Ухвала

від 24.07.2014 по справі 917/965/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

24.07.2014 Справа № 917/965/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Метал-Компані", 91055, м. Луганськ, вул. Інтернаціональна, 17, приміщення 71

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Главсервіс", 39600, Полтавська область, м. Кременчук, квартал 278, будинок 16, квартира 36

про стягнення грошових коштів у сумі 31037,85 грн.

Суддя Мацко О.С.

Представники сторін 12.06.2014 р.:

від позивача: Горбачова Н.В., довіреність від 06.06.2014 р.;

від відповідача: Дашко М.В., довіреність від 11.06.2014 р.

Представники сторін 24.07.2014 р.:

від позивача: відсутній, належним чином повідомлений;

від відповідача: Дашко М.В., довіреність від 11.06.2014 р.

Ухвала виноситься після перерви, яка була оголошена в засіданні суду 12.06.2014 року в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, про що сторони були повідомлені під розписку ( в матеріалах справи, а.с - 62).

Суть спору: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 31037,85 грн. заборгованості за договором № Кр-007/04 від 15.04.2013 р.

В засіданні суду 12.06.2014 р. представник позивача на задоволені позовних вимог наполягав; 23.07.2014 року на адресу суду від позивача надійшли письмові пояснення на відзив на позовну заяву, в яких зазначено, що з відзивом на позовну заяву позивач не погоджується з мотивів, викладених у даних поясненнях та повідомив, що відповідач повністю погасив існуючу заборгованість.

Відповідач проти позовних вимог заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях до нього, зокрема, посилається на те, що заборгованість у сумі 31 037,85 грн. не може бути стягнута за договором №Кр-007/04-13 від 15.04.2013 р., оскільки фактично поставки здійснювалися не за даним договором.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

15.04.2013 року між сторонами було укладено договір поставки №Кр-0077 від 15.04.2013 р. (копія - арк.спарви 20-22), згідно умов якого, в порядку та на умовах визначених цим договором, постачальник зобов'язується поставляти і передавати у власність (повне господарське відання) відповідачу визначену цим договором продукцію, а покупець зобов'язується приймати цю продукцію та своєчасно здійснювати її оплату.

Як зазначає позивач, на підставі даного договору, ним було поставлено товар на загальну суму 134676,65 грн., згідно наступних видаткових накладних: №76604 ВІД 30.04.2013 Р., № 9805 ВІД 15.05.2013 р., №2980 від 22.05.2013 р., №13606 від 06.06.2013 р., №17506 від 10.06.2013 р., №9408 від 06.08.2013 р., №25609 від 11.09.2013 р., № 33609 від 13.09.2013 р.. № 54610 від 22.10.2013 р., № 23311 від 11.11.2013, № 16512 від 09.12.2013 р., №26512 від 13.12.2013 р., №34812 від 17.12.2013 р., № 43212 від 19.12.2013 р., №3301 від 09.01.2014 р., № 10702 від 06.02.2014 р. (копії накладних і довіреностей - арк.справи 23-51).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було частково погашено заборгованість до порушення провадження у справі у сумі 103638,80 грн. та після порушення провадження у справі була погашена заборгованість у сумі 31037,85 грн. (яка власне і заявлялася до стягнення).

Таким чином, станом на час розгляду справи відповідачем повністю сплачена сума заборгованості, що підтверджується обома сторонами. Таким чином, у справі відсутній, предмет спору. Відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору (зокрема, сплата суми боргу). Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе у разі, якщо предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи (п.4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Але відповідач заперечує, що поставка товарів згідно вищезазначених накладних здійснювалася по договору поставки №Кр-007/04-13 від 15.04.2013 р., та посилається на ст. 530 ЦК України, зазначаючи, що обов'язок здійснити оплату по даних накладних у нього настає лише у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, а доказів надсилання позивачем даної вимоги відповідачу суду не додані. Відсутність звернення позивача до відповідача з вимогою про сплату коштів за отримані товари, на думку відповідача, свідчить про відсутність спору між сторонами, а отже і про відсутність права на звернення до суду за захистом права.

З приводу даних заперечень суд зазначає наступне:

Наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - договором, накладними, рахунками, тощо. З матеріалів справи вбачається, що позивачем на підтвердження здійснення поставки та отримання товару відповідачем, до матеріалів справи надані договір №Кр-007/04-13 від 15.04.2013 р. та відповідні видаткові накладні.

Як вбачається з наданих позивачем накладних, вони відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затв. наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. N 88. Дані накладні містять посилання на договір №Кр- 0077/04-13 від 15.04.2013 р. та містять печатку та підпис уповноваженої особи відповідача. Дані документи є підтвердженням того, що поставки згідно накладних, які додані до позовної заяви здійснювалися саме на виконання договору №Кр- 0077/04-13 від 15.04.2013 р.

Крім того, в платіжних документах при здійсненні оплати в графі "Призначення платежу" відповідачем зазначалося: "За товар згідно договору №Кр- 0077/04-13 від 15.04.2013 р." Такими діями відповідач фактично визнав факт поставки по вказаному договору, тому поставка за накладними, на які посилається позивач, не може вважатись поставкою окремо від укладеного договору поставки; доказів протилежного відповідачем не надано. У матеріалах справи наявний також акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2014р. по 31.03.2014р., яким підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем саме за даним договором (арк.спарви 52).

Крім того, суд звертає увагу відповідача на приписи п. 1.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013 р., згідно яких, якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України.

Таким чином, посилання відповідача на те, що в разі здійснення поставки по накладних, які надані позивачем, окремо від договору №Кр- 0077/04-13 від 15.04.2013 р., обов'язок оплатити товар у нього виникає лише у семиденний термін від дня пред'явлення вимоги, суперечить нормам чинного законодавства - у будь-якому випадку строк оплати за отриманий товар настав.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача 31037,85 грн. заборгованості є правомірним. За умови погашення заборгованості в повному обсязі після звернення до суду, як уже зазначалося вище, провадження у справі підлягає припиненню; витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, у сумі 1827,00 грн. покладаються на відповідача.

На підставі матеріалів справи, керуючись ст.ст.49, 80 (п.1-1 ч.1),86 ГПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Припинити провадження у справі.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Главсервіс" (39600, Полтавська область, м. Кременчук, квартал 278, будинок 16, квартира 36, код ЄДРПОУ 38364473, р/р 26008019543586 в ПАТ "ВРБ" м. Київ, МФО 380719) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Метал-Компані", 91055 (м. Луганськ, вул. Інтернаціональна, 17, приміщення 71, код ЄДРПОУ 34202711, р/р 26004001427980 в ЛФ КБ "Фінанси та кредит", м. Луганськ, МФО 304717) 1827,00 грн. судового збору.

3. Видати наказ.

3. Копії ухвали направити сторонам.

Суддя О.С. Мацко