Рішення

від 05.08.2014 по справі 914/2653/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2014 р. Справа № 914/2653/14

За позовом: Дочірнього підприємства "Стрийлісопродукт", с. Добряни Львівської області

до відповідача-1: Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк", м. Київ

до відповідача-2: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

третя особа: Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби України Головного управління юстиції у Львівській області, м. Львів

про звільнення з-під арешту грошових коштів.

Суддя Манюк П.Т.

При секретарі Альховській І.Б.

Представники:

від позивача: Дяків В.Б. - представник

від відповідача - 1 : Бучковський С.В. - представник

від відповідача - 2 : ОСОБА_4 - представник

від третьої особи: не з'явився

Зміст ст.22 ГПК України представникам сторін роз'яснено.

Розглядається справа за позовом Дочірнього підприємства "Стрийлісопродукт" до відповідача-1: Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" та до відповідача-2: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, з участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби України Головного управління юстиції у Львівській області про звільнення з-під арешту грошових коштів.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав наведених у позовній заяві та усних поясненнях.

Представники відповідача 1 та відповідача 2 в судовому засіданні проти позовних вимог не заперечили.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне:

Дочірнє підприємство "Стрийлісопродукт" звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до відповідача-1: Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" та до відповідача-2: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про звільнення з-під арешту грошових коштів.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що 01.07.2014 р. ним помилково було перераховано кошти в сумі 185 505, 82 грн. на розрахунковий рахунок Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 № НОМЕР_2, що відкритий у відділенні № 20 ЦФ ПАТ «КРЕДОБАНК».

Позивач листом від 02.07.2014 р. № 142 звернувся до відповідача 2 з вимогою повернути помилково зараховані на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 кошти в сумі 185 505, 82 грн.

02.07.2014 р. відповідач 2 повідомив в.о. начальника відділення № 20 ЦФ ПАТ «Кредобанк» - Буга М.Я. про те, що позивач не має жодних невиконаних зобов'язань та заборгованостей перед відповідачем 2, та не заперечує проти повернення з розрахункового рахунку № НОМЕР_2 помилково перерахованих 01.07.2014 р. коштів в сумі 185 505, 82 грн.

03.07.2014 р. начальник відділення банку повідомив позивача про те, що помилково зараховані останнім кошти на рахунок ФОП ОСОБА_1 повернути неможливо, оскільки на розрахунковий рахунок підприємця ВПВР УДВС ГУЮ у Львівській області накладено арешт згідно постанови про арешт коштів від 01.11.2013 р. щодо примусового виконання виконавчого листа № 2/1316/331/12 виданого 20.08.2012 р. Пустомитівським районним судом Львівської області. 11.03.2014 р. постановою державного виконавця виконавчий документ повернуто стягувачу - ПАТ «Універсал Банк» (відповідач 1). У вказаній постанові зазначено, що відповідач 1 не виявив бажання залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення.

Представники відповідача 1 та відповідача 2 в судовому засіданні проти позовних вимог не заперечили.

Представник третьої особи в клопотанні про розгляд справи без його участі додатково зазначив, що виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2/1316/331/12 виданого 20.08.2012 р. Пустомитівським районним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості за кредитним договором від 25.10.2007 р. № 11-1/780к-07, яка складає 2 931 467, 09 грн., а також 1 700, 00 грн. державного мита та 120, 00 грн. ІТЗ судового процесу, було завершене на підставі п. 3 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» та станом на сьогоднішній день на виконанні у виконавчій службі не перебуває.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних мотивів.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з вимогами ст.ст. 317, 319 ЦК України, власнику належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном на власний розсуд.

Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Як вбачається з матеріалів справи, платіжним дорученням від 01.07.2014 р. № 5446 позивач помилково перерахував кошти в сумі 185 505, 82 грн. на розрахунковий рахунок Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 № НОМЕР_2, що відкритий у відділенні № 20 ЦФ ПАТ «Кредобанк».

Виявивши помилкове перерахування коштів, позивач звернувся до відповідача 2 з вимогою від 02.07.2014 р. № 142, якою просив повернути помилково перераховані ним кошти. 02.07.2014 р. відповідач 2 повідомив відділення № 20 ЦФ ПАТ «Кредобанк» про те, що позивач не має жодних невиконаних зобов'язань та заборгованостей перед ним, та не заперечує проти повернення з розрахункового рахунку № НОМЕР_2 у відділенні № 20 ЦФ ПАТ «Кредобанк» помилково перерахованих 01.07.2014 р. коштів в сумі 185 505, 82 грн.

03.07.2014 р. начальник відділення № 20 ЦФ ПАТ «Кредобанк» повідомив позивача про те, що помилково зараховані останнім кошти на рахунок ФОП ОСОБА_1 повернути неможливо, оскільки на розрахунковий рахунок підприємця ВПВР УДВС ГУЮ у Львівській області накладено арешт згідно постанови про арешт коштів від 01.11.2013 р. щодо примусового виконання виконавчого листа № 2/1316/331/12 виданого 20.08.2012 р. Пустомитівським районним судом Львівської області.

В процесі примусового виконання виконавчого листа № 2/1316/331/12 виданого 20.08.2012 р. Пустомитівським районним судом Львівської області державним виконавцем Германчуком Р.В. було винесено постанову від 01.11.2013 р. про арешт коштів боржника, якою було накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках боржника - ФОП ОСОБА_1, в тому числі на рахунок в ЦФ ПАТ «Кредобанк» (МФО 325365).

За таких обставин, судом встановлено, що грошові кошти в сумі 185 505, 82 грн., які помилково перераховані позивачем і перебувають на розрахунковому рахунку ФОП ОСОБА_1 № НОМЕР_3 в ЦФ ПАТ «Кредобанк» є власністю позивача і набуті відповідачем 2 безпідставно. Оскільки, арештовані на розрахунковому рахунку ФОП ОСОБА_1 кошти належать не боржникові - відповідачу 2, а позивачу, тому за рахунок вказаних коштів не може бути здійснено погашення заборгованості відповідача 2, оскільки жодним правочином або законом на позивача не покладено обов'язок відповідати за зобов'язаннями відповідача 2 перед третіми особами.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 р. № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» передбачено, що вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил підвідомчості (ст. 24 ЦПК, ст. 12 ГПК) позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Зазначене положення застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно пункту 2.35 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 року №22 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 29.03.2004 р. за № 377/8976, кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України.

Пунктом 6 Указу Президента України від 16.03.1995р. № 227/95 «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України» встановлено, що підприємства незалежно від форм власності мають повертати у п'ятиденний строк платникам помилково зараховані на їх рахунки кошти.

Статтею 60 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Зважаючи на викладене, позовні вимоги щодо звільнення з-під арешту належних позивачу грошових коштів в сумі 185 505, 82 грн., які знаходяться на розрахунковому рахунку відповідача 2 № НОМЕР_2 у відділенні № 20 ЦФ ПАТ «Кредобанк», є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Враховуючи наведене та керуючись, 22, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Звільнити з-під арешту грошові кошти в сумі 185 505, 82 грн., які належать Дочірньому підприємству "Стрийлісопродукт" (82427, с. Добряни Стрийського району Львівської області, вул. Стрийська, 3а, код ЄДРПОУ 25240691) та помилково були перераховані на розрахунковий рахунок Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (81115, АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) № НОМЕР_2 у відділенні № 20 ЦФ ПАТ «Кредобанк».

Повне рішення складено 08.08.2014 року.

Суддя Манюк П.Т.