Рішення

від 06.08.2014 по справі 910/11287/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11287/14 06.08.14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія

"Київводоканал"

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Армант»

про стягнення 1 125 700,00 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача: Корнієнко Л.О. - по дов. №8 від 13.06.2014р.

Від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до товариства з обмеженою відповідальністю "АРМАНТ" про 1 125 700,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 28.02.2013 між ним та товариством з обмеженою відповідальністю "АРМАНТ" укладено договір № 1222/41/14-13 на надання платних послуг з організації та створення умов для проведення змагань з рукопашного бою..

Позивач належним чином виконав умови договору, надавши відповідачу у період з 01.03.2014 року по 31.12.2013 року платні послуги з організації та створення умов для проведення змагань з плавання на загальну суму 1 125 700,00 грн.

Проте, в порушення умов договору взагалі не розрахувався за надані послуги.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 10.06.2014 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду.

В судове засідання 02.07.2014 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали від 06.06.2014 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою від 02.07.2014р.ю розгляд справи було відкладено на 06.08.2014р.

В судовому засіданні 06.08.2014р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В судове засідання 06.08.2014 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали від 06.06.2014 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

У відповідності до ст. 87 ГПК України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме: 04070, м. Київ, вулиця Волоська, будинок 11А, яка згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 06.06.2014 є місцезнаходженням відповідача.

Стаття 64 ГПК України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

28.02.2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю "АРМАНТ" (замовник) та публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" (виконавець) укладено договір № 1222/41/14-13.

Відповідно до п. 1.1 договору, виконавець на умовах передбачених цим договором, зобов'язується надавати платні послуги з організації та створення умов для проведення замовником змагань з рукопашного бою (надалі - послуги), а замовник зобов'язується приймати надані послуги та здійснювати за них оплату, на умовах передбачених даним договором.

Згідно з ч.1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з п.6.1 договору, даний договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2013 року.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що вартість послуг по цьому договору в місяць складає 1 125 700,00 грн., в т.ч. ПДВ 9538,34 грн.

Замовник забезпечує повну оплату вартості послуг в місяць, яка передбачена в п. 2.1 цього договору, згідно з виставленого виконавцем рахунку протягом 3-х банківських днів з дня виставлення рахунку (п.2.2 договору).

Загальна сума цього договору складає1 125 700,00 грн. (п.2.4 договору).

Відповідно до п.4.1 договору, по закінченню кожного місяця, в якому надавалися послуги, сторони підписують акт прийому-передачі наданих послуг.

На виконання умов договору між сторонами були підписані уповноваженими особами сторін та скріплені їхніми печатками акти надання послуг на загальну суму 572 300,00 грн., а саме:

- №22 від 31.03.2013 року на суму 112 570,00 грн.;

- №34 від 30.04.2013 року на суму 112 570,00 грн.;

- №45 від 31.05.2013 року на суму 112 570,00 грн.;

- №71 від 30.06.2013 року на суму 112 570,00 грн.;

- №103 від 31.07.2013 року на суму112 570,00 грн.;

- №128 від 31.08.2013 року на суму112 570,00 грн.;

- №159 від 30.09.2013 року на суму112 570,00 грн.;

- №964 від 31.10.2013 року на суму 112 570,00 грн.;

- №1083 від 30.11.2013 року на суму 112 570,00 грн.;

- №1190 від 31.12.2013 року на суму112 570,00 грн.

Згідно з ч. 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З метою досудового врегулювання спору 08.05.2014 року позивач направив відповідачу вимогу №1079/12 від 07.05.2014 року в якій просив погасити заборгованість в сумі 1 125 700,00 грн.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором у відповідача перед позивачем в сумі 1 125 7000,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49 ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АРМАНТ" (04070, м. Київ, вулиця Волоська, будинок 11А, ідентифікаційний код: 38537565) на користь публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, Київ-15, вул. Лейпцизька, 1-а, ідентифікаційний код: 03327664) заборгованість в розмірі 1 125 700 грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 22 514 грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.08.2014р.

Суддя Т.Ю. Трофименко