Рішення

від 29.07.2014 по справі 917/1060/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2014 Справа № 917/1060/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Булат-комплект", 69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 39-А, к. 4

До відповідача Публічне акціонерне товариство "Кременчуцький сталеливарний завод", 39621, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Івана Приходька, 141

Про стягнення 34 721,21 грн., в т.ч. 32 448,84 грн. - заборгованість відповідача за отримані матеріальні цінності за умовами Договору поставки № 0031-СН від 10.01.2014 р., 1 018,26 грн. - пеня, 183,29 грн.- 3 % річних та 1 070,82 грн. - інфляційні.

Суддя Бунякіна Г.І.

Представники

від позивача: Гулич Д.В. (див. протокол судового засідання);

від відповідача: Максименко А.Ю. (див. протокол судового засідання).

Рішення виноситься після перерви, оголошеної в судовому засіданні 24.06.2014 р. в порядку ст. 77 ГПК України з огляду на необхідність поповнення матеріалів справи додатковими документальними доказами та клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

29.07.2014 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Суть спору: розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Булат - комплект", м. Запоріжжя про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод", м. Кременчук 34 721,21 грн. заборгованості, в т.ч. 32 448,84 грн. - заборгованість відповідача за отримані матеріальні цінності за умовами Договору поставки № 0031-СН від 10.01.2014 р., 1 018,26 грн. - пеня, 183,29 грн. - 3 % річних та 1 070,82 грн. - інфляційні.

Позивач на позовних вимогах наполягає у повному обсязі за мотивами позовної заяви.

Відповідач письмового відзиву для залучення до матеріалів справи не надав, у судовому засіданні заперечень проти позову від представника відповідача також не надходило.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази, суд,

встановив:

10.01.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Булат - комплект" (постачальник) та Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" (покупець) укладено Договір поставки товару № 0031-СН (далі - Договір, а.с. 8 - 11), за умовами постачальник зобов'язувався поставити і передати у власність покупцю визначений цим договором товар, а покупець зобов'язувався прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату (п.1.1. Договору).

При цьому сторони, зокрема, узгодили наступне :

- найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим Договором, ціна за одиницю товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), визначаються специфікацією, що є додатком до цього Договору. Специфікації до договору складаються з назв товару викладених з урахуванням термінів на російській мові (п. 1.2 Договору);

- загальна ціна товару за цим Договором становить 33 117 (тридцять три тисячі сто сімнадцять) грн. 54 коп. в тому числі з ПДВ, розрахунки за товар здійснюються протягом 30 календарних днів з дати поставки товару (п. 1.4, 6.1 Договору);

- датою поставки вважається дата підписання видаткової накладної або дата на товарно - транспортній накладній перевізника або дата календарного штемпеля залізничної накладної чи квитанції приймання вантажу (п. 2.4 Договору);

- у випадку порушення покупцем строку розрахунку за поставлений товар останній сплачує на користь постачальника неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла під час порушення грошового зобов'язання від суми заборгованості за кожен день прострочення (п. 10.6 Договору);

- цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 13.1 цього Договору та закінчується 31 грудня 2014 року (п. 13.1, 13.2 Договору).

Факт виконання позивачем умов договору та поставки відповідачу товару на загальну суму 32 448,84 грн. підтверджується наявними у матеріалах справи копіями рахунку - фактури № СФ - 0000043 від 29.01.2014 року, видаткової накладної № 0302-01 від 03.02.2014 року, довіреності № 0000000260 від 23.01.2014 року, видаткової накладної № 2102-01 від 21.02.2014 року, довіреності № 0000000609 від 19.02.2014 року (а. с. 12 - 16).

За даними позивача в порушення умов договору відповідач свої зобов'язання з оплати отриманого товару в порушення умов договору не виконав, заборгованість у сумі 32 448,84 грн. не сплатив.

02.04.2014 року позивач направив відповідачу претензію № 0204/1 з пропозицією сплатити отриманий товар або ж повернути відвантажений товар постачальнику, якщо він не використовувався (а.с. 17), проте будь-якої відповіді не отримав. 15.04.2014 року позивачем повторно направлено на адресу відповідача лист № 1504-1. В реагування на вказані претензії відповідач направив на адресу позивача лист № 40-11/1119 від 06.05.2014 року, у якому повідомив про неможливість повернення відвантаженого товару з огляду на часткове використання отриманої продукції та про прикладання зусиль для погашення заборгованості. Але на дату подачі позову заборгованість не була погашена.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 34 721,21 грн. заборгованості, в т.ч. 32 448,84 грн. - заборгованість відповідача за отримані матеріальні цінності за умовами Договору поставки № 0031-СН від 10.01.2014 р., 1 018,26 грн. - пеня, 183,29 грн. - 3 % річних та 1 070,82 грн. - інфляційні.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. За приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона-постачальник, зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій сторони - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства (п. 1 та п. 5 ст. 692 Цивільного Кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином та в повному обсязі виконав зобов'язання за вищезазначеним Договором щодо здійснення поставки товару Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором та приписів ст. 692 Цивільного кодексу України прийнятий товар не оплатив. Дана обставина відповідачем не спростована.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 32 448,84 грн. основного боргу підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3 % річних від простроченої суми у розмірі 183,29 грн. за період з 05.03.2014 року та 23.03.2014 року по 26.05.2014 року (було здійснено дві поставки за спірним договором) та 1 070,82 грн. інфляційних втрат за квітень 2014 року, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірними, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга: Закон Еліт 9.1.3" та додано до матеріалів справи).

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Пунктом 10.6 Договору поставки № 0031-СН від 10.01.2014 р. сторони передбачили, що у випадку порушення покупцем строку розрахунку за поставлений товар останній сплачує на користь постачальника неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла під час порушення грошового зобов'язання від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно статті 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку, в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 1 018,26 грн. пені, суд прийшов до висновку, що заявлений розмір пені відповідає вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга: Закон Еліт 9.1.3" та додано до матеріалів справи).

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

За викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 34 721,21 грн. заборгованості, в т.ч. 32 448,84 грн. - заборгованість відповідача за отримані матеріальні цінності за умовами Договору поставки № 0031-СН від 10.01.2014 р., 1 018,26 грн. - пеня, 183,29 грн. - 3 % річних та 1 070,82 грн. - інфляційні підтверджені документально та нормами матеріального права, не спростовані відповідачем, а тому є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. 22, ст. 49, ст. 75, ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" (39621, м. Кременчук, вул. Івана Приходька, 141) код ЄДРПОУ 05756783, р/р № 26007057004679 у ПАТ КБ Приватбанк, МФО 305299 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Булат - комплект" (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Рядянської України, 39-А, к. 4) код ЄДРПОУ 32116448, р/р 26001044739700 в ПАТ "УкрСиббанк", МФО 351005 - 34 721,21 грн. заборгованості, в т.ч. 32 448,84 грн. - заборгованість відповідача за отримані матеріальні цінності за умовами Договору поставки № 0031-СН від 10.01.2014 р., 1 018,26 грн. - пеня, 183,29 грн. - 3 % річних, 1 070,82 грн. - інфляційні та 1 827,00 грн. судового збору.

Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.

Повне рішення складено 01.08.2014 року

СУДДЯ БУНЯКІНА Г.І.