Постанова

від 21.12.2006 по справі 18732-2006а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

18732-2006А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 321

ПОСТАНОВА

Іменем України

21.12.2006Справа №2-17/18732-2006А

За позовом Прокурора Київського району м. Сімферополь в інтересах держави в особі  Управління  ПФУ в Київському районі м. Сімферополь

 До відповідача   ТОВ  “АТП - 39371”, м. Сімферополь

 про   стягнення  91 445,82  грн.

                                                                                                           Суддя В.І. Гайворонський

                                                                                                При  помічнику судді

(секретарі судового засідання)

Н.С. Сіваш   

                                                   ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача –  Воробей Н.І., п/д від 25.01.2006 року № 2

Від відповідача – не з'явився

За участю прокурора –  Домнікова Я.І., посв. пост.

Сутність спору:  Згідно позовної заяви  прокурор Київського району м. Сімферополь в інтересах держави в особі  Управління  ПФУ в Київському районі м. Сімферополь звернувся до господарського суду АР Крим з  позовом   про   стягнення  з відповідача  заборгованості по сплаті страхових внесків  на  загальнообов'язкове державне пенсійне страхування   на  суму   91 445,82  грн.

          Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, відзиву на позов не представив.

          По справі проголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Розглянувши матеріали справи, суд, -

                                               в с т а н о в и в:

           ТОВ  “АТП - 39371”  зареєстровано як платник збору на загальнообов'язкове державне  пенсійне страхування (реєстраційний номер 14-04-8009), що  указано самим відповідачем в  Розрахунку суми  страхових внесків на загальнообов'язкове  державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за  серпень  місяць 2006 року.

           Відповідно до п. 6. ст. 17 Закону України № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальник зобов'язаний нараховувати,  обчислювати й сплачувати у встановлений термін й у повному обсязі страхові внески.

           Відповідно до абзацу 1 п.п. 4.1 п. 4 Інструкції про порядок вирахування й сплати страхувальником і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування  в Пенсійний фонд України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. під № 64/8663, відповідач повинен був сплатити страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

          Так, ТОВ “АТП-39371” самостійно обчислило  суму страхових внесків  за  червень, серпень 2006 року, що  разом  складає – 116 298,77 грн. У встановленому Законом порядку  указаний правочин  недійсним не визнаний.

          Крім цього, на підставі ч. 3 ст. 106 Закону України № 1058   виставлялись вимоги № 1883 від 04.09.2006 року та № 2113 від 03.10.2006 року, що також  згідно статті 106 Закону України № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є достатньою підставою вважати  наявність заборгованості.

          Відповідачем не представлено доказів  погашення  боргу.

          Оскільки відповідні докази не надані суду до прийняття постанови, немає підстав їх залучати до матеріалів справи після прийняття цієї постанови.

          Якщо відповідач погасив заборгованість до прийняття цієї  постанови, він вправі звернутися в суд з завою про  перегляд  постанови  за нововиявленими обставинами.

          З врахування заявлених позовних вимог заборгованість підлягає стягненню в сумі - 91 445,82  грн.

          Позивач, згідно ст.  81 ЦК України є юридичною особою публічного права. Відповідно, відношення, які виникають при реалізації ним своїх повноважень є публічно-правовими відношеннями і підлягають розгляду за нормами КАС України згідно п. 4 ч. 1 ст. 17  Кодексу адміністративного судочинства України, яка  є відносно інших норм спеціальною.

         Згідно Постанови Верховного Суду України № 06/035 від 24.01.2006 року та Постанови Верховного Суду України від 06.07.2006 року № 06/246 (справа № 14/3 об пн), а також згідно Постанов Верховного Суду України від 24.01.2006 року у справах №№ 11/268, 6/140, 23/178, 11/261, 13/212, 11/206, 11/266, 27/231 аналогічні спори  повинні розглядатися за нормами КАС України.

         Згідно ч.2. ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у даному випадку відшкодуванню не підлягають.

          На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд -     

ПОСТАНОВИВ:

           Позов задовольнити повністю.

           Стягнути  з  відповідача  ТОВ “АТП-39371” (95022, м. Сімферополь, вул.  Самохвалова 19, р/р  26004410543001, КРУ “Приватбанк”, МФО 384436, ЗКПО 31591830) на  користь  Управління Пенсійного фонду  України в Київському районі м. Сімферополь (95013, м. Сімферополь, вул. Дм. Ульянова 6, р/р 2560570445712 в ВАТ “Державний ощадний банк України” м. Сімферополь, МФО 324805, ЗКПО 20725930)  заборгованість  у  сумі  91 445,82  грн.

             Ст. 254 КАС України передбачено, що  постанова першої інстанції, якщо інше не встановлено КАСУ, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна

скарга не була подана у строк, встановлений КАСУ, постанова суду першої інстанції  набирає законної сили після закінчення цього строку.

               У разі подання апеляційної  скарги судове рішення, якщо його скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк  апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

                Постанова може бути оскаржена  у порядку і строки, передбачені ст. 186 КАСУ країни у Севастопольський апеляційний господарський суд, якою встановлено, що:   про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку   подається  заява.     Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

                 Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

            Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а  в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 КАСУ -  з  дня  складення  в  повному  обсязі.

            Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається  протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне  оскарження.

            Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

            Заява  про  апеляційне  оскарження  чи  апеляційна скарга, подані  після  закінчення  строків,  встановлених  цією   статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про  що постановляється ухвала.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Гайворонський В.І.