Постанова

від 30.07.2014 по справі 823/1924/14

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2014 року справа № 823/1924/14

м. Черкаси

15 год. 55 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Тимошенко В.П.

за участю секретаря судового засідання Цаплі І.Ю.,

представник позивача - Вороного О.Г. - за посадою,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Добробуд-Черкаси» до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області про скасування постанови про накладення штрафу та скасування приписів,

встановив:

24 червня 2014 року до суду з позовною заявою звернулося приватне підприємство «Добробуд-Черкаси», в якій просить:

- скасувати постанову №114 від 29.05.2014 Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області про накладення на ПП "Добробуд-Черкаси" штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

- скасувати приписи №97 та №98 від 15.05.2014 Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем накладено штраф за неповідомлення в триденний термін про зміну замовника на об'єкті будівництва (багатоповерховий житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями по вул. Шевченка, 202 у м. Черкаси), однак дане твердження є хибним. 14.10.2008 рішенням Черкаської міської ради №1537 передано функції замовника на будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями по вул. Шевченка, 202 у м. Черкаси. На момент прийняття вказаного рішення зазначена відповідачем норма закону, яка була порушена позивачем, а саме частина 7 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», не діяла. Отже, позивач стверджує, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням вимог чинного законодавства та підлягає скасуванню, що і стало підставою звернення до суду з адміністративним позовом.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, обґрунтовуючи їх обставинами, викладеними в позові.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала з підстав, викладених у клопотанні про залишення адміністративного позову без розгляду.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, судом встановлено наступне.

Згідно зі статтею 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року № 3038-VI (далі - Закон №3038), державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що уповноваженою особою інспекції ДАБК у Черкаській області відповідно до статі 41 Закону №3038 та Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» проведено позапланову перевірку ПП «Добробуд-Черкаси».

За результатами перевірки складено протокол №111 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15.05.2014 та встановлено, що позивачем порушено частину 7 статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 23 Порядку виконання будівельних робіт затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 №466.

В зв'язку з чим, інспекцією при проведенні перевірки було винесено припис №97 від 15.05.2014 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та припис №98 від 15.05.2014 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

В подальшому, відповідачем винесено постанову від 29.05.2014 № 114, якою визнано ПП «Доробуд-Черкаси» винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 9 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 6090 грн 00 коп.

Закон №3038 встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.2 ст. 41 Закону №3038).

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону №3038 посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:

1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:

а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт;

4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

5) здійснювати контроль за додержанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів містобудування та архітектури;

6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій, які пройшли державну атестацію в центральному органі виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури;

7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Забороняється витребовувати інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю;

8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;

9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника інспекції чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію;

10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо - та відеотехніки.

Відповідно до ч. 10 ст. 41 вказаного Закону №3038 суб'єкт господарювання має право звернутися до суду щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю" (далі - Порядок № 553) затверджено порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Так, Порядок № 553 визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури та обумовлює, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами інспекцій відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень (п. 3 Порядку №553).

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Повноваження посадових осіб Держархбудінспекції поширюються на всю територію України. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій; перевірка виконання суб'єктом господарювання вимог інспекції щодо усунення порушень ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника не більше ніж на два робочих дні (п.7 Порядку №553).

Пунктом 11 вказаного Порядку, визначено що посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право: складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом, видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб інспекції дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб інспекції службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним інспекцією;подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного інспекцією за результатами перевірки. Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб інспекції до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги інспекції щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (п.13 та п. 14 Порядку №553).

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком №553. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (п.п.16, 17 Порядку).

Пунктом 9 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» встановлено відповідальність суб'єктів містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або тих, що виконують функції замовника і підрядника одночасно за неподання чи несвоєчасне подання замовником інформації про передачу права на будівництво об'єкта іншому замовнику, зміну генерального підрядника чи підрядника, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, відповідальних виконавців робіт, а також інформації про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт та про введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта у випадках, коли подання такої інформації є обов'язковим згідно із законодавством, - у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.

Виходячи з аналізу вказаної норми, суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Суд зазначає, що згідно з пунктом 11 статуту приватного підприємства «Добробуд-Черкаси», зареєстрованого 22.09.2008 відповідно до розподільчого балансу, приватне підприємство «Добробуд-Черкаси» набуває прав і обов'язків (є правонаступником) приватного підприємства «Бізнес-Гранд» в частині, пов'язаній з діяльністю структурного підрозділу по реалізації підготовки проекту, будівництву та подальшої експлуатації багатоповерхового житлового будинку з вбудованими-прибудованими приміщеннями на земельній ділянці за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка, 202.

Рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 14.10.2008 №1537 «Про передачу приватному підприємству «Добробут-Черкаси» функцій замовника на будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями по бульвару Шевченка, 202» ПП «Добробут-Черкаси» передано функції замовника на будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями по бульвару Шевченка, 202 (а.с.41).

Відповідно до оскаржуваної постанови позивачем порушено частину 7 статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме протягом трьох робочих днів не повідомлено Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю, яка видала дозвіл, з поданням засвідчених у встановленому порядку копій документів, про те, що право на будівництво об'єкта передано іншому замовникові або змінено генерального підрядника чи підрядника (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників). Продовження виконання будівельних робіт без такого повідомлення забороняється.

Однак, як встановлено судом під час розгляду справи, рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради №1537 «Про передачу приватному підприємству «Добробут-Черкаси» функцій замовника на будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями по бульвару Шевченка, 202» прийнято 14.10.2008, а Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийнятий 17.02.2011. Суд зазначає, що статтею 58 Конституції України передбачено: «Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення».

Таким чином відповідальність за вказане правопорушення на позивача не може бути покладена.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, суду з боку суб'єкта владних повноважень не було надано належних та допустимих доказів щодо підтвердження обставин, які викладені в матеріалах перевірки позивача та слугували для прийняття оскаржуваного рішення.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Судом встановлено, що суб'єкт владних повноважень не довів, що під час перевірки позивача діяв в межах наданих повноважень. А тому, зважаючи на обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, докази щодо їх підтвердження, керуючись актами законодавства щодо цих правовідносин, суд дійшов висновку, що заявлені в адміністративному позові вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 94 КАС України передбачає, що судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 56, 58, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати постанову № 114 від 29.05.2014 Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області про накладення на ПП «Добробут Черкаси» штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Скасувати приписи №97 та №98 від 15.05.2014 Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Добробуд-Черкаси» (ідентифікаційний код 35579707) судовий збір у розмірі 73 (сімдесят три) грн 08 коп. сплачений згідно платіжного доручення №6049 від 23.06.2014 та судовий збір у розмірі 109 (сто дев'ять) грн 62 коп. сплачений згідно платіжного доручення №6054 від 03.07.2014.

Постанова набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку, передбачені статтями 185-187 цього Кодексу.

Суддя В.П. Тимошенко

Повний текст складений та підписаний 04 серпня 2014 року