Постанова

від 11.08.2014 по справі 815/3726/14

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/3726/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2014 року 12 год. 47 хв. м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Корой С.М.

судді Тарасишиної О.М.

судді Єфіменка К.С.

секретар судового засідання Філіппова Ю.В.

за участю сторін:

представника позивача - Денова Г.В. (за довіреністю)

представника відповідача Державної реєстраційної служби України

- Голоцван Є.О. (за довіреністю)

відповідача державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Корюк Тетяни Василівни - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Южненської міської ради Одеської області до державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Корюк Тетяни Василівни, Державної реєстраційної служби України про визнання незаконним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Южненської міської ради Одеської області до державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Корюк Тетяни Василівни, Державної реєстраційної служби України, в якому позивач просить суд визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Корюк Тетяни Василівни про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 12863974 від 06.05.2014 року; зобов'язати Державну реєстраційну службу України зареєструвати за Южненською міською радою Одеської області право власності на земельну ділянку площею 0,025 га (кадастровий номер - 5111700000:02:007:0084), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

У своєму позові позивач зазначив, що постановою Київського районного суду Одеської області від 29.02.2008 року у справі № 2-а-248 за ОСОБА_5 визнано право власності на земельну ділянку площею 0,025 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а також зобов'язано Одеську регіональну філію державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах» зареєструвати за нею право власності на зазначену земельну ділянку. На підставі цього рішення суду ОСОБА_5 видано державний акт на вищезгадану земельну ділянку, внаслідок чого, на думку позивача, Южненська міська рада незаконно була позбавлена права власності на вищезгадану земельну ділянку. Крім того, вказана земельна ділянка на підставі договору купівлі-продажу перейшла у власність ОСОБА_6, який отримав відповідний державний акт на право власності на земельну ділянку. Водночас, ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2009 року постанова Київського районного суду м. Одеси від 29.02.2008 року скасована, а провадження у справі закрито. 24.06.2011 року Южним міським судом Одеської області прийнято заочне рішення у справі № 2-222/11, яким скасовані вищезгадані акти на право власності на земельну ділянку та визнано недійсними відповідні договори купівлі-продажу, а також витребувано від ОСОБА_6 на користь Южненської міської ради земельну ділянку, площею 0,025 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, яка належить йому на підставі відповідного державного акта. Зазначене рішення набрало законної сили на підставі ухвали Апеляційного суду Одеської області від 22.05.2013 року. На виконання зазначеного судового рішення земельна ділянка була фактично передана у власність Южненської міської ради Одеської області, що, на думку позивача, свідчить про те, що він є власником цієї земельної ділянки. Поряд з цим, як повідомив позивач, право власності на цю земельну ділянку досі зареєстровано за ОСОБА_6, чим не забезпечено виконання рішення суду, яке набрало законної сили. З урахуванням наведеного позивач звернувся до Реєстраційної служби Южненського міського управління юстиції Одеської області із заявою про державну реєстрацію права власності на відповідну земельну ділянку, однак 13.03.2014 року йому відмовлено у державній реєстрації прав та їх обтяжень із зазначенням, що в Державному реєстрі прав відсутні відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження. 09.04.2014 року позивач повторно звернувся до Реєстраційної служби із заявою про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, а 06.05.2014 року державним реєстратором прийнято рішення про відмову у такій реєстрації, в якому зазначено про відсутність підтвердження поданими документами права власності територіальної громади м. Южного, а також про невідповідність поданих документів вимогам та неможливість встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують. Позивач не погоджується із відповідним рішенням, посилаючись на норми чинного законодавства, якими визначено, що рішення суду, яке набрало законної сили, є правовстановлюючим документом, що підтверджує виникнення права власності на нерухоме майно і є підставою для проведення державної реєстрації, при цьому наголошує, що поданим ним для реєстрації права власності судовим рішенням поновлено право власності Южненської міської ради на відповідну земельну ділянку, тоді як право власності не виникало на підставі цього судового рішення, у зв'язку з чим позивач вважає безпідставним направлення його заяви на розгляд Укрдержреєстру.

У своїх поясненнях від 31.07.2014 року (а.с.86-88) позивач також вказав, що зазначена земельна ділянка є власністю Южненської міської ради Одеської області, виходячи з положень ст. 83 Земельного кодексу України, згідно з якою землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю, у якій перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності. Зазначене позивач також підтверджує довідка про кількісні характеристики земельної ділянки, розподілення земель між власниками і користувачами (за даними форми 6-зем), видана управлінням Держеземагенства у Комінтернівському районі Одеської області 0.07.2014 року, а також висновками суду у вищезгаданих судових рішеннях, яким встановлено факт належності земельної ділянки до власності територіальної громади м. Южного.

Відповідач державний реєстратор прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Корюк Тетяна Василівна надала до суду заперечення (а.с.79-80), в яких зазначила, що у прийнятому нею рішенні від 06.05.2014 року № 12863974 зазначені обставини, які стали підставою для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень відповідно до ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Відповідач наголосила, що згідно з положеннями ст. 9 цього Закону державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяжень, а згідно з пп. 3 п. 95 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року № 868, державний реєстратор встановлює наявність (відсутність) записів про обтяження речових прав на нерухоме майно в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. Оскільки під час розгляду заяви позивача встановлено наявність зареєстрованих обтяжень на земельну ділянку, здійснити її реєстрацію не вбачалось можливим.

Відповідач Державна реєстраційна служба України надав до суду заперечення (а.с. 90-92), в яких зазначив, що зобов'язавши провести державу реєстрацію права власності на нерухоме майно, суд фактично вирішить питання про визнання права власності на нерухоме майно за позивачем, що не відноситься до компетенції адміністративного суду, звернувши увагу, що діючим законодавством встановлена процедура прийняття відповідних рішень державними реєстраторами та суд не може підміняти компетенцію уповноваженого на такі дії органу, втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та обґрунтування адміністративного позову у повному обсязі.

Представник відповідача Державної реєстраційної служби України заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на доводи, викладені ним у запереченнях проти позову.

Відповідач державний реєстратор прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Корюк Тетяна Василівна у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце проведення судового засідання сповіщена належним чином, до суду надійшло від неї клопотання про розгляд справи за її відсутністю.

Суд, заслухавши осіб, що з'явились в судове засідання, дослідивши доводи адміністративного позову, заперечень проти нього, пояснення сторін, наявні матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, встановив наступне.

Заявою від 09.04.2014 року уповноважений представник Южненської міської ради Одеської області звернувся до Реєстраційної служби Южненського міського управління юстиції Одеської області з проханням здійснити державну реєстрацію переходу права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 5111700000:02:007:0084, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 30).

До вищезгаданої заяви серед правовстановлюючих документів додано заочне рішення Южненського міського суду Одеської області від 24.06.2011 року у справі № 2-222/11, ухвалу Южненського міського суду Одеської області від 10.09.2013 року у справі № 1619/1305/13-ц про виправлення описки, акт державного виконавця про передачу майна від 28.11.2011 року, а також витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 18.02.2014 року серії НВ № 5100920342014, виданий управлінням Держземагенства у Комінтернівському районі Одеської області.

Рішенням від 06.05.2014 року № 12863974 державний реєстратор прав на нерухоме майно Корюк Т.В. відмовлено у державній реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки 5111700000:02:007:0084, за суб'єктом Южненська міська рада Одеської області. (а.с. 106). Підставами для відмови у державній реєстрації у вказаному рішенні визначено те, що поданими заявником документами факт виникнення права власності за територіальною громадою на заявлений об'єкт нерухомого майна не підтверджується, а також те, що на заявлений об'єкт нерухомості накладено арешт, внаслідок чого подані документи не відповідають вимогам та не надають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ч. 1 ст. 2 вказаного Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з ч. 5 ст. 3 цього Закону державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 1 ст. 6 Закону встановлено, що систему органів державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку (далі - органи державної реєстрації прав).

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 8 Закону до повноважень органу державної реєстрації прав відноситься проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень або відмова у їх реєстрації.

При цьому відповідно до п. 1 наказу Міністерства юстиції України від 02.04.2013 року

№ 607/5 «Про заходи щодо взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб» у разі подання до структурних підрозділів територіальних органів Мін'юсту, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру, заяв щодо державної реєстрації права власності або інших речових прав на нерухоме майно (далі - речові права на нерухоме майно), що виникають на підставі рішень судів, що набрали законної сили, де однією із сторін є юридична особа, та/або інший суб'єкт господарювання, та/або фізична особа - підприємець (крім випадків державної реєстрації права власності на підставі рішень судів у справах про спадкування); на підставі договорів іпотеки, що містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя; на підприємства як єдині майнові комплекси; на новосформовані земельні ділянки лісогосподарського, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення, водного та природно-заповідного фонду загальною площею понад 1 га; на земельні ділянки загальною площею понад 1 га, які відводяться за рахунок земель лісогосподарського, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення, водного та природно-заповідного фонду (у тому числі із зміною цільового призначення); на підставі договорів про інвестування та/або договорів про спільну діяльність, однією із сторін у яких є держава в особі органу управління майном або територіальна громада в особі відповідного органу місцевого самоврядування або підприємства, установи, організації державної чи комунальної форми власності (крім випадків державної реєстрації права власності на об'єкти житлової нерухомості за фізичними особами); на об'єкти нерухомого майна загальною площею понад 5000 кв. метрів, що розташовані на земельній ділянці, рішення щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно приймаються державними реєстраторами прав на нерухоме майно Укрдержреєстру відповідно до додатка до цього наказу.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 9 Закону державний реєстратор поряд з іншими повноваженнями встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Положеннями ст. 15 зазначеного Закону передбачено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Державна реєстрація прав (надання відмови в ній) проводиться у строк, що не перевищує п'яти робочих днів (крім випадків, установлених частиною сьомою цієї статті) з дня надходження до органу державної реєстрації прав заяви про таку реєстрацію і передбачених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до нього, документів, необхідних для її проведення.

Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також порядок надання інформації з Державного реєстру прав встановлює Кабінет Міністрів України.

Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 р. № 868.

Згідно з п. 8 цього Порядку для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст. Заява подається окремо щодо кожного об'єкта нерухомого майна.

Пунктом 36 Порядку встановлено, що для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком.

Виходячи з положень п. 37. Порядку, документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є:

1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно чи його дублікат;

2) свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;

3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;

4) видані нотаріусом свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікати;

5) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до закону;

6) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дублікат;

7) свідоцтво про право власності на нерухоме майно чи його дублікат, видані до 1 січня 2013 р. органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією;

8) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;

9) державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право власності на землю, державний акт на право власності на земельну ділянку або державний акт на право постійного користування землею;

10) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

11) ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди;

12) заповіт, яким установлено сервітут на нерухоме майно;

13) закон, яким установлено сервітут на нерухоме майно;

14) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації;

15) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;

16) інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Поряд з цим, відповідно до п. 44 Порядку для проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку державної або комунальної власності заявник подає витяг з Державного земельного кадастру про таку земельну ділянку.

При цьому абзацом другим цього пункту зауважено, що державна реєстрація права власності держави чи територіальної громади на земельні ділянки, які сформовані із земель державної чи комунальної власності, проводиться одночасно з державною реєстрацією речового права на таку земельну ділянку, що є похідним від права власності, на підставі рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у користування.

Таке рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у користування може бути подане правонабувачем (користувачем, орендарем), який у такому випадку є уповноваженою особою власника земельної ділянки, одночасно із заявою про державну реєстрацію речового права, що є похідним від права власності.

Як вбачається з пояснень, наданих представником позивача у судовому засіданні, документом, який визначає право власності територіальної громади м. Южного в особі Южненської міської ради, з приводу державної реєстрації якого до Реєстраційної служби подано відповідну заяву, є рішення суду, яке набрало законної сили щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

За таких обставин, суд вважає необґрунтованими доводи позивача про протиправність направлення його заяви про державну реєстрацію прав на нерухоме майно до Державної реєстраційної служби України, адже, як зазначалось вище, відповідно до п. 1 наказу Міністерства юстиції України від 02.04.2013 року № 607/5 «Про заходи щодо взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб» у разі подання до структурних підрозділів територіальних органів Мін'юсту, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру, заяв щодо державної реєстрації права власності або інших речових прав на нерухоме майно (далі - речові права на нерухоме майно), що виникають на підставі рішень судів, що набрали законної сили, де однією із сторін є юридична особа, та/або інший суб'єкт господарювання, та/або фізична особа - підприємець (крім випадків державної реєстрації права власності на підставі рішень судів у справах про спадкування), рішення щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно приймаються державними реєстраторами прав на нерухоме майно Укрдержреєстру.

Поряд з цим, досліджуючи зміст поданого для державної реєстрації права власності на вищезгадану земельну ділянку, суд встановив, що заочним рішенням Южного міського суду Одеської області від 24.06.201 року у справі № 2-222/11 за позовом прокурора м. Южного Одеської області в інтересах держави у особі Южненської міської ради Одеської області до відділу Держкомзему у м. Южному Одеської області, Одеської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України», ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання недійсним та скасування актів на право власності на земельну ділянку та визнання договору купівлі-продажу недійсним задоволено вимоги прокурора, а саме, поряд з іншими вимогами в тому числі визнано недійсним та скасовано державний акт серії ЯЖ № 312138 від 15.08.2008 року, виданий ОСОБА_5 на право власності на земельну ділянку площею 0,025 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; визнано недійсним договір купівлі-продажу ВКМ № 619408 від 08.10.2008 року, зареєстрований в реєстрі за номером 2397, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 земельної ділянки площею 0,025 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; визнано недісним та скасовано державний акт серії ЯЖ № 707628 від 25.11.2008 року, виданий ОСОБА_6 на право власності на земельну ділянку площею 0,025 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; а також витребувано у ОСОБА_6 на користь Южненської міської ради Одеської області земельну ділянку площею 0,025 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить йому на підставі державного акта серії ЯЖ № 707628, реєстраційний номер 010851100043 (а.с. 17-21).

Вищевказане рішення суду залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 22.05.2013 року у справі № 22-ц/785/652/13 (а.с. 22-25).

На виконання вищезгаданого рішення суду Южним міським судом Одеської області видано виконавчий лист щодо витребування від ОСОБА_6 на користь Южненської міської ради Одеської області земельну ділянку площею 0,025 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить йому на підставі державного акта серії ЯЖ № 707628, реєстраційний номер 010851100043 (а.с. 26), внаслідок якого відповідна земельна ділянка була повернута Южненській міській раді Одеської області, що підтверджується відповідним актом державного виконавця (а.с. 27) та постановою про закінчення виконавчого провадження (а.с. 28).

Водночас, виходячи з положень пп. 10 п. 37 вищезгаданого Порядку, правовстановлювальним документом може бути не будь-яке судове рішення, яке набрало законної сили, а лише судове рішення щодо права власності та інших речових прав на відповідне нерухоме майно. Проте, поданим позивачем судовим рішенням не визнавалось право власності Южненської міської ради на відповідну земельну ділянку, а лише вирішено питання про повернення відповідної земельної ділянки на користь Южненської міської ради як особі, яка є власником такої земельної ділянки. З огляду на вищезазначене таке рішення суду не може розглядатись як правовстановлювальний документ, що визначає право власності Южненської міської ради на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 5111700000:02:007:0084. Належність відповідної земельної ділянки до власності територіальної громади м. Южного, як зазначає сам позивач у наданих до суду поясненнях, визначається положеннями Земельного кодексу України, відповідно до якого у комунальній власності (власності територіальних громад сіл, селищ, міст) перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності (ст. 83).

Поряд з цим, з приписів п. 44 Порядку вбачається, що державна реєстрація права власності територіальної громади на земельні ділянки, які сформовані із земель державної чи комунальної власності, проводиться одночасно з державною реєстрацією речового права на таку земельну ділянку, що є похідним від права власності, на підставі рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у користування. Однак, позивачем до суду не надано будь-яких рішень відповідної ради про передачу земельної ділянки у користування, що передбачало б проведення державної реєстрації права власності на таку ділянку одночасно із відповідним речовим правом.

Крім того, з наданої до суду інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна вбачається, що у Державному реєстрі іпотек зареєстровано іпотеку на вказану земельну ділянку, іпотекодержавтелем якої визначено сторонню фізичну особу, а іпотекодавцем - ОСОБА_6 із строком виконання іпотеки у розмірі 30000,00 грн. у термін до 28.10.2009 року, а у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна наявний арешт цієї земельної ділянки, обтяжувачем якого також визначено сторонню фізичну особу на підставі ухвали Київського районного суду м. Одеси (а.с. 107-109).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, а згідно з п. 5 цієї норми Закону - якщо заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону.

Таким чином, подане державному виконавцю рішення суду не надає змоги встановити відповідність заявлених прав цьому документу, а наявність зареєстрованих обтяжень на об'єкт нерухомості, щодо якого позивачем подано заяву про державну реєстрацію речового права, унеможливлює проведення державної реєстрації на відповідну земельну ділянку за іншими особами. При цьому суд критично оцінює твердження представника позивача про те, що відповідні обтяження зареєстровані на виконання судових рішень, постановлених в ході судового розгляду по справі в інтересах Южненської міської ради Одеської області, оскільки таке твердження спростовується самим змістом наведених обтяжень, які накладені на користь іншої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив, що позивачем під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 5111700000:02:007:0084, не дотримано встановлений чинним законодавством порядок державної реєстрації речових прав на об'єкти нерухомості, що свідчить про недоведеність ним належними доказами у справі заявлених у позові вимог, а наявність обтяжень на відповідну земельну ділянку є чинником, що виключає можливість задоволення позовних вимог про зобов'язання Державної реєстраційної служби України зареєструвати за Южненською міською радою Одеської області право власності на цю земельну ділянку.

На підставі встановленого, керуючись приписами ст.ст. 11, 162 КАС України, суд вважає, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 6, 9, 11, 69-72, 86, 94, 158-163, 167,186, 254 КАС України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Южненської міської ради Одеської області до державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Корюк Тетяни Василівни, Державної реєстраційної служби України про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Корюк Тетяни Василівни про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 12863974 від 06.05.2014 року та зобов'язання Державної реєстраційної служби України зареєструвати за Южненською міською радою Одеської області право власності на земельну ділянку площею 0,025 га (кадастровий номер - 5111700000:02:007:0084), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - відмовити.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 11.08.2014 року.

Головуючий суддя С.М.Корой

Суддя О.М. Тарасишина

Суддя К.С. Єфіменко

У задоволенні адміністративного позову Южненської міської ради Одеської області до державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Корюк Тетяни Василівни, Державної реєстраційної служби України про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Корюк Тетяни Василівни про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 12863974 від 06.05.2014 року та зобов'язання Державної реєстраційної служби України зареєструвати за Южненською міською радою Одеської області право власності на земельну ділянку площею 0,025 га (кадастровий номер - 5111700000:02:007:0084), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - відмовити.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 11.08.2014 року.

Суддя С.М. Корой

11 серпня 2014 року.