Рішення

від 06.08.2014 по справі 922/2735/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2014 р.Справа № 922/2735/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Доленчука Д.О.

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Синтез-Харків", м. Харків до ТОВ "Вейксме", м. Харків про стягнення 89211,19 грн. за участю представників:

позивача - Хомутенко С.В. за довіреністю № б/н від 21.05.2014 р.

відповідача - Нечаєва К.О. за довіреністю № б/н від 22.07.2014 р.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Синтез-Харків" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вейксме" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором купівлі-продажу № 2/12 від 24.01.2012 р. у сумі 92211,190 грн.

Ухвалою суду по справі від 07.07.2014 р. було порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на "22" липня 2014 р. о 12:20.

"22" липня 2014 р. судом розгляд справи було відкладено на "06" серпня 2014 р. о 10:20.

Представники сторін до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 06.08.2014 р. за вх.№ 524/14, надали заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Представник позивача, через канцелярію господарського суду 06.08.2014 р. за вх. № 27200, надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, яка судом долучена до матеріалів справи.

Згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог позивач просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором купівлі-продажу № 2/12 від 24.01.2012 р. у сумі 89211,19 грн., оскільки відповідачем була здійснена часткова оплата заборгованості.

Враховуючи положення ст. 22 ГПК України господарський суд вважав за необхідне прийняти до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог та розглядати справу з урахуванням цієї заяви.

Представник відповідача, через канцелярію господарського суду 06.08.2014 р. за вх. № 27201, надав відзив на позовну заяву, який судом долучений до матеріалів справи. Згідно відзиву представник відповідача вказував, що відповідач визнає вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 87210,85 грн., що підтверджується актом звіряння розрахунків станом на 05.08.2014 р.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково.

Беручи до уваги, що відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, та те, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

24.01.2012 року між сторонами був укладений договір купівлі-продажу № 2/12 (надалі - договір) відповідно до якого останній зобов'язується придбати «лакокрасочную продукцію» відповідно до заявок відповідача.

Відповідно до умов договору позивачем було поставлено відповідачу товару на загальну суму 328475,73 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000013 від 13 березня 2013 року на загальну суму 302668,85 грн.. та видатковою накладною № РН-0000031 від 04.04.2012 року на загальну суму 25806,88 грн. Крім того, в підтвердження факту поставки товару в матеріалах справи містяться відповідні податкові накладні та довіреність № 1 від 13.03.2012 р. на отримання товару. Також, позивачем були виставлені відповідачу для сплати рахунок-фактура № СФ-0000099 від 13.03.2012 р. та рахунок-фактура № СФ-0000119 від 04.04.2012 р.

Відповідно до п. 3.5. договору розрахунки за поставлений товар відбуваються у продовж 60 календарних днів з дня отримання товару відповідачем.

Проте, відповідачем в порушення умов договору оплата вартості поставленого товару у повному обсязі не була здійснена.

Відповідно до накладної № 1 від 01.06.2012 року на загальну суму 26435,84 грн., № 1 від 28.01.2013 року на загальну суму 73960,88 грн. та № 2 від 18.09.2013 року на загальну суму 10068,7 грн. відповідачем було повернуто позивачу товару на загальну суму 110464,54 грн.

Крім того, відповідно до банківських виписок, які містяться в матеріалах справи відповідачем було частково сплачено позивачу за договором 128800,00 грн.

Отже, в порушення умов договору відповідач не здійснив своєчасної оплати товару за договором купівлі-продажу № 2/12 від 24.01.2012 р. у сумі 89211,19 грн.

Щодо посилання відповідача на акт звіряння розрахунків станом на 05.08.2014 р. господарський суд зазначає, що в акті відсутній відбиток печатки підприємства позивача, та акт звірки бухгалтерів є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - договором, накладними, рахунками тощо.

Також, даної думки дотримувався Вищий господарський суд України у постанові по справі № 21/308 від 22.07.2003 р.

За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що акт звірки розрахунків станом на 05.08.2014 р. не є доказом заборгованості відповідача за договором купівлі-продажу № 2/12 від 24.01.2012 р.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З огляду на вищевикладене господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за договором купівлі-продажу № 2/12 від 24.01.2012 р. у сумі 89211,19 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що спір було доведено до суду з вини відповідача і він підлягає задоволенню, господарський суд відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України вважав за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму судового збору у розмірі 1844,22 грн.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним.

Так, відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Частиною 2 ст.7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів. Про таке повернення зазначається, зокрема в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом) (п.5.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Враховуючи те, що згідно платіжного дорученням № 1783 від 02.04.2014 р. позивачем за подання відповідного позову до суду був внесений судовий збір в більшому розмірі на суму 1964,24 грн., ніж встановлено законом, суд прийшов до висновку про повернення позивачу суми судового збору у розмірі 120,02 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 509, 526, 530, 628, 629, 655, 692 Цивільного кодексу України ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вейксме" (61030, Харківська область, м. Харків, вул. Біологічна, буд. 10, ідентифікаційний код 36374114) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Синтез-Харків" (61002, м. Харків, пров. Червонопрапорний, буд. 4, кв. 1, ідентифікаційний код 36989163) заборгованість за договором купівлі-продажу № 2/12 від 24.01.2012 р. у сумі 89211,19 грн. та суму судового збору у розмірі 1844,22 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Синтез-Харків" (61002, м. Харків, пров. Червонопрапорний, буд. 4, кв. 1, ідентифікаційний код 36989163) суму судового збору у розмірі 120,02 грн., сплачену згідно платіжного дорученням № 1783 від 02.04.2014 р. до державного бюджету .

Повне рішення складено 11.08.2014 р.

Суддя Д.О. Доленчук