Рішення

від 11.08.2014 по справі 906/792/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "11" серпня 2014 р. Справа № 906/792/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Машевської О.П.

- за участю секретаря судового засідання: Смиковського В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бімакс Груп" (м.Київ)

до Малої приватної фірми "Сігма-С" (м.Новоград-Волинський)

про стягнення 13464,65 грн.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Бімакс Груп" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення на його користь з відповідача Малої приватної фірми "Сігма-С" (м. Новоград-Волинський) 9819, 35 грн. основного боргу за відпуск дизельного палива згідно Договору №2906 П1 поставки нафтопродуктів від 29.06.2011р., 2 265, 34 грн. пені, 520, 43 грн. інфляційних втрат, 859, 53 грн. 3% річних з простроченої суми.

В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань по сплаті коштів за відпущене дизельне паливо.

В якості правових підстав позову позивач посилається на ст.ст. 530, 611, 625 ЦК України, ст. 1, 12, 16, 22 ГПК України.

Ухвалою від 11 червня 2014р. господарський суд порушив провадження у справі, вжив заходи по підготовці справи до розгляду.

Позивач в засіданні суду 24.06.14р. позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позові, надав суду витребувані докази та просить суд розглядати справи без його участі (а.с. 32-57).

Відповідач відзиву на позов не подав, свого представника в засідання суду не направив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до п.3.9.2 Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.11р. наголошується, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представника однієї із сторін справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України, господарський суд створив сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, відповідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Господарський суд, розглянувши матеріали справи,

ВСТАНОВИВ:

29 червня 2011р. між позивачем ТОВ "Бімакс Груп" (постачальником) та МПФ "Сігма-С" (покупець) був укладений Договір №2906 П1 поставки нафтопродуктів, відповідно до якого постачальник зобов'язався на умовах та порядку, визначених цим Договором поставити покупцю визначений цим Договором товар, а покупець зобов'язався на умовах та в порядку, визначених цим Договором, приймати названий товар та оплатити його (надалі за тектом - Договір поставки №2906 П1).

У п. 1.2. Договору поставки №2906 П1 сторони визначили, що під товаром, що є предметом поставки за цим Договором розуміється: дизпаливо Л-02-62 та дизпаливо ЕН-590.

Якість товару, строк та порядок поставки передбачено в розділах 2,3 Договору поставки №2906 П1.

У п.п. 5.1., 5.2. Договору поставки №2906 П1 сторони погодили, що розрахунки за кожну поставлену партію нафтопродуктів здійснюються не пізніше 4-х днів з моменту отримання товару або на умовах попередньої оплатим за вибором постачальника; форма розрахунку безготівкова.

У випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним в Україні законодавством. Порушення зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (п. 11.1 Договору поставки №2906 П1).

Рішення про застосування штрафної неустойки може бути прийнято виключно стороною даного договору добровільно за власним бажанням (п. 11.3 Договору поставки №2906 П1).

Строк дії Договору поставки №2906 П1, відповідно до п. 10.1, протягом трьох років, але у будь-якому випадку до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

В період червня - липня 2011р. позивачем здійснювався відпуск відповідачу дизельного палива марки Л-0,2-62, про що свідчать:

- видаткові накладні №РН-0000039 від 29.06.2011р. на суму 41424, 75 грн., №РН-0000103 від 01.07.2011р. на суму 41424, 75 грн., №РН-0000105 від 04.07.2011р. на суму 41424, 75 грн., №РН-0000107 від 05.07.2011р. на суму 41424, 45 грн., №Рн-0000112 від 06.07.2011р. на суму 41424, 75 грн., №РН-0000118 від 08.07.2011р. на суму 138176, 55 грн., №Рн-0000120 від 08.07.2011р. на суму 62218, 35 грн. (а.с. 33-50, 51-57).

Відповідач свої зобов'язання по сплаті коштів за отримане дизельне паливо здійснив частково, залишок боргу становить за видатковою накладною №РН-0000120 від 08 липня 2011р. в сумі 9819, 35 грн.; відповідач в досудовому порядку за пред'явленою до нього претензією на суму 9819, 35 грн. не здійснив розрахунки (а.с. 13-15).

Вищезазначене зумовило позивача звернутися за захистом свого порушеного права до суду з даним позовом.

Окрім суми основного боргу позивач заявив додаткові матеріально-правові вимоги про стягнення суми пені в розмірі 2265, 34 грн. пені, 520, 43 грн. інфляційних витрат, 859, 53 грн. 3% річних з простроченої суми.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно і об'єктивно розглянувши в судовому процесі всі матеріали справи, господарський суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір поставки нафтопродуктів №2906 П1 від 29.06.2011р., - є договором поставки, а спірні відносини, регулюються главою 30 розділом 1 ГК України та главою 54 розділом 1 ЦК України (ч.6 ст. 265 ГК України).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з приписами статті 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відтак, згідно ст. 193 Господарського Кодексу України зобов'язання повинні виконуватись у повному обсязі та у встановлені строки. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно ст.629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами

Відповідно до ч. 2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Позивачем підтверджено належне виконання свого обов'язку по відпуску дизельного палива відповідачу, натомість відповідач свої зобов'язання по сплаті коштів за отриманий товар виконав частково, тому позовна вимога про стягнення 9819, 35 грн. заборгованості по оплаті за дизельне паливо марки Л-0,2-62 є доведеною позивачем належним чином, відтак підлягає судовому захисту.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 1 ст. 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

За приписами ч. 2 цієї статті правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно ч. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

У Договорі поставки № №2906 П1 відсутні елементи правочину щодо забезпечення виконання відповідачем грошового зобов'язання перед позивачем неустойкою у вигляді пені.

Обгрунтування позивачем заявленої позовної вимоги лише приписами ч.6 ст. 231 ГК України, яка визначає лише розмір пені , без вчиненого у письмовій формі правочину щодо даного виду забезпечення зобов'язання , не є достатнім для стягнення останньої в судовому порядку. Тому у задоволенні позовної вимоги про стягнення пені в розмірі 2265, 34 грн. господарський суд відмовляє.

З огляду на вимоги ч.1 ст. 4-7 і ст. 43 ГПК України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок грунтується ( п.1.12 Постанови № 14).

Положення ч.2 ст. 625 ЦК України в частині сплати процентів річних застосовується за наявності порушення будь-якого грошового зобов'язання (п.6.2 Постанови № 14).

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові ( п.4.1 Постанови № 14).

Господарський суд, перевіривши розрахунок позивача суми 3% річних з простроченої суми, визнає його арифметично правильним та таким, що підлягає задоволенню в заявленому розмірі на суму 859, 53 грн.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів ( п.3.1 Постанови № 14).

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць, у якому мала місце інфляція (абз. 3 п. 3.2. Постанови №14).

Господарським судом перевірено розрахунок інфляційних втрат на суму 520, 43 грн., за наслідком чого встановлено, що позивач має право на їх стягнення з відповідача у заявленому розмірі.

Витрати щодо сплати судового збору, відповідно до ч.5 ст. 49 ГПК України, покладаються на сторін спору пропорційно.

Керубючись ст.ст. 4-3, 4-7, 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Малої приватної фірми "Сігма-С" (11700, Житомирська обл., м. Новоград-Волинський, вул. Чехова, буд. 5, ідентифікаційний код 13570822) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бімакс Груп" (07300, Київська обл., Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Шолуденка, буд.1, ідентифікаційний код 36833119):

- 9819, 35 грн. основного боргу;

- 520, 43 грн. інфляційних втрат;

- 859, 53 грн. 3% річних з простроченої суми;

- 1519, 62 грн. судового збору.

3. Відмовити у стягненні 2 265, 34 грн. пені.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 12.08.14р.

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати:

1- у справу , 2-3 сторонам спору (рек. з повід)