Постанова

від 04.08.2014 по справі 821/2611/14

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2014 р.м. ХерсонСправа № 821/2611/14 10 год. 50 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Попова В.Ф.,

при секретарі: Якущенко К.Ю.,

за участю:

представника позивача - Лігвінович Н.С.,

представника відповідача - Пєріна А.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Айс"

до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Айс" (далі - ТОВ "Агро-Айс", позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - Новокаховська ОДПІ, відповідач), в якому просить:

визнати протиправними дії відповідача щодо встановлення нереальності здійснення господарських операцій з ТОВ "АТБ-Маркет", викладених у висновках акта перевірки;

визнати протиправними дії відповідача, які полягають в зміні в електронній базі даних "Деталізована інформація по платнику податку ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" на підставі акта від 07.02.2014 № 151/220-36463036 показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, які задекларовані ТОВ "Агро-Айс" за вересень, жовтень, листопад 2013 року;

зобов'язати відповідача відобразити в електронній базі даних "Деталізована інформація по платнику податку ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, задекларовані ТОВ "Агро-Айс" за вересень, жовтень, листопад 2013 року, які були змінені на підставі акта від 07.02.2014 № 151/220-36463036.

Судом встановлено, що ТОВ "Агро-Айс" як платник податків перебуває на обліку в Новокаховській ОДПІ.

В січні 2014 року Новокаховською ОДПІ було проведено документальну позапланову перевірку ТОВ "Агро-Айс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 січня 2011 року по 31 грудня 2013 року, про що складено акт від 07.02.2014 № 151/220-36463036 (далі - акт № 151, акт перевірки).

Предметом спору у даній справі є висновки названого акта перевірки та їх відображання в електронній базі даних "Деталізована інформація по платнику податку ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України"

Вказану перевірку відповідачем зроблено на підставі постанови старшого слідчого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у Херсонській області.

В акті перевірки відповідач зазначає, що за вказаною постановою було здійснено вихід за податковою адресою позивача для проведення перевірки та встановлено, що позивач за податковою адресою на момент виходу (25.01.2014 р.) був відсутній, офісні та складські приміщення було зачинено.

Як вбачається з акта перевірки, директор ТОВ "Агро-Айс" Барабаш О.Є. отримав копію наказу про проведення документальної перевірки, ознайомився з направленнями на перевірку та пояснив, що документи на перевірку не будуть надані, так як він не згоден з вищезгаданою постановою слідчого. За фактом відмови у наданні документів складено акт від 27.01.2014 № 3/220.

Через відмову ТОВ "Агро-Айс" надати документи та його відсутність за податковою адресою перевірку проведено у приміщенні Новокаховської ОДПІ, відповідач скористався власними даними про контрагентів позивача, по відносинам з якими було сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за вересень-листопад 2013 року.

Для проведення зустрічних звірок по господарським відносинам з ТОВ "АТБ-Маркет" позивачем на запити відповідача були надані документи за вересень-листопад 2013 року, які використані для складення акту перевірки № 151.

За наслідками перевірки відповідачем було додатково визначено грошові зобов'язання з податку на прибуток у сумі 591,0 грн. та з податку на додану вартість у сумі 1483,0 грн. Правомірність податкових повідомлень-рішень, якими збільшено грошові зобов'язання позивачу, не є предметом даного позову, за свідченням позивача, вони є предметом розгляду в іншій справі і тому суд розглядає висновки акта перевірки № 151 в межах позовних вимог за даним позовом.

Позивач не погоджується з висновками акта № 151 про порушення ним ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п.п. 198.1, 198.2 п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме встановленням нереальності здійснення господарських операцій позивача з ТОВ "АТБ-Маркет", в результаті чого ТОВ "Агро-Айс" в деклараціях з податку на додану вартість за вересень 2013 року завищено податковий кредит на 181978,00 грн., податкові зобов'язання - на 183412,0 грн., за жовтень 2013 року завищено податковий кредит на 169734,0 грн., податкові зобов'язання - на 178532,0 грн., листопада 2013 року завищено податковий кредит на 127584,0 грн. та податкові зобов'язання - на 134216,0 грн.

За змістом акта перевірки висновок про завищення позивачем показників податкових зобов'язань за вересень-листопад 2013 року по відносинам з ТОВ "АТБ-Маркет" відповідачем зроблено на підставі того, що товарно-транспортні накладні від перевізників не підтверджені актами виконаних робіт та договорами на перевезення, продаж товарів ПП "Р.А. Наш Стиль" не підтверджено товарно-транспортними накладними. Відповідач стверджує, що позивач не є виробником товарів, проданих ТОВ "АТБ-Маркет" та ПП "Р.А. Наш Стиль", а придбало проданий цим покупцям товар у інших постачальників. Відповідач також стверджує, що позивач не надав до перевірки документи, що підтверджують складування (зберігання) товарів, не надав товарно-транспорті накладні та інші документи про транспортування товару по ланцюгу постачання від постачальника до ТОВ "АТБ-Маркет", не надано витяг із книги реєстрації виданих довіреностей на отримання товару від постачальника, не надано акти приймання товарів по кількості та якості.

За актом № 151 відповідач встановив завищення податкового кредиту позивача за вересень-грудень 2013 року на загальну суму 479296,0 грн. у зв'язку з тим, що задекларовані позивачем придбання товарів у ФГ "Давгал Агро", ПП "Шато", ФГ "Лукоморье", ПП "Деметра-Агро", ПП "Регіональне агропостачання", ТОВ "Агрострой Інвест", ТОВ "Агротруд", ТОВ "Астор і К", ФГ "Соценко", ТОВ "Агротеко", ТОВ "Ніжинський консервний завод", ПП "Харвестс", ТОВ "Стройсервіс і К", ФГ "Акант", ТОВ "Славута-Юг", не підтверджені належним чином складеними товарно-транспортними накладними чи актами виконаних робіт, які б засвідчували перевезення товарів зі складу постачальника до складу покупця. Відповідач вказує, що єдиним документом для перевезення та складського обліку товарів є належним чином складена податкова накладна, її відсутність свідчить про відсутність фактичного переміщення товарів від постачальників до позивача та наступного відвантаження цих товарів до ТОВ "АТБ-Маркет". Відповідач вважає, що в ході перевірки не встановлено факту передачі товарно-матеріальних цінностей від продавця до покупця в зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) документів, що засвідчують транспортування, тобто документи, якими підтверджуються факти відправлення, отримання товарно-матеріальних цінностей позивачем відсутні.

Відповідач, посилаючись на Закон України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" вказує на те, що бухгалтерські документи мають містити всі необхідні реквізити, необхідні для обліку господарської операції, встановлення особи продавця та особи, що склала цей документ. Первинні документи повинні бути складеними до або під час здійснення господарської операції. Надані ж до перевірки документи оформлені не належним чином, "не несуть юридичну силу та не містять доказовість первинного документу" (ст. 32 акта перевірки).

У зв'язку з відсутністю належним чином оформлених первинних документі, на думку відповідача, у нього немає можливості встановити, що придбані товари можуть вважатись пов'язаними з господарською діяльністю позивача. Операції, що формують податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податків (отримання прибутку) відповідні суми не можуть включатись до складу податкового кредиту з ПДВ навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

За таких підстав відповідач вважає, що перевіркою достовірності формування податкового кредиту з ПДВ під час здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ "АТБ-Маркет" за вересень-жовтень 2013 року встановлено завищення позивачем податкового кредиту за ці податкові періоди на загальну суму 479296,0 грн. Перевіркою позивача не підтверджено реальність здійснення ним господарських відносин із контрагентами, встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення позивачем операцій по ланцюгу.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримала, вважає дії відповідача щодо складання акта перевірки № 151 протиправними, вчиненими з порушенням вимог чинного законодавства та з перевищенням меж компетенції Новокаховської ОДПІ.

Так, відповідач за актом перевірки від 07.02.2014 № 151/220/364630306 встановив нереальність здійснення господарських операцій з ТОВ "АТБ-Маркет" за вересень-листопад 2013 року, проте, у той же час, за довідкою від 23.12.2013 № 136/21-02-15-02-36463036 за результатами зустрічної звірки щодо документального підтвердження відносин з ТОВ "АТБ-Маркет" за вересень 2013 року підтверджено реальність здійснення господарських відносин між цими підприємствами.

Виходячи з акта № 151, відповідач прийшов до висновку, що договори, укладені між позивачем та ТОВ "АТБ-Маркет", є недійсними, оскільки ці правочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків. Позивач наголошує, що за ст. 234 Цивільного кодексу України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків (на що фактично вказує відповідач) є фіктивним. Фіктивний правочин визнається недійсним судом, а не податковим органом. Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності правочину). Без наявності судового рішення про визнання недійсним правочину цей правочин є чинним та враховується платником податків для податкового обліку господарської операції. Головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом, а не обставинами, викладеними посадовими особами податкового органу в акті перевірки.

Позивач зазначає, що згідно зі ст. 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком податкового органу, а акти перевірок не можуть бути підставою для зміни показників податкової звітності. Відображення в автоматизованій базі даних податкового органу протиправних висновків акта перевірки № 151 може вплинути на інтереси, права та обов'язки платника податків, оскільки висновки відповідача, що викладені в цьому акті, можуть привести до невиконання контрагентами своїх зобов'язань по укладеним договорам, що, у свою чергу, може привести до неможливості позивачем здійснювати господарську діяльність.

Представник відповідача проти позову заперечував, позицію позивача обґрунтовує обставинами, викладеними в акті перевірки, та, окрім того, пояснив, що система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, внесення даних до якої оскаржується позивачем, використовується лише підрозділами органів державної податкової служби у своїй роботі. Тому здійснене податковими органами коригування-зменшення обсягу податкового кредиту в даній системі не порушило будь-які права позивача та не привело до настання для нього негативних наслідків.

Порушення прав позивача в розумінні КАС України, на думку відповідача, може виникнути у зв'язку з прийняттям відповідних податкових повідомлень-рішень про нарахування ПДВ за вказані податкові періоди, однак позивачем не доведено наявність будь-яких податкових повідомлень рішень на підставі акту перевірки, проведеної відповідачем. З цих причин відповідач просить суд відмовити позивачеві у задоволенні його позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов належить задовольнити повністю.

За актом перевірки № 151 у позивача поряд з іншими порушеннями податкового законодавства, які є предметом розгляду в іншій адміністративній справі, про що повідомив суду позивач, встановлено завищення податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з ПДВ за вересень-листопад 2013 року відповідно на 496160,0 грн. та 479296,0 грн. Відображення цих висновків акта перевірки в електронній базі даних "Деталізована інформація по платнику податку ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" не заперечувалось відповідачем під час розгляду справи.

З акта перевірки судом вбачається, що висновки щодо формування податкових зобов'язань та податкового кредиту відповідачем здійснені на підставі окремих первинних документів платника податків та матеріалів попередніх перевірок цього платника податків. Відповідач наголошує, що позивач відмовився надати до перевірки всі необхідні документи, ненадання документів прирівнюється до їх відсутності.

Суд не може погодитись зі способом здійснення перевірки позивача з питань дотримання ним вимог податкового законодавства, підставою для якої була постанова слідчого в кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 78 ПК України постанова слідчого є однією із підстав для проведення позапланової виїзної документальної перевірки платника податків та не залежить від згоди чи не згоди такого платника податків на проведення цієї перевірки. Такий платник податків має право оскаржити постанову слідчого на проведення перевірки у відповідному порядку, а при відсутності такого оскарження - зобов'язаний надати необхідні документи для перевірки.

Суд вважає, що податковий орган при відмові платника податків у наданні необхідних документів для проведення перевірки зобов'язаний був вжити заходів для отримання цих документів у спосіб, передбачений Податковим кодексом України, а не здійснювати цю перевірку з використанням частини документів, які не відображають всі обставини здійснення господарської діяльності позивача за перевірені податкові періоди. В зв'язку з не допуском до перевірки та невиконанням постанови слідчого, податковий орган зобов'язаний був повідомити слідчого про не допуск, який, в свою чергу відповідно до норм КПК України також вживає заходи щодо отримання цих документів у спосіб, передбачений законом.

За Податковим кодексом України податковий орган у разі перешкоджання платником податків у проведенні законної перевірки має право вжити до такого платника податків заходи адміністративного та фінансового впливу та за необхідності звернутись до суду для адміністративного арешту активів платника податків. Крім того, для організації перевірки податковий орган міг скористатись можливостями слідчих та оперативних підрозділів податкової міліції - ініціаторів цієї перевірки. Неналежна організація перевірки створює передумови для передчасних висновків відповідача за деякими обставинами формування показників податкової звітності позивача за перевірені податкові періоди 2013 року та дає підстави для сумніву щодо допустимості доказів та об'єктивної їх оцінки як для висновків податкового органу, так і для досудового та судового слідства в рамках КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 70 КАС України докази одержані з порушенням закону, судом при вирішені справи не беруться до уваги.

Не погоджується суд із висновками відповідача стосовно встановлення нереальності здійснення господарських операцій позивача з ТОВ "АТБ-Маркет", в результаті чого було завищено податковий кредит та податкові зобов'язання позивача за вересень-листопад 2013 року. Ці висновки ґрунтуються на тому, що позивач не підтвердив документально перевезення товарів, проданих ТОВ "АТБ-Маркет", від постачальників цих товарів. Відповідач вважає безтоварними операції з придбання товарів у ФГ "Давгал Агро", ПП "Шато", ФГ "Лукоморье", ПП "Деметра-Агро", ПП "Регіональне агропостачання", ТОВ "Агрострой Інвест", ТОВ "Агротруд", ТОВ "Астор і К", ФГ "Соценко", ТОВ "Агротеко", ТОВ "Ніжинський консервний завод", ПП "Харвестс", ТОВ "Стройсервіс і К", ФГ "Акант", ТОВ "Славута-Юг" і тому не визнає права позивача на податковий кредит за наслідками цих операцій.

За приписами ПК України передбачено єдину можливість податкового органу щодо не визнання права платника ПДВ на податковий кредит за наявною податковою накладною, у випадку якщо ця податкова накладна складена не платником ПДВ.

Ні під час перевірки, ні в ході розгляду справи відповідачем судових рішень про визнання недійсними правочинів та документів позивача по відносинам з ФГ "Давгал Агро", ПП "Шато", ФГ "Лукоморье", ПП "Деметра-Агро", ПП "Регіональне агропостачання", ТОВ "Агрострой Інвест", ТОВ "Агротруд", ТОВ "Астор і К", ФГ "Соценко", ТОВ "Агротеко", ТОВ "Ніжинський консервний завод", ПП "Харвестс", ТОВ "Стройсервіс і К", ФГ "Акант", ТОВ "Славута-Юг" у період з вересня по листопад 2013 року не надано, не надано також доказів відсутності реєстрації платниками ПДВ вказаних суб'єктів господарювання.

Окрім того, суд звертає увагу, що таке поняття як "нереальність здійснення господарських операцій" відсутнє в Податковому кодексу України, Цивільному кодексу України та інших нормативно-правових актах. А, враховуючи, що за приписами ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, висновок Новокаховської ОДПІ про встановлення нею "нереальності здійснення господарських операцій" є протиправним. Фактично податковий орган, уникаючи використання таких термінів як "нікчемність" чи "недійсність" угоди, підмінює їх іншим поняттям як "нереальність здійснення господарських операцій". Але така підміна не позбавляє відповідача обов'язку діяти у спосіб передбачений законом, тобто тільки в судову порядку оспорювана угода може бути визнана недійсною. Виявлені докази нереальності можуть бути використані позивачем як обґрунтування позовних вимог про визнання угоди недійсною із застосуванням наслідків такої недійсності передбачених діючим законодавством.

Надаючи правову оцінку спірним правочинам, відповідач перекручує норми чинного законодавства України, невірно їх тлумачить та застосовує. За відсутності фактів, що відповідно до законодавства свідчили б про нікчемність цих правочинів, чи судових рішень про визнання їх недійсними, висновки Новокаховської ОДПІ, викладені в акті перевірки щодо зазначених правочинів, є протиправними.

За таких обставин суд вважає протиправним висновок відповідача про завищення позивачем податкового кредиту вересня-грудня 2013 року на загальну суму 479296,0 грн. по відносинам з ФГ "Давгал Агро", ПП "Шато", ФГ "Лукоморье", ПП "Деметра-Агро", ПП "Регіональне агропостачання", ТОВ "Агрострой Інвест", ТОВ "Агротруд", ТОВ "Астор і К", ФГ "Соценко", ТОВ "Агротеко", ТОВ "Ніжинський консервний завод", ПП "Харвестс", ТОВ "Стройсервіс і К", ФГ "Акант", ТОВ "Славута-Юг". Як наслідок суд вважає протиправним висновок відповідача про завищення податкових зобов'язань за вересень-листопад 2013 року на загальну суму 496160,0 грн.

Досліджуючи наявні у справі докази, суд звертає увагу відповідача на ряд неточностей, викладених у акті перевірки, та наступної реалізації висновків цього акту.

Так, за п. 4 висновків перевіркою встановлено порушення позивачем "с. 44 п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями), а саме встановлено нереальність здійснення господарських операцій з ТОВ "АТБ-Маркет" (код ЄДРПОУ 30487219), в результаті чого ТОВ "Агро-Айс" (код ЄДРПОУ 36463036) в податкових деклараціях з податку на додану вартість за вересень 2013 р. завищено податковий кредит на суму 181978 грн., за жовтень 2013 р. завищено податковий кредит на суму 169734 грн., за листопад 2013 року на суму 127584,00 грн.".

Суд вважає, що нереальність здійснення господарських операцій з продажу товарів ТОВ "АТБ-Маркет" не може бути підставою для висновків про завищення податкового кредиту з придбання товарів.

За п. 4 висновків акта перевірки № 151 за наслідками перевірки встановлено завищення позивачем за вересень-листопад 2013 року податкового кредиту на 479296,0 грн. та податкових зобов'язань на 496160,0 грн. Тобто, виходячи з особливостей визначення до сплати грошових зобов'язань з ПДВ загальний підсумок перевірки - надмірне декларування до сплати ПДВ 16864,0 грн. (496160-479296).

Відповідно до п. 2.1 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Мінфіну України від 28.11.2012 №1236, зареєстрованого в Мінюсті України 20.12.2012 за № 2135/22447, орган державної податкової служби визначає суму нарахування (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість та складає податкове повідомлення-рішення у зокрема у випадках, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Таким чином, за наслідками п. 4 висновку акта № 151 відповідач зобов'язаний був скласти та направити позивачеві податкове повідомлення-рішення про зменшення грошових зобов'язань з ПДВ на 16864,0 грн. за наслідками перевірки формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з вересня по листопад 2013 року. На думку суду, відсутність вказаного податкового повідомлення-рішення свідчить про те, що податковий орган відмовився від власних висновків щодо зменшення податкового кредиту та податкових зобов'язань за п. 4 висновків акта № 151.

Відповідно до п. 49.8 ст. 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають. Пункти 48.3 та 48.4 статті 48 ПК України визначають перелік обов'язкових відомостей загального характеру, які містить податкова декларація та не регулюють структуру, зміст показників податкового кредиту та податкових зобов'язань задекларованих платником ПДВ у декларації з податку на додану вартість.

На думку суду автоматизовані системи обробки податкової звітності, у тому числі і електронній базі даних "Деталізована інформація по платнику податку ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", мають забезпечувати облік та обробку даних, визначених у податковій звітності безпосередньо платником податків та облік донарахованих (зменшених) податків і зборів податковим органом за наслідками проведених перевірок у порядку встановленому законодавством України (шляхом прийняття податкових повідомлень-рішень) та доступ до цих даних податкових органів України.

Акт перевірки не може бути достатньою підставою для коригування податкових зобов'язань платника податків в інформаційних базах даних податкового органу.

Окрім того, суд звертає увагу, що відповідно до п. 201.6 ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Таким чином приписи п. 201.6 ст. 201 ПК України передбачають використання електронних реєстрів (баз даних) податкових органів для інформування платників податків про декларування податкових зобов'язань їх постачальниками, виявлення розбіжностей між податковими зобов'язаннями продавців товарів (робіт, послуг) та податковим кредитом покупців цих товарів (робіт, послуг). Тобто внесення змін до баз даних податкових органів може створити перешкоду для використання податкового кредиту, сформованого від продажу товарів позивачем у вересні-листопаді 2013 року.

Суд також погоджується з тим, що висновки відповідача про нереальність господарських операцій позивача та їх відображення у електронній базі даних можуть бути використані для перевірки інших суб'єктів господарювання, що мали відносини з позивачем у вересні-листопаді 2013 року. Використання цих висновків може створити загрозу діловій репутації позивача та сприяти руйнуванню його господарських зв'язків з іншими суб'єктами підприємництва.

З огляду на викладене суд вважає протиправними висновки відповідача про нереальність здійснення господарських операцій, завищення позивачем показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, та дії відповідача, які полягають у внесенні на підставі акта перевірки змін до електронної бази даних "Деталізована інформація по платнику податку ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", у зв'язку з чим підлягають відновленню у вказаній базі даних показники, задекларовані позивачем у податковій звітності.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В порушення ч. 2 ст. 71 КАС України ДПІ у м. Херсоні як суб'єкт владних повноважень не довела правомірність дій щодо "встановлення нереальності здійснення господарських операцій" позивачем з його контрагентом та використання висновків акта перевірки.

За таких обставин суд задовольняє позовні вимоги повністю.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,

постановив :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонської області щодо встановлення нереальності здійснення господарських операцій товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Айс" з ТОВ "АТВ-Маркет".

Визнати протиправними дії Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонської області, які полягають в зміні в електронній базі даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" на підставі акта від 07.02.2014 № 151/220-36463036 показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, які задекларовані ТОВ "Агро-Айс" за вересень, жовтень, листопад 2013 року у зв'язку з проведення господарських операцій із ТОВ "АТВ-Маркет".

Зобов'язати Новокаховську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Херсонської області відновити в електронній базі даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, задекларовані ТОВ "Агро-Айс" за вересень, жовтень, листопад 2013 року у зв'язку з проведення господарських операцій із ТОВ "АТВ-Маркет", які були змінені на підставі акта від 07.02.2014 № 151/220-36463036.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Айс" (код ЄДРПОУ 36463036) судовий збір у сумі 73,08 грн. (сімдесят три гривні вісім копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 08 серпня 2014 р.

Суддя Попов В.Ф.

кат. 8