Ухвала

від 30.07.2014 по справі 637/179/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження: 22ц/790/4644/14 Головуючий І інстанції -

Справа: № 637/179/14-ц Островська Н.І.

Категорія: земельні Доповідач - Костенко Т.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого-судді: Костенко Т.М.

суддів: Міненкової Н.О., Швецової Л.А.

при секретарі Старіковій К.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 20 травня 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про визнання договорів оренди землі недійсними, -

в с т а н о в и л а

Позивачі звернулися до суду з вимогою про визнання договорів оренди землі, укладених з ФО-П ОСОБА_4.", недійсними.

Як підставу позову зазначили, що на праві власності мають земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Семенівської сільської ради Шевченківського району Харківської області, відповідно ОСОБА_2 - площею 7,9793 га та ОСОБА_5 - площею 5,3195 га.

Строком на 10 років ФО-П "ОСОБА_4." було укладено два договори оренди земельної ділянки з ОСОБА_2 та договір оренди землі з ОСОБА_5 Договори укладені без номери та дати, які зареєстровані у Шевченківському районному відділі ХРФ ДП «Центр державного земельного кадастру» 23 грудня 2010 року.

Вказують, що укладені договори не відповідають вимогам ст. 15 Закону України «Про оренду землі», зокрема, в договорі відсутні істотні умови: не вказаний кадастровий номер земельної ділянки, відсутній розмір орендної плати, строк оренди земельної ділянки, умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Крім того, невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду, кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів, акт визначення меле земельної ділянки в натурі (на місцевості), акт приймання-передачі об'єкта оренди. Також в акті визначення меж земельної ділянки в натурі не зазначено дату його проведення, в акті приймання-передачі земельної ділянки зазначено 2007 рік, що на 3 роки раніше ніж сам договір оренди був зареєстрований, що є порушенням ст. 20 договору та вимог ст. 17 Закону України «Про оренду землі».

В зв'язку з викладеним вважають, що укладені договори оренди зареєстровані всупереч вимогам законодавства, зокрема, ст. 203 ЦК України, ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі». Просять визнати недійсними договори оренди землі, укладені без номеру та дати між ними та ФО-П "ОСОБА_4." та зареєстровані 23.12.2010 року у Шевченківському районному відділі ХРФ ДП «Центр державного земельного кадастру».

У судовому засіданні представник позивачів підтримав позов та наполягав на його задоволенні, пояснивши, що позивачі особисто підписали договори оренди, дату укладення яких зазначити не можуть. За умовами укладених договорів з 2008 року отримують оренду плату. У 2014 році відмовились від її отримання, вважаючи укладені договори недійсними.

Представник відповідача позов не визнала, заперечувала проти його задоволення, надавши письмові заперечення, пояснила, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на підставі державних актів на землю належать земельні ділянки відповідно площею 7,9793 га та 5,3195 га. ОСОБА_2 з ФО-П "ОСОБА_4." укладено два договори оренди земельних ділянок, з ОСОБА_5 договір оренди, які зареєстровані 23.12.2010 року, умови яких належно виконувались сторонами. Оскільки укладені договори повністю відповідають вимогам діючого законодавства, просить відмовити у задоволенні позову.

Рішенням Шевченківського районного суду Харківської області від 20 травня 2014 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено повністю.

Позивачі у справі не погодились з таким рішенням суду першої інстанції та звернулись з апеляційною скаргою, в якій зазначають, що оскаржуване рішення є незаконним, ухваленим з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до статті 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги.

Як встановлено в суді першої інстанції, підтверджено наявними у справі доказами та не заперечується сторонами, що на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХР № 108095, виданого 16 листопада 2004 року Шевченківською райдержадміністрацією Харківської області та зареєстрованого у книзі реєстрації державних актів за № 441, ОСОБА_2 належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер: 6325785900:01:000:0194 площею 2,6597 га, а також земельна ділянка кадастровий номер 6325785900:01:000:0112, площею 5,3196 га, які розташовані на території Семенівської сільської ради Шевченківського району Харківської області. ОСОБА_3 належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер: 6325785900:01:000:0120 площею 5,3195 га, що розташована на території Семенівської сільської ради Шевченківського району Харківської області, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії Р2 № 741197, виданого 13 травня 2003 року Шевченківською райдержадміністрацією Харківської області та зареєстрованого у книзі реєстрації державних актів за № 200.

Судом також встановлено, що між ОСОБА_2 та фізичною особою -підприємцем "ОСОБА_4." укладені договори оренди на земельні ділянки площею 2,6597 га та 5,3196 га строком на 10 років кожен. Між ОСОБА_3 та фізичною особою підприємцем "ОСОБА_4." також укладено договір оренди земельної ділянки площею 5,3195 га строком на 10 років.

Договори зареєстровані у Шевченківському районному відділі ХРФ ДП «Центр державного земельного кадастру» 23 грудня 2010 року відповідно за № 04107040044, № 04107040045, №04107040048 (а.с. 19-20).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що договори оренди земельних ділянок є типовим та відповідають вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року № 220 , на час їх укладення законом не були передбачені вимоги про передачу у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, а тому не є безумовною підставою для визнання зазначеного договору недійсним в розумінні ст. 15 Закону України "Про оренду землі" та ст. 215 ЦК України . Доводи позивача на відсутність у договорі посилання на кадастровий номер земельної ділянки, спростовуються актом прийому-передачі земельної ділянки, який є невід'ємною частиною договору.

Судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України , Цивільним кодексом України , Законом України "Про оренду землі" , та іншими нормативними актами.

Згідно зі ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендодавцем.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про оренду землі" передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

За змістом ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Волевиявлення сторін оспорюваних договорів оренди земельної ділянки визначено їх змістом на час підписання правочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені ст. 203 цього Кодексу, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Оскільки спірні договори не містять дати їх укладання, а сторони в судовому засіданні не змогли зазначити такі дати, судова колегія виходить із того, що укладені вони були до 06 жовтня 2008 року, оскільки заяви про реєстраціє зазначених договорів подані до Шевченківського районного відділу реєстрації Харківської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру» саме 06 жовтня 2008 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" , яка діяла на час укладання спірного договору оренди (до 06 жовтня 2008 року), істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

У ст. 15 Закону України "Про оренду землі" в редакції на час підписання сторонами оспорюваного договору оренди землі (до 06 жовтня 2008 року) не було передбачено необхідності зазначення в них умов передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Зміни до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" , якими було передбачено необхідність зазначення в договорі оренди землі такої умови, внесено Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву" від 16 вересня 2008 року № 509-VI , який набрав чинності 14 жовтня 2008 року, тобто після підписання сторонами договору оренди землі і погодження ними його умов.

Згідно з ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Отже колегія суддів вважає, що підстав визнавати недійним договір в зв'язку з тим, що в ньому відсутні такі істотні умови, які передбачені ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" , а саме: не зазначено умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки відсутні, немає.

Висновки районного суду в цій частині відповідають обставинам справи, які судом установлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.

Що стосується доводів апелянта про незазначення кадастрового номеру земельної ділянки в договорі, то вони спростовуються наявністю його в експлікації земельних угідь (форма 6-зем), яка є невід'ємною частиною укладеного договору.

Питання ж орендної плати за користування земельної ділянки чітко урегульоване умовами договору, крім того, позивачі не заперечували того факту, що починаючи з 2008 року вони отримували таку плату.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Інші доводи, викладені ОСОБА_2 та ОСОБА_3. в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для скасування чи зміни ухваленого у справі рішення.

За таких обставин судова колегія приходить до висновку про залишення рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 308, 315, 319, 218 ЦПК України, судова колегія, -

У х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 20 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий-суддя -

Судді -