Рішення

від 04.08.2014 по справі 914/2207/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2014 р. Справа № 914/2207/14

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Галенергобудпром", с. Дуліби Стрийського району Львівської області

до відповідача: Приватного підприємства "СМіО" , м. Стрий Львівської області

про стягнення 30 115, 23 грн.

Суддя Манюк П.Т.

При секретарі Альховській І.Б.

Представники:

від позивача: Росипець Р.О. - представник

від відповідача : не з'явився

Зміст ст. 22 ГПК України представнику позивача роз'яснено.

Розглядається справа за позовом Публічного акціонерного товариства "Галенергобудпром" до Приватного підприємства "СМіО" про стягнення 34 115, 23 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 24.06.2014 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 21.07.2014 р.

Розгляд справи відкладався з підстав викладених в ухвалі суду від 21.07.2014 року.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав викладених в позовній заяві та усних поясненнях, наданих в судових засіданнях.

21.07.2014 р. позивачем було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині суми основного боргу.

Відповідач вимог суду, зазначених в ухвалах про порушення справи та про відкладення справи не виконав, витребуваних доказів не подав, явки свого представника в судові засідання не забезпечив. Ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи скеровані відповідачеві відповідно до приписів ст. 64 ГПК України за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб підприємців.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи в порядку ст. 75 ГПК України, суд встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство "Галенергобудпром (надалі - позивач) звернулося з позовом до Приватного підприємства "СМіО" (надалі - відповідач) про стягнення 34 115, 23 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що 10.10.2013 року між Публічним акціонерним товариством "Галенергобудпром" (продавець) та Приватним підприємством "СМіО" (покупець), було укладено договір поставки № 155 (надалі-договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався постачати відповідачу товар для використання в господарській діяльності, а останній зобов'язався прийняти товар та здійснювати її оплату на умовах, визначених договором.

На виконання умов договору позивачем поставлено ПП "СМіО" товар на загальну суму 48 457, 76 грн.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується видатковими накладними від 11.10.2013 р. № 1013 на суму 3 801, 61 грн., від 11.10.2013 р. № 1014 на суму 2 300, 00 грн., від 11.10.2013 р. № 1015 на суму 2 300, 00 грн., від 11.10.2013 р. № 1016 на суму 2 300, 00 грн., від 11.10.2013 р. № 1017 на суму 3 801, 61 грн., від 17.10.2013 р. № 1043 на суму 3 801, 61 грн., від 18.10.2013 р. № 1048 на суму 3 801, 61 грн., від 28.10.2013 р. № 1100 на суму 3 801, 62 грн., від 01.11.2013 р. № 1138 на суму 3 801, 62 грн., від 01.11.2013 р. № 1139 на суму 3 801, 62 грн., від 05.11.2013 р. № 1154 на суму 5 572, 42 грн., від 07.11.2013 р. № 1165 на суму 4 687, 02 грн., від 15.11.2013 р. № 1203 на суму 4 687, 02 грн. та довіреностями виданими ОСОБА_2 на отримання товару.

Відповідно до п. 4.2. договору, покупець здійснює розрахунок за кожну поставлену партію товару шляхом перерахування повної (100 %) вартості товару, визначеної відповідною специфікацією, протягом 60-ти календарних днів з моменту відвантаження, про що свідчать підписані сторонами видаткові накладні.

Як вказує у позовній заяві позивач, покупець 07.11.2013 р. здійснив часткову оплату за отриманий товар в сумі 5 000, 00грн., що підтверджується банківською випискою згідно картки рахунку 36.1 (за період з 01.09.2013-31.12.2013 р.р.)

З огляду на те, що покупець грошові зобов'язання щодо оплати поставленого товару в повному обсязі не виконав, 04.02.2014 р. позивач звернувся до ПП "СМіО" з вимогою № 81 про сплату 43 457, 76 грн. Відповідачем вказана вимога виконана частково, а саме погашено заборгованість в розмірі 11 000, 00 грн.

04.06.2014 р. позивач повторно звернувся до відповідача з вимогою № 404 про погашення заборгованості в розмірі 32 457, 76 грн. Відповідачем вказана вимога також виконана частково, а саме погашено заборгованість в розмірі 2 000, 00 грн.

Враховуючи наведене, позивач звертаючись до суду у позовній заяві просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 30 457, 76 грн.

21.07.2014 р. позивачем було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині суми основного боргу, в якій він просить стягнути з відповідача основний борг в розмірі 26 457, 76 грн., а також пеню в розмірі 664, 84 грн., 3% річних в розмірі 257, 05 грн. та інфляційні втрати в розмірі 2 735, 58 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення виходячи із наступних мотивів.

Відповідно до статті ст. 526 ЦК України, 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницької діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як встановлено судом, згідно умов договору поставки від 10.10.2013 року № 155, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 48 457, 76 грн., що підтверджується видатковими накладними від 11.10.2013 р. № 1013, від 11.10.2013 р. № 1014, від 11.10.2013 р. № 1015, від 11.10.2013 р. № 1016, від 11.10.2013 р. № 1017, від 17.10.2013 р. № 1043, від 18.10.2013 р. № 1048, від 28.10.2013 р. № 1100, від 01.11.2013 р. № 1138, від 01.11.2013 р. № 1139, від 05.11.2013 р. № 1154, від 07.11.2013 р. № 1165, від 15.11.2013 р. № 1203. Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За умовами ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.2. договору передбачено, що покупець здійснює розрахунок за кожну поставлену партію товару шляхом перерахування повної (100 %) вартості товару, визначеної відповідною специфікацією, протягом 60-ти календарних днів з моменту відвантаження, про що свідчать підписані сторонами видаткові накладні.

Із наявних матеріалів справи вбачається, що Приватне підприємство "СМіО" свої зобов'язання згідно договору належним чином не виконало, оплати за отриманий товар в повному розмірі не здійснило, оплативши лише суму в розмірі 18 000, 00 грн., внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 30 457, 76 грн.

Однак, 21.07.2014 р. позивачем було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині суми основного боргу, в якій він просить стягнути з відповідача основний борг в розмірі 26 457, 76 грн., оскільки після подання позову до суду відповідачем, в рахунок погашення основної заборгованості, оплачено 4 000, 00 грн.

Таким чином, сума основної заборгованості становить 26 457, 76 грн., яку слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В частині позовних вимог про стягнення 3 % річних в розмірі 257, 05 грн., суд вважає, що розраховані вони відповідно до ст. 625 ЦК України, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Щодо позовних вимог про стягнення інфляційних втрат у розмірі 2 735, 58 грн., суд вважає що при їх розрахунку позивачем не враховано рекомендації викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97, тому до стягнення підлягає 2 732, 28 грн. інфляційних втрат.

Пунктом 6.6. договору сторонами передбачено, що за необґрунтовану відмову від розрахунку за товар, в порядку передбаченому п.п. 4.2., 4.3., договору покупець виплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми відмови, за кожний день прострочення, до моменту повного виконання покупцем свого зобов'язання по оплаті. Таким чином позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 664, 84 грн. є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідачем не забезпечено явки повноважного представника в судове засідання, не подано доказів погашення боргу, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення в сумі 30 111, 93 грн.

Зважаючи на те, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на нього пропорційно до задоволених вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст. 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "СМіО" (82400, Львівська обл., м. Стрий, вул. 22 січня, 10, код ЄДРПОУ 22423095) на користь Публічного акціонерного товариства "Галенергобудпром" (82434, Львівська обл., Стрийський район, с. Дуліби, вул. Заводська, 27, код ЄДРПОУ 00110191) суму у розмірі 31 938, 73 грн. з них:

- 26 457, 76 грн. - основного боргу;

- 664, 84 грн. - пені;

- 2 732, 28 грн. -інфляційні втрати;

- 257, 05 грн. - 3% річних;

- 1 826, 80 грн. - судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати відповідно ст.116 ГПК України.

Повне рішення складено 08.08.2014 р. .

Суддя Манюк П.Т.