Постанова

від 06.08.2014 по справі 816/2808/14

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

           ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 серпня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/2808/14 Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді –          Довгопол М.В., за участю: секретаря судового засідання –        Кулик - Куличок О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Лохвицької об'єднаної  державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Публічного акціонерного товариства "Лохвицький райагропостач" про стягнення коштів, - В С Т А Н О В И В: 21 липня 2014 року  Лохвицька об'єднана  державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства "Лохвицький райагропостач" про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу  з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 243 236 грн 73 коп., посилаючись на несплату відповідачем узгоджених грошових зобов'язань у встановлений Податковим кодексом України строк.           Представник позивача у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи у його відсутність           Відповідач явку свого уповноваженого представника у судове засідання також не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про наявність поважних причин неприбуття не повідомив, заперечень проти позову не подав.             За приписами частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. З огляду на викладене, суд  вважав за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін.           Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.           Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Лохвицький райагропостач" (ідентифікаційний код 00906597) зареєстроване як юридична особа 16.09.1996, відомості про яку внесено до Єдиного державного реєстру 14.09.2005 /а.с.7 - 9/.           Відповідач перебуває на обліку в Лохвицькій ОДПІ Головного управління Міндоходів у Полтавській області як платник податків з 16.09.1996, про що свідчить довідка, яка наявна в матеріалах справи /а.с. 11/.           16.06.2014 ПАТ "Лохвицький райагропостач" подано до Лохвицької ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за травень  2014 року, в якій самостійно визначено суму податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), що підлягає сплаті,  у розмірі 4 273 грн /а.с.13 - 14/.        15.07.2014 відповідачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за липень 2014 року у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за  лютий 2014 рік, в якому  самостійно визначено суму податку на додану вартість у розмірі 226965 грн та  суму штрафу у зв'язку з виправленням помилки в розмірі 6809 грн  /а.с.15-16/.           Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.         Згідно положень пункту 50.1. статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.       Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:     а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;     б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.     Пунктом 56.11 статті 56  Податкового кодексу України передбачено, що  грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню.           Відповідно до  пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.          Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Таким чином, сума несплаченого відповідачем грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), визначена податковою декларацією за травень 2014 рік та уточнюючим розрахунком, поданим у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за  лютий 2014 рік,  в розмірі 238047 грн., є сумою податкового боргу відповідача.          Відповідно до  пункту 129.1.2. статті 129 Податкового кодексу України у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) нараховується пеня.      Згідно пункту 129.4. статті 129 Податкового кодексу України  пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.             Позивачем відповідно до п. 121.2. статті 121 Податкового кодексу України нараховано відповідачу пеню у сумі 5189 грн 73 коп.           Судом встановлено, що у строки, встановлені пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання, визначене у декларації з податку на додану вартість за травень 2014 рік з урахуванням уточнюючого розрахунку за липень 2014 року у зв'язку з виправленням помилок за лютий 2014 року, суму штрафу та пені відповідачем не сплачено, у зв'язку з чим  станом на дату розгляду справи за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість в сумі 243 236 грн 73 коп., з них 5189 грн 73 коп. - пеня,  що підтверджується витягом з облікової картки /а.с.34-36/.           Згідно  пункту 59.1. статті 59 Податкового Кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.                              На виконання приписів вказаної норми на адресу відповідача направлено вимогу № 24-25 від 13.03.2014 про сплату податкового боргу у розмірі 3 799 грн 01 коп, яку відповідач отримав 13.03.2014, про що свідчить підпис заступника правління /а.с.18/.           Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.       У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).                    Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.          Згідно пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.                      Пунктом 41.1 статті 41 Податкового кодексу України визначено, що контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.           З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з рахунків Публічного акціонерного товариства "Лохвицький райагропостач" коштів в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в  сумі 243 236 грн 73 коп є обґрунтованими та підлягають задоволенню.                   Згідно частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.           На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,- П О С Т А Н О В И В: Адміністративний позов Лохвицької об'єднаної  державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Публічного акціонерного товариства "Лохвицький райагропостач"  про стягнення коштів задовольнити. Стягнути з розрахункових рахунків Публічного акціонерного товариства "Лохвицький райагропостач" (ідентифікаційний код 00906597) кошти в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів, (робіт, послуг) в розмірі 243 236 грн 73 коп (двісті сорок три тисячі двісті тридцять шість гривень сімдесят три копійки) до Державного бюджету на розрахунковий рахунок №31117029700239, банк отримувача: ГУДКСУ в Полтавській області, код платежу 14010100, МФО 831019, ЗКПО 37953557.           Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160  Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.           Повний текст постанови складено 11 серпня 2014 року.           Суддя                                                                                М.В. Довгопол