Постанова

від 22.07.2014 по справі 803/1379/14

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2014 року Справа № 803/1379/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Костюкевича С. Ф.,

при секретарі судового засідання Кравчик В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Турійському районі Волинської області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. О.С. Панасюка про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Турійському районі Волинської області (УПФУ в Турійському районі) звернулося з адміністративним позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. О.С. Панасюка (СГВК ім. О.С. Панасюка) про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за травень-червень 2014 року в сумі 3 746 грн.

Обґрунтовують позовні вимоги тим, що відповідач відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п. 6.8 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» зобов'язаний щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Однак, своїх зобов'язань відповідач не виконує, в результаті недотримання порядку відшкодування витрат Пенсійному фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, заборгованість за травень-червень 2014 року в сумі 3 746 грн. На даний час сума заборгованості не сплачена. Просить суд стягнути вище вказану заборгованість

Позивач в позовній заяві просив розгляд справи проводити у відсутності їх представника.

Відповідач на розгляд справи не з'явився, свого представника в судове засідання не направив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення судової повістки за поштовим відправленням № 4484200010142 від 15.07.2014 року. Причини неявки суду не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

У зв'язку з цим, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача або його представника, оскільки судом вжиті всі передбачені заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Разом з тим, частиною 1 статті 41 КАС України визначено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З урахуванням наведеного, справу вирішено у відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з частиною 1 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюються на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Згідно пункту 1 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року №400/97-ВР (далі - Закон №400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону № 400/97 об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Частиною 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зазначені в пунктах «б»-»з» цієї статті.

Наявність стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах вказаному у позовній заяві громадянину, підтверджується поданими позивачем розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, наявним в матеріалах справи.

Процедура відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначена Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663.

Так, відповідно до пунктів 6.4, 6.8 Інструкції №21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Як вбачається із пункту 6.1 даної Інструкції відшкодуванню підлягають витрати пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, згідно з частиною 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема для платників (крім тих, що є платниками фіксованого сільськогосподарського податку) 100 відсотків фактичних витрат.

Згідно з пунктом 4.1 Інструкції для платників страхових внесків встановлено розмір страхових внесків за ставкою 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій.

Відповідно до пункту 6.2 Інструкції витрати на виплату і доставку пільгових пенсій покриваються підприємствами пропорційно до стажу роботи.

Судом встановлено, що СГВК ім. О.С. Панасюка є юридичною особою, перебуває на обліку в УПФУ в Турійському районі як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, зобов'язане відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

З матеріалів справи вбачається, що у відповідача працювали громадяни ОСОБА_1, ОСОБА_2, пенсія яким призначена на підставі пунктів «б»-»з» статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідач СГВК ім. О.С. Панасюка підпадає під дію частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пунктів «б»-»з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунками фактичних витрат на доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, а тому повинне сплачувати до Пенсійного фонду фактичні витрати на доставку та виплату пенсій.

Наявність необхідного трудового стажу для призначення пенсії ОСОБА_1 підтверджується протоколом №356 від 06.03.2006 року, розпорядженнями на перерахунок пенсії, довідкою про заробіток для обчислення пенсії від 28.02.2006 року (а. с. 11-13, 17). Наявність необхідного трудового стажу для призначення пенсії ОСОБА_2 підтверджується протоколом №372 від 15.05.2009 року, розпорядженнями №122410 від 25.06.2009 року та №122410 від 19.04.2013 року, довідками з м'ясця роботи (а. с. 14-16, 18-21).

Управлінням Пенсійного фонду України в Турійському районі надсилалися та вручені відповідачу розрахунки сум фактичних витрат на доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-»з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за травень-червень 2014 року (а. с. 7-10).

Також, факт наявності у відповідача заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій перед Пенсійним фондом за травень-червень 2014 року в сумі 3 746 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунком суми заборгованості, карткою особового рахунку та розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. (а. с. 5-10).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що у відповідача перед УПФ України в Турійському районі за травень-червень 2014 року існує заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 3 746 грн., яка на день розгляду справи не сплачена та повинна бути стягнута із боржника на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 17, 71, 158, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі статтей 12, 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. О.С. Панасюка (44842, Волинська область, Турійський район, село Бобли, ідентифікаційний код 03736457) на користь Управління Пенсійного фонду України в Турійському районі Волинської області (44800, Волинська область, смт. Турійськ, площа Центральна, 1, ідентифікаційний код 20133447) заборгованість в сумі 3 746 (три тисячі сімсот сорок шість) гривень фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за травень-червень 2014 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлений 27 липня 2014 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий С.Ф. Костюкевич