Ухвала

від 04.08.2014 по справі 2а-14553/12/2070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" серпня 2014 р. м. Київ К/800/40868/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Моторного О.А. - головуючого,

Борисенко І.В.,

Голубєвої Г.К.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2013

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2013

у справі № 2а-14553/12/2070

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Восток-строй"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень , -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2013, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2013, позовні вимоги задоволено: скасовано податкові повідомлення-рішення від 31.07.2012 №0006232305 та №0006243305.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представники сторін в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

У зв'язку з цим, касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної податковим органом позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ "Восток-Строй" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з Виробничим кооперативом "Червонозаводський" за період з 01.03.2011 по 31.12.2011, складений акт від 06.07.2012 №2520/2204/31635673, у висновках якого зафіксовано порушення позивачем вимог:

- п. 138.8 ст. 138, ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ зі змінами та доповненнями, в результаті чого підприємством завищено витрати за 1-4 квартал 2011 всього у сумі 10117255,00 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 2331943,00 грн.;

- п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст.198, п. 200.1, п.200.2, п.200.3 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ, в результаті чого підприємством завищено податковий кредит за період з 01.03.2011 по 31.12.2011 на загальну суму 1220548,00 грн.

На підставі зазначеного акта перевірки, відповідачем 31.07.2012 прийняті спірні податкові повідомлення-рішення:

- № 0006232305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 2331944,00 грн., в тому числі за основним платежем на 2331943,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1,00 грн.;

- № 0006242305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1830822,00 грн., в тому числі за основним платежем на 1220548,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 610274,00 грн.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про скасування вказаних повідомлень-рішень, враховуючи наступне.

Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів /послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як було вірно встановлено судами, факт виконання робіт, визначених у договорах підряду, укладених позивачем з його контрагентом - ВК "Червонозаводський", підтверджується наявними в матеріалах справи: актами прийняття виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в; довідками про вартість виконаних будівельних робіт/та витрат, договірною ціною до договорів, локальним кошторисом, відомостями ресурсів до локального кошторису, розрахунками загальновиробничих витрат до локального кошторису.

Також, позивачем були укладені з ВК "Червонозаводський", за умовами яких останній (постачальник) зобов'язується на виконання письмових заявок покупця, закупати та передавати у власність, а покупець прийняти та оплачувати матеріали, необхідні для матеріально технічної комплектації робіт.

В матеріалах справи наявні податкові накладні, на підтвердження здійснення господарських операцій, які містять всі обов'язкові реквізити податкової накладної, визначені статтею 201 Податкового кодексу України

Крім того, позивачем до матеріалів справи надано первинні документи, якими підтверджується факт використання отриманих ним робіт з метою отримання прибутку, що в свою чергу, підтверджує факт здійснення господарської операції.

Подальше використання, придбаних у ВК "Червонозаводський", матеріальних цінностей на об'єктах підтверджується наданими до матеріалів справи копіями матеріальних звітів, довідками про вартість виконаних підрядних робіт, актами здачі приймання виконаних підрядних робіт, відомостями ресурсів.

На підтвердження знаходження за юридичною адресою ВК "Червонозаводський" та наявності в контрагента позивача складських приміщень позивачем надано копії договору оренди офісного приміщення.

На підтвердження наявності персоналу та спростування висновків, викладених в акті перевірки щодо відсутності персоналу, в матеріалах справи наявні довідка за формою 1-ДФ, цивільно-правові угоди та акти виконаних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач за придбані товари (послуги) у контрагента - ВК "Червонозаводський" розрахувався грошовими коштами у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками та не заперечується відповідачем.

В матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з ВК "Червонозаводський", що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

Слід зазначити, що чинне законодавство не ставить в залежність право на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

З урахуванням наведеного, у відповідача були відсутні підстави для визначення позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, у зв'язку з чим судами правомірно скасовані спірні податкові повідомлення-рішення від 31.07.2012 №0006232305 та №0006243305.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись ст. ст. 222-224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2013 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний Судді (підпис) І.В. Борисенко (підпис) Г.К. Голубєва