Рішення

від 04.08.2014 по справі 922/2097/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" серпня 2014 р.Справа № 922/2097/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Руденко О.О.

розглянувши справу

за позовом Прокурора Жовтневого району м.Харкова в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м.Харків, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Лаурит", м.Харків, про стягнення 10543,02 грн. за участю представників:

прокурор - Кріцина Н.Г. (посвідчення № 006801 від 28.09.2012р.);

позивач - Шафоростова О.М. (довіреність № 223 від 06.12.2013р.);

відповідач - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Жовтневого району м.Харкова звернувся до господарського суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м.Харків, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Лаурит", м.Харків, заборгованість з орендної плати за Договором оренди № 5468-Н від 01.04.2013р. в розмірі 10543,02 грн. Судові витрати прокурор просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.05.2014р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 922/2097/14 та розгляд справи призначено на 17.06.2014р. о 12:00 год.

Ухвалою господарського суду від 17.06.2014р. розгляд справи було відкладено на 14.07.2014р. о 12:30 год.

Ухвалою господарського суду від 14.07.2014р. до розгляду була прийнята заява прокурора про уточнення позовних вимог, в якій прокурор просив стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати, розмір якої станом на 07.07.2014р. склав 14334,27 грн. Даною ухвалою розгляд справи було відкладено на 04.08.2014р. об 11:30 год.

01.08.2014р. до канцелярії господарського суду надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог, а саме позивач просить стягнути з відповідача на користь державного бюджету за період з квітня 2013 року по червень 2014 року орендну плату в сумі 14334,27 грн., пеню у сумі 1117,05 грн. та штраф у сумі 1003,40 грн.

У судовому засіданні, яке відбулося 04.08.2014р., представник позивача підтримала заяву про збільшення позовних вимог, подану до суду 01.08.2014р. та просила задовольнити позов з її урахуванням.

Прокурор підтримав заяву позивача про збільшення позовних вимог у повному обсязі.

Враховуючи, що згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, заява позивача про збільшення позовних вимог була прийнята судом як така, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству.

Відповідач у судове засідання не з'явився; доказів отримання відповідачем копії ухвали про відкладення розгляду справи від 14.07.2014р. на час даного судового засідання до суду не надійшло. Копії попередніх ухвал господарського суду, надіслані на адресу відповідача: 61064, м.Харків, вул.Цементна, 3 (згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), повернуті до господарського суду за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання (за місцезнаходженням згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), проте не скористався наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України правами на участь у судовому засіданні, а також не надав суду жодного доказу в обґрунтування заперечень проти позову або на підтвердження належного виконання договірних зобов'язань, суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора та представника позивача, суд встановив наступне.

Прокуратурою Жовтневого району міста Харкова було проведено перевірку з питань приватизації, оренди, використання та відчуження державного та комунального майна.

За результатами перевірки встановлено, що 01.04.2013р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Лаурит" (відповідачем) було укладено Договір оренди № 5468-н, згідно якого відповідачу, як орендарю, було надано в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно: нежитлові приміщення - кімнати №№ 2, 9, 13, 14 на першому поверсі двоповерхової адміністративної будівлі, загальною площею 52,30 кв.м., за адресою: м.Харків, вул.Цементна, 3, що перебуває на балансі Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківська контора матеріально-технічного забезпечення".

Відповідно до п. 3.6. Договору оренди, орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісячно, до 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до вимог діючої Методики, у співвідношенні: безпосередньо до державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами - у розмірі 70%; на рахунок, визначений балансоутримувачем - у розмірі 30%.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач (орендодавець) обов'язки, передбачені вказаним договором, виконав у повному обсязі, однак відповідач (орендар) систематично допускав та продовжує допускати порушення п. 3.6. Договору та Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995р. № 786, згідно яких він зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Так, протягом дев'яти місяців (квітень 2013 року - червень 2014 року) відповідач не здійснював оплату за оренду приміщення, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість по орендній платі за спірним договором, розмір якої станом на 01.08.2014р. склав 14334,27 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено: якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно п. 3.7. Договору оренди, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає стягненню до державного бюджету та балансоутримувачу у визначено пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Позивачем здійснено розрахунок пені за період прострочення з 15.05.2013р. по 07.07.2014р. (тобто, майже за чотирнадцять місяців) в розмірі 1117,05 грн.

Проте, відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перерахувавши пеню за період, який дорівнює шести місяцям, суд визнав такою, що підлягає задоволенню суму пені в розмірі 786,16 грн.

Крім того, пунктом 3.8. Договору сторони визначили, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.

Оскільки період заборгованості з орендної плати становить більше року, суд вважає правомірним нарахування позивачем штрафу в розмірі 1003,40 грн. на підставі п. 3.8. Договору.

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем склав 16105,80 грн., у тому числі: 14334,27 грн. основного боргу, 768,16 грн. пені та 1003,40 грн. штрафу.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості або обґрунтованих заперечень проти позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Прокурора Жовтневого району м.Харкова в частині стягнення з відповідача 14334,27 грн. основного боргу, 768,16 грн. пені та 1003,40 грн. штрафу обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

В частині стягнення 348,89 грн. пені суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача і відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612, 624 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Лаурит" (61064, м.Харків, вул.Цементна, 3; код ЄДРПОУ: 33675498) на користь державного бюджету (стягувач: регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області; рахунок № 31115094700008, код ЄДРПОУ УДКСУ: 37999612, МФО 851011, код бюджетної класифікації: УК Жовтнев/мХар Жовтневий/22080300) - заборгованість з орендної плати за період з квітня 2013 року по червень 2014 року в сумі 14334,27 грн.; пеню за період з 16.01.2014р. по 07.07.2014р. в розмірі 768,16 грн.; штраф у розмірі 1003,40 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Лаурит" (61064, м.Харків, вул.Цементна, 3; код ЄДРПОУ: 33675498) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) - 1788,26 грн. судового збору.

Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (61024, м.Харків, вул.Гуданова, 18; р/р 31111094700008 в УДК у м.Харкові ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011; код ЄДРПОУ: 377999612) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) - 38,74 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 348,89 грн. пені у позові відмовити.

Повне рішення складено 08.08.2014 р.

Суддя Н.М. Кухар