Рішення

від 28.07.2014 по справі 911/2357/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" липня 2014 р. Справа № 911/2357/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Укрюгторг», м. Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Край-2», Київська обл., м. Сквира

про стягнення 20275,20 грн.

Суддя Наріжний С.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Кучерук В.В. - довіреність б/№ від 01.07.2014 р.;

від відповідача: Кордівська Н.С. - довіреність № 38/14 від 03.07.2014 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

до господарського суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Укрюгторг» (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Край-2» (далі - відповідач) про стягнення 20275,20 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки від 10.12.2012 р. № 1040 щодо оплати поставленого товару. У зв'язку з цим Позивач просив суд стягнути з Відповідача 20275,20 грн. основного боргу.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.06.2014 р. порушено провадження у справі № 911/2357/14 та призначено її до розгляду на 21.07.2014 р. У судовому засіданні 21.07.2014 р. оголошено перерву до 28.07.2014 р.

17.07.2014 р. через відділ діловодства суду надійшли уточнення Позивача від 15.07.2014 р. № 42-юр (вх. № 14169/14) до позовної заяви, в яких Позивач зазначив про зменшення розміру позовних вимог та просить суд розглядати позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 10275,20 грн. Заява обгрунтована тим, що 26.06.2014 р. Відповідачем було частково сплачено заборгованість за Договором у сумі 10000,00 грн.

Згідно ст. 22 ГПУ України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи зазначене заява позивача задовольняється судом, а предметом позовних вимог по справі є стягнення 10275,20 грн.

21.07.2014 р. через відділ діловодства суду надійшов відзив Відповідача від 21.07.2014 р. б/№ (вх. № 14362/14) на позов, з доданими документами.

В судове засідання 28.07.2014 р. з'явились представники Позивача та Відповідача, представник Позивача позов в частині стягнення суми основного боргу 10275,20 грн. підтримав та просив задовольнити його в повному обсязі. Представник Відповідача проти позову заперечив та просив суд відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у відзиві.

У відповідності з правилами статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 2 ст. 82 ГПК України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.12.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Укрюгторг» (постачальник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Край-2» (покупець, відповідач у справі) укладено договір поставки № 1040 (далі - договір), відповідно до умов якого (п. 1.1. Договору) постачальник постачає і передає у власність покупцеві, а покупець приймає та оплачує товари згідно з замовленнями покупця (додаток № 1 «Бланк замовлення») та товаросупровідною документацією, які складають невід'ємну частину цього договору, на умовах цього договору. Покупець надає замовлення постачальнику на підставі специфікації, затвердженої сторонами та чинної на дату замовлення, в якій наведено список товарів, що поставляються за цим договором, та їх ціни, яка є невід'ємною частиною цього договору (додаток № 2 «Специфікація»).

Згідно абз. 1 п. 2.2. Договору, товари поставляються і передаються у власність покупцю вільними від всіх і будь-яких зобов'язань і обтяжень перед третіми особами (включаючи сплату обов'язкових платежів, податків, мита), окремо до кожного місця доставки товару (кожного філіалу, представництва, розподільчого центру, магазина ТОВ «Край-2», надалі - Магазин), зазначеного покупцем у відповідному замовленні.

За умовами п. 2.4. Договору, постачальник поставляє товари разом з усією відповідною документацією (сертифікати якості, ветеринарні посвідчення, сертифікати відповідності, гігієнічні висновки, інструкції з використання, гарантійні сертифікати тощо) яка вимагається відповідно за законодавством України для оптової чи роздрібної реалізації товару.

Право власності і ризик випадкової загибелі або пошкодження товарів переходить від постачальника до покупця з моменту, коли товари поставлено покупцеві вивантаженим на приймальну платформу магазину, і сторони підписали накладну, що засвідчує те, що товари були отримані покупцем (п. 2.7. Договору).

Договір у п. 8.1. передбачає, що цей договір укладений строком до 31.12.2012 р. Строк дії цього договору автоматично подовжується на додаткові однорічні терміни у випадку, якщо не менше ніж на 30 днів до закінчення його строку дії будь-яка сторона не повідомить іншу сторону у письмовій формі про свій намір припинити його дію.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем в рамках Договору поставлено, а Відповідачем прийнято товар за підписаними та скріпленими печатками сторін товарно-транспортними та видатковими накладними від 26.07.2013 р. № РС_0007986 та № РС_0007987, від 27.08.2013 р. № РС_0009596, від 06.09.2013 р. № 0010152, від 11.10.2013 р. № РС_0011662 та № РС_0011659, від 18.10.2013 р. № РС_0011983 та № РС_0011984, від 08.11.2013 р. № РС_0012891, № РС_0012889 та № РС_0012890, від 15.11.2013 р. № РС_0013181 та № РС_0013182, від 06.12.2013 р. № РС_0014247, а також від 18.12.2013 р. № РС_0014665 та № РС_0014666 на загальну суму 23594,04 грн., копії яких додано Позивачем до матеріалів справи.

12.12.2013 р. сторонами було складено Приймальний акт № 256 (бій/недостача) на суму 642,02 грн.

Із зазначеного вбачається, що сторонами спору підписано видаткові накладні на загальну суму 23594,04 грн. без зауважень та за відсутності з боку Відповідача претензій та повідомлень про порушення Позивачем умов Договору, тобто, Відповідач не заперечував щодо кількості, якості, вартості товару за підписаними видатковими накладними (за винятком Приймального акту № 256 від 12.12.2013 р. на суму 642,02 грн.).

Таким чином, за наслідками дослідження матеріалів справи, судом встановлено, що Позивач виконав взяті на себе зобов'язання щодо поставки товару за Договором.

В подальшому, 19.05.2014 р. сторонами було здійснено повернення нереалізованого товару, з якого в рахунок погашення заборгованості за товар, поставлений за вищевказаними накладними, Позивачем було зменшено суму боргу Відповідача на 2676,82 грн.

Отже, первісними позовними вимогами Позивача була заборгованість Відповідача у вигляді основного боргу 20275,20 грн. = 23594,04 грн. (вартість поставленого товару) - 642,02 грн. (сума бою/недостачі) - 2676,82 грн. (вартість частково повернутого товару).

Згідно п. п. 3.1., 3.3. Договору, постачальник поставляє, а покупець оплачує товари за цінами, зазначеними у специфікації (Додаток № 2), затвердженої сторонами. Покупець здійснює вчасний розрахунок за товари. Оплата виконується шляхом банківського переказу на рахунок постачальника, зазначений у статті 9 цього договору протягом терміну платежу зазначеного у пункті 1.1. Додатку № 3 «Спеціальні умови», за умови, що сума платежу не менше 50,00 грн., та що постачальник надасть належним чином оформлені рахунки та накладні (у формі відповідно до інструкцій покупця) на адресу покупця, яка вказана в статті 9. Якщо постачальник не надасть рахунки та накладні вчасно, покупець має право затримати розрахунок на відповідний час затримки у наданні документів. Покупець зобов'язаний попередити постачальника про недоліки у одержаних рахунках-фактурах та/чи накладних. Рахунки-фактури без номеру замовлення будуть відсилатись назад та не будуть оплачуватись покупцем.

Частиною 4 Договору передбачено, що спеціальні умови наводяться у додатку № 3, який є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно п. 1.1. Спеціальних умов (Додаток № 3 до Договору), покупець оплачує реалізовані товари за період один календарний тиждень у магазинах покупця протягом 10 банківських днів з дня закінчення календарного тижня за умови, що постачальник надасть належним чином оформлені рахунки та накладні (у формі відповідно до інструкцій покупця) на адресу покупця, яка вказана в статті 9 Договору протягом не більше ніж 7 днів з дня поставки. Якщо у постачальника є борги по документам, покупець має право затримати розрахунок на відповідний час затримки наданих документів.

Проте, в порушення свого грошового зобов'язання за Договором, вартість поставленого за вказаними накладними товару Відповідач оплатив частково та несвоєчасно, зокрема 26.06.2014 р. (після порушення провадження у цій справі) Відповідачем було сплачено частину основного боргу у сумі 10000,00 грн.

Доказів сплати Відповідачем решти заборгованості за Договором у сумі 10275,20 грн. суду не надано.

Заперечуючи проти позову, Відповідач у відзиві на позов зазначає, що видаткові накладні, надані Позивачем не містять необхідних реквізитів первинних документів, зокрема посади, прізвища, або інших даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у прийомі товару, та не можуть свідчити про здійснення господарської операції, а саме поставку товару, отже не є належними та допустимими доказами. Крім цього Відповідач зазначає, що Позивачем не надано довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, на осіб, які вказані у видаткових накладних.

Вказані твердження Відповідача спростовуються наступним.

Накладні - це первинні бухгалтерські документи, що підтверджують існування факту здійснення господарської операції.

Згідно п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 та ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені якого складено документ, назву документа (форми), дату і місце складання, зміст, обсяг та одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність їх оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Дослідивши наявні в матеріалах справи копії спірних видаткових накладних, та оглянувши у судовому засіданні надані Позивачем їх оригінали, судом встановлено, що зазначені накладні відповідають вищевказаним вимогам, містять всі необхідні реквізити, в тому числі посади і підписи осіб підприємства, від імені якого складені накладні. Про прийняття товару за вказаними накладними свідчить наявність підпису представників Відповідача, які завірені відбитками штампів Відповідача «Для накладних».

Позиція Відповідача стосовно довіреностей на отримання цінностей спростовується тим, що довіреність на одержання матеріальних цінностей є документом, що лише фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної особи одержати для підприємства визначений перелік та кількість цінностей. Тобто довіреність не є документом, що підтверджує факт господарської операції по передачі чи прийняттю товару. Передача (прийняття) матеріальних цінностей без довіреності може бути порушенням ведення бухгалтерського обліку, але не є достатньою обставиною, що заперечує факт передачі або прийняття товарів.

Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України (Постанова від 17.09.2009 р. у справі № 21/105; Постанова від 09.04.2013 р. у справі № 5023/5085/12).

Також судом береться до уваги, що сплата Відповідачем вказаної суми 10000,00 грн. за Договором свідчить про визнання Відповідачем наявності заборгованості за отриманий товар.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що на момент розгляду спору у суді Позивачем підтверджена заборгованість Відповідача по оплаті поставленого товару за Договором у сумі 10275,20 грн.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на вищенаведене, господарський суд дійшов висновку про доведеність існування боргу Відповідача перед Позивачем в розмірі 10275,20 грн., а відтак заявлена позовна вимога є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на Відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Край-2» (09000, Київська обл., м. Сквира, вул. Леніна, 22; код ЄДРПОУ 35231874) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Укрюгторг» (65012, м. Одеса, пров. Катаєва, 3; код ЄДРПОУ 23863896) 10275 (десять тисяч двісті сімдесят п'ять) грн. 20 коп. основного боргу та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата виготовлення та підписання рішення 07.08.2014 р.

Суддя Наріжний С.Ю.