Постанова

від 28.07.2014 по справі 826/5496/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 липня 2014 року 09 год. 35 хв. № 826/5496/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомПриватного підприємства «Графіті-Консалт» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання незаконним і скасування податкового повідомлення-рішення від 19 грудня 2013 року № 0001392204, -

В С Т А Н О В И В:

Приватним підприємством «Графіті-Консалт» (далі - позивач, ПП «Графіті-Консалт») заявлені вимоги до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач, ДПІ) про визнання незаконним і скасування податкового повідомлення-рішення від 19 грудня 2013 року № 0001392204.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що висновки Акта ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 28.11.2013р. № 1874/26-53-22-04-21/38497182, складеного за результатами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Графіті-Консалт» за період з 01.05.2012р. по 31.05.2012р. по фінансово-господарським взаємовідносинам із контрагентом ПП «РЕМБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС» (ідентифікаційний код 36120814), документально та нормативно не підтверджуються. На думку позивача, відсутні жодні правові підстави вважати письмовий договір про надання послуг на перевезення вантажів від 02.04.2012р. № 2/04, що був укладений між ПП «Графіті-Консалт» і названим контрагентом нереальним, бо за таким правочином були вчинені реальні господарські операції, обов'язки за якими були виконані обома сторонами, що, в свою чергу, підтверджується всіма необхідними та належним чином оформленими первинними і розрахунковими документами (зокрема: актами виконаних робіт і податковими накладними). Також, при укладенні та виконанні вказаного правочину всі сторони мали достатній обсяг правосуб'єктності та були зареєстровані платниками податку на додану вартість. При цьому наявним у позивача первинним і розрахунковим документам під час проведення перевірки не була надана належна оцінка, оскільки висновки Акта перевірки сформовані лише на підставі висновків іншого акта - Акта ДПІ у м. Полтаві ГУ Міндоходів у Полтавській області від 10.04.2013р. № 435/22.5-10/36120814 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Рембудкомплект-Плюс». Наразі правомірність оформлення такого Акта ДПІ у м. Полтаві ГУ Міндоходів у Полтавській області від 10.04.2013р. № 435/22.5-10/36120814 спростовано в судовому порядку згідно ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2013р. по справі № 816/2224/13-а.

Відповідач проти позову заперечував, надавши до суду письмові заперечення від 12.06.2014р. № 3400/9/26-53-10-15, додаткові документи. В обґрунтування своїх заперечень представник відповідача посилається на те, що працівником ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП «Графіті-Консалт» (іденти-фікаційний код 33885075) з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість в частині нарахування податкового кредиту за період з 01.05.2012р. по 31.05.2012р. по взаємовідносинам із контрагентом ПП «Рембудкомплект-Плюс» (ідентифікаційний код 36120814), за результатами якої складений Акт від 28.11.2013р. № 1874/26-53-22-04-21/384971. Згідно висновків цього Акта перевірки ПП «Графіті-Консалт» допустило порушення, зокрема, норм . 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження підприємством податку на прибуток за 1-е півріччя2012 року на суму 104 799, 00 грн. внаслідок формування валових витрат за рахунок ПП «РЕМБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС». На думку відповідача, висновки Акта перевірки являються правомірними та ґрунтуються на достовірних і належних доказах, а саме: Акті ДПІ у м. Полтаві ГУ Міндоходів у Полтавській області від 10.04.2013р. № 435/22.5-10/36120814 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «РЕМБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС» (ідентифікаційний код 36120814) з питань правомірності проведених господарських відносин із платниками податків за період лютий 2010 року - лютий 2013 року. За наслідками проведеної перевірки податковою інспекцією було винесено в тому числі оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 19.12.2013р. № 0001392204, що повністю відповідає вимогам податкового законодавства.

В судовому засіданні, призначеному у даній справі на 27 червня 2014 року, представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача 27 червня 2014 року в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

27 червня 2014 року в судовому засіданні судом було ухвалено перейти до письмового провадження.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

В ході судового розгляду було встановлено, що протягом періоду з 15.11.2013р. по 22.11.2013р. згідно з нормами пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, та на підставі Наказу ДПІ від 05.11.2013р. № 855, працівником ДПІ у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП «Графіті-Консалт» (ідентифікаційний код 33885075) з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість в частині нарахування податкового кредиту за період з 01.05.2012р. по 31.05.2012р. по взаємовідносинам із контрагентом ПП «РЕМБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС» (ідентифікаційний код 36120814), за результатами якої складений Акт від 28.11.2013р. № 1874/26-53-22-04-21/384971 (далі - Акт перевірки).

Перелік документів та відомостей (в т.ч. первинних та інших документів позивача), використаних працівником відповідача під час проведення вказаної документальної перевірки міститься на стор. 3 - 4 цього Акта перевірки.

В ході проведення вказаної документальної перевірки перевіряючим були встановлені фінансово-господарські відносини між ПП «Графіті-Консалт» і ПП «Рембудкомплект-Плюс» (ідентифікаційний код 36120814), що здійснювалися на підставі договору від 02.04.2012р. за № 2/04. а умовами цього Договору Замовник (позивач) доручає й надає для перевезення вантажі, а Перевізник (ПП «РЕМБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС») зобов'язується здійснювати їх перевезення автомобільним транспортом у міжміському сполученні на території України.

При цьому згідно п. 1.2 Договору Перевізник зобов'язується доставити надані Замовником вантажі до пункту призначення в установлений Договором строк та видати їх уповноваженій на одержання вантажу особі-вантажоодержувачу, а Замовник зобов'язується вчасно сплатити за перевезення вантажу встановлену плату, відповідно до умов даного Договору та Договору-заявки.

Також, за умовами п. 2.1 і п. 2.2 Договору перевезення здійснюються на підставі товарно-транспортної накладної, належним чином оформленої за формою, встановленою чинним законодавством України. Вартість кожного окремого перевезення та сума оплати послуг перевезення визначається згідно тарифів Замовника, що зазначаються у Договорі-заявці на перевезення або рахунках за перевезення.

До перевірки позивачем були надані наступні первинні документи акти виконаних робіт на загальну суму 598 850, 00 грн. (з ПДВ), податкові накладні на загальну суму 598 850, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 99 808, 32 грн.), рахунки-фактури, оборотно-сальдові відомості по рахункам бухгалтерського обліку 311 і 631, а також банківські виписки і реєстри отриманих податкових накладних.

За результатами вказаних господарських операцій ПП «Графіті-Консалт» сформувало валові витрати за І-е півріччя 2012 року в сумі 499 040, 00 грн. та податковий кредит з податку на додану вартість за звітний період травень 2012 року в сумі 99 808, 00 грн.

Крім того до ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві надійшов Акт ДПІ у м. Полтава ГУ Міндоходів в Полтавській області від 10.04.2013р. № 435/22.5-10/36120814 «Про неможливість проведення перевірки зустрічної перевірки ПП «РЕМБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС», податковий номер 36120814, з питань правомірності проведених господарських відносин із платниками податків за період: лютий 2010 - лютий 2013р.», в тексті якого зазначено, що зустрічну перевірку суб'єкта господарювання провести не виявилося за можливе у зв'язку з відсутність останнього за своїм місцезнаходженням. Також, в тексті цього Акта від 10.04.2013р. № 435/22.5-10/36120814 зафіксовано про направлення запитів до Полтавського ВРЕР ГУМВС України в Полтавській (за № 3441/9/22/5-17 від 20.02.2013р.) та до Реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції (за № 3438/9/22.5-17 від 20.02.2013р.) щодо надання відомостей про зареєстровані за ПП «РЕМБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС» об'єкти рухомого майна (автомобільного транспорту) та нерухомого майна. На вказані запити надійшли офіційні відповіді від 26.02.2013р.№ 627 та від 29.03.2013р. № 1244964 про відсутність інформації про зареєстровані за підприємством автомобілі та нерухоме майно. За даними податкової звітності ПП «РЕМБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС» з податку на прибуток підприємства за 3 - 4-ий квартали 2012 року встановлено відсутність основних фондів, а податкові розрахунки за формою № 1ДФ підприємством за вказані періоди до податкової інспекції не подавалися. За результатами аналізу податкової звітності з податку на додану вартість за період лютий 2010 року - лютий 2013 року були виявлені випадки розбіжностей між задекларованими ПП «Рембудкомплект-Плюс» сумами податкового кредиту і податкових зобов'язань та з відповідними показниками контрагентів-постачальників (-покупців).

Відповідно до висновків цього Акта від 10.04.2013р. № 435/22.5-10/36120814 господарські відносини ПП «РЕМБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС» з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за вказаний період документально не підтверджені.

На підставі вищевикладеного працівник відповідача, в свою чергу, дійшов висновку про відсутність у ПП «Графіті-Консалт» правових підстав для формування ним валових витрат і податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі первинних документів, підписаних від імені ПП «РЕМБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС» за наслідками нереальних господарських операцій.

В розділі 4 «Висновок» Акта перевірки від 28.11.2013р. № 1874/26-53-22-04-21/384971 перевіряючий встановив порушення ПП «Графіті-Консалт» норм п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 та п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4 і п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження підприємством податку на прибуток підприємства за 1-е півріччя 2012 року на суму 104 799, 00 грн. та податку на додану вартість за звітний період травень 2012 року на суму 99 808, 00 грн.

Не погоджуючись з висновками Акта документальної перевірки позивач подав 09.12.2013р. до канцелярії ДПІ письмові заперечення на висновки вказаного Акта перевірки (вих. № 09/1 від 09.12.2013р.) з обґрунтуванням своєї позиції.

Своїм листом від 16.12.2013р. № 11887/10/26-53-22-04-11 відповідач залишив висновки Акта перевірки без змін, а заперечення ПП «Графіті-Консалт» - без задоволення.

19 грудня 2014 року ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві підставі Акта перевірки від 28.11.2013р. № 1874/26-53-22-04-21/384971 прийняла спірне у даній справі податкове повідомлення-рішення за № 0001392204, яким визначило ПП «Графіті-Консалт» суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 130 999, 00 грн., в т.ч. 104 799, 00 грн. - основний платіж, 26 200, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Рішеннями Головного управління Міндоходів у м. Києві від 18.02.2014р. № 1654/10/26-15-10-04-04 та Міністерства доходів і зборів України від 14.04.2014р. № 6670/6/99-99-10-01-15, винесеними за результатом розгляду первинної та повторної скарг ПП «Графіті-Консалт» в тому числі на зазначене вище податкове повідомлення-рішення від 19.12.2013р. № 0001392204, дані скарги позивача були залишені без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення, відповідно - без змін.

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

В розумінні пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Одночасно згідно пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 цього ж Кодексу «господарська діяльність» - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 цього Кодексу).

Згідно абз. 1 п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

При цьому у листі від 02.06.2011р. № 742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів .

Сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011р. № 1936/11/13-11).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

Згідно з п. 2.3 Положення первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

В силу п. 2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про мови в Україні» (п. 1.3 Положення).

Аналіз викладених норм свідчить про те, що валові витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. № 742/11/13-11.

В ході судового розгляду також встановлено, що 02 квітня 2012 року між ПП «Графіті-Консалт» (Замовник) і ПП «РЕМБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС» (Перевізник) був укладений письмовий договір про надання послуг з перевезення вантажів за № 2/04, за умовами якого Перевізник зобов'язується за дорученням Замовника здійснювати перевезення вантажів, наданих Замовником, автомобільним транспортом у міжміському сполученні на території України.

Згідно п. 1.2 цього Договору Перевізник зобов'язується доставити надані Замовником вантажі до пункту призначення в установлений Договором строк та видати їх уповноваженій на одержання вантажу особі - вантажоодержувачу, а Замовник зобов'язується вчасно сплатити за перевезення вантажу встановлену плату, відповідно до умов даного Договору та Договору-заявки.

За умовами п. 2.1 - 2.4 зазначеного Договору перевезення здійснюються на підставі товарно-транспортної накладної, належним чином оформленої за формою, встановленою чинним законодавством України. Вартість кожного окремого перевезення та сума оплати послуг перевезення визначається згідно тарифів Замовника, що зазначаються у Договорі-заявці на перевезення або рахунках за перевезення. При цьому Договір-заявка на перевезення заповнюється за формою, встановленою Замовником, у двох примірниках, з яких перший - видається Перевізнику, а другий - залишається у Замовника. Такі Договори-заявки, зокрема, містять наступні відомості: характер і вид вантажу, його вагу, об'єм, пакування, місце призначення, вантажовідправник і вантажоодержувач (в т.ч. їх адресу та контактний телефон), термін перевезення.

Відповідальність Перевізника за збереження вантажу виникає з моменту приймання вантажу до перевезення і діє до моменту фактичної видачі вантажу вантажоодержувачу (п. 2.8 цього Договору).

Права та обов'язки сторін визначені у п. 3 і 4 Договору.

Розрахунки за надані послуги з перевезення здійснюються відповідно до підписаного Договору заявки та на підставі виставлених рахунків, в національній валюті та в безготівковій формі (шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Перевізника).

Відповідно до письмових пояснень позивача, викладених в тексті поданої позовної заяви, та поясненнях від 04.07.2014р. б/н, що наявні в матеріалах справи, замовлення та придбання у ПП «РЕМБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС» спірних послуг з перевезення вантажів було пов'язано безпосередньо з господарською діяльністю ПП «Графіті-Консалт». Так, протягом 2011-2012 років ПП «Графіті-Консалт» уклало договори надання транспортно-експедиційних послуг з рядом підприємств-замовників (ВАТ «Пиво-безалкогольний комбінат «Радомишль», ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед», ПАТ «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка»). Саме в рамках цих договорів ПП «Графіті-Консалт» було організовано перевезення та експедиція вантажів (продукції) зазначених компаній по території України, у тому числі із залученням автотранспортних засобів ПП «РЕМБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС».

На підтвердження фактів виконання сторонами своїх зобов'язань за вказаним Договором від 02.04.2012р. позивач надав до суду копії наступних документів:

- актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.05.2012р. № ОУ-00233 на суму 7 500, 00 грн. (з ПДВ), від 28.05.2012р. № ОУ-00221 на суму 34 850, 00 грн. (з ПДВ), від 23.05.2012р. № ОУ-00183 на суму 48 500, 00 грн. ( ПДВ), від 17.05.2012р. № ОУ-00134 на суму 43 700, 00 грн. (з ПДВ), від 16.05.2012р. № ОУ-00122 на суму 32 650, 00 грн. (з ПДВ), від 15.05.2012р. № ОУ-00114 на суму 45 400, 00 грн. (з ПДВ), від 14.05.2012р. № ОУ-00103 на суму 37 700, 00 грн. (з ПДВ), від 11.05.2012р. № ОУ-0083 на суму 43 200, 00 грн., від 10.05.2012. № ОУ-0080 на суму 20 550, 00 грн. (з ПДВ), від 10.05.2012р. № ОУ-0079 на суму 50 400, 00 грн. (з ПДВ), від 07.05.2012р. № 0054 на суму 33 900, 0 грн. (з ПДВ), від 07.05.2012р. № ОУ-0053 на суму 56 150, 00 грн. (з ПДВ), від 07.05.2012р. № ОУ-0052 на суму 56 450, 00 грн. (з ПДВ), від 03.05.2012р. № ОУ-0023 на суму 30 500, 00 грн. (з ПДВ), від 03.05.2012р. № ОУ-0022 на суму 57 400, 00 грн. (з ПДВ), всього на загальну суму 598 850, 00 грн. (з ПДВ), оформлених за результатами надання послуг по певним рахункам («послуги з перевезення вантажу» за певними маршрутами). Місце підписання документів - м. Полтава;

- податкових накладних від 14.05.2012р. № 103 на суму 37 700, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 6 283, 33 грн.), від 07.05.2012р. № 53 на суму 56 150, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 358, 33 грн.), від 29.05.2012р. № 233 на суму 7 500, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 250, 00 грн.), від 28.05.2012р. № 221 на суму 34 850, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 5 808, 33 грн.), від 23.05.2012р. № 183 на суму 48 500, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 8 083, 33 грн.), від 17.05.2012р. № 134 на суму 43 700, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 7 283, 33 грн.), від 16.05.2012р. № 122 на суму 32 650, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 5 441, 67 грн.), від 15.05.2012р. № 114 на суму 45 400, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 7 566, 67 грн.), від 11.05.2012р. № 83 на суму 43 200, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 7 200, 00 грн.), від 10.05.2012р. № 80 на суму 20 550, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 3 425, 00 грн.), від 10.05.2012р. № 79 на суму 50 400, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 8 400, 00 грн.), від 07.05.2012р. № 54 на суму 33 900, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 5 650, 00 грн.), від 07.05.2012р. № 53 на суму 56 150, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 358, 33 грн.), від 07.05.2012р. № 52 на суму 56 450, 00 грн. (в т.ч. ПДВ 9 408, 33 грн.), від 03.05.2012р. № 23 на суму 30 500, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 5 083, 33 грн.), від 03.05.2012р. № 22 на суму 57 400, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 566, 67 грн.), всього на загальну суму 655 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 109 166, 65 грн.) ;

- товарно-транспортних накладних, датованих кінцем квітня і травнем 2012 року, та талонів замовника до подорожніх листів, датованих травнем 2012 року. Зі змісту даних документів не вбачається участь ПП «РЕМБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС» в процесі перевезення вантажів, в тому числі від імені позивача, оскільки в усіх цих документах в якості «Автопідприємства» визначено лише ПП «Графіті-Консалт»;

- оригінали виписок Печерської філії ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО 300711) по рахунку ПП «Графіті-Консалт» № 26005052702044 за травень-вересень 2012 року з відомостями про перерахування на адресу ПП «РЕМБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС» коштів на загальну суму 689 390, 00 грн. (з ПДВ) за транспортні послуги на підставі певних рахунків, які натомість суду пред'явлені не були.

Інших первинних документів на підтвердження виконання контрагентом послуг з перевезень вантажів, як то: договорів-заявок на перевезення вантажів, де мають бути зафіксовані відомості про терміни, порядок і спосіб перевезення вантажу, характеристики вантажу (при цьому в призначених судових засідання у даній справі представник позивача не пояснив суду порядок узгодження та здійснення перевезень вантажів без оформлення між сторонами вказаних договорів-заявок); рахунки на оплату послуг з перевезення, на підставі яких здійснювалося перерахування коштів за даними банківських виписок, та/або затверджені Замовником тарифи на перевезення вантажів; документів на підтвердження руху матеріальних цінностей (вантажів) між Замовником (позивачем) і Перевізником; довіреностей вантажоодержувачів на право отримання товарно-матеріальних цінностей, а також документів на підтвердження оформлення відряджень посадових осіб Замовника до міста Полтава для підписання первинних документів, та інших документів, позивачем суду надано не було.

При цьому представником відповідача в обґрунтування своїх заперечень проти поданого позову, суду були надані відомості з електронної бази даних «АІС «Автомобіль» ДАІ МВС України» щодо відсутності зареєстрованих за ПП «РЕМБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС» будь-яких автомобільних транспортних засобів.

Згідно норм пп. 70.16.2 п. 70.16 ст. 70 ПК України та положень Порядку подання органам державної податкової служби інформації про платників податків, об'єкти оподаткування та об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, для забезпечення ведення їх обліку, а також обчислення та справляння податків і зборів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2011 року № 1386, надані відповідачем відомості про зареєстровані транспортні засоби та їх власників носять цілком офіційний характер, оскільки така інформація надходить до органів Міндоходів і зборів України безпосередньо від органів внутрішніх справ відповідно до названого Порядку.

З урахуванням вище наведеного та за результатами дослідження наданих позивачем документів по господарським операціям з ПП «РЕМБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС» суд прийшов до висновку про відсутність можливості встановити господарські операції та їх реальність, до яких залучалося назване підприємство в якості Перевізника.

Додатково на підтвердження правомірності заявлення своїх позовних вимог позивач надав суду наступні документи: копії свого статуту та довідки органу статистики відносно ПП «Графіті-Консалт» станом на 14.03.2012р.; копію договору про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом від 30.12.2011р.№ У-220-11, укладений між позивачем (як Експедитором) та Іноземним підприємством «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» (Замовником) щодо надання транспортно-експедиційних послуг з організації та забезпечення перевезення вантажів автомобільним транспортом по території України; оригінали банківських виписок по особовому рахунку за травень-вересень 2012 року з відомостями про отримання сум коштів від підприємств-замовників транспортно-експедиційних послуг, та ін.

Однак, суд критично ставиться до даних документів, оскільки зі змісту таких документів не вбачається причинно-наслідковий зв'язок між спірним правочином (а саме: договором про надання послуг з перевезення вантажів від 02.04.2012р. за № 2/04) та наведеними первинними та іншими документами, оформленими (отриманими) ПП «Графіті-Консалт» в ході здійснення господарської діяльності, оскільки такі документи не містять жодних відомостей про надання спірних послуг з перевезення вантажів саме підприємством ПП «РЕМБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС», або його участі в такому процесі.

Враховуючи вищенаведений аналіз наявних в матеріалах справи первинних документів, що були надані позивачем, судом вбачається, що позивачем ні під час проведення документальної перевірки, ні в ході розгляду даної справи в суді, не були надані документи, зокрема первинні, які б підтверджували як факти дійсного надання підприємствами ПП «РЕМБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС» послуг з перевезення вантажу на користь позивача, так наявність зв'язку таких операцій з господарською діяльністю ПП «Графіті-Консалт».

З огляду на те, що позивачем не підтверджено реальність фінансово-господарських операцій з його контрагентом (ПП «РЕМБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС») належними первинними і розрахунковими документами та зв'язок їх з його господарською діяльністю, суд дійшов висновку про правомірність донарахування контролюючим органом позивачу суми податку на прибуток приватних підприємств із застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням від 19.12.2013р.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, у зв'язку з чим адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст.ст. 69 - 71, ст. 94, ст.ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Графіті-Консалт» відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст.ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова