Рішення

від 06.08.2014 по справі 910/7580/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7580/14 06.08.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Актів ЛТД»

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення 9 663, 84 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: не з'явились

від відповідача: ОСОБА_3

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Актів ЛТД» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення коштів у розмірі 9 663, 84 грн. за договором № 708 від 01.03.2012 р. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем за вищевказаним договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2014 р. порушено провадження у справі № 910/7580/14 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 26.05.2014 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи переносився в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в тому числі за клопотанням відповідача.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 24.06.2014 р. у зв'язку з відпусткою судді Пригунової А.Б. дану справу передано судді Гулевець О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2014 р. справу № 910/7580/14 призначено до розгляду у судовому засіданні на 06.08.2014 р.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 06.08.2014 р. у зв'язку з виходом судді Пригунової А.Б. із відпустки, справу № 910/7580/14 передано їй для подальшого розгляду.

У даному судовому засіданні представник відповідача в усному порядку визнав позов, заперечень проти отримання товару від Товариства з обмеженою відповідальністю «Актів ЛТД» не навів.

Представник позивача на виклик суду не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

У судовому засіданні 06.08.2014 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Актів ЛТД» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено договір поставки товару № 708, за умовами якого позивач зобов'язався передавати, а відповідач - приймати та оплачувати товар на умовах договору в асортименті та за ціною, вказаними у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п.п. 4.1., 4.2. договору вартість партії товару визначається в накладних, виписаних на підставі замовлення згідно з цінами, затвердженими сторонами в специфікації. Відповідач перераховує кошти за поставлену партію товару після спливу 30 банківських днів з моменту отримання товару.

Договір, відповідно до п.п. 7.1., 7.2. діє з моменту його підписання обома сторонами до 01.03.2013 р. та вважається пролонгованим на кожний наступний рік - у разі відсутності заперечень сторін за місяць до закінчення терміну його дії.

Приймаючи до уваги, що матеріали справи не містять доказів наявності заперечень сторін проти пролонгації договору № 708 від 01.03.2012 р., суд дійшов висновку, що він неодноразово продовжувався та є чинним на час розгляду даної справи в суді.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору № 708 від 01.03.2012 р., позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 41 405, 81 грн., що підтверджується видатковими накладними, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Крім того, наявними у справі виписками з банківського рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Актів ЛТД» підтверджується перерахування відповідачем на користь позивача грошових коштів за алкогольні вироби на загальну суму 26 254, 08 грн.

Також судом встановлено, що відповідачем повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю «Актів ЛТД» частину товару на суму 5 487, 89 грн., що підтверджується накладними на повернення товару.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначає, що відповідачем порушено зобов'язання щодо оплати поставленого товару за договором № 708 від 01.03.2012 р., у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 9 663, 84 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Тож, в силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором, або законом.

За приписами ст.ст. 3, 629 Цивільного кодексу України цивільне законодавство ґрунтується на принципах справедливості, добросовісності та розумності та передбачає обов'язковість виконання договірних зобов'язань.

Виходячи з умов договору № 708 від 01.03.2012 р., щодо порядку розрахунків за поставлений товар, суд дійшов висновку, що строк оплати отриманого відповідачем товару є таким, що настав.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

При цьому, відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.ст. 22, 78 Господарського процесуального кодексу України вдповідач має право визнати позов повністю або частково. У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Тож, приймаючи до уваги, що за приписами ст.ст. 4-3, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, суть якого полягає у обґрунтуванні сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, своїх вимог і заперечень поданими суду доказами, які господарський суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд відзначає, що наявними у справі первинними документами підтверджується заборгованість відповідача за договором № 708 від 01.03.2012 р. на суму 9 663, 84 грн.

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, враховуючи, що відповідач визнав позов та такі дії не суперечать законодавству і не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Витрати по сплаті судового бору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позов Товариству з обмеженою відповідальністю «Актів ЛТД» задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (03186, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариству з обмеженою відповідальністю «Актів ЛТД» (02098, м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 7, код ЄДРПОУ 30580037) заборгованість у розмірі 9 663, 84 (дев'ять тисяч шістсот шістдесят три грн. 84 коп.) грн. та 1 827, 00 (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) грн. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 08.08.2014 р.

Суддя Пригунова А.Б.