Рішення

від 06.08.2014 по справі 910/13832/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13832/14 06.08.14

За позовомТовариство з обмеженою відповідальністю "ЛВТ Інжиніринг" до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Метрополія» простягнення 113 356,74 грн. суддя Пукшин Л.Г.

Представники :

від позивача Огейчук Т.В. - представник за довіреністю від 08.07.14; від відповідачане з'явились

В судовому засіданні 06.08.2014 в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛВТ Інжиніринг" до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Метрополія» про стягнення 113 356,74 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 06.03.14 р. між сторонами було укладено договір № 13/03-14, на виконання якого позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 262971,84 грн., проте, за доводами позивача, відповідач взяті за договором зобов'язання по оплаті поставленого товару виконав лише частково, сплативши позивачу 149 615,10 грн., в результаті чого у останнього утворилась заборгованість у розмірі 113 356,74 грн., яку позивач і просить стягнути з відповідача.

Ухвалою суду від 10.07.14 порушено провадження у справі № 910/13832/14 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 06.08.14.

04.08.14 через канцелярію суду від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду, що були залучені судом до матеріалів справи.

05.08.14 через канцелярію суду відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з із службовим відрядженням представника.

У судове засідання 08.08.14, представник позивача з'явився, надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд відмовив в його задоволенні, виходячи з наступного.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому, господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Відрядження представника ТОВ «Управляюча компанія «Метрополія» не може бути належною підставою для відкладення розгляду справи, враховуючи, що відповідач не був позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

З урахуванням викладених обставин, клопотання відповідача від 04.08.2014р. про відкладення розгляду справи залишено судом без задоволення.

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

За висновками суду, незважаючи на те, що відповідач у судове засідання 06.08.2014р., не з'явився, справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

06 березня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛВТ Інжиніринг" (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Метрополія» (далі - відповідач, покупець) укладено Договір № 13/03-14, відповідно до п. 1.1. якого, позивач зобов'язується поставити і передати у власність покупцеві, а покупець прийняти й оплатити товар у відповідності з умовами цього договору, а також узгодженою і підписаною сторонами специфікацією, яка є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з п.1.2 договору найменування, асортимент, кількість, ціна товару, умови оплати, адреса та строки поставки визначаються сторонами у відповідній специфікації.

Оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Розрахунок здійснюється у національній валюті України (п.2.3 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору строк поставки зазначається у специфікації для окремої партії товару.

Приймання-передача товару здійснюється на підставі накладної, що підписана обома сторонами (п. 5.1 договору).

В загальній специфікації (додаток № 1 до договору № 13/03-14 від 06.03.14) сторони визначили, що замовник здійснює попередню оплату у розмірі 50% від загальної суми рахунку-фактури, які можуть виставлятись в межах даної загальної специфікації хімічних реагентів згідно додатку № 1 від 06.03.14. даного договору (п.2.). Друга частина - оплата в розмірі 50 % від загальної суми рахунку-фактури, які виставлялись в межах специфікації хімічних реагентів та по яким відвантажувався товар на підставі видаткових накладних. Оплата другої частини здійснюється замовником протягом, але не більше 45 календарних днів з моменту отримання замовником товару.

Відповідно до п.10.1, 10.2 договору останній набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх печатками, та діє до 31.12.2014, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання.

Позивач на виконання умов Договору здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 262 971,84 грн., що підтверджується рахунком-фактурою № 113 від 06.03.14 та видатковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи (оригінали були оглянуті в судовому засіданні) РН-0000082 від 19.03.14 на суму 123707,16 грн; РН-0000137 від 29.04.14 на суму 139264,68 грн., а також довіреностями № 26 від 17.03.14 та № 110 від 28.04.14.

Відповідач в порушення умов Договору, оплату поставленого позивачем товару в повному обсязі не здійснив, а саме відповідачем було сплачено за товар 149 615,84 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача за 17.03.14, таким чином відповідач згідно рахунку-фактури фактурою № 113 від 06.03.14 сплатив за поставлений товар частково в сумі 149 615,84 грн.

У зв'язку з затримкою оплати за поставлений товар позивач 18.06.14 та 26.06.14 звертався до відповідача з листами про сплату заборгованості в розмірі 113 356,74 грн. Відповідач листом від 27.06.14 № 01/06-01/08 повідомив позивача, що факт наявності заборгованості підтверджує та оплату заборгованості здійснить до 03.07.14. Проте станом на момент звернення відповідача з даним позовом до суду відповідач вказану заборгованість в повному обсязі не сплатив.

В той же час, з пояснень представника позивача та наявних в матеріалах справи доказів (банківська виписка від 28.07.14 на суму 60 000,00 грн.) вбачається, що 28.07.14 відповідачем було частково сплачено позивачу суму заборгованості в розмірі 60000,00 грн.

Згідно п.1-1 ч.1 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене, суд припиняє провадження у справі в частині суми основної заборгованості в розмірі 60 000,00 грн. у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню. При цьому господарський суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За своїм змістом та правовою природою укладений між позивачем та відповідачем-2 правочин є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, строк виконання зобов'язань покупцем за договором поставки № 13/03-14 від 06.03.2014 р. станом на момент вирішення спору настав.

Відповідно ст. 526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Враховуючи те, що наявність заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар підтверджується видатковими накладними та листом відповідача від 27.06.14 № 01/06-01/148, а також беручи до уваги те, що відповідачем в порядку ст. 4-3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу не було спростовано наявність заборгованості та не доведено припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги про стягнення основної заборгованості за договором № 13/03-14 від 06.03.2014 р. в розмірі 53356,74 грн.

Оскільки часткове погашення заборгованості було здійснено відповідачем після звернення позивача з даним позовом до суду, судові витрати в цій частині покладаються на відповідача.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, ч.1 ст. 80, ст..ст. 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛВТ Інжиніринг» задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині стягнення заборгованості в розмірі 60 000,00 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія «Метрополія» (03022 м. Київ, вул. Ломоносова, буд. 75 А, офіс 129, ідентифікаційний код 38567668) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛВТ Інжиніринг» (01014 м. Київ, вул.. Звіринецька, будинок 63, ідентифікаційний код 37770584) заборгованість у розмірі 53 356 (п'ятдесят три тисячі триста п'ятдесят шість) грн. 74 коп. та 2 267 (дві тисячі двісті шістдесят сім) грн. 13 коп. судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08.08.2014 р.

Суддя Пукшин Л.Г.