Постанова

від 05.08.2014 по справі 804/10024/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2014 р. Справа № 804/10024/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП ЛАЙФ" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного Управління Мундоходів ум. Києві про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

15.07.2014 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП ЛАЙФ" (далі ТОВ «ВІП ЛАЙФ») до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного Управління Мундоходів у м. Києва (далі ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м.Києві), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, позивач просить:

- визнати протиправними дії ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м.Києві, які полягають у проведенні зустрічної звірки ТОВ «ВІП ЛАЙФ», за результатами якої складено акт № 330/26-51-22-05/38702836 від 22.05.14 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ВІП ЛАЙФ» (ЄДРПОУ 38702836) за період діяльності серпень2013р.-березень2014р.»;

- визнати протиправними дії ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м.Києві щодо визнання правочинів, кладених ТОВ «ВІП ЛАЙФ» з контрагентами вказаними у акті №330/26-51-22-05/38702836 від 22.05.14р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ВІП ЛАЙФ» (ЄДРПОУ 38702836) за період діяльності серпень2013р.-березень2014р.» нікчемними в силу припису закону;

- визнати протиправними дії ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м.Києві щодо коригування показників податкової звітності ТОВ «ВІП ЛАЙФ», в тому числі, дії з виключення з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України», в інформаційній базі даних «Податковий блок» та «Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ «ВІП ЛАЙФ», здійснені на підставі акті №330/26-51-22-05/38702836 від 22.05.14р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ВІП ЛАЙФ» (ЄДРПОУ 38702836) за період діяльності серпень2013р.-березень2014р.»;

- зобов'язати ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м.Києві відновити показники податкової звітності ТОВ «ВІП ЛАЙФ», в тому числі зобов'язати відобразити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» в інформаційній базі даних «Податковий блок» та «Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які ТОВ «ВІП ЛАЙФ» зазначило у податковій декларації з податку на додану вартість за період діяльності серпень 2013р.- березень 2014р.;

- зобов'язати ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м.Києві вилучити з електроної бази даних «Деталізована інформація по платнику на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» в інформаційній базі даних «Податковий блок» та «Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію, внесену на підставі акту №330/26-51-22-05/38702836 від 22.05.14р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ВІП ЛАЙФ» (код ЄДРПОУ 38702836) за період діяльності серпень 2013р.-березень2014р.».

На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ТОВ «ВІП ЛАЙФ» не погоджується з діями відповідача щодо проведення зустрічної звірки, складення акту та з викладення в такому акті висновків, здійснення корегувань в автоматизованій системі на підставі цього акту, оскільки вони є протиправними. Так, в акті відповідачем не зазначена інформація щодо запитів ініціаторів зустрічної звірки - податкових органів, в яких знаходяться на обліку контрагенти позивача, отримання яких передує проведенню зустрічної звірки. Як вбачається з акту перевірки, відповідач не отримував від платника податків - позивача інформації та її документального підтвердження, тобто не отримував і жодних первинних документів за період проведення перевірки. За таких обставин, на думку позивача, у податкового органу були відсутні визначені законом підстави для вчинення дій по проведенню зустрічної звірки. Крім того, за змістом Порядку № 1232, а також п.п. 5,6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, судження податкового органу про нереальність угод, укладених між позивачем та його контрагентамиможуть бути викладені виключно в акті перевірки або довідці зустрічної звірки. Чинним законодавством не передбачено відображення таких суджень в акті про неможливість проведення перевірки або акті про неможливість проведення зустрічної звірки, де мають зазначатись лише обставини, котрі спричинили таку неможливість. Отже, за своїм змістом оскаржуваний акт не є актом про неможливість проведення зустрічної звірки позивача з контрагентами, а фактично є актом про проведення документальної перевірки позивача, яка у спосіб визначений законодавством не проводилась. Наведене вказує на те, що відповідач при складанні акту діяв не на підставі та не у спосіб, передбачені чинним законодавством України. Зокрема, позивач посилається на те, що наведені у акті відомості не дають податковому органу право вчиняти дії по визнанню правочинів нікчемними, а є лише підставою, за наявності достатніх доказів, для звернення у встановленому порядку до суду з вимогою про визнання правочину недійсним (оспорюваний правочин). Також, позивачем зазначено, що самостійна зміна відповідачем в Деталізованій базі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі акту перевірки без прийняття податкового повідомлення-рішення, без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси позивача, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Ухвалою суду від 18.07.2014р. відкрито провадження в адміністративній справі № 804/10024/14 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 29.07.2014р.

Позивач та відповідач в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце, розгляду справи належним чином повідомлені, докази чого наявні у справі.

В подальшому розгляд справи відкладено на 05.08.14р.

05.08.2014р. представник позивач подав до суду клопотання, в якому просить суд розглянути справу без його участі в порядку письмового провадження.

Представник відповідача заперечень на пропозицію суду не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Частиною 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, клопотання позивача про розгляд справи без участі представника позивача, строки розгляду та вирішення справи, встановлені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе вирішити спір за відсутності сторін, у письмовому провадженні, за наявними у справі доказами відповідно до вимог ч. 4, ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного:

ТОВ «ВІП ЛАЙФ» зареєстровано як юридична особа 22.04.2013р. за адресою: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, Кіровський район, вул. Ударників, буд.27, що підтверджується інформацією з ЄДР та знаходиться на обліку в ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м.Києві.

На підставі службового посвідчення головним державним ревізором - інспектором відділу планування та інформаційного забезпечення управління податкового аудиту Державнох податкової інспекції у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м.Києві, згідно з п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України здійснено заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ «ВІП ЛАЙФ» за період серпень 2013р.- березень 2014р. За результатами таких заходів складений акт № 330/26-51-22-05/38702836 від 22.05.2014р. "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ВІП ЛАЙФ» (код ЄДРПОУ 38702836) за період діяльності серпень2013р.- березень2014р. з посиланням на те, що зустрічну звірку неможливо провести, оскільки на момент її проведення суб'єкт господарювання має стан 9 (направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням).

З акту вбачається, що в ході організації проведення зустрічної звірки, з метою забезпечення відпрацювання ризикового платника податків вжито такі заходи: СВ ФР ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м.Києві службовою запискою №998/7/26-51-07-04 від 30.04.13р. було надано висновок щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «ВІП ЛАЙФ» (код ЄДРПОУ 38473896), яке перебуває на обліку в ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м.Києві.

Висновками акту зафіксовано, що у ТОВ «ВІП ЛАЙФ» відсутні основні засоби, трудові ресурси, виробничі активи, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. Висновком встановлено, що у ТОВ «ВІП ЛАЙФ» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні засоби, трудові ресурси, виробничі активи, згідно до частини 1,5 ст.203, п.1.2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України, зазначені факти свідчать про відсутність реального факту здійснення господарської діяльності та угоди, укладені між підприємством ТОВ «ВІП ЛАЙФ» та підприємствами постачальниками та покупцями, мають ознаки нікчемності.

На підставі висновків акту №330/26-51-22-05/38702836 від 22.05.2014р. до електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» в інформаційній базі даних «Податковий блок» та «Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» відповідачем щодо позивача були внесені відомості про заняття показників суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які ТОВ «ВІП ЛАЙФ» зазначило у податковій декларації з податку на додану вартість за період діяльності серпень 2013р.- березень 2014р.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним діям податкового органу, суд керувався положеннями Конституції України, Податкового кодексу України, Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою КМУ № 1232 від 27.12.10 р. (далі -Порядок №1232), Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА України, від 22.04.2011, № 236 (далі - Методичні рекомендації) .

Так, положенням п. 73.5 ст. 73 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право з метою отримання податкової інформації проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платників податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами ДПС з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Правовідносини з приводу проведення податковими органами зустрічних звірок платників податків деталізовані нормами Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. №1232; далі за текстом - Порядок №1232), пунктом 3 якого передбачено, що з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

В п. 2 Порядку №1232 визначені підстави для проведення зустрічних звірок, а саме встановлено, що зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з ПДВ показників податкового кредиту та податкових зобов'язань. В п. 4 цього Порядку передбачено, якщо запитуваної органом ДПС (ініціатором звірки) інформації не буде, орган ДПС (виконавець звірки) надсилає суб'єкту господарювання завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження. Запит має бути надісланий на адресу суб'єкта господарювання (місце розташування, податкову адресу) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручатися такому суб'єкту (його законному чи уповноваженому представникові) під розписку. А в разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту до суб'єкта господарювання) орган ДПС проводить зустрічну звірку.

Також статтею 73.3 Податкового кодексу України встановлено, що запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Таким чином, приписами Податкового кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 p. N 1232 передбачається проведення зустрічної звірки у суб'єкта господарювання виключно в межах проведення перевірок інших платників податків.

Отже, аналізуючи вищенаведені положення діючого законодавства, слід зазначити, що податкове законодавство дозволяє податковим органам проводити зустрічну звірку суб'єкта господарювання виключно за наявності хоча б однієї з двох підстав: або, якщо під час перевірки платника податків та зборів (контрагента суб'єкта господарювання) виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій з суб'єктом господарювання, або, якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Вимоги щодо направлення запитів органами державної податкової служби до платників податків чітко визначені п. 73.3 ст. 73 Податковою кодексу України, зокрема, органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків: 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної: 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Проведення зустрічних звірок передбачає направлення податковим органом до платника податків відповідного запиту для надання інформації та підтверджуючих її документів.

Як встановлено судом, ТОВ «ВІП ЛАЙФ» не отримувало у встановленому законом порядку жодних запитів від податкового органу щодо надання пояснень та документального підтвердження з питань правильності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту за період серпень2013р. - березень 2014р. та документів на підтвердження здійснення господарських операцій, у зв'язку з чим останнє було позбавлено можливості надати первинні документи на адресу ДПІ. Доказів протилежного суду не надано.

Таким чином, відповідачем був порушений встановлений законом порядок вручення письмових запитів про подання інформації органам державної податкової служби.

Не відповідають вимогам чинного законодавства України і висновки податкового органу щодо нікчемності укладених між позивачем та контрагентами договорів, оскільки приписами Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом не дійсним (ст. 204 ЦК України).

З аналізу норм ЦК України вбачається, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Це означає, що правочин є нікчемним, якщо це прямо обумовлено в Законі. Проте, статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності цивільних правочинів, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлено законом або якщо правочин не визнано судом недійсним. Тобто, зі змісту цієї норми випливає, що підстави недійсності правочинів можуть бути передбачені виключно законами. Правочин може бути визнано недійсним тільки на підставі і за наслідками, передбаченими законом. Також нормами ЦК України передбачено, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Посилання на статті 203 та 215 ЦК України можуть бути використані лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Інших підстав визнання правочину нікчемним діюче законодавство не передбачає.

Укладені позивачем договори, що були предметом дослідження податкового органу, не визнавалися недійсними в судовому порядку. Позивач вважає такі договори укладеними у відповідності до вимог чинного законодавства та такими, що спрямовані на реальне настання правових наслідків.

При цьому, всупереч висновку про неможливість проведення зустрічної звірки, в розділі 1 цього акту зазначається про проведення зустрічної звірки, та викладаються фактичні обставини, встановлені звіркою.

Жодного обґрунтування зазначеного висновку у акті про неможливість проведення зустрічної звірки не наведено, тоді як текст акту містить виключно відомості про суб'єкти господарювання та перелік даних податкової звітності ТОВ «ВІП ЛАЙФ», відомості щодо постачальників та покупців у період з серпня 2013р.по березень 2014р. у табличному вигляді та витяги з нормативних актів, норм Цивільного кодексу України щодо змісту господарського договору, норм Податкового кодексу України та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо оформлення первинних документів, та Податкового кодексу України щодо визначення об'єктів оподаткування та податкового кредиту з ПДВ.

Отже, не маючи жодних фактичних даних щодо діяльності підприємства, не перевіряючи його первинні бухгалтерські документи, договори, накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, банківські виписки, регістри бухгалтерського обліку, що засвідчують здійснення господарської діяльності, тощо, податковий орган у своєму акті робить висновок про відсутність факту реального вчинення всіх господарських операцій за перевіряємий період, тобто, фактично, про нікчемність укладених позивачем правочинів.

Суд зазначає, що акт перевірки не містить посилання на документи, досліджені під час перевірки, на підставі яких податковим органом були зроблені вказані вище висновки.

Зі змісту складеного ДПІ акту вбачається, що відповідачем у ході проведення спірних зустрічних звірок не здійснювалось співставлення бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, оскільки такі документи у суб'єкта владних повноважень були відсутні, а саме звірка проведена не була, що підтверджується актом.

Отже, за обставин не проведення зустрічної звірки податковий орган в акті про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ВІП ЛАЙФ» не може давати оцінку господарським правовідносинам позивача з його контрагентами тощо, адже звірка не мала місця, будь-які первинні документи недосліджувались.

У випадку виявлення факту заниження платником податків податкового зобов'язання, рівно як і у випадку виявлення факту завищення платником податків податкового зобов'язання, в тому числі і внаслідок декларування неіснуючого об'єкта оподаткування, податковий орган повинен прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення. Іншого порядку дій податкового органу як суб'єкта владних повноважень, у спірних правовідносинах закон не передбачає.

Разом з тим, як встановлено судом, у спірних правовідносинах відповідач податкового повідомлення-рішення не виносив.

При вирішенні питання щодо можливості оскарження дій щодо коригування відповідачем в вказаній автоматизованій системі податкових зобов'язань позивача, задекларованих позивачем сум податкового кредиту з податку на додану вартість, та податкових зобов'язань за серпень 2013р. -березень 2014р. без прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення на підставі акту від 22.05.14р. №330/26-51-22-05/38702836 в порядку адміністративного судочинства та обрання належного способу судового захисту прав позивача від наслідків таких дій, суд виходить з наступного:

статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно з ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Пунктами 1,2 ст. 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

З наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що дії суб'єктів владних повноважень можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства, якщо такі дії порушують права, свободи та інтереси позивача.

У частині 1 ст.2 КАС України та інших положеннях КАС України йдеться про захист не будь-якого інтересу, а тільки того, що охороняється законом, визначення якого наведено у рішенні Конституційного Суду від 01.12.2004р. № 18-рп/2004р.

Контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), а також контроль за поданням платниками податків податкових декларацій розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, перевірки їх достовірності є одними з основних функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій.

Порядок та механізм такого контролю визначається нормативними документами Державної податкової адміністрації України.

Наказом ДПА України від 18.04.2008р. № 266 Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі контрагентів (зі змінами і доповненнями, внесеними наказами ДПА від 08.12.2008р. № 765, від 30.12.2009р. № 742), затверджені Методичні рекомендації щодо такої взаємодії.

Згідно п.1.3 даного наказу для реалізації Методичних рекомендацій створені такі програмні продукти, а саме:

- система формування та подання до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку податкової звітності в електронному вигляді щодо ведення обліку розшифрування податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів;

- система приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності щодо проведення автоматизованого контролю податкової декларації з податку на додану вартість на районному рівні;

- система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Пункт 2.14 наказу № 266 передбачає, що інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, підлягає розподілу відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги та співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Відповідно до п.54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п.49.8 ст. 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПА України від 31.12.2008р. № 827 за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом ведення та захисту податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу -підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків, несуть відповідальність підрозділи ведення та захисту податкової звітності.

З наведених вище нормативно-правових актів вбачається, що обов'язок платника податків подати декларацію з ПДВ узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності.

Відповідно до п. 2.21 наказу №266 підсумки перевірки за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Оскільки, за наслідками проведеної звірки податкові повідомлення-рішення не приймались, а відповідно податкові зобов'язання не узгоджувались, то відповідачем були безпідставно внесено зміни до електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» в інформаційній базі даних «Податковий блок» та «Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які ТОВ «ВІП ЛАЙФ» зазначило у податковій декларації з податку на додану вартість за період діяльності серпень 2013р.- березень 2014р.

Положенням статті 74 ПК України та Наказу ДПА №266 передбачено, що ця система повинна відображати фактичні задекларовані позивачем показники своєї господарської діяльності, її корегування можливе лише за наслідками узгодження податкових зобов'язань та податкового кредиту, а органи ДПС України використовують вказану систему у своїй роботі, в тому числі, й для співставлення показників, які задекларовані позивачем та його контрагентами, розбіжності в яких призводять до створення штучних підстав для проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності.

Тобто, діями відповідача щодо коригування в електронній базі даних «Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» та в будь-яких інших електронних базах та системах даних, показники податкової звітності ТОВ «ВІП ЛАЙФ» (код за ЄДРПОУ 38702836) створено для позивача негативні наслідки, усунути які можливо лише поновивши у зазначеній системі дані, задекларовані ТОВ «ВІП ЛАЙФ» щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період серпень 2013р.-березень 2014р.

Виходячи зі специфіки податку на додану вартість, який сплачується у складі ціни товарів (робіт, послуг), одна операція з продажу товару викликає відповідні податкові наслідки у обох сторін цієї операції, які є платниками ПДВ, - у продавця -податкові зобов'язання, а у покупця -податковий кредит на аналогічну суму.

Частина 1 статті 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідач не надав жодних доказів та не навів жодних підстав, які б свідчили про законність та обґрунтованість вчинених ним дій, які є предметом оскарження.

Від-так, вказані вище дії вчинені відповідачем не у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України та без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що податковим органом не доведено правомірності своїх дій щодо проведення зустрічної звірки та складання акту за її результатами, визнання нікчемними правочини укладені ТОВ «ВІП ЛАЙФ» з контрагентами, а також не доведено правомірності коригування показників податкової звітності позивача, а тому суд вважає за необхідне адміністративний позов задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Судові витрати, понесені позивачем, стягнути на його користь з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 158-163, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного Управління Мундоходів ум. Києві про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволити.

Визнати протиправними дії ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м.Києві, які полягають у проведенні зустрічної звірки ТОВ «ВІП ЛАЙФ», за результатами якої складено акт № 330/26-51-22-05/38702836 від 22.05.14 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ВІП ЛАЙФ» (ЄДРПОУ 38702836) за період діяльності серпень2013р.-березень2014р.»;

Визнати протиправними дії ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м.Києві щодо визнання правочинів, кладених ТОВ «ВІП ЛАЙФ» з контрагентами вказаними у акті №330/26-51-22-05/38702836 від 22.05.14р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ВІП ЛАЙФ» (ЄДРПОУ 38702836) за період діяльності серпень2013р.-березень2014р.» нікчемними в силу припису закону;

Визнати протиправними дії ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м.Києві щодо коригування показників податкової звітності ТОВ «ВІП ЛАЙФ», в тому числі, дії з виключення з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України», в інформаційній базі даних «Податковий блок» та «Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ «ВІП ЛАЙФ», здійснені на підставі акті №330/26-51-22-05/38702836 від 22.05.14р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ВІП ЛАЙФ» (ЄДРПОУ 38702836) за період діяльності серпень2013р.-березень2014р.»;

Зобов'язати ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м.Києві відновити показники податкової звітності ТОВ «ВІП ЛАЙФ», в тому числі зобов'язати відобразити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» в інформаційній базі даних «Податковий блок» та «Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які ТОВ «ВІП ЛАЙФ» зазначило у податковій декларації з податку на додану вартість за період діяльності серпень 2013р.- березень 2014р.;

Зобов'язати ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м.Києві вилучити з електроної бази даних «Деталізована інформація по платнику на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» в інформаційній базі даних «Податковий блок» та «Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію, внесену на підставі акту №330/26-51-22-05/38702836 від 22.05.14р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ВІП ЛАЙФ» (код ЄДРПОУ 38702836) за період діяльності серпень 2013р.-березень2014р.».

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «ВІП ЛАЙФ» (код ЄДРПОУ 38702836) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 73 грн. (сімдесят три гривні) 08 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук