Постанова

від 13.02.2013 по справі 824/315/13-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2013 р. м. Чернівці Справа №824/315/13-а

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Григораша В.О.;

при секретарі судового засідання - Дячуку Д.А.;

за участю:

представника позивача -Лучкіної Г.В.;

представника відповідача - не з'явився,

розглянувши подання Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Припрутська пересувна механізована колона № 152" про стягнення коштів з рахунків платника податків, -

ВСТАНОВИВ :

У вказаному поданні Новоселицька міжрайонна державна податкова інспекція Чернівецької області Державної податкової служби (заявник) просить винести постанову про стягнення коштів за податковим боргом в сумі 386230,64 грн. з банківських рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Прутська ПМК №152" (відповідач).

Подання мотивоване тим, що станом на 07.02.2013 року за відповідачем рахується податковий борг в сумі 386 230,64 грн., що підтверджується обліковими картками станом на 07.02.2013 року, довідкою № 16 вн20-024 від 07.02.2013 року про суму податкового боргу та розрахунком податкового боргу № 1012/9/19-007 від 07.02.2013 року.

Податковий борг виник у зв'язку несвоєчасною сплатою узгоджених сум грошових зобов'язань з орендної плати за землю з юридичних осіб та єдиного податку, згідно поданих податкових декларацій, а також несвоєчасною сплатою грошових зобов'язань, визначених Новоселицькою МДПІ згідно податкових повідомлень-рішень №0000012300 від 13.01.2011р. про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на прибуток всього в сумі 260 527,5 грн. та №0000011700 від 13.01.2011р. по податку з доходів найманих працівників всього в сумі 105 319,06 грн., які є узгодженими.

Подання органу державної податкової служби про стягнення коштів за податковим боргом у порядку статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України може бути внесено протягом 24 годин з моменту спливу 60 днів, наступних за днем надіслання платникові податків податкової вимоги. Згідно надісланої податкової вимоги 60-й день з дня надіслання податкової вимоги платнику податків припадає на 11.02.2013 року. Подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, з урахуванням чого процесуальний строк для звернення до суду з поданням МДПІ 12.02.2013 року.

Представник заявника в судовому засіданні вимоги викладені у поданні підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, про що свідчить складена телефонограма (а.с. 57). Про причини неявки суд не повідомив, заперечень, заяв або клопотань не подавав.

Відповідно до ч. 8 ст. 183-3 КАС України неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні подання Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької області Державної податкової служби, заслухавши представника заявника, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає вимоги подання такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 07.02.2013 року відповідач зареєстрований Новоселицькою районною державною адміністрацією за адресою місцезнаходження - вул. Комарова, буд. 7, м. Новоселиця, Новоселицький район, Чернівецька область (а.с. 9-16).

Як вбачається із матеріалів справи, представниками заявника, 29.12.2010 року проведена планова виїзна перевірка відповідача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.09.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 3.09.2010 року, відповідно до затвердженого плану перевірки. Виявлені в ході перевірки порушення зафіксовані Актом перевірки від 29.12.2010 року №1287/23/01037608 (а.с. 33-37).

На підставі Акту перевірки від 29.12.2010 року, представниками заявника винесені податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0000012300 від 13.01.2011 року про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на прибуток всього в сумі 260527,50 грн. та податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0000011700 від 13.01.2011 року по податку з доходів найманих працівників всього в сумі 105319,06 грн. (а.с.38). Вказані податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем 20.01.2011 року, про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні (а.с. 39).

Не погоджуючись із податковими повідомленнями - рішеннями №0000012300 та №0000011700 від 13.01.2011 року відповідач оскаржив їх в судовому порядку. За результатами їх оскарження, Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.12.2012 року по справі №2а/2470/400/11, апеляційну скаргу Новоселицької МДПІ задоволено в повному обсязі та залишено без змін податкові повідомлення-рішення №0000012300 та №0000011700 від 13.01.2011 року (а.с. 39а-41).

На підставі постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.12.2012 року до облікових карток ТОВ "Припрутська ПМК №152" внесені відповідні зміни, а суми відповідно до податкових повідомлень-рішень набули статусу узгодженого податкового боргу (а.с. 20-32).

03.10.2012 року представниками заявника проводилась камеральна перевірка відповідача на предмет своєчасності сплати податку на додану вартість. За результатами перевірки складено Акт камеральної перевірки від 03.10.2012 року №892/15/01037608, яким зафіксовано, що платник порушує терміни сплати узгодженого грошового зобов'язання з податку на додану вартість протягом строків, визначених п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України (а.с. 42-43). Копію акту камеральної перевірки відповідач отримав 09.10.2012 року, про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні (а.с. 45).

У зв'язку із сформованою заборгованістю, відповідачу було направлено корінець податкового повідомлення-рішення форми "Ш" №0007491500/1614/15 від 22.10.2012 року на суму на суму 1729,85 грн. та корінець податкового повідомлення-рішення форми "Ш" №0007501500/1613/15 від 22.10.2012 року на суму 250 грн. (а.с. 46). Вказані податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем 30.10.2012 року, про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні (а.с. 47).

Податковий борг з єдиного податку в сумі 5490,40 грн. виник у зв'язку з порушенням термінів сплати узгоджених сум грошових зобов'язань згідно поданої податкової декларації платника єдиного податку № 9070565656 від 09.11.2012 року на суму 5535,83 грн., однак станом на день виникнення заборгованості існувала переплата в сумі 45,43 грн., тобто податковий борг з єдиного податку становить 5490,40 грн. =5535,83 грн. (декларація) - 45,43 грн. (переплата) = 5490,40 грн. (а.с. 51-52).

Податковий борг з орендної плати за землю з юридичних осіб в сумі 13074,59 грн. виник у зв'язку з порушенням термінів сплати узгоджених сум грошових зобов'язань згідно поданої податкової декларації платника з орендної плати за землю № 1621 від 20.02.2012 року на суму 50478,55 грн., щомісячний платіж 5013,28 грн. за період з листопада 2012 року по січень 2013 року включно (5013,28*3 = 15039,84 грн.) включно , однак станом на день виникнення заборгованості існувала переплата в сумі 1965,25 грн., тобто податковий борг складає 13074,59 грн. =15039,84 грн. (декларація )- 1965,25 грн. (переплата) (а.с. 48-49).

Станом на 07.02.2013 року за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 386230,54 грн., з яких податкові зобов'язання становлять 311242,24 грн. та штрафні санкції - 74988,40 грн. (а.с. 18-19), що також підтверджено зворотнім боком олікової картки платника податків (а.с. 20-32).

На виконання п.п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, представниками заявника направлено відповідачу податкову вимогу форми "Ю" №112 від 13.12.2012 року на суму 10357,52 грн., вказану вимогу відповідач отримав 20.12.2012 року, про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 54).

До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Статтею 36 ПК України встановлений податковий обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку в порядку і строки, визначені Кодексом. Податковий обов'язок платника податків виникає за кожним податком та збором.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пп. 49.2. ст.49 ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно 57.1. ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 203.2. статті 203 ПК України передбачено, що платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно п. 285.1. ст. 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Пунктом 287.3 ст. 287 ПК України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п. 95.1. ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.2. ст. 95 ПК України встановлено стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3. ст. 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем доведено обґрунтованість заявленого подання, в той час як відповідач не надав доказів сплати податкової заборгованості або її відсутності.

Згідно ч. 1. ст. 254 КАС України негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження у адміністративних справах, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини першої статті 1832 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7 - 12, 71, 76, 79, 86, 159 - 163, 167, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Подання Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції задовольнити повністю.

2. Стягнути кошти за податковим боргом з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків Товариство з обмеженою відповідальністю "Припрутська пересувна механізована колона № 152" (код ЄДРПОУ 01037608, вул. Комарова, 7, м. Новоселиця, Новоселицький район, Чернівецька область) у розмірі податкового боргу в сумі 386 230 (триста вісімдесят шість тисяч двісті тридцять) грн. 64 коп. до відповідного бюджету України.

3. Постанову звернути до негайного виконання.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанову у повному обсязі складено 18 лютого 2012 року.

Суддя В.О. Григораш