської РДА Харківської області № 194від 10.06.2003 року «Про надання дозволів громадянам - власникам сертифікатів на розробку технічної документації щодо передачі часток/паїв та виготовлення державних актів про право приватної власності на землю» у частині виключення із списку ОСОБА_3, № 521 від 31.12.2003 року «Про затвердження документації про передачу земельних часток, ріллі з земель фермерського господарства «Лан» у власність та виготовлення державних актів громадянам в територіальних межах Миронівської сільської ради» у частині виключення із списку ОСОБА_3, та № 257 від 17.06.2005 року «Про виготовлення державних актів громадянам на право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у зв'язку з припиненням діяльності ФГ «Еліта», розташованого в територіальних межах Верхньобишкинської сільської ради та ФГ «Лан», розташованого в територіальних межах Миронівської сільської ради» у частині виключення із списку ОСОБА_3, визнано недійсним з моменту видачі державний акт на право власності на зазначену вище земельну ділянку, зобов'язано міськрайонне управління Держкомзему у м. Первомайський і Первомайському районі скасувати державну реєстрацію державного акту на ім'я ОСОБА_3.

Як випливає із листа заступника начальника міськрайонного управління Держкомзему у м. Первомайському та Первомайському районі Харківської області від 20.11.2012 року № 07-03/1714 (копія додається), державний акт скасовано, земельну ділянку площею 6,9532 га повернуто до земель запасу Миронівської сільської ради.

Проте, в червні 2014 року з'ясовано, що зазначена земельна ділянка, що не було надано у власність або користування будь-яким особам, фактично обробляється. Згідно із актом обстеження від 12.06.2014 року, що було складено Миронівською сільською радою (копія додається), земельна ділянка засіяна соняшником та використовується відповідачем.

В письмових поясненнях ОСОБА_2 пояснив, що йому відомо про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку площею 6,9532 га, яка належала ОСОБА_3, а також зазначив, що це саме він засіяв земельну ділянку соняшником в 2013 та 2014 роках.

Відповідно до п. 4 Положення про Державну інспекцію сільського господарства України затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 459/2011 Держсільгоспінспекція України відповідно до покладених на неї завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог земельного законодавства при використанні та охорони земель усіх категорій та форм власності, дотримання юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Державною інспекцією сільського господарства в Харківській області спільно з Миронівським сільським головою, спеціалістом Миронівської сільської ради та ФОП ОСОБА_2 18.06.2014 року проведено обстеження зазначеної земельної ділянки (кадастровий №6324585000:02:000:0073) площею 6,9532 га. та встановлено факт посіву земельної ділянки соняшником, що було здійснено ФОП ОСОБА_1 За результатами обстеження складено акт № 1054 від 18.06.2014 року (копія міститься в матеріалах справи). Акт підписано і відповідачем без зауважень.

Отже, відповідачем підтверджується факт використання зазначеної земельної ділянки для товарного сільськогосподарського виробництва без відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду), або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки.

Згідно зі ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до статті 125 цього ж кодексу Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Статтею 126 ЗК України встановлено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду), або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Статтею 212 ЗК України передбачено, що самовільно зайнята земельна ділянка підлягає поверненню власнику землі або землекористувачу без відшкодування затрат, понесених за час користування ними.

Відповідно до ч. З ст. 212 цього ж кодексу повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Як випливає із довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями станом на 01.01.2014 року, зазначена земельна ділянка (кадастровий № 6324585000:02:000:0073) площею 6,9532 га знаходиться за межами населеного пункту та відноситься до земель запасу державної форми власності.

Отже, самовільно зайнята відповідачем ділянка підлягає поверненню державі.

А як випливає із п. б ч. 1 ст. 111 ЗК України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок регулюється Постановою КМУ від 25.07. 2007 року № 963. «Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.

Як випливає із листа державної інспекції сільського господарства в Харківській області від 19.06.2014 року № 04.01-28/4763 (копія міститься в матеріалах справи), інспекцією зроблено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного заняття земельної ділянки. Як випливає із розрахунку, розмір заподіяної шкоди становить 6 687,71 грн., яку ФОП ОСОБА_2 відшкодував у повному обсязі.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Враховуючи, що згідно із п. 1 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затв. Указом Президента України від 08.04.2011 року № 445, державне агентство земельних ресурсів України (Держземагентство України) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, яке, відповідно до п.7 Положення, здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, а також через міськрайонні, міжміські, міжрайонні територіальні органи, а також припис ч. 4 ст. 122 ЗК України, згідно із яким центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб та той факт що Головне управління Держземагентства в області відповідно до покладених на нього завдань передає відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб в межах області, отже, органом, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави, є Головне управління Держземагентства у Харківській області.

Самовільне зайняття земельної ділянки відповідачем обмежує право ГУ Держземагентства у Харківській області щодо розпорядження нею відповідно до законодавства, а її фактичне використання за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду), в кінцевому результаті порушує інтереси держави, що є підставою для представництва органами прокуратури інтересів держави в особі Головного управління Держземагенства у Харківській області.

Відповідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Прокурор наданими до матеріалів справи документами довів свої позовні вимоги в частині зобов'язання ФОП ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку сільськогосподарського призначення та повернути її Головному управлінню Держземагентства у Харківській області, а тому вони підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 (64102, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності, землі запасу (кадастровий № 6324585000:02:000:0073) площею 6,9532 га вартістю 170 006, 72 грн. на території Миронівської сільської ради Первомайського району Харківської області (за межами населених пунктів) та повернути її Головному управлінню Держземагентства у Харківській області (61003, м. Харків, вул. Короленко, 16) шляхом складання відповідного акту приймання-передачі.

Стягнути Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (64102, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь державного бюджету України (одержувач: УДКС у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, код одержувача 37999654, Банк одержувача ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011, р/р 31215206783003) судовий збір в сумі 1 218,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29.07.2014 р.

Суддя С.А. Прохоров

справа №922/2575/14