Рішення

від 05.08.2014 по справі 924/891/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" серпня 2014 р.Справа № 924/891/14

Господарський суд Хмельницької області у складі:

Суддя Магера В.В., розглянувши матеріали

За позовом Комунального підприємства „Славутське житлово-комунальне об`єднання", м. Славута

до Славутської районної профспілкової організації працівників державних установ, м. Славута

про стягнення 2 317,83 грн., з яких 1 981,75 грн. основного боргу, 61,30 грн. пені, 82,04 грн. 3% річних та 192,74 грн. інфляційних витрат

За участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув.

Суть спору : Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення із відповідача 2 317,83 грн., з яких 1 981,75 грн. основного боргу, 61,30 грн. пені, 82,04 грн. 3% річних, 192,74 грн. інфляційних втрат за неналежне виконанням відповідачем умов договору про надання послуг з теплопостачання та підігрівання води №99 від 27.10.2006 року.

Представник позивача в засідання суду 05.08.2014р. не прибув, проте направив на адресу суду заяву від 25.07.2014р., відповідно до якої просить вказану справу розглядати за відсутності повноважного представника позивача за наявними матеріалами. Позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, відзив на позов не подав, позовні вимоги по суті та розміром не оспорив. Представник відповідача в засідання суду не з'являвся, про поважні причини неявки суд не повідомляв. Про розгляд справи на адресу відповідача направлялись відповідні ухвали із відмітками про їх отримання відповідачем, зокрема ухвала суду від 23.06.2014р. отримана відповідачем 02.07.2014р. згідно поштового повідомлення про вручення. Ухвала суду від 24.07.2014р. повернута поштовим відділенням на адресу суду із відміткою „за закінченням терміну зберігання".

Судом в даному випадку приймається до уваги, що неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою відкладення справи на іншу дату. Тому, для уникнення зловживання процесуальними правами, враховуючи те, що судом вжито всіх необхідних заходів щодо належного повідомлення відповідача про слухання справи в суді, суд вважає за доцільне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст.75 ГПК України, за наявними документами.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Славутська районна профспілкова організація працівників державних установ, м. Славута як юридична особа значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців згідно Витягу із ЄДР від 18.06.2014р. №18859955.

27.10.2006р. між Комунальним підприємством „Славутське житлово-комунальне об'єднання" (надалі - ЖКО) та Районною організацією працівників державних установ (надалі - Споживач) був укладений договір №99 про надання послуг з теплопостачання та підігрівання води, відповідно до п. 1. якого ЖКО зобов'язалося з жовтня-листопада 2006р. відпускати споживачу теплову енергію на опалення та забезпечувати підігрівання води в опалювальний період, визначений ВК Славутської міської ради, з врахуванням фактичної подачі газу і електроенергії на котельні.

Згідно п.3 договору вартість послуг становить: однієї Гкал для споживачів з лічильниками, щомісяця в опалювальний період 189,73 грн., для інших споживачів без лічильників на 1м 2 опалювальної площі щомісяця в опалювальний період 5,40 грн.

Відповідно до п. 4.1. договору опалювальна площа складає 6,0 м 2 , Червона площа, 8а.

Пунктами 5.1., 5.4., 5.6. договору передбачено, що облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку. Споживач, який має прилади обліку, до 26 числа поточного місяця подає рапорт про фактичне споживання теплової енергії. У випадку відсутності приладів обліку теплової енергії, ЖКО здійснює нарахування за встановленим тарифом за 1 м 2 відносно опалювальної площі.

Всі розрахунки за даним Договором проводяться на підставі рахунків, виписаних ЖКО до оплати в грошовій формі. термін розрахунків встановлюється до 10 числа місяця, що йде за звітним. При несвоєчасній оплаті нараховується пеня у розмірі 1% за кожен день прострочки, але не більше подвійної ставки НБУ звітного місяця (п.п.7.1., 7.2. Договору).

Відповідно до п. 8.3. договору про зміну тарифів ЖКО повідомляє споживача особисто або через місцеві засоби масової інформації.

Даний договір набирає чинності з дня його підписання обома сторонами і діє протягом 5-ти років. Якщо за місяць до закінчення терміну дії даного Договору жодна із сторін не повідомила про його припинення, то даний договір вважається дійсним на наступний рік (п.п.18.1., 18.2. договору).

Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.

Заяв про припинення дії договору №99 від 27.10.2006р. або зміни його умов не надходило.

Щомісячно відповідачу виставлялись до оплати рахунки за спожиту теплову енергію згідно затверджених тарифів, зокрема: №498 від 17.06.2011р. на суму 11,94 грн., №601 від 26.07.2011р. на суму 11,94 грн., №76 від 31.08.2011р. на суму 11,94 грн., №176 від 12.09.2011р. на суму 11,94 грн., №102 від 19.10.2011р. на суму 58,92 грн., №267 від 16.11.2011р. на суму 107,46 грн., №410 від 08.12.2011р. на суму 107,46 грн., №511 від 18.01.2012р. на суму 107,46 грн., №160 від 21.02.2012р. на суму 107,46 грн., №301 від 16.03.2012р. на суму 107,46 грн., №80 від 20.04.2012р. на суму 55,56 грн., №596 від 19.10.2012р. на суму 46,01 грн., №105 від 20.11.2012р. на суму 107,46 грн., №118 від 17.12.2012р. на суму 107,46 грн., №92 від 16.01.2013р. на суму 107,46 грн., №98 від 12.02.2013р. на суму 107,46 грн., №98 від 04.03.2013р. на суму 107,46 грн., №100 від 19.04.2013р. на суму 58,64 грн., №93 від 09.10.2013р. на суму 97,08 грн., №94 від 12.11.2013р. на суму 107,46 грн., №108 від 12.12.2013р. на суму 107,46 грн., №89 від 16.01.2014р. на суму 98,04 грн., №109 від 13.02.2014р. на суму 98,04 грн., №90 від 12.03.2014р. на суму 98,04 грн., №98 від 24.04.2014р. на суму 34,14 грн. Всього на загальну суму 1 981,75 грн.

16.01.2014р. рішенням виконавчого комітету Славутської міської ради №23 вирішено внести зміни до рішення виконавчого комітету Славутської міської ради від 17.02.2011р. №38 „Про встановлення тарифів на послуги із централізованого теплопостачання для населення та бюджетних установ", а також внести зміни до рішення виконавчого комітету Славутської міської ради №400 від 16.07.2009р. „Про тарифи на послуги із централізованого теплопостачання для усіх груп споживачів (крім населення) та гарячого водопостачання для бюджетних установ (лікарні)". Відповідно, тарифи встановлені в розмірі 708,95 грн. та 15,20 грн. на послуги теплопостачання та централізованого опалення.

17.04.2014р. рішенням виконкому Славутської міської ради №140 було вирішено внести зміни до рішень виконавчого комітету Славутської міської ради від 17.02.2011р. №38 „Про встановлення тарифів на послуги із централізованого теплопостачання для населення та бюджетних установ" та від 16.07.2009р. №400 „Про тарифи на послуги із централізованого теплопостачання для усіх груп споживачів (крім населення) та гарячого водопостачання для бюджетних установ (лікарні)". Відповідно, тарифи встановлені в розмірі 1047,67 грн. та 22,47 грн. на послуги теплопостачання та централізованого опалення.

30.04.2014р. КП „Славутське ЖКО" звернулось до відповідача із листом №697 про зміну тарифів та направлено також два примірника додаткової угоди до договору про надання послуг із теплопостачання та підігрівання води від 27.10.2006р. №99 про зміну розміру тарифу для підписання останніх відповідачем.

Позивачем подано суду письмове пояснення від 23.07.2014р. за підписом контролера КП „Славутське ЖКО" ОСОБА_1., згідно якого повідомлено про систематичне вручення відповідачу рахунків за послуги з теплопостачання за період з 20.06.2011р. по 15.05.2014р., а в разі зміни тарифів на послуги з теплопостачання про це також повідомлявся споживач при врученні рахунків.

Однак, відповідач виставлені йому до оплати рахунки за послуги з теплопостачання не сплачував, у зв'язку з чим станом на 15.05.2014р. у нього виникла заборгованість в сумі 1 981,75 грн. У зв'язку із цим, позивач звернувся до відповідача із претензією від 16.05.2014р. №806 про погашення заборгованості із вимогою сплатити кошти на протязі 30-ти календарних днів від дати отримання претензії.

Оскільки заборгованість за теплопостачання відповідачем не погашалась, позивач звернувся із позовом, згідно якого просив стягнути із відповідача 2 317,83 грн., з яких 1 981,75 грн. основного боргу, 61,30 грн. пені, 82,04 грн. 3% річних, 192,74 грн. інфляційних втрат за неналежне виконанням відповідачем умов договору про надання послуг з теплопостачання та підігрівання води №99 від 27.10.2006 року відповідно до поданих розрахунків.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності судом враховується таке:

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінського господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як передбачено приписами ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.19 Закону України „Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно з п.п.1,2,7 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

Відповідно ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Проаналізувавши умови укладеного між КП „Славутське житлово-комунальне об'єднання" та Районною організацією працівників державних установ Договору про надання послуг з теплопостачання та підігрівання води №99 від 27.10.2006р., суд приходить до висновку, що останній має ознаки договору постачання енергетичними ресурсами.

При цьому, факт наявності основної заборгованості в сумі 1 981,75 грн. за період з 20.06.2011р. по 15.05.2014р. підтверджується наявним у справі матеріалами, а саме: договором №99 від 27.10.2006р., виставленими до оплати рахунками. Відповідачем доказів погашення заборгованості у повному об'ємі не надано.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідача станом на час вирішення справи наявна заборгованість в сумі 1 981,75 грн., яка не погашена відповідачем. Отже, позовні вимоги в цій частині відповідають нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджені належними і допустимими доказами та підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню в загальній сумі в сумі 61,30 грн., розраховану по загальному періоду прострочення з 01.04.2013р. по 30.04.2014р., по таких рахунках: №596 від 19.10.2012р. за період з 01.04.2013р. по 20.05.2013р. в сумі 3,41 грн.; №105 від 20.11.2012р. за період з 21.12.2012р. по 20.06.2013р. в сумі 7,98 грн.; №118 від 17.12.2012р. за період з 21.01.2013р. по 20.07.2013р. на суму 7,85 грн., №92 від 16.01.2013р. за період з 21.02.2013р. по 20.08.2013р. на суму 8,01 грн., №98 від 12.02.2013р. за період з 21.03.2013р. по 20.09.2013р. на суму 7,69 грн., №98 від 04.03.2013р. за період з 21.02.2013р. по 20.08.2013р. на суму 5,28 грн.; №100 від 19.04.2013р. за період з 21.05.2013р. по 20.11.2013р. на суму 1,83 грн., №93 від 09.10.2013р. за період з 21.11.2013р. по 30.04.2014р. на суму 5,55 грн. №94 від 12.11.2013р. за період прострочення з 21.12.2013р. по 30.04.2014р. на суму 5,00 грн., №108 від 12.12.2013р. за період з 21.01.2014р. по 30.04.2014р. в сумі 3,82 грн.; №89 від 16.01.2014р. за період з 21.02.2014р. по 30.04.2014р. на суму 2,40 грн., №109 від 13.02.2014р. за період з 21.03.2014р. по 30.04.2014р. на суму 1,43 грн.; №90 від 12.03.2014р. за період з 01.04.2014р. по 30.04.2014р. на суму 1,04 грн. згідно розрахунку, наданого в матеріали справи.

Згідно ст. 230 ГК України передбачено обов'язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 3 ст. 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Відповідно до ст.1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст.3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, сторонами в договорі про надання послуг з теплопостачання та підігрівання води (п.7.2.) передбачено, що при несвоєчасній оплаті нараховується пеня у розмірі 1% за кожен день прострочки, але не більше подвійної ставки НБУ звітного місяця.

Згідно п.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Із врахуванням вищевикладеного, судом перевірено нарахування пені в сумі 61,30 грн. та приймається до уваги як таке, що обраховане правильно та відповідає фактичним обставинам справи.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення із відповідача 61,30 грн. пені підлягають задоволенню судом в повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% процента річних в сумі 82,04 грн., грн., розрахованих з червня 2011р. по квітень 2014р. включно та інфляційні втрати в сумі 192,74 грн. за період прострочення з 20.06.2011р. по 15.05.2014р. згідно наявних у справі розрахунків.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції є втратами, пов'язаними з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником, а три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Судом приймається до уваги наданий в матеріали справи розрахунок трьох процентів річних та інфляційних витрат як такий, що відповідає чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Приймаючи до уваги вищезазначене, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства. Будь-яких належних та допустимих доказів на спростування зазначеного, суду не подано, доводи позивача не спростовано.

Стаття 33 ГПК України встановлює правило, відповідно до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи викладені обставини, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по справі покладаються на відповідача у відповідності до ст.44, ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.1, 2, 4 5 , 12, 32, 33, 34, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

В И Р І Ш И В:

Позов Комунального підприємства „Славутське житлово-комунальне об`єднання", м. Славута до Славутської районної профспілкової організації працівників державних установ, м. Славута про стягнення 2 317,83 грн., з яких 1 981,75 грн. основного боргу, 61,30 грн. пені, 82,04 грн. 3% річних та 192,74 грн. інфляційних витрат, задовольнити.

Стягнути із Славутської районної профспілкової організації працівників державних установ, (30000, Хмельницька область, м. Славута, площа Шевченка, 8, код ЄДРПОУ 23564082) на користь Комунального підприємства „Славутське житлове-комунальне об'єднання" (30000, Хмельницька область, м. Славута, вул. Миру, 14 А, код ЄДРПОУ 34432514) 1 981,75 грн. (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят одна гривня 75 коп.) основного боргу, 61,30 грн. (шістдесят одна гривня 30 коп.) пені, 82,04 грн. (вісімдесят дві гривні 04 коп.) 3%річних, 192,74 грн. (сто дев'яносто дві гривні 74 коп.) інфляційних витрат, 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) витрат по відшкодуванню судового збору.

Видати наказ.

Суддя В.В. Магера

Віддрук. 3 прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу (вул. Миру, 14 а, м. Славута, Хмельницька обл., 30000) - рекоменд. із повідомл.;

3 - відповідачу (площа Шевченка, 8, м. Славута, Хмельницька обл., 30000) - рекоменд. з повідомл.