Рішення

від 06.08.2014 по справі 912/1991/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2014 рокуСправа № 912/1991/14 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Агросвіт", Кіровоградська область, Олександрійський район, смт. Приютівка

до відповідача: селянського фермерського господарства "Кропас", Кіровоградська область, Петрівський район, с. Зелене

про стягнення 10262,58 грн.

Представники сторін:

від позивача - Пономарьов Є.А., довіреність від 08.01.2014 № 3;

від відповідача - участі не брали.

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросвіт" (надалі - ТОВ НВФ "Агросвіт") звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом про стягнення з селянського (фермерського) господарства "Кропас" (надалі - ФСГ "Кропас") заборгованості за договором поставки товару для виробництва сільськогосподарської продукції № 03-23/05-1И (далі - договір поставки), у сумі 10262,58 грн., з яких 6999,60 грн. сума основного боргу, 3262,98 грн. 30 % річних, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по оплаті товару поставленого позивачем за договором № 03-23/05-1И від 23.05.2013 року.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 09.07.2014 року розгляд справи відкладався, від сторін витребувано необхідні для вирішення спору документи.

Присутній в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач участь свого представника в судовому засіданні не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 2502201345025 від 10.07.2014 р.

Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з статті 75 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Між товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросвіт" (надалі-продавець, позивач) та селянським (фермерським) господарством "Кропас"" (надалі - покупець, відповідач) 23.05.2013 року було укладено договір поставки товару для виробництва сільськогосподарської продукції № 03-23/05-1И (надалі-договір), за умовами якого продавець зобов'язувався здійснювати постачання товарів безпосередньо пов'язаних з технологічними процесами виробництва сільськогосподарської продукції покупцю (надалі-товар), а покупець зобов'язувався прийняти і оплатити отриманий товар відповідно до п. 1.2. договору на умовах, що вказуються сторонами в доповненнях (п.1.1. договору).

Загальна кількість товару, "Еквівалент ціни товару", "погоджений курс", асортимент, ціна, строки поставки, оплати та умови оплати товару, що постачається за договором визначаються сторонами на кожну окрему партію товару у доповненнях до нього (п.1.2. договору).

Згідно умов договору продавець постачає товар покупцю на умовах "Франко-склад" (EXW), Кіровоградська область, Олександрійський район, смт. Приютівка, вул. Свердлова, 2/1 (п.2.1. договору).

Відповідно до п.2.4. договору датою поставки товару вважається дата вказана у видаткових накладних на відпуск товару.

Ціна товару, що постачається продавцем вказується сторонами в доповненнях до договору і визначається сторонами як "тверда ціна" та "попередня ціна" (п.3.1. договору).

Загальна ціна договору визначається як сума вартості доповнень до нього (п.3.6. договору).

Відповідно до п.4.1. договору покупець зобов'язаний оплатити прийнятий ним товар в безготівковому порядку, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця, в строки встановлені в доповненнях до договору.

Згідно пункту 2.5 договору, за згодою покупця, можливий відпуск товару з перевищенням кількості та асортименту узгодженого сторонами. В такому випадку покупець зобов'язується прийняти та оплатити фактично відвантажену кількість товару на умовах даного договору.

У разі прийняття товару, що не вказаний в доповненнях до договору, покупець тим самим надає свою згоду щодо ціни, кількості та асортименту прийнятого ним товару зазначеної у видатковій накладній (п. 4.2. договору).

Покупець оплачує товар, що був прийнятий ним, згідно з п. 2.5. даного договору, в строк, що указано в останньому доповненні до цього договору (п.4.3. договору).

До договору поставки між сторонами були підписані та скріплені печатками доповнення, в яких останні узгодили асортимент товару, що постачається продавцем, його кількість та ціну, а також строки оплати, а саме: № 1/тк від 23.05.2013, № 2/тк від 23.05.2013, № 3/тк від 17.06.2013 до договору поставки.

Факт передачі продавцем та прийняття покупцем товару на загальну суму 16101,60 грн. підтверджується оформленими видатковими накладними: № 3/05-000023 від 29.05.2013, № 3/05-000024 від 29.05.2013, № 3/06-000014 від 17.06.2013.

Відповідач свій обов'язок щодо належного виконання договору в частині розрахунків виконав частково, сплативши позивачу суму у розмірі 9102,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку № 260008056 з 01.01.2014 до 09.04.201 (а.с. 31).

Таким чином залишок заборгованості склав 6999,60 грн.

Розглядаючи позовні вимоги господарський суд враховує положення статті 67 Господарського кодексу України, відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Частина 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно визначення, наведеного у ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом спору у даній справі є виконання відповідачем обов'язку щодо оплати поставленого позивачем товару за договором поставки.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст.175 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Відповідач не надав доказів погашення заборгованості в розмірі 6999,60 грн.

З огляду на викладене, враховуючи фактичне отримання відповідачем поставленого товару, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ НВФ "Агросвіт" про стягнення з СФГ "Кропас" основного боргу у розмірі 6999,60 грн. є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого товару у строки визначені договором в повному обсязі не виконав, позивачем заявлено до стягнення 3262,98 грн. 30% - відсотків річних.

У відповідності до вимог статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У пункті 11.4. договору сторони встановили, що відповідно до ст. 625 ЦК України за порушення грошового зобов'язання продавець може вимагати від покупця, а останній зобов'язується сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 30% від простроченої суми.

За розрахунком позивача сума відсотків річних за загальний період з 30.05.2013 по 17.06.2014 складає 3262,98 грн.

Суд враховує, що вимога кредитора про сплату боргу з урахуванням процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

За розрахунком суду розмір 30% річних за вказаний період складає 3381,21 грн., відтак позовна вимога про стягнення з відповідача 30% річних в розмірі 3262,98 грн. за період з 30.05.2013 по 17.06.2014, підлягає задоволенню в повному обсязі в межах заявлених позовних вимог.

За викладених обставин господарський суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та норм Закону України "Про судовий збір" витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача повністю.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРIШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з селянського (фермерського) господарства "Кропас" (28320, Кіровоградська область, Петрівський район, с. Зелене, ідентифікаційний код 22223226) на користь товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросвіт" (28020, Кіровоградська область, Олександрійський район, смт. Приютівка, вул. Свердлова, 2/1; ідентифікаційний код 23233729) - 10262,58 грн., з яких 6999,60 грн. основного боргу, 3262,98 грн. 30% річних та судовий збір у розмірі 1827,00 грн.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Засвідчений належним чином примірник рішення направити відповідачу за адресою: Кіровоградська обл., Петріський район с. Зелене.

Повне рішення складено 08.08.2014.

Суддя В.Г. Кабакова