Ухвала

від 05.08.2014 по справі 821/1790/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

05 серпня 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/1790/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Градовського Ю.М.

- Вербицької Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Вік" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И ЛА:

До суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Вік" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 04.02.2014 року №0000402200.

В обґрунтування позову зазначається, що відповідачем при проведенні перевірки не з'ясовано усіх фактичних обставин здійснення позивачем господарських операцій, односторонньо та не в повному обсязі досліджено первинні документи, що підтверджують придбання товару (послуг), невірно застосовано до спірних правовідносин норми чинного законодавства, що призвело до помилкових висновків та визначення позивачу грошових зобов'язань.

Відповідач з позовом не згоден, вказуючи що під час проведення перевірки позивача встановлено порушення п. 198.2 ст. 198 , п. 198.3 ст. 198 , п. 198.6 ст. 198, Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями), в результаті чого встановлено завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду р.24 Декларації за вересень 2012 року на суму 21 639,00 грн. Зазначене порушення, встановлено відповідно до висновків акту перевірки Вишгородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 30.08.2013 року №98/22-00/38085295 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Євро Логістик Південь» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «ВМФ Комплекс»,ПП «Голден -Плас», ТОВ «ДНС Траст», ТОВ «Бест Тайм Інвестмент», ТОВ «Нью Марк Груп ЛТД» за період з 01.08.2012 року по 31.09.2012 року та з 01.12.2012 року по 30.04.2013 року». Таким чином, у зв'язку з не підтвердженням операцій з реалізацією та придбанням ТМЦ у ПП «Євро Логістик Південь» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам -покупцям та з операцій придбання у контрагентів - постачальників. Вважає прийняте контролюючим органом оскаржуване податкове повідомлення - рішення правомірним та просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 25 червня 2014 року позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 04.02.2014 року № 0000402200, яким Товариству з обмеженою відповідальністю фірма "Вік" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 21639,00 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вік" ( код ЄДРПОУ 30069040) судовий збір в сумі 182, 70 грн.

В апеляційній скарзі Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ фірма «Вік» зареєстроване Суворовським районним управлінням юстиції у м. Херсоні 18.08.1998 року за №5804. Взято на податковий облік в органах податкової служби 29.09.1998 року за №1240.

У період з 13.01.2014 року по 15.01.2014 року відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ фірма"Вік" (код ЄДРПОУ 30069040) з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом - постачальником ПП «Євро Логістик Південь» (код ЄДРПОУ 38085295) та їх відображення у податковій звітності за вересень 2012 року.

За результатами даної перевірки складено акт від 21.01.2014 року №11/21-03-22-01/30069040 .

З акта перевірки вбачається, що перевіркою встановлено порушення п. 198.2 ст. 198 , п. 198.3 ст. 198 , п. 198.6 ст. 198, Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями), в результаті чого встановлено завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду р.24 Декларації за вересень 2012 року на суму 21 639,00 грн.

Підставою для встановлення таких порушень слугувало те, що перевіркою неможливо підтвердити факт купівлі товару (нафтопродуктів) ТОВ фірма "Вік" від ПП «Євро Логістик Південь» з врахуванням реального часу здійснення операцій, місцезнаходженням майна, відсутністю необхідних трудових ресурсів, транспорту та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення господарської діяльності .

На підставі вищенаведеного акта перевірки позивача, відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 04.02.2014 року № 0000402200, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 21639,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач правомірно формував податковий кредит по взаємовідносинам з «Євро Логістик Південь» та вказаний податковий кредит підтверджено відповідними первинними документами, що складені у відповідності до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Господарського кодексу України , під господарською діяльністю розуміється господарська діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПКУ ) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу , а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду. Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем. Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу , є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

В пункті 198.3 статті 198 ПКУ зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу , та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цьогоКодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПКУ визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу ) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу . У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу . У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку. Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Таким чином, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Як вбачається із матеріалів справи, 06.09.2012 року між ТОВ фірма "Вік" та ПП «Євро Логістик Південь» укладено договір поставки №06/09. Відповідно до п. 1 зазначеного договору Продавець зобов'язаний передати у власність Покупцеві паливно - мастильні матеріали, а Покупець зобов'язується прийняти товар на умовах передбачених цим договором. Пунктом 4.1 зазначеного договору передбачено, що поставка Товару буде здійснюватися партіями в обсязі та за ціною передбаченим Договором. Поставка товару здійснюється за рахунок Покупця.

Факт виконання якого підтверджено видатковими накладними. Факт оплати товару підтверджується платіжними дорученнями. Транспортування товару здійснювалося ПП ОСОБА_5 відповідно до укладеного з ТОВ фірма «Вік» договору на здійснення транспортних послуг №01-08-2012 від 01.08.2012 року.

На виконання умов даного договору надані акти виконаних робіт; товарно - транспортні накладні.

Разом з цим, в подальшому придбаний товар у ПП "Євро Логістик Південь" реалізовано позивачем на адресу ПП "Максімал Вангард", що підтверджується наданими до матеріалів справи договорами поставки нафтопродуктів, видатковими та податковими накладними.

Наведені документи було об'єктивно розцінено судом як належне документальне підтвердження реального характеру спірних операцій з поставки ГСМ.

Колегія суддів зазначає, що відсутність у платника податку належним чином оформленої товарно-транспортної накладної, договору на здійснення перевезень, договору зберігання паливно - мастильних матеріалів за наявності інших первинних бухгалтерських документів, що свідчать про реальність господарської операції, не є беззаперечним доказом безтоварності такої операцій з придбання товару.

Посилання апелянта на акт перевірки Вишгородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 30.08.2013 року №98/22-00/38085295 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Євро Логістик Південь» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «ВМФ Комплекс»,ПП «Голден -Плас», ТОВ «ДНС Траст», ТОВ «Бест Тайм Інвестмент», ТОВ «Нью Марк Груп ЛТД» за період з 01.08.2012 року по 31.09.2012 року та з 01.12.2012 року по 30.04.2013 року», колегія суддів вважає безпідставним.

Крім того, чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже, поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про правомірність формування позивачем податкового кредиту та скасування спірного податкового повідомлення-рішення є правильними.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 197, ст. 198, ст. 200, ст. 205, 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області залишити без задоволення, постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції

Головуючий: О.В. Лук'янчук

Суддя: Н.В. Вербицька

Суддя: Ю.М. Градовський