Постанова

від 20.11.2006 по справі 16884-2006а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

16884-2006А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 411

ПОСТАНОВА

Іменем України

20.11.2006Справа №2-9/16884-2006А

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю | «Сиваш», (м. Сімферополь, вул. Мокроусова, 19, кв. 25.)

до відповідача Нижньогірської районної державної адміністрації, (смт. Нижньогірський, вул.. Леніна,11)  

про визнання противоправними дій та спонукання винести розпорядження.

Суддя Н.С. Пєтухова

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача –  Челоусов С.А.- ген. директор   

Від відповідача – Плигун А.В.- ю\к., дов.пост. від 10.01.2006 р.

Суть адміністративної справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сиваш», м. Сімферополь, звернулося до господарського суду АР Крим з  адміністративним позовом до Нижньогірської районної державної адміністрації, смт. Нижньогірський, про визнання бездіяльності відповідача  по наданню позивачеві в оренду земельної ділянки, розташованої за адресою: АРК,  Нижньогірський  р-он, с. Любімовка, загальною площею 1131,62га  протиправною  і про зобов'язання винести розпорядження про передачу ТОВ “Сиваш”  в оренду вищезгаданої   земельної ділянки  для розведення риби строком на десять  років.

Позовні вимоги мотивовані тим, що  позивач відповідно до договору оренди майна, яке відноситься до державної власності № 7 від 01.10.2003р. орендує нерухоме майно, розташоване за адресою АРК,  Нижньогірський  р-он, с. Любімовка з метою  розведення риби. Вказаний договір був укладений з  Державним  підприємством  «Укрриба» строком на десять років. Для досягнення  мети оренди і для обслуговування орендованого майна  позивачеві необхідно   використовувати земельну ділянку площею 1131,62га на якому розташовано вищезгадане нерухоме майно. Для укладення договору оренди землі позивач 13.09.2005р. і 10.05.2006р. звертався до відповідача із заявами про передачу  йому в оренду земельної   ділянки,  розташованої за адресою АРК,  Нижньогірський  р-он, с. Любімовка  і  виконанні   технічної документації  для укладення договору оренди.   

Листами від 04.10.2005р. № 02-2-13/299 та від 10.06.2006р. № 02-2-13/136  відповідач  витребував від позивача надання документів, підтверджуючих право власності позивача на нерухоме майно, розташоване на цьому земельній ділянці, з посиланням на ст. 120  Земельного кодексу  України, згідно якої  під час переходу права власності  на будову і споруду право користування земельною ділянкою може переходити на підставі  договору  оренди.

Позивач вважає бездіяльність відповідача за поданням землі протиправною, вважає що він має законне право на укладення договору оренди земельної ділянки на підставі положень ст. 796 ГК України, згідно якої одночасно з правом найму будівлі... наймачеві надається право  користування земельною ділянкою, на якій  воно знаходиться, а також право  користування земельною ділянкою, прилеглою до будівлі у розміру, необхідному для досягнення  мети найму.

У відзивах на позовну заяву (від 03.11.2006р. № 04-01/7 та від 08.11.2006р. № 04-01/8)  відповідач позов не визнав. Основним доводом відповідача є те, що до спірних відносин неприпустимо застосування норм Цивільного кодексу України, а необхідно керуватися Земельним кодексом, який є  спеціальною нормою, регулюючою земельні  відносини. Відповідач указує, що 01.08.2005р. їм було прийнято розпорядження № 442 про дозвіл на розробку технічної документації відносно  ДП «Укрриба»; відповідно до розпорядження № 741 від 06.10.2006р.  земельна ділянка була переду в оренду ДП «Укрриба» строком на один рік. Причинами, по яких відповідач не розглядав заяви позивача про надання  йому землі в оренду,  відповідач  називає наявність судових спорів між ДП «Укрриба» і ТОВ «Сиваш»  і ненаданням позивачем документа, підтверджуючого права  позивача на володіння нерухомими майном, розташованим на спірній ділянці.

Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, суд -                                                                                                                                                                                                                          

в с т а н о в и в :

Позивач  відповідно до договору оренди майна, яке відноситься до державної власності № 7 від 01.10.2003р. орендує у Державного підприємства «Укрриба» нерухоме майно, розташоване за адресою АРК,  Нижньогірський  р-он, с. Любімовка з метою  розведення риби. Вказане майно  є державною власністю і знаходиться на балансі Державного підприємства «Укрриба» на праві  повного господарського ведення згідно наказу  Мінагрополітіки України і  ФДМ України від 06.05.2003р. № 126/752 і наказу Держдепартаменту рибного господарства України  від 08.07.2003р. № 223.

Договір оренди майна  був укладений на десять років.

Орендоване майно  розташоване на земельній ділянці  площею 1131,62га.

Для досягнення  мети оренди і для обслуговування орендованого майна  позивачеві необхідно   використовувати названу земельну ділянку.

Порядок надання  земельної ділянки в оренду  передбачає подачу зацікавленою особою заяви орендодавцеві.

Позивач, керуючись ст. 124 Земельного кодексу України і ст. 16 Закону України «Про оренду землі», для укладення договору оренди землі звертався до відповідача із заявами про надання  йому в оренду земельної   ділянки,  розташованої за адресою АРК,  Нижньогірський  р-он, с. Любімовка  і  виконанні   технічної документації  для укладення договору оренди. ( листи  від 13.9.2005р. № 05/143 та від 10.5.2006р. № 160/06).   

Згідно наявним  в матеріалах справи листам,  відповідач вимагав від позивача надання документів, підтверджуючих право власності позивача на нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці, посилаючись на ст. 120  Земельного кодексу  України, відповідно до якої  під час переходу права власності  на будову і споруду, розташовану на земельній ділянці, право користування земельною ділянкою може переходити на підставі  договору  оренди.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач знав про те, що позивач не є власником нерухомого майна, розташованого на прошеній земельній ділянці, а воно знаходиться у нього у володінні  (лист позивача  № 05/132 від 24.05.2005р., розпорядження  Нижньогірської  райдержадміністрації № 442 від 01.08.2005р.). Інших документів, зокрема, підтверджуючих  право позивача  на володіння і користування нерухомим майном, розташованим  на  спірній земельній ділянці  відповідач у позивача не вимагав ні в одному з своїх листів.

Чинним законодавством України не передбачено як обов'язкова  умова  отримання землі в оренду   наявність у особи, охочої узяти його в оренду  права власності на нерухоме майно, розташоване на цьому земельній ділянці. Таким чином, вимоги відповідача про  надання документів, підтверджуючих право власності на нерухомість необгрунтовані і незаконні.

Застосування позивачем до спірних правовідносин  положень Цивільного кодексу України правомірно, оскільки Земельний кодекс України, регулюючи земельні відносини  врегулював  тільки питання, пов'язані з переходом  до обличчя прав на землю при переході до нього  права власності на будову і споруду, розташовані  на нім (ст. 120 ЗК України), а питання оренди землі або придбання її у власність при оренді (наймі)  нерухомого майна, розташованого на цьому земельній ділянці, Земельним кодексом не врегульовані.

Згідно  ч. 6 ст. 93 ЗК України відносини, пов'язані з орендою землі регулюються Законом.

Спеціальною правовою нормою,  регулюючою відношення  по оренді землі,   є Закон України «Про оренду землі», відповідно до якого «відносини, пов'язані з  орендою землі  регулюються  Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим і  іншими законами і нормативно-правовими актами» (ст. 2).  

Через ст. 6  Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки  утримується на підставах і в порядку,  передбаченому Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, законом  України «О оренді землі» іншими законами  України і договором оренди землі.

Правовідносини, що виникають при оренді  нерухомості  регулюються  ст. 796 Цивільного кодексу України згідно якої  одночасно з правом найму будівлі... наймачеві надається право  користування земельною ділянкою, на якій  воно знаходиться, а також право  користування земельною ділянкою, прилеглою до будівлі, в розмірі, необхідному для досягнення  мети найму.

Отже,  застосування до  даних спірних відносин  норм Цивільного кодексу України  є обгрунтованим.   

На підставі викладеного позов підлягає задоволенню.

Доводи відповідача  є необгрутованими і не можуть бути прийняті до уваги у зв'язку з тим, що:

- вимоги позивача про  власника нерухомого майна, розташованого на спірній земельній ділянці не стосуються предмету справжньої  суперечки.  

- затвердження відповідача про те, що Державне  підприємство  «Укрриба» є  власником  нерухомого майна, розташованого на спірній  земельній ділянці неспроможно, оскільки відповідно до наказу Мінагрополітіки України і  ФДМ України від 06.05.2003р. № 126/752 і наказом Держдепартаменту рибного господарства України  від 08.07.2003р. № 223 нерухоме майно, розташоване в с. Любімовка,   Нижньогірського р-ну, АРК, було  передане  на баланс ДП «Укрриба» і закріплене за ним на праві повного господарського ведення. Право повного господарського ведення не тотожне за своїм змістом праву власності: власник майна  на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається  їм, а особа, що володіє майном на праві повного господарського  ведення, обмежена в можливості розпоряджатися їм.

- у п. 5.2. Статуту ДП «Укрриба» вказано, що майно підприємства є державною власністю.

Господарський суд не уповноважений  тлумачити правові норми. У разі суперечності правових норм один одному  їх тлумачення входить в компетенцію Конституційного суду України.   

- Доводи відповідача про  неможливість розгляду заяв позивача про надання землі в оренду у зв'язку з ухваленням  розпорядження  № 442 про дозвіл ДП «Укрриба» розробити проект відведення спірної земельної ділянки для надання в постійне  користування;   не наданням позивачем договору зберігання з правом користування  № 2 від 01.04.2004р.; наявністю між ДП «Укрриба» і позивачем судових розгляду про стягнення заборгованості за договором № 2 від 01.04.2004р. і про розірвання названого договору  неспроможний, так як і після  ухвалення розпорядження № 442 від 01.08.2005р. відповідач продовжує відповідати позивачеві,   що для  розгляду його  заяви про надання   земельної ділянки в оренду  необхідно надати  документи підтверджуючі право власності на нерухоме майно, розташоване на цій ділянці (листи № 02-2-13/214 від 03.08.2005р., № 02-2-13/299 від 04.10.2005р., № 02-2-13/136 від 10.06.2006р. ), наявність судових суперечок між ДП «Укрриба» і ТОВ «Сиваш» не може впливати  на розгляд заяви позивача про надання йому землі в оренду.

З вищевикладеного виходить, що відповідач неправомірно залишив без розгляду заяви позивача про передачу йому  спірної земельної ділянки в оренду.

Довід відповідача про наявність договору оренди спірної земельної ділянки від 06.10.2006р. між Нижньогірською РГА  і ДП «Укрриба» також неспроможний і не може бути підставою для відмови позивачеві в позові, оскільки відповідно до ст.ст. 11, 509 ДК України  зобов'язання виникають, зокрема, з договорів і операцій. Згідно ч. 3 ст. 640 Цивільного кодексу України договір, що підлягає державній реєстрації,  є поміщеним з моменту його державної реєстрації.  

Законом України «Про оренду землі» (ст. 20)  передбачена обов'язкова державна  реєстрація договору оренди землі.

Згідно ст.ст. 125, 126 ЗК України договір оренди землі  підлягає державній реєстрації.

Порядок державної реєстрації встановлений Законом України «Про державну реєстрацію майнових прав на нерухоме майно і їх обмежень»,  згідно якому «майнові права на нерухоме майно, їх обмеження і операції, що стосуються нерухомого майна підлягають  обов'язковій державній реєстрації в порядку,  встановленій цим Законом» (ч. 1 ст. 3 Закони). При цьому до нерухомого майна відносяться і земельні ділянки (ст. 2 Закони).

У силу ст. 4 названого закону обов'язкової державної реєстрації підлягає, зокрема, право володіння  чужим нерухомим  майном.

Оренда земельної  ділянки - це засноване на договорі термінове платне володіння і користування земельною ділянкою (ст. 93 ЗК України, ст. 1 Закону України «Про оренду землі»).

З положень ст.ст. 397, 398 Цивільного кодексу України слідує, що власником чужого майна  є особа, яка фактично утримує його у себе; право володіння виникає на підставі договору з власником або  особою якому майно було передане власником, а також по інших підстави, встановленим законом.

У матеріалах справи є  надані відповідачем   договір оренди землі і акт  приймання-передачі орендованої земельної ділянки,  підписані  06.10.2006р., згідно якому відповідач передав, а ДП «Укрриба» прийняло земельну ділянку площею 1131,62га відповідно до договору оренди вказаної земельної ділянки від 06.10.2006р.

У статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію майнових прав на нерухоме майно і їх обмежень» міститься перелік документів, що є підставою для проведення державної реєстрації відповідно до цього закону. Вказаний  перелік не є вичерпним, оскільки згідно ч. 1. абз.  12 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію майнових прав на нерухоме майно і їх обмежень»  підставою для проведення державної реєстрації може бути «договір іпотеки, оренди строком більш за один рік, інші визначені законом документи, що стосуються майнових прав на нерухоме майно».  Як було встановлено вище чинне законодавство України  передбачає обов'язкову  державну реєсётрацію  договору оренди  землі незалежно від строку його дії.

Таким чином, на підставі викладеного договір оренди спірної земельної ділянки, підписаний  06.10.2006р. між Нижньогірської райдержадміністрації  і ДП «Укрриба» є не укладеним і не вступив до законної сили, а такий договір  не породжує  ніяких юридичних наслідків для його сторін.

У засіданні суду були проголошені вступна та резолютивна частина постанови.

Повний текст постанови був оформлений і підписаний 25.11.2006р.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94,  158, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати протиправною бездіяльність Нижньогірської райдержадміністрації (АР Крим, п. Нижньогірський, вул. Ленина, 1) по розгляду звернення товариства з обмеженою відповідальністю „Сиваш” (м.Сімферополь, вул. Мокроусова 19 кв.25,т/счет 260019800462 КФ АКБ „Мрия”, МФО 384618, ЗКПО 32259567) по наданню в оренду земельної ділянки, розташованої в   Нижньогірському  районі, с. Любімовка Автономною Республіки Крим загальною площею 1131,62га .

3.          Зобов'язати  Нижньогірську райдержадміністрацію (АР Крим, п. Нижньогірський, вул. Ленина11) винести розпорядження про передачу товариства з обмеженою відповідальністю „Сиваш” (м.Сімферополь, вул. Мокроусова 19 кв.25,т/счет 260019800462 КФ АКБ „Мрия”, МФО 384618, ЗКПО 32259567) в оренду земельної ділянки, розташованої в   Нижньогірському  районі, с. Любімовка, Автономною Республіки Крим  загальною площею 1131,62га .  для розведення риби строком на десять  років.

4.          Стягнути з Нижньогірської райдержадміністрації (АР Крим, п. Нижньогірський, вул. Ленина11) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Сиваш” (м.Сімферополь, вул. Мокроусова 19 кв.25,т/счет 260019800462 КФ АКБ „Мрия”, МФО 384618, ЗКПО 32259567) 3грн. 40 коп. держмита.

Виконавчий лист буде видано позивачеві за його заявою після набрання постановою законної сили.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова набирає сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанову направити сторонам рекомендованою кореспонденцією.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Петухова Н.С.