Постанова

від 05.08.2014 по справі 5023/4756/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2014 року Справа № 5023/4756/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Куровського С.В. - доповідача, за участю представників: не з'явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Відокремленого підрозділу "Північна електроенергетична

система" ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.04.2014

та рішення господарського суду Харківської області від 11.12.2012

у справі № 5023/4756/12 господарського суду Харківської області

за позовом Відокремленого підрозділу "Північна електроенергетична

система" ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго"

до Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева"

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2012 року позивач - Відокремлений підрозділ "Північна електроенергетична система" ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева" про стягнення заборгованості за надані послуги за період: квітень 2009 року, червень 2009 року, липень 2009 року, грудень 2009 року, січень 2010 року, лютий 2010 року, червень 2010 року, липень 2010 року, серпень 2010 року, жовтень 2010 року, листопад 2010 року, грудень 2010 року, січень 2011 року, лютий 2011 року, березень 2011 року, у загальній сумі 498652,09 грн.

В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором про технічне забезпечення електропостачання позивача від 06.08.2008 № 536пд/339-28НП-08.

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.12.2012 (суддя Лаврова Л.С.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева" на користь Відокремленого підрозділу "Північна електроенергетична система" ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" заборгованість в розмірі 448380,90 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.04.2014 (колегія суддів у складі Сіверін В.І. - головуючий, Терещенко О.І., Медуниця О.Є.) рішення господарського суду Харківської області від 11.12.2012 залишено без змін.

В касаційній скарзі Відокремлений підрозділ "Північна електроенергетична система" ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції від 10.04.2014 та зміни рішення суду першої інстанції від 11.12.2012 в частині невизнаних вимог, а саме зобов'язати відповідача сплатити заборгованість у сумі 50271,13 грн. В іншій частині рішення залишити без змін. В обґрунтування посилається на невірне застосування норм ст. 261, 264 ЦК України.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судами, 06.08.2008 між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Північна електроенергетична система" та Державним підприємством "Завод ім. В. О. Малишева" було укладено договір про технічне забезпечення електропостачання споживача за № 536 дп/339-28 НП -08.

Відповідно до пункту 1.1. договору позивач зобов'язався забезпечити технічну можливість передачі електричної енергії відповідачу в обсягах згідно з договором про постачання електричної енергії з показниками допустимих відхилень від стандартних умов надання обсягу електричної енергії та рівня дозволеної потужності за класами напруги, а відповідач зобов'язався дотримуватися встановленого режиму споживання електричної енергії та своєчасно сплачувати за отримані послуги, визначені в п.4.1 даного договору. А саме, здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії за межі балансової належності електромереж згідно з додатком №2 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії" та за технічне обслуговування електричних установок споживача ( п.4.1.1 договору).

Щомісяця надавати позивачу власнику мереж показання розрахункових приладів обліку знятих на 0 годин 1 числа місяця наступного за розрахунковим факсимільним зв'язком в перший банківський день місяця, наступного за розрахунковим за встановленою формою (додаток №1) з наступним наданням оригіналу звіту поштою. (п.4.1.14 договору).

Щомісяця здійснювати плату за перетікання реактивної електроенергії до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 4.1.4.договору).

Предметом спору є стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги за період: квітень 2009 року, червень 2009 року, липень 2009 року, грудень 2009 року, січень 2010 року, лютий 2010 року, червень 2010 року, липень 2010 року, серпень 2010 року, жовтень 2010 року, листопад 2010 року, грудень 2010 року, січень 2011 року, лютий 2011 року, березень 2011 року, у загальній сумі 498652,09 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем надано звіти про обсяги перетікання реактивної електроенергії та обсяги споживання за період з квітня 2009 року по березень 2011 рік, що становить 498 652,09 грн. (а.с.77-103).

На виконання умов договору позивач провів обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії та виписав рахунки для оплати послуг, які відповідач не сплатив.

Оскільки, як встановлено судами, відповідачем доказів на підтвердження сплати заборгованості за договором про технічне забезпечення електропостачання споживача за № 536 дп/339-28 НП -08 не надано та матеріали справи не містять, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог в частині стягнення боргу в розмірі 448380,96 грн., оскільки згідно з приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за квітень, червень та липень 2009 року відповідачем було заявлене клопотання про застосування судом строків позовної давності у вказаній частині позову.

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частин 1, 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно з ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Як встановлено судами, позивач з вимогою про стягнення з відповідача заборгованість за надані послуги, зокрема, за квітень, червень та липень 2009 року, звернувся до суду 22.10.2012, що підтверджується відтиском печатки господарського суду Харківської області про реєстрацію вхідної кореспонденції.

Заперечуючи проти пропуску строку позовної давності, позивач посилається на укладені сторонами додаткові угоди №1 від 27.08.2009 та від 25.05.2010 №2 до договору від 06.08.2008 №536ДП/339-28НП-08, згідно з якими було встановлено графік та строк погашення заборгованості до 31.05.2011, у зв"язку з чим, на його думку, строк позовної давності щодо вимог про стягнення такої заборгованості спливає лише 31.05.2014. Крім того, складання та підписання сторонами акту звіряння взаємних розрахунків відбулося 31.10.2012 свідчить про визнання боргу, що перериває строк позовної давності в порядку ст. 264 ЦК України.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, строки оплати за додатковими угодами визначались згідно графіку та строків погашення, відтак закінчення строку позовної давності за окремий період не перериває позовної даності щодо виконання зобов'язань за інші періоди.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 50 271,13 грн. за надані послуги в квітні, червні та липні 2009 року у зв'язку з пропуском строку позовної даності.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що ухвалою господарського суду Харківської області від 27.12.2011 у справі №5023/10655/11 порушено провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Завод ім. В. О. Малишева" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Оголошення про порушення провадження у справі № 5023/10655/11 про банкрутство Державного підприємства "Завод ім. В. О. Малишева" опубліковано у газеті "Голос України" від 30.10.2012 № 204 (5454).

Згідно з ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній до 19.01.2013) конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Ч.2 даної статті передбачено, що вимоги конкурсних кредиторів,

що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними.

При цьому, слід зазначити, що відповідно до п. 1-1 прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"/ в редакції чинній з 19.01.2013/ положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

В ст. 23 Закону (в редакції чинній з 19.01.2013/, закріплено, що особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі. Відповідне правило не поширюється на вимоги кредиторів щодо виплати заробітної плати.

Відповідно до приписів ст. 111-7 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі не приймаються судом касаційної інстанції до уваги, оскільки не спростовують висновків судів, покладених в основу оскаржуваних судових рішень по суті задоволених позовних вимог, а лише зводяться до переоцінки досліджених судами доказів та встановлених обставин справи, що не віднесено до компетенції суду касаційної інстанції.

Враховуючи зазначене, оскаржувані рішення є такими, що прийняті на підставі повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому судова колегія не вбачає підстав для їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відокремленого підрозділу "Північна електроенергетична система" ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.04.2014 та рішення господарського суду Харківської області від 11.12.2012 по справі №5023/4756/12 залишити без змін.

Головуючий Ткаченко Н.Г.

Судді Катеринчук Л.Й.

Куровський С.В.