Постанова

від 06.08.2014 по справі 909/729/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2014 року Справа № 909/729/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Полянського А.Г.,

суддів: Коробенка Г.П., Мачульського Г.М.,

розглянувши

касаційну скаргу приватного підприємство "Спеціалізоване лісомисливське науково-дослідне природно-заповідне господарство "Чорний ліс" на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 06.02.2014 р. у справі Господарського суду№ 909/729/13 Івано-Франківської області за позовомприватного підприємство "Спеціалізоване лісомисливське науково-дослідне природно-заповідне господарство "Чорний ліс" до третя особа за участюдержавної інспекції сільського господарства в Івано-Франківській області Міністерство внутрішніх справ України заступника прокурора Івано-Франківської області та Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ провизнання документами, що підтверджують право постійного користування земельними лісовими ділянками планово-картографічні матеріали лісовпорядкування за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2 - засновник, Клименко О.І. дов .від 04.08.2014 р.,

відповідача - не з'явились,

третьої особи - Грінцов М.М. дов. від 28.02.2014 р.,

прокуратури - Кузнецова Ю.В. посв. № 023135,

Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ - Сухомлин Д.О. дов. від 30.05.2014 р.

Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 05.08.2014 р. у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Кравчука Г.А. для розгляду касаційної скарги у цій справі, призначено колегію суддів у складі: головуючий - Полянський А.Г., судді - Коробенко Г.П., Мачульський Г.М.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 13.08.2013 р. (суддя - Фрич М.М.) позов задоволено. Визнано за позивачем ПП "Спеціалізоване лісомисливське науково-дослідне природно-заповідне господарство "Чорний ліс" право користування землями лісового фонду, наданих в постійне користування ПП СЛНДПЗГ "Чорний ліс" рішенням сесії Івано-Франківської обласної ради № 278-12/2000 від 14.03.2000 року на підставі картографічних матеріалів лісовпорядкування, до проведення державної реєстрації права постійного користування. Стягнуто з відповідача Державної інспекції сільського господарства в Івано-Франківській області на користь позивача ПП "Спеціалізоване лісомисливське науково-дослідне природно-заповідне господарство "Чорний ліс" судовий збір в розмірі 1147 грн.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.02.2014 р. (судді - Матущак О.І., Дубник О.П., Скрипничук О.С. ) рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.08.2013 р. скасовано і прийнято нове, яким у позові відмовлено. Стягнуто з приватного підприємства "Спеціалізоване лісомисливське науково-дослідне природно-заповідне господарство "Чорний ліс" в дохід державного бюджету України судовий збір в розмірі 573 грн. 50 коп. за перегляд справи в апеляційному порядку за апеляційною скаргою прокурора. Стягнуто з приватного підприємства "Спеціалізоване лісомисливське науково-дослідне природно-заповідне господарство "Чорний ліс" на користь Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ витрати по сплаті судового збору у сумі 573 грн. 50 коп. за перегляд справи в апеляційному порядку.

Не погоджуючиcь з постановою апеляційного господарського суду, приватне підприємство "Спеціалізоване лісомисливське науково-дослідне природно-заповідне господарство "Чорний ліс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просив суд визнати право користування землями лісового фонду наданих в постійне користування ПП СЛМНДПЗГ "Чорний ліс" рішенням сесії Івано-Франківської обласної ради № 278-12/2000 від 14.03.2000 року на підставі картографічних матеріалів лісовпорядкування до проведення державної реєстрації права постійного користування.

Івано-Франківською міською радою третього демократичного скликання було прийнято рішення № 278-12/2000 від 14.03.2000 р. "Про вилучення і надання земель лісового фонду", згідно якого затверджено проект відведення земельних ділянок лісового фонду для ведення лісового господарства приватному підприємству "Спеціалізоване лісомисливське науково-дослідне природо-заповітне господарство "Чорний ліс" та вилучено із землекористування Івано-Франківського військового лісгоспу МО України землі лісового фонду загальною площею 8531 га.

Згідно зведеного акту прийому-передачі земель лісового фонду від 25.05.2000 р., землі лісового фонду було передано в постійне користування позивачу.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 12.11.2003 р. у справі №12/263 зобов'язано Івано-Франківський філіал інституту землеустрою виконати договір № 147-99 від 26.11.1999 р. та видати ПП СЛНДПЗГ "Чорний ліс" проект відведення земель лісового фонду та державні акти на право постійного користування. Додатковим рішенням у даній справі від 10.09.2008 р. було зобов'язано головне управління Держкомзему в Івано-Франківській області видати ПП СЛМНДПЗГ "Чорний ліс" проект відведення земель лісового фонду та державні акти на право постійного користування землею. Постановою Вищого господарського суду України від 10.02.2009 р. у справі № 12/263 рішення господарського суду Івано-Франківської області від 12.11.2003 р. залишено без змін.

Оскільки, даний наказ не був виконаний, 15.07.2010 р. між ПП "Спеціалізоване лісомисливське науково-дослідне природно-заповідне господарство "Чорний ліс" та державним підприємством "Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" укладено договір № 925-2010 на розробку технічної документації із землеустрою щодо виготовлення документів, що посвідчують право постійного користування земельними ділянками ПП СЛНДПЗГ "Чорний ліс" на території Богородчанського, Калуського, Тисменицького районів Івано-Франківської області.(а.с.50)

У акті прийому-передачі від 25.05.2000 р. земель лісового зазначено, що земельні ділянки, які передаються ПП СЛНДПЗГ "Чорний ліс" попередньо використовувались підприємствами МО України близько 47 років, їх частина площею близько 1600 га використовувалась під танковий полігон, а також уточнено межі земель лісового фонду, перенесено їх в натуру і закріплено межовими печатками.

Рішенням Господарського суду м. Києва 16.02.2012 р. у справі № 5/289 позов з приватного підприємства "Спеціалізоване лісомисливське науково-дослідне природно-заповідне господарство "Чорний ліс" задоволено. Визнано за позивачем право постійного користування земельними ділянками лісового фонду, загальною площею 8 531 га, наданих рішенням сесії Івано-Франківської обласної ради № 278-12/2000 від 14.03.2000 р. Судовий акт було мотивовано відсутністю відмови позивача від постійного користування спірними земельними ділянками або припинення такого права з інших підстав, визначених законом та чинності рішення, яким було надано приватному підприємству "Спеціалізоване лісомисливське науково-дослідне природно-заповідне господарство "Чорний ліс" вищезазначені земельні ділянки у постійне користування.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2012 р. залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство внутрішніх справ України та постановою від 05.11.2012 р. оскаржене рішення господарського суду міста Києва від 16.02.2012 р. скасовано і прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

Вказана постанова мотивована тим, що позивачем не надано доказів наявності у нього права постійного користування спірними земельними ділянками та доказів порушення або невизнання такого права відповідачем чи іншою особою.

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.06.2003 р. № 346-р, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.06.2003 р. № 852 передано цілісний майновий комплекс 30-го загальновійськового полігону в/ч А-1453, що розташований в с. Старий Лисець Тисменицького району Івано-Франківської області до сфери управління МВС з дальшою передачею на баланс Прикарпатської філії Національної академії внутрішніх справ України, правонаступником якої є Прикарпатський юридичний інститут Львівського державного університету внутрішніх справ.

Згідно акту прийому-передачі від 23.07.2003 р. до сфери управління МВС передавалося військове майно: військове містечко № 1 в районі села Лисець, земельна ділянка площею 933,41 га, на якій розташований 30-ий загальновійськовий полігон. На об'єкти нерухомості вказаного цілісного майнового комплексу Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ було оформлено право державної власності.

У межі земельних ділянок, які відводились на підставі рішення Івано-Франківської обласної ради від 14.03.2000 р. № 278-12/2000 приватному підприємству "Спеціалізоване лісомисливське науково-дослідне природно-заповідне господарство "Чорний ліс" входять землі колишньої військової частини загальної площею 932 га, майно якої передано Прикарпатському юридичному інституту Львівського державного університету внутрішніх справ МВС України.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.02.2013 р., постанову апеляційного господарського суду залишено без змін.

Апеляційний господарський суд відзначив, що ухвалою апеляційної інстанції у даній справі від 19.12.2013 р. залучено до розгляду в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерство внутрішніх справ України, у іншій зазначеній вище справі № 5/289 господарського суду м. Києва, Міністерство внутрішніх справ України було залучено Київським апеляційним господарським судом також як третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, судова колегія приходить до висновку, що факт накладення спірної земельної ділянки на земельну колишньої військової частини загальної площею 932 га, майно якої передано Прикарпатському юридичному інституту Львівського державного університету внутрішніх справ МВС України, не потребує доведення при вирішенні даного спору. Тому, оспорюваним рішенням суду першої інстанції вирішено питання про права та обов'язки особи, яка не брала участь у справі, тобто - Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ МВС України.

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом (частина перша); набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина друга).

Згідно ч. 1 ст. 125 ЗК України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Однак, апеляційним господарським судом обґрунтовано зауважено, що заявлена позовна вимога є, за своєю суттю, встановленням факту, який має юридичне значення та не є належним способом захисту.

Крім того, судом відхилено посилання позивача на те, що згідно п. 5 прикінцевих положень Лісового кодексу України, яким передбачено, що до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування, не можуть бути достатньою обґрунтованою обставиною щодо визнання права постійного користування земельною ділянкою, оскільки позивач не є державним лісогосподарським підприємствам, а суб'єктом господарювання з приватною формою власності.

Також, позивачем уже було реалізовано у спосіб, визначений законодавством, право на судовий захист права постійного землекористування на підставі чинного рішення господарського суду Івано-Франківської області від 12.11.2003 р. у справі 12/263 з урахуванням додаткового рішення від 10.09.2008 р., яким зобов'язано головне управління Держкомзему в Івано-Франківській області видати ПП СЛМНДПЗГ "Чорний ліс" проект відведення земель лісового фонду та державні акти на право постійного користування землею.

Невиконання чи неможливість виконання такого судового рішення органами Державної виконавчої служби України, не можуть бути підставою для визнання права постійного користування земельною ділянкою у спосіб, визначений позивачем у даній справі.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111 5 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів вважає, що суд в порядку ст. ст. 4 3 , 4 7 , 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін та дійшов обґрунтованих висновків.

Висновки суду апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення у справі не вбачається.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , п. 1 ст. 111 9 , 111 11 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного підприємства "Спеціалізоване лісомисливське науково-дослідне природно-заповідне господарство "Чорний ліс" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.02.2014 р. у справі № 909/729/13 Господарського суду Івано-Франківської області залишити без змін.

Головуючий суддя Полянський А.Г.

Судді Коробенко Г.П.

Мачульський Г.М.