Рішення

від 06.08.2014 по справі 910/10640/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10640/14 06.08.14

За позовом Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Слав Компані»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог не предмет спору, на стороні позивача - Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про розірвання договору, виселення та повернення нежитлового приміщення

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Богданевич Ю.В.

від відповідача: не з'явились

від третьої особи: Захарченко К.П.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛАВ КОМПАНІ» про розірвання договору оренди від 23.11.2012 р. № 860, укладеного між Головним управлінням комунальної власності міста Києва (нині - Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛАВ КОМПАНІ» та Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація»; виселення Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛВА КОМПАНІ» з нежилих приміщень загальною площею 508,70 кв.м в будинку № 6 літ. «А» по вул. Мате Залки; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «СЛАВ КОМПАНІ» передати Комунальному підприємству «Київжитлоспецексплуатація» нежилі приміщення загальною площею 508, 70 кв. м. будинок № 6 літ. «А» по вул. Мате Залки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2014 р. порушено провадження у справі № 910/10640/14, залучено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог не предмет спору, на стороні позивача - Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 07.07.2014 р. за участю представників сторін та третьої особи, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи переносився в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У процесі провадження у справі позивач подав письмові пояснення по справі у яких зазначає, що відповідач протягом 38-ми місяців не сплачує орендну плату, у зв'язку з чим позивач скористався правом на відмову від договору в поряду ст. 782 Цивільного кодексу України.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Представник третьої особи заявив про підтримку заявлених позовних вимог.

Представник відповідача на виклик суду не з'явився, вимог суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

При цьому суд відзначає, що ухвали суду направлялись відповідачу на вказану в позовній заяві та витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців адресу відповідача та повернуті до Господарського суду міста Києва за закінченням терміну зберігання.

Між тим, відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, що учасники були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, та зважаючи на те, що від учасників провадження не надходило будь-яких клопотань, в тому числі, про відкладення розгляду справи, суд вважає, що неявка у судове засідання представника не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих учасниками процесу, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

У судовому засіданні 06.08.2014 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.11.2012 р. між Головним управлінням комунальної власності міста Києва (нині - Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Товариством з обмеженою відповідальністю «Слав Компані» та Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» укладено договір про передачу майна територіальної міста Києва в оренду № 860, за умовами якого відповідачу в оренду передані нерухоме майно (нежитлові приміщення) комунальної власності територіальної громади міста Києва по вул. Мате Залки, 6 літ «А» під розміщення кафе з реалізацією підакцизних товарів загальною площею 150, 30 кв.м., більярдної - 60 кв.м., виробництво продуктів харчування - 701, 70 кв.м.

Пунктами 3.1., 3.2., 3.3. договору встановлено, що орендна плата розраховується відповідно до Методики розрахунки орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва, затвердженої рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 р. № 34/6250, що є невід'ємною частиною цього договору за жовтень 2012 року становить 33, 33 грн. за 1 кв.м. - на площу 701, 70 кв.м.; 95, 22 грн. за 1 кв.м. - на площу 150, 30 кв.м., 166, 64 грн. за 1 кв.м. - на площу 60 кв.м. та складає 47 694, 23 грн.

Відповідно до п. 3.6. договору орендна плата сплачується відповідачем на рахунок підприємства, за яким закріплене майно на праві господарського відання чи оперативного управління незалежно від наслідків господарської діяльності щомісяця не пізніше 20-го числа наступного місяця.

Відповідно до п. 4.2. договору відповідач зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші витрати, пов'язані з утриманням приміщення.

Згідно з п. 4.15. договору відповідач після припинення дії договору оренди зобов'язаний протягом 30 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі.

Договір, відповідно до п. 9.1., діє з 23.11.2012 р. до 21.11.2015 р.

Факт виконання позивачем свого зобов'язання щодо передачі відповідачу приміщення підтверджується актом прийому-передачі нежитлового приміщення загальною площею 912, кв.м. від 23.11.2012 р., засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.

При цьому, за актом приймання-передачі від 08.11.2013 р. відповідач повернув Комунальному підприємству «Київжитлоспецексплуатація» частину приміщень будинку по вул. Мате Залки, 6 літ «А» площею 403, 3 кв.м.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач з 01.12.2012 р. до 30.04.2014 р. не виконує зобов'язання щодо сплати орендних платежів, що є істотним порушенням договору оренди від 23.11.2012 р. № 860 та відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України є підставою для розірвання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

У відповідності до положень 1, 6 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Таким чином, укладаючи договір оренди від 23.11.2012 р. № 860 відповідач взяв на себе зобов'язання вчасно та в повному обсязі виконувати свої зобов'язання щодо сплати орендних платежів, незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Проте, всупереч умовам договору та вимогам чинного законодавства України, позивач не сплачує орендні платежі.

Відповідачем зазначена обставина не спростована, доказів відсутності заборгованості суду не надано.

Частиною 3 ст. 291 Господарського кодексу України встановлено, що договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 188 Господарського кодексу зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.03.2014 р. позивач звернувся до відповідача з листом № 062/7/14-1548 про відмову від договору оренди від 23.11.2012 р. № 860 відповідно до ст. 782 Цивільного кодексу України.

Однак, матеріалами справи також підтверджується, що конверт з листом № 062/7/14-1548 від 04.03.2014 р. відповідачем не одержано та повернуто Комунальному підприємству «Київжитлоспецексплуатація».

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 782 Цивільного кодексу України у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Частиною 2 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до п. 9.6. договору, на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірвано за рішенням господарського суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та інших підстав, передбачених чинним законодавством.

У відповідності до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач заявлених позивачем вимог не спростував, доказів, які б спростовували наведені позивачем обставини, суду не надав.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем істотно порушено умови договору оренди від 23.11.2012 р. № 860, а відтак - зазначений договір підлягає розірванню у судовому порядку на підставі ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України.

Частиною 2 ст. 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Згідно зі статтею 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

За таких обставин, суд вважає, що вимога позивача про виселення відповідача з нежитлового приміщення загальною площею 508,70 кв.м в будинку № 6 літ. «А» по вул. Мате Залки у місті Києві підлягає задоволенню.

При цьому, оскільки за умовами договору оренди від 23.11.2012 р. № 860 передбачено обов'язок Товариства з обмеженою відповідальністю «Слав Компані» передати об'єкт оренди Комунальному підприємству «Київжитлоспецексплуатація», суд вважає вимоги позивача в цій частині обґрунтованими.

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Витрати по сплаті судового бору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» задовольнити.

2. Розірвати договір оренди від 23.11.2012 р. № 860, укладений між Головним управлінням комунальної власності міста Києва (Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛАВ КОМПАНІ» та Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація».

3. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «СЛВА КОМПАНІ» (02660, м. Київ, вул. Магінтогорська, 1, код ЄДРПОУ 35322437) з нежилих приміщень загальною площею 508,70 кв.м в будинку № 6 літ. «А» по вул. Мате Залки.

4. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «СЛАВ КОМПАНІ» (02660, м. Київ, вул. Магінтогорська, 1, код ЄДРПОУ 35322437) передати Комунальному підприємству «Київжитлоспецексплуатація» (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А, код ЄДРПОУ 03366500) нежилі приміщення загальною площею 508, 70 кв. м. будинок № 6 літ. «А» по вул. Мате Залки

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛАВ КОМПАНІ» (02660, м. Київ, вул. Магінтогорська, 1, код ЄДРПОУ 35322437) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А, код ЄДРПОУ 03366500) 3 654, 00 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири грн. 00 коп.) грн. - судового збору.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено: 08.08.2014 р.

Суддя Пригунова А.Б.