Рішення

від 05.08.2014 по справі 902/1027/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 серпня 2014 р.

Справа № 902/1027/14

Господарський суд Вінницької області у складі:

Головуючий суддя В. Білоус

Секретар судового засідання Д.Нестеров

за участю представників :

позивача : не з"явився;

відповідача : Шевчук Н.М.- за довіреністю.

Місце розгляду справи : приміщення суду,кімн.№1114

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом :Товариства з обмеженою відповідальністю "БТЛ - Україна" (вул. А.Барбюса, 56, оф.25, м. Київ, 03150) до :Вінницького обласного клінічного високоспеціалізованого ендокринологічного центру (вул. Мічуріна, 32, м. Вінниця, 21010) про стягнення 93 711, 28 грн., з явих: 64 960 грн. - боргу, 6820, 80 грн. - інфляційних втрат за серпень 2013 р. - травень 2014 р., 1662, 96 грн. - 3% річних за період з 25.08.2013 р. по 03.07.2014 р., 20 267, 52 грн. - пені за період прострочення 25.08.2013 р. - 03.07.2014 р.

ВСТАНОВИВ :

В поясненнях, поданих в судовому засіданні 05.08.2014 р., представник відповідача пояснив, що Вінницький обласний клінічний високоспеціалізований ендокринологічний центр є правонаступником Вінницького обласного клінічного ендокринологічного диспансеру у зв"язку із зміною назви.

Зміна найменування Вінницького обласного клінічного ендокринологічного диспансеру на Вінницький обласний клінічний високоспеціалізований ендокринологічний центр стверджується копією рішення Вінницької обласної ради "Про перейменування та затвердження статутів окремих медичних установ та закладів" № 621 від 08.11.2013 р.

Відповідач у відзиві № 1166 від 04.08.2014 р. на позовну заяву та представник відповідача в судовому засіданні з позовними вимогами позивача не погодилися і заперечують з наступних підстав.

Станом на 03 липня 2014 року заборгованість відповідачем за отриманий товар не погашена. Станом на 31.07.2014р. відповідно до інформації про кредиторську заборгованість Центру, сума кредиторської заборгованості перед ТОВ «БТЛ-Україна» становить 32000, 00 грн.

Оскільки, Вінницький обласний клінічний високоспеціалізований ендокринологічний центр являється державною установою, то передбачає фінансування з Державного бюджету України. Таким чином, медичний заклад не є господарюючим суб'єктом.

Згідно з Порядком обслуговування державного бюджету за видатками, затвердженого наказом Державного казначейства України № 89 від 25.05.2004, виділення коштів з державного бюджету здійснюється шляхом бюджетно-кошторисного фінансування органами Державного казначейства на основі затверджених для цього кошторисів видатків бюджетних установ. Асигнування, що передбачаються кошторисами, надаються головним розпорядникам бюджетних коштів, які здійснюють безпосередній розподіл коштів між відповідними установами.

Згідно ст.51 Бюджетного кодексу України після отримання товарів, робіт та послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання розпорядник бюджетних коштів приймає рішення про їх оплату та подає доручення на здійснення платежу органу Державного казначейства України.

Відповідно, Головним управлінням Державного казначейства України в Вінницькій області було отримано для виконання : договір поставки від 29 липня 2013 року, який був зареєстрований та взятий на облік у Головному управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області 30.07.2013р. №3010; видаткову накладну № РН-0000139 від 20.08.201 Зр, яка була зареєстрована та взята на облік у Головному управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області 23.08.2013р. №3010; згідно яких грошові кошти в розмірі 64960,00грн. мали бути перераховані на поточний рахунок ТОВ "БТЛ-Україна" за поставку медичного обладнання.

Згідно п.8 ст.51 Бюджетного кодексу України, Державне казначейство України здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі: наявності відповідного бюджетного зобов'язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання Державного бюджету України; відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню; наявності у розпорядників бюджетних коштів невикористаних бюджетних асигнувань.

Таким чином, стверджує відповідач, що заборгованість виникла не з вини Вінницького обласного клінічного високоспеціалізованого ендокринологічного центру, а через не находження з Державного бюджету України, необхідних коштів.

Також просить відповідач у відзиві виключити Вінницький обласний клінічний високоспеціалізований ендокринологічний центр як неналежного відповідача.

Від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника позивача. Представник відповідача в судовому засіданні проти вказаної заяви не заперечив.

З огляду на подані в справу докази, суд приходить до висновку про те, що неявка представника позивача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору у його відсутність. Відтак підлягає задоволенню заява позивача про розгляд справи у відсутність представника позивача.

05.08.2014 р. судом ухвалено про припинення провадження у справі щодо позовних вимог про стягнення 32 960 грн. основного боргу, на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника відповідача, повно, всебічно, об'єктивно і в сукупності дослідивши надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд, на підставі ст. 11, 16, 20, 509, 525, 526, 530, 655, 692, 712 ЦК України, п.3 ст. 83 ГПК України, ч.6 ст.232 ГК України, прийшов до висновку про зменшення розміру пені із суми 4257,10 грн. до 2000 грн., про часткове задоволення позовних вимог в сумі 32 000 грн. - боргу, 6820, 80 грн. - інфляційних втрат за серпень 2013 р. - травень 2014 р., 1662, 96 грн. - 3% річних за період з 25.08.2013 р. по 03.07.2014 р., 2000 грн. - пені за період прострочення 25.08.2013 р. - 03.07.2014 р. та про відмову в задоволенні пені в сумі 16010, 42 грн.

До такого висновку суд прийшов з огляду на таке.

09.07.2013 р. між позивачем (в договорі - "Постачальник") та відповідачем (в договорі - "Покупець") було укладено договір поставки № Д1613.

Згідно п.1.1. договору Постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей товар, визначений в асортименті, кількості та за цінами, що зазначені у специфікації (Додаток №1), яка є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно п. 2.1., п. 2.2., п. 2.3. договору поставка товару здійснюється постачальником власними силами протягом 30 робочих днів з дня підписання договору. Постачальник зобов'язаний дати покупцю не пізніше ніж за п'ять днів до дати поставки достатнє повідомлення щодо часу і місця, коли і де товар буде наданий у розпорядження останнього. Повідомлення надається шляхом письмового чи факсимільного зв'язку. Покупець зобов'язаний негайно підтвердити свою готовність прийняти товар шляхом письмового чи факсимільного зв'язку. Покупець приймає товар негайно після його поставки. За фактом поставки товару сторони оформлюють документи прийому-передачі (видаткові накладні), що свідчить про те, що отриманий товар відповідає кількості, якості та стандартам заводу-виробника такому, що зазначений у специфікації (Додаток №1), яка є невід'ємною частиною цього Договору. Постачальник зобов'язується надати покупцю разом з товаром наступні документи: видаткову накладну на Товар;

Згідно п.п.3.1., 3.2. договору загальна вартість Товару становить 64960 грн. з ПДВ. Вартість Товару включає доставку Товару, пусконалагоджувальні роботи та навчання персоналу. Повірка засобів вимірювальної техніки, контроль вихідних параметрів медичної техніки та калібрування у вартість обладнання не входить і може проводитись постачальником при підписанні додаткової угоди. Всі розрахунки між сторонами здійснюються в національній валюті України - гривні.

В п.3.3. договору сторони передбачили, що оплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в розмірі 100%, що становить 64960 грн. 00 коп. протягом 5 календарних днів з моменту поставки.

Згідно п. 5.1. договору у разі прострочення термінів оплати товару, обумовлених п.3.3. цього договору, покупець сплачує пеню постачальнику в розмірі 0,1% від суми поставленого товару за кожний день прострочки.

Позивач на виконання умов договору поставив, а відповідач отримав товар на суму 64 960, 00 грн., що стверджується копіями видаткової накладної № РН-00001139 від 20 серпня 2013 р., довіреністі № 369 від 20 серпня 2013р.

Позивач виставив відповідачу рахунок - фактуру № СФ-00345 від 09.07.2013 р. на суму 64960, 00 грн.

Згідно п. 3.3. Договору, оплата Товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника в розмірі 100%, що становить 64960 грн. 00 коп. протягом 5 календарних днів з моменту поставки, тобто оплата мала б відбутись до 25 серпня 2013 року.

Сторони підписали акт звіряння розрахунків станом на 22.07.2014 р., за яким борг відповідача перед позивачем складав 54460, 00 грн.

Позивач звертався до відповідача з претензією № 01/05 від 15.05.2014 року про здійснення оплати в сумі 64 960, 00 грн.

Відповідач умови договору щодо оплати за отриманий товар виконав частково, після подачі позивачем позову до суду сплатив за отриманий товар позивачеві 32960,00 грн., що стверджується інформацією про кредиторську заборгованість та копіями банківських виписок.

Таким чином, борг відповідача перед позивачем за отриманий товар становить 32 000 грн., що і стало причиною виникнення спору.

Зміст договору, взятих в ньому зобов'язань свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини з поставки, купівлі-продажу товару, які регулюються ст. 712, ст.655 ЦК України.

Згідно ст. 655, ст.712 за договором купівлі-продажу, положення якого застосовуються до договорів поставки згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України одна сторона (продавець) зобов'язується передати у власність другій стороні (покупцеві) товар, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається із приписів ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач окрім боргу заявив до стягнення 6820, 80 грн. - інфляційних втрат за серпень 2013 р. - травень 2014 р., 1662, 96 грн. - 3% річних за період з 25.08.2013 р. по 03.07.2014 р., 20 267, 52 грн. - пені за період прострочення 25.08.2013 р. - 03.07.2014 р.

У відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Частиною першою ст. 548 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частина 2 ст. 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок нарахованих інфляційних втрат, 3% річних, суд прийшов до висновку про правильність нарахування 6820, 80 грн. - інфляційних втрат за серпень 2013 р. - травень 2014 р., 1662, 96 грн. - 3% річних за період з 25.08.2013 р. по 03.07.2014 р.

В п. 5.1. договору сторони домовилися, що у разі прострочення термінів оплати товару, обумовлених п.3.3. цього договору, покупець сплачує пеню постачальнику в розмірі 0,1% від суми поставленого товару за кожний день прострочки.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок пені, суд прийшов до висновку, що 16 010, 42 грн. - пені не підлягає задоволенню, оскільки обчисленні з порушенням вимог ч.6 ст.232 ГК України і ст.3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", ч.2 ст.343 ГК України.

Згідно п.2.5., п.2.8., п.2.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції. Пеня за порушення грошового зобов'язання обчислюється лише у відсотках до суми простроченого платежу. Установлення розміру пені у твердій грошовій сумі законом не передбачено і суперечить змістові цього поняття; відтак позовні вимоги, пов'язані із стягненням пені, обчисленої виходячи з такого розміру, не можуть бути задоволені. За приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Пеня згідно розрахунку суду підлягає стягненню в сумі 4257, 10 грн. за період з 25.08.2013 р. по 24.02.2014 р.

Беручи до уваги ступінь виконання зобов"язання відповідачем, фінансування відповідача з державного бюджету, направлення відповідачем Державному казначейству України документів для виконання, суд на підставі п.6 ч.1 ст.3, ч.3 ст.13, ч.3 ст.16, ч.3 ст.551 ЦК України, ст.233 ГК України, п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, прийшов до висновку про зменшення розміру пені підлягаючої до стягнення із суми 4257, 10 грн. за період з 25.08.2013 р. по 24.02.2014 р. до суми 2000 грн.

Так, згідно п.6 ч.1 ст.3, ч.3 ст.13, ч.3 ст.16, ч.3 ст.551 ЦК України, ст.233 ГК України, п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність, розумність. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи у разі порушення нею положень частин другої - п"ятої статті 13 ЦК України. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. У разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов"язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов"язанні, не тільки майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов"язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Господарський суд приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони що порушила зобов"язання.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про законність і обґрунтованість належними доказами вимог позивача про стягнення 32 000 грн. - боргу, 6820, 80 грн. - інфляційних втрат за серпень 2013 р. - травень 2014 р., 1662, 96 грн. - 3% річних за період з 25.08.2013 р. по 03.07.2014 р., 2000 грн. - пені за період прострочення 25.08.2013 р. - 03.07.2014 р. та про відмову в задоволенні пені в сумі 16010, 42 грн.

Заперечення відповідача спростовуються наявними в справі доказами та ст. 599 ЦК України, відповідно до якої зобов"язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Судові витрати на судовий збір в сумі 1874,23 грн., на підставі ст.49 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: на відповідача 1554,02 грн. та на позивача 320, 21 грн.

Керуючись ст.4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 49, 82, п.3 ст.83, ст. 84, 115, 116, 117 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково в сумі 32 000 грн. - боргу, 6820, 80 грн. - інфляційних втрат за серпень 2013 р. - травень 2014 р., 1662, 96 грн. - 3% річних за період з 25.08.2013 р. по 03.07.2014 р., 2000 грн. - пені за період прострочення 25.08.2013 р. - 03.07.2014 р.

2. Судові витрати на судовий збір в сумі 1874,23 грн., покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: на відповідача 1554,02 грн. та на позивача 320, 21 грн.

3. Стягнути з Вінницького обласного клінічного високоспеціалізованого ендокринологічного центру, код ЄДРПОУ 05484178 (вул. Мічуріна, 32, м. Вінниця, 21010) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БТЛ - Україна", код ЄДРПОУ 36257851(вул. А.Барбюса, 56, оф.25, м. Київ, 03150)32 000 грн. - боргу, 6820, 80 грн. - інфляційних втрат за серпень 2013 р. - травень 2014 р., 1662, 96 грн. - 3% річних за період з 25.08.2013 р. по 03.07.2014 р., 2000 грн. - пені за період прострочення 25.08.2013 р. - 03.07.2014 р. та судових витрат на судовий збір в сумі 1554, 02 грн. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Копію даного рішення направити позивачу рекомендованим листом або вручити його повноважному представнику під розписку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 05.08.2014 р. Повний текст рішення відповідно до ст.84 ГПК України оформлено і підписано 08.08.2014 р. Рішення набирає законної сили на протязі 10-ти днів з дня повного його оформлення і підписання.

Суддя Білоус В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. А.Барбюса, 56, оф.25, м. Київ, 03150)