Рішення

від 11.08.2014 по справі 920/1299/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.08.2014 Справа № 920/1299/14

Господарський суд Сумської області, у складі судді Зайцевої І.В. при секретарі судового засідання Кальченко А.М.., розглянувши матеріали справи № 920/1299/14:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікар - Суми», м. Суми

до відповідача: Сумського національного аграрного університету, м. Суми

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Сумській області

про стягнення 41 072 грн. 98 коп.,

За участю представників сторін:

від позивача: представник Жемчугова М.В. (довіреність б/н від 08.08.2014 р.);

від відповідача: представник Дармостук О.М. (довіреність № 935 від 14.03.2014 р.);

від 3-ї особи: не з'явився

Суть спору : позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 41 072 грн. 98 коп. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання договорів про надання послуг № 25/3/19 від 25.03.2014 р., № 7/4 та 7/4/1 від 07.04.2014 р., в тому числі 40 961 грн. 88 коп. заборгованості за виконані роботи (надані послуги) та 111 грн. 10 коп. 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні 11.08.2014 року надав суду заяву про те, що в позовній заяві помилково зазначено невірний номер та дату договору, а саме: замість договору № 25/3/19 від 25.03.2014 року слід читати договір № 28/4 від 28.04.2014 року.

Представник відповідача на виконання вимог ухвали суду від 23.07.2014 року подав суду відзив на позовну заяву з обґрунтуванням своєї позиції у справі, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачу та відповідачу для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4 3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, та оцінивши надані докази, суд встановив:

В 2014 році між сторонами було укладено договори про надання послуг №№ 7/4 та 7/4/1 від 07.04.2014 р., та № 28/4 від 28.04.2014 року, за умовами яких позивач зобов'язувався надати відповідачу послуги, а відповідач зобов'язувався прийняти їх та сплатити вартість виконаних робіт у терміни, встановлені договорами.

Відповідно до умов договорів №№ 25/3/19 від 25.03.2014 року та 28/4 від 28.04.2014 року позивач надавав відповідачу послуги адміністративні конторські/офісні комбіновані, за договором № 7/4 від 07.04.2014 року - цілодобове відео спостереження за установками ІР камери InterVision SP-100 відеонагляду та здійснював їх технічне обслуговування в приміщеннях замовника з виводом системи на центральний пульт, за договором № 7/4/1 від 07.04.2014 року - послуги щодо технічної допомоги у сфері інформаційних технологій.

Згідно пункту 4.1. вказаних вище договорів відповідач здійснює оплату згідно акту прийому - передачі виконаних робіт протягом 15-ти робочих днів з дня підписання акту.

Як зазначив у судовому засіданні представник позивача умови договорів ним виконувалися у повній мірі, згідно актів здачі - приймання робіт надавалися роботи та послуги відповідачу, жодних зауважень та претензій з боку відповідача до якості наданих послуг, виконаних робіт, відповідачем пред'явлено не було.

Як зазначає позивач та підтверджується актами здачі - прийняття виконаних робіт (наданих послуг): № 0000044 за квітень 2014 року від 30.05.2014 року, № 0000055 за травень 2014 року від 27.05.2012 року, № 000001 за січень 2014 року від 31.01.2014 року, № 000006 за лютий 2014 року від 28.02.2014 р., № 000002 за січень 2014 року від 31.01.2014 року, № 000004 за лютий 2014 року від 28.02.2014 року які підписані сторонами без зауважень, позивач свої зобов'язання за вищезазначеними договорами виконав у повному обсязі, а відповідач прийняв ці роботи без претензій.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання та всупереч умовам укладених між сторонами договорів не оплатив послуги (виконані роботи) надані згідно договорів, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 40 961 грн. 88 коп.

Згідно статей 526, 629 Цивільного кодексу України, пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, судом встановлено факт виконання робіт визначених договорами про надання відповідних послуг (виконання робіт), що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, а саме: актами здачі - прийняття робіт (надання послуг), калькуляцією витрат за надані послуги та актом звірки розрахунків від 01.07.2014 року, та факт заборгованості по їх оплаті.

Згідно з положеннями статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 530 цього ж Кодексу, визначено, якщо в зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідачем у відзиві зазначено, що фінансування університету здійснюється через рахунки в органах Державної казначейської служби на підставі кошторису, затвердженого управлінням освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації. Відповідно до ст. 79 п. 2 Бюджетного кодексу України заборонено здійснювати капітальні видатки до прийняття рішення про місцевий бюджет на поточний бюджетний період. При цьому відповідач подав копії платіжних доручень № 1204 від 30.04.22014 р., № 1393 від 28.05.2014 р., № 924 від 08.04.2014 р., № 925 від 08.04.2014 р., № 926 від 08.04.2014 р., № 927 від 08.04.2014 р. про перерахування позивачеві стягуваної суми, які до даного часу Державною казначейською службою не виконані. Тому відповідач зазначає, що прострочення зобов'язання по сплаті виконаних робіт, передбачених вище зазначеними договорами сталося не з вини відповідача, а у зв'язку з несталою роботою Державної казначейської служби України.

Однак заперечення відповідача не можуть бути підставою для звільнення його від цивільно - правової відповідальності.

Так, відповідно до правової позиції, викладеної у п. 1.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», з урахуванням пункту 30.1 статті 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою, а згідно з пунктом 8.1 статті 8 цього Закону банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. При цьому порушення банком, що обслуговує платника (боржника), строку перерахування коштів до банку, який обслуговує кредитора, або несвоєчасне зарахування банками коштів на рахунок кредитора, в зв'язку з чим сталося прострочення виконання грошового зобов'язання, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання цього зобов'язання.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Згідно з поданим розрахунком, 3 % річних складає 111 грн. 10 коп.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача 40 961 грн. 88 коп. заборгованості за виконані роботи (надані послуги), 111 грн. 10 коп. 3% річних.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача відшкодовується 1 827 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Сумського національного аграрного університету (40021, м. Суми, вул. Г.Кондратьєва, 160; код ЄДРПОУ 04718013) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікар-Суми» (40021, м. Суми, вул. Б.Хмельницького, 18, код 37524120) 40 961 грн. 88 коп. заборгованості за виконані роботи (надані послуги), 111 грн. 10 коп. 3% річних та 1 827 грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено12.08.2014 року.

Суддя І.В. Зайцева