Рішення

від 04.08.2014 по справі 904/4270/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.08.14р. Справа № 904/4270/14

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Волошинові Д.О,, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПЛАНТ УКРАЇНА", м. Житомир

до Селянського (фермерського) господарство "КАСКАД", с. Красіно, Дніпропетровська область

про стягнення 40 920,43 грн.

Представники:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Європлант Україна" звернулось з до Селянського фермерського господарства "Каскад" з позовом про стягнення пені в розмірі 29858,22грн., суми інфляційного збільшення в розмірі 4171,85грн. та 3% річних в розмірі 6890,36грн. нарахованих за порушення відповідачем зобов'язань за договором №5 від 10.04.2013р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки №5 від 10.04.2013р. в частині розрахунків за поставлений товар та рішення господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/212/14 від 13.03.2014р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2014р. порушено провадження у справі, справа призначалась до розгляду в судових засіданнях на 16.07.2014р. та 04.08.2014р.

14.07.2014р. на адресу суду надійшов письмовий відзив відповідача, в якому він просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Європлант Україна" посилаючись на порушення позивачем вимог чинного законодавства при нарахуванні сум заявлених до стягнення.

В судовому засіданні від 16.07.2014р. представник позивача надав письмові пояснення щодо правових підстав нарахування пені за період з 25.12.2013р. до 06.06.2014р., супровідний лист з документами для долучення до матеріалів справи та клопотання про стягнення судових витрат.

Згідно з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №1790684 та №1870075 ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2014р. та від 16.07.2014р. були отримані відповідачем 02.07.2014р. та 28.07.2014р. відповідно, про що свідчить підпис представника відповідача на зазначених повідомленнях.

Отже, відповідача відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи.

На день розгляду справи у судовому засіданні 04.08.14р. будь-яких письмових заяв та клопотань від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Враховуючи, що від відповідача повідомлення щодо неможливості участі у судовому засіданні від 04.08.2014р. до господарського суду Дніпропетровської області не надходило, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, встановив.

10.04.13р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 5 (далі - Договір поставки), відповідно до умов п. 1.1. якого, позивач зобов'язується передати, а відповідач прийняти, оплатити товар згідно специфікації, яка погоджується сторонами та є невід'ємною частиною цього договору.

На виконання умов вищезазначеного Договору поставки, позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 560 700,00 грн., що підтверджує накладна № 21 від 12.04.13р.

Відповідно до умов пункту 6.1 договору поставки розрахунки між сторонами проводяться в національній валюті України шляхом оплати відповідачем за товар: оплата 40% - до 1 серпня 2013р., 30% до - 1 вересня 2013р., 30% - до 1 жовтня 2013р.

Пунктом 7.2 договору поставки №5 від 10.04.2013р. передбачена сплата відповідачем пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки оплати поставленого товару.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначає позивач, відповідачем обв'язки щодо розрахунків за поставлений товар виконані належним чином не були, відповідач сплатив позивачу лише 40000,00грн. Позивач для захисту своїх порушених прав та інтересів звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення суми основного боргу за договором поставки №5 від 10.04.2013р. в розмірі 520700,00 грн., пені в розмірі 24295,63грн., суми інфляційних витрат в розмірі 1794,24 грн. та 3% річних в розмірі 5588,25 грн.

Рішенням господарського суду від 13.03.2014р. у справі №904/212/14 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Європлант Україна" було задоволено частково, а саме було стягнуто з Селянського фермерського господарства "КАСКАД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПЛАНТ УКРАЇНА" заборгованість за поставлений товар в розмірі 520700,00 грн., пеню в розмірі 23618,91 грн., інфляційні витрати в розмірі 1794,24 грн., 3 % річних в розмірі 5433,51 грн. та витрати на послуги адвоката у розмірі 5207, 00 грн.

Внаслідок несплати відповідачем сум присуджених до стягнення рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2014р. у справі №904/212/14, в тому числі суми основного боргу в розмірі 520700,00 грн., позивачем на підставі пункту 7.2 договору поставки №5 від 10.04.2013р. та в порядку статті 625 Цивільного кодексу України заявлені до стягнення: пеня в розмірі 29858,22грн. за період з 25.12.2013р. по 03.06.2014р., 3% річних в розмірі 6890,36грн. за період з 25.12.2013р. по 03.06.2014р. та суму інфляційних витрат в розмірі 4171,85грн. за період з 25.12.2013р. по 03.06.2014р.

14.06.2014р. відповідач надав до канцелярії суду відзив на позовну заяву, в якому він заперечує проти вимог заявлених позивачем, посилаючись на положення статті 232 Господарського кодексу України та положення статті 258 Цивільного кодексу України.

Судом перевірені розрахунки сум пені, 3% річних та інфляційних витрат надані позивачем, та встановлено, що при нарахуванні зазначених сум позивачем було допущено помилку.

По-перше, враховуючи, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2014р. у справі №904/212/14 з відповідача було стягнуто пеню, 3% річних та суму інфляційного збільшення за період по 25.12.2013р., період нарахування зазначених сум повинен починатися з 26.12.2013р.

По-друге, позивачем не були прийняті до уваги положення пункту 6.1 договору поставки та пеня була нарахована за 6 місяців на всю суму основного боргу в розмірі 520700,00грн., хоча підлягала нарахуванню на кожну суму окремо. Крім того, судом встановлено, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2014р. у справі №904/212/14 з відповідача була стягнута пеня за період який є меншим ніж передбачений статтею частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Після перерахунку проведеного господарським судом відповідно до вимог чинного законодавства України та умов договору поставки, суд встановив, що пеня складає 12259,49грн., з яких:

2494,09грн. (за період з 26.12.2013р. по 01.02.2014р.) - нарахована на суму оплати 184280,00грн., яка відповідно до умов договору поставки повинна була бути погашена до 01.08.2013р.

3954,09грн. (за період з 26.12.2013р. по 01.03.2014р.) нарахована на суму оплати 168210,00, яка відповідно до умов договору поставки повинна була бути погашена до 01.09.2013р.

5811,31 (за період з 26.12.2013р. по 01.04.2014р.) нарахована на суму оплати 168210,00, яка відповідно до умов договору поставки повинна була бути погашена до 01.10.2013р.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково, а саме в розмірі 12259,49грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Перерахувавши розрахунок 3% річних відповідно до вимог винного законодавства України, суд встановив, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково, а саме в розмірі 6847,56грн. за період з 26.12.2013р. по 03.06.2014р.

При проведенні розрахунків суми інфляційного збільшення за період з 26.12.2013р. по 03.06.2014р. судом встановлено, що сума інфляційного збільшення за зазначений період більша ніж заявлена позивачем. Враховуючи, що суд позбавлений права самостійно змінювати розмір позовних вимог, вимоги позивача щодо стягнення суми інфляційного збільшення в розмірі 4171,85грн. за період з 25.12.2013р. по 03.06.2014р. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що господарський суд на підставі доказів встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із положенням статті 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем. Тому суд дійшов висновку, що стягненню підлягає пеня в розмірі 12259,49грн. за період з 26.12.2013р. по 01.04.2014р., 3% річних в розмірі 6847,56грн. за період з 26.12.2013р. по 03.06.2014р. та сума інфляційних витрат в розмірі 4171,85грн. за період з 26.12.2013р. по 03.06.2014р.

Крім того, позивачем заявлені до стягнення судові витрати на оплату послуг адвоката за договором №2009/05-19/28 про надання юридичних послуг від 09.01.2013р. в розмірі 2014,50грн. На підтвердження заявленої суми позивач надав рахунок №Р/2009/05-19/28 від 09.01.2013р. та платіжне доручення №98 від 13.06.2014р. на суму 2014,50грн.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням матеріалів конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд, виходячи з принципів розумності та справедливості, дійшов до висновку, що стягненню підлягає сума судових витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 1146,25грн.

Судові витрати розглядаються з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, статтями 1, 2, 4, 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 21, 22, 33, 34, 36, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Європлант Україна" звернулось з до Селянського фермерського господарства "Каскад" про стягнення пені в розмірі 29858,22грн., суми інфляційного збільшення в розмірі 4171,85грн. та 3% річних в розмірі 6890,36грн. нарахованих за порушення відповідачем зобов'язань за договором №5 від 10.04.2013р. частково.

Стягнути з Селянського фермерського господарства "Каскад" (Код ЄДРПОУ: 31250830; Місцезнаходження: 53071, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Красіне, вул. Центральна, буд. 59Б) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Європлант Україна" (Код ЄДРПОУ: 36532958; Місцезнаходження: 13400, Житомирська область, м. Андрушівка, вул. Лисенка, буд. 25) пеню в розмірі 12259,49грн., 3% річних в розмірі 6847,56грн., суму інфляційних витрат в розмірі 4171,85грн., витрати на послуги адвоката в розмірі 1146,25грн. та суму сплаченого судового збору в розмірі 1827,00грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

В судовому засіданні від 04.08.2014р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст підписаний 08.08.2014р.

Суддя Р.Г. Новікова