Ухвала

від 08.08.2014 по справі 921/776/14-г/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"08" серпня 2014 р.Справа № 921/776/14-г/17 УХВАЛА

про повернення позовної заяви

Суддя Андрусик Н.О., розглянувши позовні матеріали Місцевої церкви віри євангельської міста Бучач, м.Бучач Тернопільської області до Бучацького районного споживчого товариства, м.Бучач Тернопільської області про визнання права власності за набувальною давністю на нерухоме майно: павільйон-кафе "Ровесник", котрий знаходиться за адресою: вул.Л.Українки, 2А, м.Бучач Тернопільської області, вважає подані матеріали недостатніми для порушення провадження у справі та повертає позовну заяву з доданими до неї матеріалами без розгляду через те, що:

· Не подано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду , - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено ставки судового збору, що сплачуються з позовних заяв, що подаються до господарських судів, зокрема, для позовів майнового характеру - 2 відсотки ціни позову , але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" визначено мінімальний розмір заробітної плати з 01.01.2014р. в сумі 1218,00 грн., відтак, мінімальний розмір судового збору з позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів України в 2014 році складає 1827,00 грн. (1218,00 грн. х 1,5).

Як вбачається з позовної заяви, позивачем визначено ціну позову в сумі 9000,00грн., і згідно долученої до позовної заяви квитанції №К14/9/74 від 09.07.2014р. сплачено в дохід Державного бюджету України 1827,00грн. судового збору, тобто мінімальний розмір судового збору.

Проте на думку суду, ціна позову визначена позивачем невірно та не відповідає дійсній вартості, адже вартість нерухомого майна, на яке Місцева церква віри євангельської міста Бучач, м.Бучач Тернопільської області просить визнати право власності, в сумі 9000,00грн. складала у 2000р., тобто на момент укладення договору купів-продажу.

Судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 ГПК України такий обов'язок покладається на позивача і визначається станом на день звернення до господарського суду з позовом.

У поданих документах відсутній звіт про оцінку даного нерухомого майна станом на серпень 2014р. Дані обставини стали причиною помилкового визначення заявником суми судового збору, яка підлягає сплаті за розгляд позовної заяви у господарському суді.

Крім того, відповідно до п.2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Заявником долучено до позовної заяви квитанцію №К14/9/74 від 09.07.2014р. про сплату судового збору із зазначенням платником "Церква Християн Віри" та призначенням платежу: "*;101;24624107; судовий збір (03500022);Церква Християн Віри Євангельськ..". Крім того, в квитанції не зазначено ідентифікаційний код платника.

Зважаючи на викладене, суд позбавлений можливості встановити якою юридичною особою сплачено судовий збір та за розгляд якого спору, відтак подана квитанція №К14/9/74 від 09.07.2014р. не може братися судом до уваги як належний доказ сплати судового збору Місцевою церквою віри євангельської міста Бучач, м.Бучач Тернопільської області, код 24624107.

· Не подано належних доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів , тобто при зверненні до господарського суду з даним позовом заявником не дотримано вимог статей 56, 57 ГПК України.

Відповідно до ч.1 ст.56 ГПК України, позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно п. 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України за № 270 від 05.03.2009 року, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

Крім того, наказом №211 від 12.05.2006 року Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" затверджений "Порядок пересилання поштових відправлень". В підпункті 3.2.1.2 пункту 3.2.1 розділу 3.2 зазначеного Порядку при прийманні листа (бандеролі) з оголошеною цінністю з описом складення працівник зв'язку звіряє вкладення з описом ф. 107 (рис. 27), а також перевіряє відповідність місця призначення , найменування адресата та суми оголошеної цінності, зазначених на відправленні та примірнику опису, розписується на ньому і проставляє відбиток календарного штемпеля.

У поданому заявником описі вкладення у цінний лис не вказано адреси отримувача поштового відправлення, не зазначено номеру поштового відправлення, а також даний опис вкладення у цінний лист не відповідає вказаному зразку оформлення опису ф. 107 (рис. 27) (п.3.2.1.2 Порядку). Також, відповідно до ч.2 ст.36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідчених копіях. Проте, долучений заявником опис вкладення у цінний лист довільної форми від 31.07.2014р. поданий у копії незасвідченій належним чином.

З огляду на викладене, опис вкладення у цінний лист від 31.07.2014р., котрий додано заявником до позовної заяви не може бути належним доказом виконання вимог ч.1 ст.56 та п.2 ч.1 ст.57 ГПК України.

За таких обставин справи, позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду згідно п.п. 4, 6 ч.1 ст. 63 ГПК України.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 4-2, 33, 36, 54, 61, п.п. 4, 6 ч.1 ст. 63, 86 ГПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

1. Повернути позовну заяву №б/н від 30.07.2014р. (вх. №799 від 06.08.2014р.) до Бучацького районного споживчого товариства, м.Бучач Тернопільської області, про визнання права власності за набувальною давністю на нерухоме майно: павільйон-кафе "Ровесник", котрий знаходиться за адресою: вул.Л.Українки, 2А, м.Бучач Тернопільської області, Місцевій церкві віри євангельської міста Бучач, вул.Коцюбинського, 2, без розгляду.

2. Після усунення обставин, що спричинили повернення позовних матеріалів, заявник не позбавлений права повторно звернутися до господарського суду у загальному порядку.

Суддя Н.О. Андрусик