Рішення

від 08.08.2014 по справі 904/5281/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.08.14р. Справа № 904/5281/14 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АВІКА", м. Дніпропетровськ

до Відділу освіти виконкому Кіровської районної у м. Дніпропетровську ради, м.Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості за договором

Суддя Петренко І.В.

Секретар судового засідання Пономарьов Є.О.

Представники:

від позивача: представник Єрохіна Н.О. - довіреність № б/н від 02.12.13р.

від відповідача: представник Сердюк Л.О. - довіреність № 1/12-161 від 01.07.14р.; представник Подосенко В.В. - довіреність № 1/12-161/1 від 01.07.14р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіка", м.Дніпропетровськ (далі по тексту - позивач) звернувся до господарського суду з позовною заявою до відділу освіти Кіровської районної у місті Дніпропетровську ради, м.Дніпропетровськ (далі по тексту - позивач) про стягнення 65335,85грн.

Судові витрати по справі позивач просить суд стягнути з відповідача.

За результатами розгляду позовної заяви за вих. №189 від 14.07.14р. ухвалою суду від 21.07.14р. порушено провадження по справі та призначено слухання на 07.08.14р.

Відповідно до п.3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Доказом належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи є протокол судового засідання від 07.08.14р. в якому відображені відомості про явку представників позивача та відповідача в судове засідання.

Суд оголошував перерву з 07.08.14р. на 08.08.14р.

08.08.14р. представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечують та просять суд відмовити в його задоволенні, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву, що знаходиться в матеріалах справи.

Представник позивача в судовому засіданні проти відзиву відповідача заперечує, про що подав письмові заперечення на відзив.

Судом оглянуті всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір.

Суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні, яке відбулося 08.08.14р. в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.02.12р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Авіка" (далі по тексту - позивач, постачальник) та відділом освіти Кіровської районної у місті Дніпропетровську ради (далі по тексту - відповідач, замовник) укладено договір №33 (далі по тексту - договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник зобов'язується у 2012 році поставити замовникові послуги шкільних їдалень по організації харчування дітей в середніх загальноосвітніх школах №№1, 2, 9, 13, 16, 22, 37, 58, 75, 128 та навчально-виховному комплексі №148 Кіровського району міста Дніпропетровська, а замовник - прийняти та оплатити такі послуги.

Пунктом 1.2 договору визначено, що найменування послуг, їхня кількість визначаються сторонами у актах виконаних робіт.

Обсяги закупівлі послуг можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків (пункт 1.3 договору).

В пункті 3.1 договору сторони узгодили, що ціна цього договору становить 2145023,35грн. без ПДВ.

Відповідно до пункту 3.2 договору ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

Пунктом 4.1 договору визначено, що розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після пред'явлення постачальником акта виконаних робіт на оплату послуг, далі - акт, та підписання цього акта сторонами протягом 120 календарних днів з дати надання замовнику зазначених у даному пункті документів.

Згідно з пунктом 5.1 договору строк надання послуг з 10.02.12р. по 31.12.12р.

Послуги здійснюються за місцезнаходженням закладів освіти Кіровського району, згідно п.1.1 цього договору.

Відповідно до пункту 6.1 договору замовник зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані послуги, крім випадків, передбачених п.6.2.3 цього договору (підпункт 6.1.2 договору); приймати надані послуги згідно з актами виконаних робіт, які замовник зобов'язаний розглянути та підписати протягом трьох календарних днів з дати отримання актів (підпункт 6.1.3 договору).

Відповідно до пункту 6.2 договору замовник має право: відмовитися від наданої послуги у разі її неналежної якості та кількості, вимагати усунення постачальником недоліків у триденний строк (підпункт 6.2.5).

Відповідно до пункту 6.3 договору постачальник зобов'язаний забезпечити надання послуг у строки, встановлені п.5.1 цього договору (підпункт 6.3.7); після закінчення кожних 10 (десяти) календарних днів надання послуг надавати замовнику для підписання акти виконаних робіт (підпункт 6.3.9); надавати гаряче харчування учням по 2-тижневому затвердженому меню (підпункт 6.3.18).

Відповідно до пункту 6.4 договору постачальник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги (підпункт 6.4.1 договору).

Договір набирає чинності 10.02.12р. і діє до 31.12.12р. (підпункт 10.1 договору).

13.02.12р. між сторонами укладено додаткову угоду до договору в якій узгоджено зменшити суму договору п.3.1 з урахуванням фактичного обсягу фінансування згідно ст.40 п.5.1 Закону України "Про здійснення державних закупівель". Остаточна сума договору складає 1826465,45грн.

29.12.12р. позивач та відповідач підписали додаткову угоду №1 до договору в якій узгодили, що замовник і постачальник погодилися на підставі п.6 ст.40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" продовжити термін дії договору на строк достатній для проведення процедури закупівлі на початок 2013 року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у договорі, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку, сторони дійшли взаємної згоди продовжити термін дії договору, виклавши пункт 5.1 договору в наступній редакції "5.1. Строк надання послуг з 10.02.2012 по 31.03.2013р.".

Сума цієї додаткової угоди складає 384730,00грн.

29.12.12р. між сторонами підписано ще одну додаткову угоду до договору в якій сторони узгодили внести зміни до пункту 5.1 договору, а саме: "Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до повного виконання своїх зобов'язань, але не довше ніж до 31.03.2013р.".

Позивач стверджує, а відповідач не заперечує, що в період з 10.02.12р. по 28.02.13р. позивачем були належним чином виконані зобов'язання за договором, а саме надано кожного робочого дня гаряче харчування учням 1-4 класів та пільгових категорій по 2-тижневому затвердженому меню (п.6.3.18 договору). Вартість наданих послуг визначена у затвердженому меню для зазначених категорій учнів.

Позивач одразу після завершення надання послуг надав позивачу акт виконаних робіт за період з 21.02.13р. по 28.02.13р. на суму 65335,85грн. Повторно зазначений акт позивачем відповідачу було надано 04.03.14р., що підтверджується листом на ім'я начальника відділу освіти Кіровської районної у місті ради вх.№1/09-277 від 04.03.14р.

Відповідач в порушення вимог укладеного між сторонами договору не повернув позивачу підписаний акт виконаних робіт та не оплатив заборгованість.

Позивач звертає увагу суду, що в якості додаткових доказів надання послуг по організації харчування дітей в період з 21.02.13р. по 28.02.13р. включно є:

- звіти директорів по кожній школі, в яких зазначено кількість дітей, які харчувалися в цей період за категоріями;

- групові талони за окремими номерами, які заповнюються завідуючими виробництвом кожного дня із зазначенням загальної вартості харчування цього дня за всіма категоріями учнів.

З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до голови Кіровської районної у місті Дніпропетровську ради як розпоряднику бюджетних коштів з листом вих.№46 від 17.02.14р. з проханням погасити існуючу заборгованість за договором.

Враховуючи безпідставне не підписання акту виконаних робіт за період з 21.02.13р. по 28.02.13р. на суму 65335,85грн. позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Відповідач позовні вимоги не визнає посилаючись на наступне.

Відповідач є бюджетною установою, яка утримується за рахунок коштів районного бюджету і відповідно до статті 2 Бюджетного кодексу України є розпорядником бюджетних коштів в особі її керівника, уповноваженим на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення витрат бюджету.

Відповідач визнає, що 10.02.12р. після проведення процедури відкритих торгів між сторонами укладено договір №33 на закупівлю послуг шкільних їдалень по організації харчування дітей в середніх загальноосвітніх школах Кіровського району міста Дніпропетровська строком з 10.02.12р. по 31.12.12р.

На підставі пункту 6 статті 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" 29.12.12р. між сторонами укладено додаткову угоду №1, згідно з якою дію основного договору подовжено на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, а саме до 31.03.13р., на загальну суму 384730,00грн.

Відповідач звертає увагу суду, що на підставі укладеної додаткової угоди позивачем були надані, а відповідачем оплачені послуги за період з 14.01.13р. по 21.02.13р. на загальну суму 384729,60грн., що підтверджується підписаними сторонами зведеними актами виконаних робіт та платіжними дорученнями.

Відповідач вважає, що з 22.02.13р. у останнього відсутні законні підстави для оплати послуг відповідача наданих в період з 22.02.14р. по 28.02.13р. за додатковою угодою №1 від 29.12.12р. до договору, оскільки суму додаткової угоди, яка складає 384730,00грн. використано станом на 21.02.13р. (залишок 0,40грн.).

Відповідач стверджує, що всі зобов'язання відповідно до укладеної додаткової угоди від 29.12.12р. за №1 до договору на суму 384730,60грн. відповідачем виконано з дотриманням вимог статті 48 Бюджетного кодексу України та статті 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель".

Відповідач інформує суд, що з 01.03.13р. набрав чинності договір №39 на послуги їдалень по організації харчування дітей в середніх загальноосвітніх школах Кіровського району міста Дніпропетровська, укладений з організацією - переможцем у процедурі відкритих торгів товариством з обмеженою відповідальністю "Регіональна кейтеригова компанія".

Відповідач пояснює, що на лист позивача з проханням підписати зведений акт №40 на предмет підтвердження надання послуг харчування за період з 21.02.13р. по 28.02.13р. відповідачем надано відповідь щодо неможливості підписання даного акту у зв'язку з недостатнім залишком коштів за договором.

Відповідач зауважує, що вартість послуг за 21.02.13р. безпідставно включена позивачем до акту виконаних робіт №40, оскільки вже була оплачена відповідачем згідно акту виконаних робіт від 01.03.13р. №39 у розмірі 10908,35грн. (платіжне доручення №1193 від 03.04.13р.).

Позивач надав свої заперечення на відзив відповідача в яких зазначив, що висновок відповідача щодо відсутності бюджетних асигнувань для оплати зобов'язань щодо надання послуг з організації харчування учнів 1-4 класів та пільгових категорій є безпідставними.

У позивача були відсутні правові підстави для відмови в наданні послуг з організації харчування учнів Кіровського району м.Дніпропетровська.

Надані позивачем послуги з організації харчування учнів були надані якісно, своєчасно та у кількості, яка вимагалася представниками відповідача, що підтверджується наявністю у матеріалах справи копій талонів на харчування учнів та щомісячними відомостями безкоштовного харчування за підписом директорів шкіл та засвідчені їх печаткою.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У відповідності до ст. ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих сторонами на вимогу суду в судове засідання та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги, слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, такими, що не суперечать чинному законодавству України, а отже є такими, що підлягають задоволенню з огляду на нижчевикладене.

Представники відповідача в судовому засідання не спростовували факт надання позивачем послуг в період з 10.02.12р. по 28.02.13р. та не стверджували факт їх неналежного надання. Відповідач не надав суду доказів, які б спростовували факт надання послуг позивачем та факт неналежного їх надання.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку, що послуги обумовлені укладеним між сторонами договором з боку позивача виконані належним чином.

Відповідач визнає факт того, що позивач надав відповідачу на підписання акт виконаних робіт, який відповідач не підписав, у зв'язку з недостатнім залишком коштів за договором.

Господарський суд враховуючи причини не підписання відповідачем акту виконаних робіт визнав їх необґрунтованими, а факт не підписання акту виконаних робіт за період з 22.02.13р. по 28.02.13р. на суму 65335,85грн. неправомірним.

Господарський суд визнає належними додаткові докази надання послуг по організації харчування дітей в період з 22.02.13р. по 28.02.13р. включно у вигляді звітів директорів по кожній школі, в яких зазначено кількість дітей, які харчувалися в цей період за категоріями; групові талони за окремими номерами, які заповнюються завідуючими виробництвом кожного дня із зазначенням загальної вартості харчування цього дня за всіма категоріями учнів.

Твердження відповідача, що на підставі укладеної додаткової угоди №1 позивачем були надані, а відповідачем оплачені послуги за період з 14.01.13р. по 21.02.13р. на загальну суму 384729,60грн., що підтверджується підписаними сторонами зведеними актами виконаних робіт та платіжними дорученнями, у зв'язку з чим з 22.02.13р. у відповідача відсутні законні підстави для оплати послуг відповідача наданих в період з 22.02.14р. по 28.02.13р. за додатковою угодою №1 від 29.12.12р. до договору, оскільки суму додаткової угоди, яка складає 384730,00грн. використано станом на 21.02.13р. (залишок 0,40грн.) господарський суд визнає необґрунтованими на підставі слідуючого.

Додатковою угодою №1 від 29.12.12р. сторони узгодили строк надання послуг з 10.02.2012 по 31.03.2013р. та визначили, що сума цієї додаткової угоди складає 384730,00грн.

Відповідач всупереч положенням додаткової угоди №1 від 29.12.12р. звертає увагу суду на послуги, які позивачем надавалися в період з 14.01.13р. по 21.02.13р., той час як сума у розмірі 384730,00грн. виділена бюджетом для оплати послуг в період з 10.02.2012 по 31.03.2013р.

Господарський суд, на підставі наданих зокрема відповідачем зведених актів про надання послуг, здійснив свій розрахунок та дійшов наступного висновку:

- позивач в період з 07.02.13р. по 13.02.13р., згідно зі зведеним актом №37 від 22.02.13р. надав відповідачу послуги на загальну суму 63136,10грн. (акт підписано сторонами);

- позивач в період з 14.02.13р. по 20.02.13р., згідно зі зведеним актом №38 від 22.02.13р. надав відповідачу послуги на загальну суму 63363,10грн. (акт підписано сторонами);

- позивач за період 21.02.13р., згідно зі зведеним актом №39 від 01.03.13р. надав відповідачу послуги на загальну суму 10908,35грн. (акт підписано сторонами);

Таким чином, в рамках додаткової угоди №1 від 29.12.13р. в період з 07.02.13р. по 21.02.13р. позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 137407,55грн., які відповідач прийняв без зауважень та заперечень, що визнають представники відповідача в судовому засіданні та підтверджується підписами сторін на зведених актах, які і відповідач надав суду для долучення до матеріалів справи.

Господарський суд звертає увагу на підпункт 6.2.5 пункту 6.2 договору в якому закріплено право замовника відмовитися від наданої послуги у разі її неналежної якості та кількості, вимагати усунення постачальником недоліків у триденний строк.

З огляду на положення підпункту 6.2.5 пункту 6.2 договору, положення додаткової угоди №1 від 29.12.13р. господарський суд констатує, що відповідач без поважних причини відмовився підписувати зведений акт №40 за послуги надані в період з 22.02.13р. по 28.02.13р. на суму 65335,85грн.

Твердження відповідача, що суму додаткової угоди, яка складає 384730,00грн. використано станом на 21.02.13р. (залишок 0,40грн.), господарський суд визнає такою, що не відповідає дійсності, з огляду на те, що якщо скласти 137407,55грн. (вартість послуг наданих позивачем відповідачу в період з 07.02.13р. по 21.02.13р.) та 65335,85грн. (вартість послуг наданих позивачем відповідачу в період з 22.02.13р. по 28.02.13р.), то буде сума у розмірі 202743,40грн. (вартість послуг наданих позивачем відповідачу в період з 07.02.13р. по 28.02.13р.).

Господарський суд констатує, що позивач послуги в період з 22.02.13р. по 28.02.13р. за зведеним актом №40 на суму 65335,85грн. надав в період дій додаткової угоди №1 від 29.12.12р. та в межах її ціни.

Інформація надана відповідачем, що з 01.03.13р. набрав чинності договір №39 на послуги їдалень по організації харчування дітей в середніх загальноосвітніх школах Кіровського району міста Дніпропетровська, укладений з організацією - переможцем у процедурі відкритих торгів товариством з обмеженою відповідальністю "Регіональна кейтеригова компанія" лише доводить факт, що в період до 01.03.13р. послуги надавав відповідачу позивач.

Доказів оплати послуг в сумі 65335,85грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку ( ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як зазначено в ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судові витрати по справі, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 21, 32, 36, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Відділу освіти Кіровської районної у місті Дніпропетровську ради (49038, м.Дніпропетровськ, пр.Карла Маркса, 105; ідентифікаційний код 02142158) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Авіка" (49057, м.Дніпропетровськ, вул.Героїв Сталінграда, б.159; ідентифікаційний код 31762033) 65335,85грн. (шістдесят п'ять тисяч триста тридцять п'ять грн. 85 коп.) - основної заборгованості; 1827,00грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) - судовий збір, видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

11.08.14р.

Суддя І.В. Петренко