Рішення

від 05.08.2014 по справі 923/832/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2014 р. Справа № 923/832/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. при секретарі Короткій Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", м.Херсон

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гєнстрой ЛТД", м.Херсон

про стягнення 12 773 грн. 97 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - Ювченко Т.І., представник за дорученням № 07/2600-14 від 27.12.2013 р.;

від відповідача - не прибув.

Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (позивач) звернулося з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Гєнстрой ЛТД" (відповідач) 10 778 грн. 26 коп. заборгованості за спожиту активну електричну енергію з ПДВ, 1 033 грн. 43 коп. заборгованості понад договірне споживання електричної енергії без ПДВ, 19 грн. 02 коп. заборгованості за спожиту реактивну електроенергію з ПДВ, 462 грн. 13 коп. інфляційних збитків, 72 грн. 93 коп. 3% річних та 408 грн. 20 коп. пені.

В засіданні суду позивач позовні вимоги підтримав в повному розмірі.

Відповідач витребувані судом документи не надав, у судові засідання не з'являвся, хоч був належним чином повідомлений про час та місце їх проведення, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Ухвала про порушення провадження у справі від 10.06.2014 року, направлена відповідачеві за адресою, вказаною в позовній заяві, отримана ним 13.06.2014 р., що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.45).

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло. Подальше ж відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 22 ГПК України, зокрема, стосовно обов'язку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

За таких підстав, відповідно до статті 75 ГПК України суд вважає можливим розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними в ній доказами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представника позивача, суд -

в с т а н о в и в:

Між Херсонськими міськими електричними мережами ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гєнстрой ЛТД" (відповідач) укладено договір "Про постачання електричної енергії" № 3735 від 02 лютого 2009 року, згідно з яким постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 113 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).

Відповідач згідно п.1 Додатку 2 до Договору "Порядок розрахунків та графік зняття показань лічильників та подання їх до електропостачальної організації" 22 числа у місяці з 31 днем, 20 числа у місяці з 29 днями, 21 числа у місяці з 30 днями та 19 числа у місяці з 28 днями знімає показники встановлених на об'єктах відповідача електролічильників (передбачених у додатку № 5) та згідно абз. 1 п. 3 Додатку 2оформлює акт про обсяги використаної електроенергії за розрахунковий період, який надає до розрахункового відділу позивача протягом 0,5 доби з моменту зняття цих показників.

П. 6.11. ПКЕЕ передбачено, що остаточний розрахунок споживача за електроенергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електроенергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електроенергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором.

Даний рахунок відповідач повинен сплатити у термін, встановлений умовами договору, а сам протягом 5 операційних днів з моменту отримання даного рахунку (передбачено абз.11 п.1додатку № 2 до Договору).

На виконання умов Договору позивач в період з 10.01.2014 року по 10.03.2014 року здійснював поставку електроенергії (реактивної та активної), а відповідач здійснював її споживання.

Про обсяги спожитої електроенергії відповідач звітував позивачеві за кожний розрахунковий період шляхом надання позивачеві актів про обсяги спожитої електроенергії, які відповідач складав самостійно на підставі показів приладів обліку (п.1, 2 Додатку № 2 до Договору).

Ґрунтуючись на отриманих від відповідача даних позивач надавав відповідачеві рахунки для оплати спожитої активної, реактивної електроенергії. Представник відповідача отримав рахунки № 3735 від 10.02.2014р. та № 3735 від 11.03.2014р.на сплату електричної енергії за лютий-березень 2014 року відповідно особисто в день їх надання, що підтверджується відмітками отриманих на примірниках рахунків, які залишилися у позивача.

Відповідно до ч.1 п. 8.1 ПКЕЕ постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право на отримання від споживача своєчасної оплати за електроенергію та інших платежів відповідно до умов договору та законодавства України.

Проте, протягом лютого-березня 2014 року відповідач споживаючи електричну енергію, оплачував її несвоєчасно та не в повному обсязі, що призвело до утворення заборгованості в сумі 10 778 грн. 26 коп. за активну електроенергію та 19 грн. 02 коп. за реактивну електроенергію, що підтверджується наданими до матеріалів справи доказами та розрахунком суми позову.

Окрім, порушення обсягу та строків оплати за спожиту протягом лютого та березня 2014 року електроенергію відповідач також, допустив перевищення договірних обсягів споживання електричної енергії в лютому 2014 року.

Відповідно до пункту 4.1 ПКЕЕ постачання електроенергії всім споживачам здійснюється відповідно до режимів, передбачених договорами.

Відповідно п. 5.1. Договору та п. 4.2. ПЕКК споживач до 15 листопада поточного року надає постачальникові відомості про обсяги очікуваного споживання електроенергії в наступному році з їх помісячним розподілом. В разі ненадання зазначених відомостей у встановлений договором термін, розмір очікуваного споживання електроенергії на наступний рік установляється постачальником електроенергії за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року.

Так, на виконання вимог ПКЕЕ, умов Договору сторони 12.11.2012 року узгодили та підписали Додаток № 1 до Договору про встановлення договірного обсягу постачання електричної енергії, який вступає в дію починаючи з 01.01.2013 року і вважається щорічно пролонгованим, якщо немає підстав для зміни обсягів відпуску електроенергії. Згідно вказаного додатку запланований відповідачем обсяг споживання електричної енергії в лютому місяці 2014 року становить 18 000 кВт/год.

Відповідно до пункту 4.4 ПКЕЕ споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.

При цьому, пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення розрахункового періоду.

Відповідач із заявами про коригування договірних величин споживання електричної енергії до позивача не звертався, а отже ліміти споживання електричної енергії для споживача діяли в редакції Додатку № 1 до Договору від 12.11.2012 року.

Однак, відповідно до акту про обсяги спожитої електричної енергії від 10.02.2014 року за розрахунковий період з 10 січня 2014 року по 10 лютого 2014 року відповідач спожив 19001 кВт/год електричної енергії, що на 1001 кВт/год більше обсягу, узгодженого сторонами на даний період в Додатку № 1 від 12.11.2012 року до Договору.

Обсяги спожитої відповідачем електричної енергії в лютому та березні 2014 року підтверджуються наданими до матеріалів справи актами прийому-передачі спожитої електричної енергії від 10.02.2014 року та від 11.03.2014 року, які підписані представниками сторін.

Правилами користування електричною енергією (підпункт 2 пункту 10.2) передбачено обов'язок споживача сплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до договору.

Пунктом 5 додатку № 2 до Договору № 3735 від 02.02.2009 року передбачено, що у разі перевищення обсягу фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії над встановленим додатком №1 договірним обсягом електроспоживання на цей розрахунковий період, споживач оплачує постачальнику електричної енергії двократну вартість величини перевищення, відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику".

На підставі наданих відповідачем актів про обсяги спожитої електричної енергії від 10.02.2014 року позивач надав відповідачу рахунок № 3735 від 10.02.2014 року за спожиту протягом періоду з 10.01.2014 року по 10.02.2014 року електричну енергію. В даному рахунку позивач повідомив відповідача про перевищення договірної величини та про те, що нарахована сума за перевищення обсягу буде включена в рахунок за наступний період (березень 2014 року). В рахунок № 3735 від 11.03.2014 року за спожиту електричну енергію з 10.02.2014 року по 10.03.2014 року позивач включив двократну вартість різниці фактично спожитої в лютому 2014 року та договірної величини електричної енергії на суму 1 003 грн. 43 коп. без ПДВ.

Пунктом 2 п. 10.2. ПКЕЕ передбачено, що споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електроенергії, а також здійснювати інші платежі згідно умов договору. Відповідно до пп. 1 п. 8.1. ПКЕЕ постачальник електроенергії має право на отримання від споживача своєчасної оплати електричної енергії.

Зазначені рахунки відповідач не сплатив у визначені договором та додатком № 2 до Договору строки.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з вимогами ст. 4-3, ст. 33 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Ці докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Крім того, відповідно до ст. 38 ГПК України, забезпечення судового процесу доказами покладено виключно на сторони у справі.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Жодних належних та допустимих доказів на підтвердження виконання обов'язків за договором та оплати вартості спожитої активної, реактивної і понад договірної електроенергії відповідач суду не надав. Не надано ним і будь-яких заперечень проти позову, тому позовні вимоги про стягнення 10 778 грн. 26 коп. заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 19 грн. 02 коп. заборгованості за спожиту реактивну електричну енергію та 1 033 грн. 43 коп. заборгованості за понад договірне споживання електричної енергії підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення пені, втрат від інфляції та 3% річних, суд виходить із наступного.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки (в тому числі штрафу, пені); відшкодування збитків.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарську відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, оперативно-господарські санкції (ч.2 ст.217 ГК України).

Згідно зі статтею 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 ГК України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до статті 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Вимога про стягнення пені заявлена позивачем на підставі п.4.2.1 Договору від 02.02.2009 року та пункту 6 додатку № 2 до договору, якими передбачено, що у випадку прострочення оплати вартості спожитої електроенергії відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Таким чином, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем строків розрахунків за договором, умови договору та приписи чинного законодавства, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача пені в сумі 408 грн. 20 коп. заявлена позивачем обґрунтовано і зазначена сума підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналогічну відповідальність сторони узгодили пунктом 6 додатку № 2 до Договору № 3735 від 02.02.2009 року.

На підставі вказаної норми закону та договору позивачем за прострочення виконання зобов'язань по оплаті спожитої електричної енергії нараховано:

- 72 грн. 93 коп. - 3% річних;

- 462 грн. 13 коп. - інфляційних збитків.

Зазначене підтверджується детальним розрахунком заборгованості по договору про постачання електроенергії № 3735 від 02.02.2009р. за період з лютого 2014 р. по червень 2014 року.

Враховуючи вищенаведені умови договору та норми законодавства, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, у зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

З огляду на неявку представника відповідача, суд зазначає, що в силу статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право брати участь в господарських засіданнях. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст.28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Відповідно до ст.77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Суд зауважує, що відкладення на підставі ст.77 ГПК України розгляду справи у разі нез'явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов'язком суду, і використовується ним, якщо причини неявки є поважними та обґрунтованими, та неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Позивачу на підставі ст.49 ГПК України відшкодовуються судові витрати за рахунок відповідача, оскільки спір з його вини доведено до врегулювання в судовому порядку.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

в и р і ш и в :

1.Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гєнстрой ЛТД" (73000, м.Херсон, вул.Куйбишева, 40, код ЄДРПОУ 33511977, р/р 260013010000362 в Херсонській філії АКБ "Форму", МФО 342252) на користь Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (73000 м. Херсон, вул. Пестеля, 5, код ЄДРПОУ 05396638):

- на рахунок зі спеціальним режимом використання у філії Херсонського обласного управління ВАТ "Ощадбанк" № 10021, МФО 352457, код 05396638, р/р № 26036300020852, МФО 352457 - 10 778 грн. 26 коп. заборгованості за спожиту активну електричну енергію з ПДВ, 1 033 грн. 43 коп. заборгованості за понад договірне споживання електричної енергії;

- на поточний рахунок № 26008302852 ФХОУ АТ "Ощадбанк" у м.Херсоні, МФО 352457, код 05396638 - 19 грн. 02 коп. заборгованості за спожиту реактивну електроенергію з ПДВ, 462 грн. 13 коп. інфляційних збитків, 72 грн. 93 коп. 3% річних, 408 грн. 20 коп. пені та 1 827 грн. 00 коп. судового збору.

3.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини)

Повне рішення складено 07.08.2014 р.

Суддя В.В.Литвинова