Постанова

від 07.08.2014 по справі 910/870/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2014 року Справа № 910/870/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Кота О.В. суддівКочерової Н.О. Саранюка В.І. - доповідача у справі розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" на рішення від та на постанову відгосподарського суду міста Києва 31.03.2014 Київського апеляційного господарського суду 17.06.2014 у справі господарського суду№ 910/870/14 міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Металагротрейд" до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Національний банк України провизнання договору недійсним за участю представників сторін:

від позивача - Коханевич В.Г., Булах Ю.І.

від відповідача-1 - не з'явилися

від відповідача-2 - Погорєлов А.П.

від третьої особи - не з'явилися

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Металагротрейд" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" про визнання недійсним правочину про відступлення права вимоги за кредитним договором № 31/КВ-08 від 11.04.2008.

В уточненнях до позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Металагротрейд" просило визнати недійсним пункт 52 Додатку № 1 "Перелік непроданих активів Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк", які передаються в управління" до Договору про передавання в управління непроданих активів від 05.09.2013 № 31-Л, укладеного між ТОВ "Український промисловий банк", ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" та Національним банком України.

Рішенням господарського суду міста Києва від 31.03.2014 у справі № 910/870/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2014, задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Металагротрейд" (Позивач), визнано недійсним правочин, викладений у пункті 52 Додатку № 1 "Перелік непроданих активів ТОВ "Укрпромбанк", які передаються в управління" до Договору про передавання в управління непроданих активів від 05.09.2013 № 31-Л, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" та Національним банком України. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк"(Відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" (Відповідач-2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Металагротрейд" по 609,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення господарського суду міста Києва від 31.03.2014, постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2014 у справі № 910/870/14 та прийняти нове рішення, яким відмовити Позивачу в задоволенні позовних вимог.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, зокрема статей 16, 203, 215, 1029, 1033 Цивільного кодексу України, статей 32, 43 Господарського процесуального кодексу України.

31.07.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю "Металагротрейд" надало суду касаційної інстанції заперечення на касаційну скаргу, в якій просило залишити без змін рішення господарського суду міста Києва від 31.03.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2014 у справі № 910/870/14.

Заслухавши пояснення представників Позивача, Відповідача-2, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 11.04.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Металагротрейд" (Позичальник) укладено кредитний договір № 31/КВ-08 на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії, за умовами якого Банк відкрив Позичальнику відновлювальну відкличну мультивалютну кредитну лінію та в її межах зобов'язався надати кошти в сумі еквівалентній 200 000 дол. США на строк кредитування - з 11.04.2008 по 10.04.2011, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 13,25% річних у доларах США, 11,5% річних у євро, 19% річних у гривні.

05.09.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" в особі ліквідатора Раєвського К.Є. (Установник управління), Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" (Управитель) та Національним банком України укладено договір № 31-Л про передання в управління непроданих активів від 05.09.2013.

Відповідно до пункту 1.1 договору, Установник управління передає в управління Управителеві активи, наявні на балансі Установника управління на дату укладення цього договору (Активи), а Управитель приймає в управління Активи і зобов'язується вживати всіх необхідних заходів для задоволення вимог кредиторів Установника управління (Вигодонабувачі) за рахунок Активів. Перелік Активів наведено в додатку 1 до цього договору. Вигодонабувачами за договором є кредитори Установника управління, які на дату підписання договору внесені до Переліку (реєстру) вимог кредиторів Установника управління, та кредитори, вимоги яких виникли під час здійснення ліквідаційної процедури Установника управління та розрахунки з якими не проведенні.

Пунктом 1.2 договору встановлено, що Управитель є довірчим власником отриманих в управління Активів. До Управителя не переходить право власності на Активи. Обмеження права довірчої власності Управителя встановлюється цим договором і законодавством України.

У пункті 2.2 договору передбачені обов'язки Управителя, зокрема, здійснювати належне та ефективне управління Активами особисто та виключно в інтересах Вигодонабувачів, здійснювати погашення вимог Вигодонабувачів у черговості відповідно до переліку Вигодонабувачів, після завершення процедури управління Активами надати до Національного банку України аудиторський висновок про діяльність Управителя з управління Активами.

Згідно з пунктом 2.4 Управитель має право, зокрема бути процесуальним правонаступником Установника управління в справах, однією із сторін (учасників) яких є Установник управління, а також правонаступником виконавчих проваджень, однією із сторін (учасників) яких є Установник управління.

Крім того, пунктами 5.7, 5.8 договору передбачено, що розрахунки з Вигодонабувачами проводяться в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки Вигодонабувачів згідно з Переліком Вигодонабувачів. У разі накопичення Управителем суми, що перевищує вимоги всіх наведених у переліку Вигодонабувачів, або відмови Вигодонабувача від отримання коштів, Управитель звертається до Національного банку України, який приймає рішення про порядок та передавання активів власникам ліквідованого банку.

У пункті 3.1 договору встановлено, що Управитель одержує винагороду за здійснення управління Активами в розмірі 10 відсотків від суми надходження на накопичувальний рахунок Управителя, відкритий у Національному банку України, з яких 80 відсотків щомісяця перераховуються на поточний рахунок, визначений Управителем, а решта - 20 відсотків після повного виконання Управителем усіх зобов'язань за цим договором.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Металагротрейд" мотивовані відсутністю заборгованості у Товариства з обмеженою відповідальністю "Металагротрейд" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" за кредитним договором № 31/КВ-08 від 11.04.2008. ТОВ "Український промисловий банк" не мало права здійснювати відступлення права вимоги неіснуючих зобов'язань Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал".

Суди попередніх інстанцій задовольнили позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Металагротрейд".

Судові рішення мотивовані нормами статей 203 Цивільного кодексу України, окрема суди зазначають, що правочин, а саме пункт 52 Додатку № 1 "Перелік непроданих активів Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" від 05.09.2013 № 31-Л в момент укладення не був спрямований на реальне настання правових наслідків, оскільки були відсутні зобов'язання з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Металагротрейд" за кредитним договором № 31/КВ-08 від 11.04.2008.

Суди посилаються на рішення господарського суду міста Києва від 08.08.2012 у справі № 35/93-34/115-2012, яким відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Металагротрейд" 126 993,66 грн. заборгованості за кредитним договором № 31/Кв-08 від 11.04.2008. У даному судовому рішенні вказується про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 160 800 дол. США, що випливають із договору банківського вкладу в іноземній валюті № 157/Ю-08.

Колегія суддів дійшла висновку про задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.

Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2010 № 19 з 21.01.2010 була відкликана банківська ліцензія у Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та ініційована процедура його ліквідації.

Згідно з частиною 20 статті 96 Закону України "Про банки і банківську діяльність", глави 13 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 № 369, якщо на момент закінчення строку ліквідації залишилися непроданими активи банку і негайний продаж матиме наслідком істотну втрату їх вартості, ліквідатор передає такі активи в управління визначеній Національним банком України юридичній особі, яка зобов'язана вжити заходів щодо продовження погашення заборгованості кредиторів банку за рахунок отриманих активів. Передання таких активів здійснюється на підставі тристороннього договору, однією із сторін якого є Національний банк України.

Пунктом 2 статті 316 Цивільного кодексу України передбачений особливий вид права власності - право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору управління майном.

У свою чергу, відповідно до статті 1029 Цивільного кодексу України за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

Істотні умови договору управління майном передбачені статтею 1035 Цивільного кодексу України, а саме: перелік майна, що передається в управління, розмір і форма плати за управління майном.

Статтею 1034 даного Кодексу встановлено, що вигоди від майна, що передане в управління, належать установникові управління. Установник управління може вказати в договорі особу, яка має право набувати вигоди від майна, переданого в управління (вигодонабувача).

Стаття 1042 Цивільного кодексу України передбачає, що управитель має право на плату, встановлену договором, а також на відшкодування неотриманих витрат, зроблених ним у зв'язку з управлінням майном.

Отже, із положень наведених норм вбачається, що управитель за договором управління діє виключно в інтересах установника управління. Наявність такого інтересу виключає відступлення права вимоги.

Частинами 1, 2 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Статтею 514 даного Кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено цим договором або законом.

Договір № 31-Л про передання в управління непроданих активів від 05.09.2013 за своєю правовою природою є договором управління майном.

Із договору про передання в управління непроданих активів від 05.09.2013 не вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" відступило на користь ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" права вимоги за кредитними договорами. Зазначений договір не містить відповідних умов, тоді як чинне законодавство передбачає відмінності інституту довірчої власності від відступлення права вимоги.

Крім того, частина 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення.

Звертаючись з позовом про визнання недійсним пункт 52 Додатку № 1 "Перелік непроданих активів Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк", які передаються в управління" до Договору про передавання в управління непроданих активів, Позивачем не зазначено, яким чином порушено право Товариства з обмеженою відповідальністю "Металагротрейд" у зв'язку з укладенням оспорюваного Додатку № 1.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.04.2014 у справі № 910/869/147 припинено правовідносини за кредитним договором № 31/КВ-8 від 11.04.2008, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Металагротрейд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", визнано припиненими правовідносини за іпотечним договором № 31/2-08 від 11.04.2008, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Металагротрейд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк". Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" подати заяву на припинення іпотеки та здійснити дії по припиненню державної реєстрації за Іпотечним договором № 31/2-08 від 11.04.2008.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал", приймаючи в управління Активи за договором № 31-Л про передавання в управління непроданих активів від 05.09.2013, зобов'язалося вживати всіх необхідних заходів для задоволення вимог кредиторів ТОВ "Український промисловий банк".

Перелік непроданих активів ТОВ "Український промисловий банк", які передаються в управління зазначено в додатку № 1 до договору.

Згідно з актом приймання-передачі кредитного договору, договорів застави (іпотеки), поруки від 14.12.2013 ТОВ "Український промисловий банк" передав ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" кредитний договір № 31/КВ-08 від 11.04.2008, додаткові договори до кредитного договору, договір іпотеки № 31Z від 11.04.2008, договір поруки № 31Zпор-07 від 11.04.2008 та додаткові договори до договору поруки.

Суди попередніх інстанцій, визнаючи пункт 52 додатка № 1 до договору № 31-Л про передання в управління непроданих активів від 05.09.2013 правочином про передачу права вимоги та визнаючи його недійсним, посилаються на приписи статті 203 Цивільного кодексу України.

Разом з тим, судами не взято до уваги, що в силу статей 316, 1029 Цивільного кодексу України, договір № 31-Л про передання в управління непроданих активів від 05.09.2013 є договором управління майном, а додаток № 1 містить перелік непроданих активів банку.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми; а обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню.

Відповідно до частини 1 статті 111-10 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

У порушення вимог статей 32-34, 43 Господарського процесуального кодексу України попередні судові інстанції не з'ясували належним чином дійсні обставини справи, що вплинуло на їх юридичну оцінку, а відповідно і правильність застосування норм матеріального права.

Частина 2 статті 111-9 даного Кодексу надає право суду касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення господарського суду міста Києва від 31.03.2014, постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2014 у справі № 910/870/14 та прийняття нового рішення про відмову у позові.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111 5 - 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 31.03.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2014 у справі № 910/870/14 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Металагротрейд" у задоволенні позовних вимог.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Металагротрейд" (м. Київ, проспект Науки, 9, ідентифікаційний код 30178874) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" (м. Київ, вул. Дегтярівська, 4-А, ідентифікаційний код 36645230) 1 461,60 грн. судового збору за розгляд апеляційної та касаційної скарг.

На виконання даної постанови господарському суду міста Києва видати наказ.

Головуючий суддя Кот О.В.

Судді Кочерова Н.О.

Саранюк В.І.